Лікування тонзиліту в Києві

Тонзиліт – це запалення гланд, захворювання, що характеризується запаленням одного або декількох піднебінних мигдаликів, викликане мікроорганізмами (бактеріями або вірусами). Ангіна (стрептококовий фарингіт, тонзилофарингіт або фарингіт), одна з найпоширеніших діагностованих патологій у дітей, веде до запалення гланд, що супроводжується підвищенням температури та інтоксикацією організму.

Класифікація тонзилітів

Гострий тонзиліт – це гостре інфекційно-алергічне захворювання, що характеризується гострим запаленням піднебінних мигдаликів та інших елементів лімфаденоїдного глоткового кільця.

Хронічний тонзиліт – це стійке хронічне запалення піднебінних мигдаликів, лімфоїдного апарату глотки із загальною інфекційно-алергічною реакцією організму.

Гострий тонзиліт викликають:

• первинні ангіни – лакунарна, катаральна, фолікулярна, виразково-плівчаста;
• вторинні ангіни – виникають при гострих інфекціях (скарлатині, дифтерії, кору, черевному тифі та туляремії), при патологіях крові (агранулоцитозі, інфекційному мононуклеозі, лейкозі та ін.).

Гострий тонзиліт при неправильно підібраному лікуванні або за його відсутності може перейти в хронічний.

Хронічний тонзиліт може бути неспецифічним (при компенсованій і декомпенсованій формі) і специфічним (при інфекційних захворюваннях: туберкульозі, гранульомі, склеромі, сифілісі).

Етіологія тонзиліту

Виникнення і розвиток захворювання пов'язані з впливом різних інфекційних агентів (мікроорганізмів).

Причини тонзиліту:

• бактерії – стрептококи (гемолітичний стрептокок, стрептокок групи C і G), ентеробактерії, пневмокок, стафілокок, гемофільна паличка та ін.;
• віруси – риновірус, коронавірус, аденовірус, вірус простого герпесу, цитомегаловірус, вірус Коксакі тощо;
• найпростіші – амеби ротової порожнини;
• гриби – кандида тощо.

Збудником ангіни Симановского-Плаута є симбіоз кількох спірохет і фузобактерій. Дуже рідко тонзиліт можуть викликати хламідії і мікоплазми.

Шляхи зараження тонзилітом

Зараження ангіною відбувається повітряно-крапельним шляхом. Потрапляючи на піднебінні мигдалики, мікроорганізми викликають місцеве запалення тканин, розвиваються симптоми інтоксикації, піднімається температура.

Джерелом інфекції є хвора людина і бактеріоносій. Зараження відбувається при тісному тривалому спілкуванні з хворим і бактеріоносієм. Хворі можуть бути джерелами інфекції при будь-яких формах стрептококової інфекції, але більш за все небезпечні хворі з ураженням верхніх дихальних шляхів.

Патогенез тонзиліту

Місцем впровадження інфекційного агента, найчастіше, є мигдалини та лімфоїдна тканина верхніх дихальних шляхів, рідше – пошкоджена шкіра (ранки, опіки, попрілості), де з'являється первинний запальний осередок, в якому мікроорганізми посилено розмножуються, накопичуються продукти розпаду і токсини. З місцевого запалення мікроорганізми поширюються усім організмом.

У розвитку патологічного процесу виділяють три лінії синдрому:

• інфекційний або септичний синдром – зміни, що відбуваються в організмі, безпосередньо пов'язані з життєдіяльністю організмів;
• токсичний синдром – розвивається в результаті всмоктування токсинів мікроорганізмів і їх розповсюдженням потоком крові організмом;
• алергічний синдром – обумовлений алергізуючим впливом ліпополісахаридів стрептокока.

Ознаки тонзиліту можуть мати відмінні симптоми, обумовлені типом захворювання:

• катаральна ангіна – незначний набряк і гіперемія слизової мигдаликів;
• фолікулярна ангіна – на мигдалинах можна побачити правильної форми жовті точкові утворення розміром з шпилькову головку (фолікули зі скупченням гною);
• лакунарна ангіна – виражені почервоніння, в лакунах відкладається жовтуватого кольору гнійний наліт, який легко знімається шпателем.

