Видалення гігроми в Києві

Поява припухлості в області зап'ястя надалі може призвести до утворення кісти, що має особливо неприємні наслідки. Саме тому необхідно чітко реагувати на виникнення характерних симптомів. Гігрома — це незлоякісне утворення кістозного характеру, яке розміщується близько від суглобів, складається зі сполучнотканинної капсули та желеподібного вмісту. Утворення пов'язане з тканинами суглоба або сухожиллями і при малих розмірах завдає лише косметичної незручності. Саме в цьому випадку потрібно відразу звернутися за медичною допомогою. Так у клініці МЕДІКОМ у Києві створені оптимальні умови для видалення гігром із використанням провідних консервативних та хірургічних практик.

У медичній літературі можна зіткнутися з іншими назвами гігроми — «синовіальна кіста» або «гангліон».

У разі зростання гігроми або її розташування поруч із нервовими закінченнями у хворого виникають дискомфортні чи болісні відчуття, іноді порушується чутливість.

Прогноз при цьому захворюванні зазвичай сприятливий, але він обтяжується досить високим ризиком рецидивів. Гігроми втричі частіше виявляються у жінок. Зазвичай вони з'являються у віці 20–40 років, а в дітей та людей похилого віку виявляються рідко.

Причини виникнення гігроми

Точні причини гігроми поки що не з'ясовані вченими. Спостереження травматологів-ортопедів показують, що найчастіше ці новоутворення виникають у разі наявності деяких чинників:

• генетичної схильності;
• травм (навіть одноразові та незначні);
• однотипного та частого навантаження на суглоб або сухожилля та зв'язки.

Синовіальні кісти можуть формуватися в будь-яких місцях, де є сполучна тканина, але зазвичай вони розвиваються в зоні суглобів на нижніх відділах рук та ніг. Найчастіше ці кістозні утворення формуються на тильній частині променево-зап'ясткового суглоба. У дуже поодиноких випадках виникають внутрішні гігроми, які можуть розташовуватися в кістці, хребтовому стовпі або м'язах.

Патогенез гігроми

Під впливом несприятливих причин клітини сполучної тканини починають перероджуватися та дегенеративно змінюються. У результаті утворюються видозмінені веретеноподібні та сферичні клітини.

Веретеноподібні клітини формують капсулу гігроми, яка пов'язана із сухожильних піхвами та суглобами. Сферичні клітини накопичують рідину, яка згодом виходить у міжклітинний простір та утворює вміст кістоподібного утворення. Вміст гігроми є желеподібною масою прозорого або жовтуватого кольору і є серозною рідиною з домішкою фібрину або слизу.

Консистенція утворення може бути м'якою, еластичною чи твердою (нагадує хрящ чи кістку). Його розмір досягає 1–6 см (зазвичай до 3 см) і рідко перевищує ці параметри.

Гігрома ніколи не трансформується в злоякісне новоутворення. Проте сама пухлина не може мимоволі розкриватися або розсмоктуватися та найчастіше потребує хірургічного лікування.

Клінічні прояви гігроми

Гігрома — зазвичай одиночна пухлина й рідко з'являтися одночасно або майже одночасно в кількох місцях. Спочатку у хворого з'являється невелика явно помітна під шкірою припухлість. Вона чітко обмежена та може мати різну консистенцію. Її основа завжди пов'язана з тканинами, що знаходяться нижче, а інші поверхні не спаяні зі шкірою. Шкірні покрови над гігромою вільно рухаються в різні боки.

Під час натискання на пухлину виникає біль. Під час відсутності механічної дії поява симптомів гігроми залежить від місця її локалізації та розмірів. Майже в третини хворих жодні неприємні відчуття не виникають і турбує лише естетичний дефект. В інших випадках утворення супроводжується постійними тупими або виникаючими після навантаження або рухів болями. Вони бувають іррадіюючими.

Відзначається варіабельність зовнішніх ознак гігром. Шкіра над утворенням може ніяк не змінюватись або червоніє, грубіє, лущиться. Після активного руху або навантажень пухлина може збільшуватись, а після дотримання спокою знову повертатися до звичайного розміру. Зростання гігроми буває повільним чи швидким.

Симптоми гігроми променево-зап'ясткового суглоба

Утворення найчастіше з'являються на тильній поверхні суглоба, рідше — на передній або бічній. Дуже рідко гігроми виникають на долонній поверхні, майже в її центрі або трохи ближче до великого пальця. Ці пухлини найчастіше видно лише під час згинання кисті. Їхня консистенція м'яка або напівеластична. У більшості випадків вони ніяк не хвилюють хворого й лише іноді супроводжуються дискомфортними відчуттями чи болями.

Симптоми гігроми на тильній стороні пальців

Невелике округле утворення частіше з'являється на нижніх фалангах або над суглобами пальців. Воно має щільну консистенцію. Шкіра над ним натягується та витончується. Найчастіше пухлина не супроводжується болями. Больові відчуття зазвичай з'являються тільки після ударів.

Симптоми гігроми на долонній стороні пальців

Ці утворення формуються з тканин сухожильних піхв м'язів-згиначів. Вони більші, ніж пухлини на тильній стороні пальців і можуть займати поверхню однієї або відразу двох фаланг. Рідше утворюються біля основи пальця і за такої локалізації мають дрібні розміри, трохи більше шпилькової головки. Зростання гігроми призводить до здавлення нервових закінчень та появи сильних болів.

