exit
search serach
Видалення гігроми у Києві

Видалення гігроми у Києві

Поява припухлості в області зап'ястя надалі може призвести до утворення кісти, що має особливо неприємні наслідки. Саме тому необхідно чітко реагувати на виникнення характерних симптомів. Гігрома — це незлоякісне утворення кістозного характеру, яке розміщується близько від суглобів, складається зі сполучнотканинної капсули та желеподібного вмісту. Утворення пов'язане з тканинами суглоба або сухожиллями і при малих розмірах завдає лише косметичної незручності. Саме в цьому випадку потрібно відразу звернутися за медичною допомогою. Так у клініці МЕДІКОМ у Києві створені оптимальні умови для видалення гігром із використанням провідних консервативних та хірургічних практик.

У медичній літературі можна зіткнутися з іншими назвами гігроми — «синовіальна кіста» або «гангліон».

У разі зростання гігроми або її розташування поруч із нервовими закінченнями у хворого виникають дискомфортні чи болісні відчуття, іноді порушується чутливість.

Прогноз у своїй при цьому захворюванні зазвичай сприятливий, але він обтяжується досить високим ризиком рецидивів. Гігроми втричі частіше виявляються у жінок. Зазвичай вони з'являються у віці 20–40 років, а в дітей та людей похилого віку виявляються рідко.

Причини виникнення гігроми

Точні причини гігроми поки що не з'ясовані вченими. Спостереження травматологів-ортопедів показують, що найчастіше ці новоутворення виникають у разі наявності деяких чинників:

  • генетичної схильності;
  • травм (навіть одноразові та незначні);
  • однотипного та частого навантаження на суглоб або сухожилля та зв'язки.

Синовіальні кісти можуть формуватися в будь-яких місцях, де є сполучна тканина, але зазвичай вони розвиваються в зоні суглобів на нижніх відділах рук та ніг. Найчастіше ці кістозні утворення формуються на тильній частині променево-зап'ясткового суглоба. У дуже поодиноких випадках виникають внутрішні гігроми, які можуть розташовуватися в кістці, хребтовому стовпі або м'язах.

Патогенез

Під впливом несприятливих причин клітини сполучної тканини починають перероджуватися та дегенеративно змінюються. У результаті утворюються видозмінені веретеноподібні та сферичні клітини.

Веретеноподібні клітини формують капсулу гігроми, яка пов'язана із сухожильних піхвами та суглобами. Сферичні клітини накопичують рідину, яка згодом виходить у міжклітинний простір та утворює вміст кістоподібного утворення. Вміст гігроми є желеподібною масою прозорого або жовтуватого кольору і є серозною рідиною з домішкою фібрину або слизу.

Консистенція утворення може бути м'якою, еластичною чи твердою (нагадує хрящ чи кістку). Його розмір досягає 1–6 см (зазвичай до 3 см) і рідко перевищує ці параметри.

Гігрома ніколи не трансформується в злоякісне новоутворення. Проте сама пухлина не може мимоволі розкриватися або розсмоктуватися та найчастіше потребує хірургічного лікування.

Клінічні прояви

Гігрома — зазвичай одиночна пухлина й рідко з'являтися одночасно або майже одночасно в кількох місцях. Спочатку у хворого з'являється невелика явно помітна під шкірою припухлість. Вона чітко обмежена та може мати різну консистенцію. Її основа завжди пов'язана з тканинами, що знаходяться нижче, а інші поверхні не спаяні зі шкірою. Шкірні покрови над гігромою вільно рухаються в різні боки.

Під час натискання на пухлину виникає біль. Під час відсутності механічної дії поява симптомів гігроми залежить від місця її локалізації та розмірів. Майже в третини хворих жодні неприємні відчуття не виникають і турбує лише естетичний дефект. В інших випадках утворення супроводжується постійними тупими або виникаючими після навантаження або рухів болями. Вони бувають іррадіюючими.

Відзначається варіабельність зовнішніх ознак гігром. Шкіра над утворенням може ніяк не змінюватись або червоніє, грубіє, лущиться. Після активного руху або навантажень пухлина може збільшуватись, а після дотримання спокою знову повертатися до звичайного розміру. Зростання гігроми буває повільним чи швидким.

 

Симптоми гігроми променево-зап'ясткового суглоба

Утворення найчастіше з'являються на тильній поверхні суглоба, рідше — на передній або бічній. Дуже рідко гігроми виникають на долонній поверхні, майже в її центрі або трохи ближче до великого пальця. Ці пухлини найчастіше видно лише під час згинання кисті. Їхня консистенція м'яка або напівеластична. У більшості випадків вони ніяк не хвилюють хворого й лише іноді супроводжуються дискомфортними відчуттями чи болями.

 

Симптоми гігроми на тильній стороні пальців

Невелике округле утворення частіше з'являється на нижніх фалангах або над суглобами пальців. Воно має щільну консистенцію. Шкіра над ним натягується та витончується. Найчастіше пухлина не супроводжується болями. Больові відчуття зазвичай з'являються тільки після ударів.

 

Симптоми гігроми на долонній стороні пальців

Ці утворення формуються з тканин сухожильних піхв м'язів-згиначів. Вони більші, ніж пухлини на тильній стороні пальців і можуть займати поверхню однієї або відразу двох фаланг. Рідше утворюються біля біля основи пальця і за такої локалізації мають дрібні розміри, трохи більше шпилькової головки. Зростання гігроми призводить до здавлення нервових закінчень та появи сильних болів.