Особливості тонзиліту у дітей

Найчастіше на ангіну хворіють діти. При найменшій підозрі на розвиток захворювання і появі характерних симптомів тонзиліту, необхідно терміново звернутися за консультацією до дитячого отоларинголога. У дітей ангіна протікає набагато важче, ніж у дорослих і супроводжується високою температурою, сильною інтоксикацією організму, втратою свідомості, вираженими диспепсичними явищами, більш частими і серйозними ускладненнями.

У дітей часто спостерігається перехід одного виду ангіни в інший: катаральної – у фолікулярну і далі в лакунарну. Іноді захворювання може протікати під "маскою" ГРВІ.

Діагностика запалення гланд

Діагностика тонзиліту починається зі збору анамнезу та фізикального обстеження. ЛОР-лікар особливо звертає увагу на наявність в анамнезі рецидивів ангін (3-4 рази на рік і більше), паратонзиліта і паратонзилярних абсцесів.

Лабораторні аналізи:

• загальний аналіз крові;
• біохімічний аналіз крові (визначення концентрації С-реактивного білка в сироватці крові);
• загальний аналіз сечі;
• мазок з мигдаликів на флору і чутливість до антибіотиків;
• мазок з мигдаликів і носа на BL (посів на дифтерійну паличку);
• серологічне і / або молекулярно-біологічне дослідження на віруси герпес-групи (віруси простого герпесу, цитомегаловірус, вірус Епштейн-Барр);
• експрес-визначення стрептококового антигену за допомогою тест-смужок з поверхні мигдаликів.

При хронічному тонзиліті отоларинголог може призначити додаткові методи діагностики для оцінки функціонального стану організму і піднебінно-глоткового кільця.

Інструментальні методи діагностики:

• ЕКГ (електрокардіограма) – показує роботу серця;
• ендоскопія ЛОР-органів;
• ЛДФ (лазерна допплерівська флоуметрія) – дослідження кровотоку в піднебінних мигдаликах.

Лікування запалення гланд

Лікування тонзиліту (м. Київ, клініка МЕДІКОМ) засноване на застосуванні трьох основних принципів:

• комплексний підхід – лікування спрямоване на усунення не тільки симптомів, але і самих причин захворювання, включає медикаментозну і локальну терапію;
• персональний підхід – схема лікування тонзиліту підбирається строго індивідуально для кожного пацієнта з урахуванням віку, ваги і характеру патологічного процесу, наявності супутніх захворювань тощо;
• безперервність – отримання стійкого ефекту одужання для виключення повторів захворювання і досягнення стабілізації стану хворого.

Лікування тонзиліту включає наступні заходи:

• етіотропна терапія (антибіотики, противірусні препарати);
• протиалергічні препарати;
• препарати антиоксидантної дії;
• антисептичні лікарські засоби;
• симптоматичне лікування (при підвищенні тиску, вираженому больовому синдромі).

Сучасним методом лікування тонзиліту є використання низькоінтенсивного лазерного випромінювання. Метод надає ефективну протизапальну, знеболюючу дію, сприяє стимуляції трофіки і регенерації тканин, активації тканинного дихання тощо.

Зазвичай, лікування ангіни проводиться в домашніх умовах. Однак, в деяких випадках госпіталізація не тільки показана, але і життєво необхідна.

Показання до госпіталізації при тонзиліті:

• важкий перебіг захворювання (виражені місцеві зміни і сильна інтоксикація);
• ускладнені форми;
• важкі супутні захворювання;
• відсутність необхідних санітарно-гігієнічних норм і умов для забезпечення належного догляду і лікування пацієнта вдома (або його знаходження в закритому колективі).

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Джерела

• Сайт Національної Академії медичних наук України / Новини медицини - http://amnu.gov.ua/category/novyny/novyny-medyczyny/
• Сайт Центру Громадського здоров'я МОЗ України / Контроль захворювань - https://phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan
• Клінічні протоколи на засадах доказової медицини - https://guidelines.moz.gov.ua/

Виїзд бригад невідкладної допомоги здійснюється по всіх районах Києва (Оболонь, Печерськ, Поділ, Святошин, Дарниця, Голосіївський, Шевченківський, Солом'янський, Дніпровський, Деснянський) та передмістя (Вишгород, Буча, Ірпінь, Бровари).