Симптоми гігром на віддаленій від центру частині пальців

Ці утворення також формуються із сухожильних піхви згиначів, але мають високу щільність. Іноді під час промацування їх приймають за хрящ чи кістку. Ці синовіальні кісти мають невеликий розмір, і в разі відсутності механічного впливу залишаються безболісними. Болі часто виникають під час спроб обхопити предмет рукою. Пухлина нерідко перешкоджає нормальній трудовій діяльності та заважає під час виконання побутових завдань.

Симптоми гігроми на ногах

На нижніх кінцівках гігроми зазвичай розвиваються в області стоп (на тильній стороні пальців або плеснової кістки) і гомілковостопного суглоба. Найчастіше вони не завдають болю й зазвичай створюють незручності лише у разі натирання взуттям.

Особливості гігроми в дітей

Гігроми у дітей віком до 10 років виникати рідко. Вони можуть провокуватися такими ж причинами, як і в дорослих, але нерідко з'являються після травм під час активних ігор або плоскостопості.

У новонароджених гігроми можуть з'являтися на задній або бічній поверхні шиї. Їхня поява пов'язана з внутрішньоутробними порушеннями у формуванні лімфатичної системи. У міру їхнього збільшення у дитини з'являються біль та порушується кровообіг. Маля стає неспокійним, часто плаче, може відмовлятися від їжі. Відтінок шкіри над утворенням стає блакитним.

Самостійні спроби розчавлювання пухлини або самолікування є неефективними й можуть бути небезпечними. Під час розчавлення утворення його капсула не видаляється й через деякий час виникає рецидив. При інфікуванні розвивається нагноєння.

З появою невеликої гігроми в дитини спочатку проводиться консервативне лікування за допомогою фізіотерапії. Для цього призначаються парафінові ванни, лікарський електрофорез, УФО.

Коли консервативні методики не дають потрібного ефекту чи утворення збільшується в розмірах, його видаляють. Операції проводять за допомогою скальпеля, лазерної чи ендоскопічної методики. Для знеболювання застосовується місцева анестезія чи загальний наркоз. Після видалення пухлини на кінцівки зазвичай накладається лонгета.

При розвитку гігром на фоні плоскостопості дитині рекомендується його корекція у дитячого ортопеда.

Ускладнення гігроми

Найнебезпечнішим наслідком гігроми може стати гнійний тендовагініт, який розвивається при інфікуванні утворення. Згодом це захворювання спричиняє обмеження у функціях ураженого суглоба.

При механічному пошкодженні оболонки пухлини рідина з неї може витікати назовні або в прилеглі тканини. При інфікуванні розвивається нагноєння. Згодом оболонка відновлюється та відбувається рецидив гігроми. Нова пухлина зазвичай перевершує минулу у розмірах.

Особливо показано видалення гігроми у разі її швидкого зростання, оскільки при великих розмірах проводити операцію набагато складніше. Ці новоутворення часто розташовуються поблизу нервових закінчень, судин і зв'язок. Зростання синовіальної кісти призводить до їхнього зміщення, і видалити утворення стає набагато складнішим.

Операції при гігромі можуть виконуватися амбулаторно або в умовах стаціонару. Амбулаторно вони проводяться, коли не потрібно розкривати порожнину суглоба або сухожильної піхви та не потрібен загальний наркоз. В інших випадках операція виконується після госпіталізації пацієнта.

Під час операцій зазвичай застосовується місцева анестезія. При складних локалізаціях пухлин проводиться загальний наркоз чи провідникова анестезія. Хірургічне втручання може виконуватись за допомогою скальпеля або методик лазерної та ендоскопічної хірургії. При видаленні утворення хірург приділяє пильну увагу ретельному висіченню всіх тканин пухлини, оскільки в іншому випадку можуть виникати рецидиви гігроми.

Після видалення синовіальної кісти порожнину рани промивають, дренують, ушивають і накладають пов'язку. При локалізації утворення на кінцівці може проводитися її іммобілізація з допомогою лонгети. Дренаж видаляють через 2–3 дні, а шви знімають після повного загоєння тканин (зазвичай через 5–7 днів).

Після проведення операції пацієнту призначається прийом антибіотиків та знеболювальних препаратів. До зняття швів виконуються перев'язки стерильним матеріалом та уникається проведення водних процедур (загального душу, ванн тощо).

Прогноз після хірургічного видалення гігроми

У більшості випадків гігрома є лише естетичним дефектом. Після правильно проведеного хірургічного видалення пухлина рецидивує у 8–20 % випадків.

Профілактика гангліону

Профілактика гігром спрямовується на зниження ймовірності травм (зокрема під час носіння незручного взуття) та правильний розподіл фізичного навантаження. Якщо людина активно займається спортом, рекомендується застосовувати еластичні бинти або носити спеціальні пристосування для захисту та фіксації суглобів: наколінників, налокотників тощо.

Переваги видалення гігроми в клініці МЕДІКОМ

1. Оперують провідні лікарі ортопеди-травматологи.
2. Малотравматична хірургія, швидке відновлення.
3. Передопераційний пакет досліджень – все в одній клініці.
4. Сучасне обладнання операційних.
5. Мінімальний ризик рецидиву або ускладнень при виконанні рекомендацій лікаря.
6. Швидкий запис на консультацію. 

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Виїзд бригад невідкладної допомоги здійснюється по всіх районах Києва (Оболонь, Печерськ, Поділ, Святошин, Дарниця, Голосіївський, Шевченківський, Солом'янський, Дніпровський, Деснянський) та передмістя (Вишгород, Буча, Ірпінь, Бровари).