Рак сечового міхура: діагностика та лікування в Києві

Рак сечового міхура — це онкологічна патологія, при якій клітини починають неконтрольовано ділитися та утворювати пухлину. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), цей вид раку є одним з найпоширеніших у світі.

Коли, пухлина виявлена на ранній стадії та має обмежену локалізацію, у пацієнта є більше шансів на повне одужання. Якщо ж рак поширюється на віддалені органи або лімфатичні вузли, прогноз стає менш сприятливим. Тому важливо звернутися до уролога-онколога якомога швидше.

Злоякісні новоутворення сечового міхура переважно виявляються у чоловічої статі. За даними Національного канцер-реєстру України, рак сечового міхура посідає третє місце у загальній структурі онкозахворювань серед чоловіків і лише 16-те — серед жінок. У 2022 році його виявили у 7,1% чоловіків і 1% у жінок з онкологією.

У поліклініках МЕДІКОМ у Києві на Оболоні та Печерську доступний комплекс послуг із діагностики пухлин сечового міхура та їх профілактики. Завдяки сучасному обладнанню, ми можемо пропонувати ряд процедур та тестів, які допомагають лікарю підтвердити або спростувати наявність пухлини, визначити її стадію.

Лікування раку сечового міхура проводиться у хірургічному стаціонарі на Оболонській набережній, 9. Стратегія лікування обирається на основі апаратних та лабораторних досліджень. Компетенції та досвід лікарів урологів, онкологів клініки МЕДІКОМ є результатом багаторічної праці та фахової спеціалізації в області оперативної урології.

Види та стадії раку сечового міхура

Існує кілька гістологічних видів раку сечового міхура. Найбільш поширеним є уротеліальна карцинома чи перехідно-клітинний рак. На нього припадає близько 90% усіх захворювань. Утворюється цей вид раку з клітин, що вистилають органи сечовидільної системи. Уротеліальні клітини мають властивість розтягуватись і скорочуватись залежно від наповнення сечового міхура.

Рідше зустрічаються інші види, як-от:

• Плоскоклітинна карцинома — пухлина, що формується з тонких і плоских клітин епітелію сечового міхура та може бути спровокована паразитами роду шистосом (Schistosoma haematobium).
• Аденокарцинома — пухлина, що розвивається із залозистих клітин слизової оболонки сечового міхура.
• Дрібноклітинна карцинома — пухлина, що походить із нейроендокринних клітин, які регулюють гормональну діяльність.

За важкістю протікання, розрізняють дві форми раку сечового міхура:

• легка, неінвазивна — коли пухлина не розповсюджується на м’язову стінку сечового міхура;
• важка, інвазивна — коли пухлина вражає м’язову стінку сечового міхура, лімфовузли та інші органи.

Неінвазивний рак найчастіше має добрий прогноз. Але він може розвинутися в інвазивну форму раку.

Для оцінки ступеня поширення раку в організмі лікарі користуються системою TNM. Згідно з нею, існує п’ять стадій раку сечового міхура:

Стадія 0 — ракові клітини не виходять за межі міхура та не вражають його стінку.

Стадія I — рак розповсюджується лише на сполучну тканину міхура та не досягає м’язової.

Стадія II — рак уражує м’язову тканину сечового міхура.

Стадія III — локальний інвазивний рак, який має дві підстадії:
ІІІ-A — пухлина проросла у шар жиру, що оточує сечовий міхур, або вразила один із лімфатичних вузлів далеко від основних артерій;
ІІІ-B — пухлина захопила кілька лімфатичних вузлів, розташованих далеко від основних артерій, або один лімфовузол поряд із загальними клубовими артеріями.

Стадія IV — інвазивний рак сечового міхура з метастазами, коли клітини розносяться через кров і лімфатичну систему та утворюють пухлини в інших органах. Він буває двох підстадій:
IV-A — пухлина проросла в стінку черевної порожнини чи стінку тазу або вразила лімфатичні вузли, розташовані над загальними клубовими артеріями;
IV-B — рак поширився на інші частини тіла: легені, печінку, кістки.

Розрізняють також два ступені злоякісності раку сечового міхура:

• низький — коли клітини раку схожі на нормальні та ростуть і поширюються повільно;
• високий — коли клітини раку поводяться агресивно, швидко розмножуються та поширюються.

Визначення стадії, форми та ступеня допомагає лікарям оцінити прогноз розвитку раку сечового міхура та скласти відповідний план лікування.

Що викликає рак сечового міхура?

Розглядаючи причини раку сечового міхура у чоловіків і жінок, варто зазначити, що наявність одного чи декількох факторів ризику ще не дає точного прогнозу щодо захворювання. Та за їх наявності варто проконсультуватись із лікарем і дізнатись про доступні варіанти профілактичного скринінгу.

Серед факторів, які підвищують ризик захворіти на рак сечового міхура, є:

• вік понад 60 років;
• чоловіча стать;
• спадкова схильність;
• тривалий вплив промислових викидів: анілінових фарб, металевих сполук, нафтопродуктів;
• опромінення органів малого таза;
• лікування протипухлинними препаратами циклофосфамід або іфосфамід;
• сечостатевий шистосомоз, спричинений паразитами Schistosoma haematobium;
• вживання арістолохової кислоти з трави кірказон (Aristolochia fangchi);
• вплив миш’яку з колодязної води;
• довготривале використання сечових катетерів;
• вроджені вади сечового міхура;
• звичка затримувати сечовипускання.

Паління тютюну є одним з основних факторів ризику раку. Коли людина палить, нирки відфільтровують канцерогени, які потім збираються у сечі та пошкоджують клітини, що вкривають сечовий міхур зсередини.

Усунення факторів ризику є найкращим способом профілактики раку сечового міхура.

Коли потрібно звернутися до лікаря?

Найвиразнішим симптомом раку сечового міхура є гематурія. Під час колір сечі стає від іржавого до яскраво-червоного. Але якщо концентрація крові у сечі незначна, виявити її оком неможливо, потрібен лабораторний аналіз.

Тож слід проконсультуватись із лікарем-урологом, якщо маєте такі симптоми:

• часте сечовипускання;
• біль або печіння під час сечовипускання;
• відчуття, ніби потрібно помочитися, навіть якщо сечовий міхур порожній;
• часті сечовипускання вночі.

Ознаки раку сечового міхура інвазивної форми:

• неможливість сечовипускання;
• біль у попереку з одного боку;
• біль у животі;
• біль або чутливість кісток;
• несподівана втрата ваги та втрата апетиту;
• набряки на ногах;
• відчуття втоми.

Часто ранні стадії хвороби проходять без клінічних проявів. До того ж перелічені симптоми раку сечового міхура притаманні й іншим захворюванням сечовидільної системи. Тому для уточнення діагнозу потрібно здати аналізи та пройти додаткові обстеження.

Лікування раку сечового міхура

Протокол лікування раку сечового міхура може різнитися в залежності від стадії раку, типу пухлини, загального стану пацієнта та інших факторів. Лікування завжди є комплексним та включає кілька із зазначених методів:

• хірургічна операція;
• променева терапія;
• хіміотерапія;
• імунотерапія;
• таргетна терапія.

Пацієнтам клініки МЕДІКОМ доступні всі види лікування. Наші фахівці оберуть індивідуальну стратегію лікування, а за необхідності зберуть медичний консиліум, обговорять клінічну ситуацію та ухвалять ефективне рішення. В роботі консиліуму приймає участь лікар-онколог, хімієтерапевт, Кричевська Олена Іванівна.

Хірургічне лікування раку сечового міхура

Хірургічна операція — це основний метод лікування раку сечового міхура. Технічна база клініки МЕДІКОМ і висока кваліфікація лікарів дозволяють проводити резекцію сечового міхура результативно.

Можливі види операцій при раку сечового міхура:

Трансуретральна резекція (ТУР) — застосовується якщо пухлина локалізована у сечовому міхурі, має маленький розмір та чітко окреслені краї. Ця малоінвазивна лапароскопічна операція проводиться без зовнішніх розрізів, інструменти вводяться через уретру.

Часткова цистектомія — операція з видалення частини сечового міхура. Її проводять при пухлині низького ступеня злоякісності, що розташувалась в одному з відділів сечового міхура. Операція виконується лапароскопічно. Після неї зберігається природне сечовипускання.

Радикальна цистектомія з відведенням сечі — операція з видалення сечового міхура, лімфатичних вузлів та органів, на які поширився рак. Ця операція проводиться на останніх стадіях раку сечового міхура. Чоловікам під час неї видаляють передміхурову залозу та сімʼяні пухирці, жінкам — яєчники, матку та частину піхви.

Коли сечовий міхур видаляється повністю, хірург виконує процедуру з відведення сечі. Одним із варіантів є перенаправлення сечі в товсту кишку, іншим — створення отвору в черевній порожнині та виведення сечі у сечозбірник поза тілом.

Після того, як хірург видалить пухлину сечового міхура, проводяться хімічне та променеве лікування. Це знижує ризик повторної появи раку. Іноді хіміотерапію потрібно провести перед операцією, щоб зменшити розмір пухлини сечового міхура та площу тканини для видалення.

Операції на сечовому міхурі проводять хірурги-онкологи з міжнародним досвідом, які надають перевагу малотравматичним лапароскопічним операціям та докладають усіх зусиль, щоби зберегти органи. Додаткове лікування призначає та контролює лікар-хіміотерапевт вищої категорії. Всі протоколи відповідають міжнародним та українським стандартам.

У комфортному стаціонарі з сучасною операційною пацієнти перебувають під цілодобовим спостереженням із медичним супроводом.