 

Симптоми гігром на віддаленій від центру частині пальців

Ці утворення також формуються із сухожильних піхви згиначів, але мають високу щільність. Іноді під час промацування їх приймають за хрящ чи кістку. Ці синовіальні кісти мають невеликий розмір, і в разі відсутності механічного впливу залишаються безболісними. Болі часто виникають під час спроб обхопити предмет рукою. Пухлина нерідко перешкоджає нормальній трудовій діяльності та заважає під час виконання побутових завдань.

 

Симптоми гігроми на ногах

На нижніх кінцівках гігроми зазвичай розвиваються в області стоп (на тильній стороні пальців або плеснової кістки) і гомілковостопного суглоба. Найчастіше вони не завдають болю й зазвичай створюють незручності лише у разі натирання взуттям.

Особливості захворювання у дітей

Гігроми у дітей віком до 10 років виникати рідко. Вони можуть провокуватися такими ж причинами, як і в дорослих, але нерідко з'являються після травм під час активних ігор або плоскостопості.

У новонароджених гігроми можуть з'являтися на задній або бічній поверхні шиї. Їхня поява пов'язана з внутрішньоутробними порушеннями у формуванні лімфатичної системи. У міру їхнього збільшення у дитини з'являються біль та порушується кровообіг. Маля стає неспокійним, часто плаче, може відмовлятися від їжі. Відтінок шкіри над утворенням стає блакитним.

Самостійні спроби розчавлювання пухлини або самолікування є неефективними й можуть бути небезпечними. Під час розчавлення утворення його капсула не видаляється й через деякий час виникає рецидив. При інфікуванні розвивається нагноєння.

З появою невеликої гігроми в дитини спочатку проводиться консервативне лікування за допомогою фізіотерапії. Для цього призначаються парафінові ванни, лікарський електрофорез, УФО.

Коли консервативні методики не дають потрібного ефекту чи утворення збільшується в розмірах, його видаляють. Операції проводять за допомогою скальпеля, лазерної чи ендоскопічної методики. Для знеболювання застосовується місцева анестезія чи загальний наркоз. Після видалення пухлини на кінцівки зазвичай накладається лонгета.

При розвитку гігром на фоні плоскостопості дитині рекомендується його корекція у дитячого ортопеда.

Ускладнення

Найнебезпечнішим наслідком гігроми може стати гнійний тендовагініт, який розвивається при інфікуванні утворення. Згодом це захворювання спричиняє обмеження у функціях ураженого суглоба.

При механічному пошкодженні оболонки пухлини рідина з неї може витікати назовні або в прилеглі тканини. При інфікуванні розвивається нагноєння. Згодом оболонка відновлюється та відбувається рецидив гігроми. Нова пухлина зазвичай перевершує минулу у розмірах.

Діагностика

Для діагностики гігром варто звернутися до ортопеда-травматолога. У більшості випадків для виявлення синовіальної кісти достатньо проведення вивчення скарг хворого, огляду пошкодженої ділянки та виконання рентгенографії, яка дає змогу відкинути наявність кістково-суглобові патології. Для оцінки стану гігроми виконується УЗД, за результатами якого лікар може оцінити структуру кістозного утворення, наявність у її стінках кровоносних судин тощо.

У сумнівних та складних випадках пацієнту може призначатися виконання КТ, МРТ та пункційної біопсії. У разі потреби проводиться консультація хірурга.

Для унеможливлення помилкового діагнозу виконується диференціальна діагностика з доброякісними новоутвореннями (епітеліальними травматичними кістами, атеромами, ліпомами тощо). При локалізації на долонях утворення іноді доводиться відрізняти від пухлин кісткової та хрящової тканини.

Лікування гігроми

Необхідність госпіталізації під час лікування гігром визначається клінічним випадком.

 

Консервативна терапія

Для усунення гігром невеликого розміру може проводитися її пункція. У деяких випадках вона доповнюється введенням у порожнину синовіальної кісти склорезуючих препаратів.

Деякі невеликі утворення можуть усуватися за допомогою курсів фізіотерапії:

  • УФО;
  • магнітотерапія;
  • ультразвук;
  • ударно-хвильова терапія;
  • електрофорез із лікарськими препаратами;
  • парафінові ванни та аплікації.

Консервативна терапія не завжди дає необхідні результати або часто призводить до частих рецидивів пухлини. У такому разі пацієнту рекомендується хірургічне лікування.

 

Хірургічне лікування

Хірургічне втручання при гігромах призначається в таких випадках:

  • обмеження рухливості суглоба;
  • неестетичний зовнішній вигляд;
  • швидке зростання синовіальної кісти;
  • болючі відчуття;
  • неефективність консервативного лікування.

Особливо показано видалення гігроми у разі її швидкого зростання, оскільки при великих розмірах проводити операцію набагато складніше. Ці новоутворення часто розташовуються поблизу нервових закінчень, судин і зв'язок. Зростання синовіальної кісти призводить до їхнього зміщення, і видалити утворення стає набагато складнішим.

Операції при гігромі можуть виконуватися амбулаторно або в умовах стаціонару. Амбулаторно вони проводяться, коли не потрібно розкривати порожнину суглоба або сухожильної піхви та не потрібен загальний наркоз. В інших випадках операція виконується після госпіталізації пацієнта.

Під час операцій зазвичай застосовується місцева анестезія. При складних локалізаціях пухлин проводиться загальний наркоз чи провідникова анестезія. Хірургічне втручання може виконуватись за допомогою скальпеля або методик лазерної та ендоскопічної хірургії. При видаленні утворення хірург приділяє пильну увагу ретельному висіченню всіх тканин пухлини, оскільки в іншому випадку можуть виникати рецидиви гігроми.

Після видалення синовіальної кісти порожнину рани промивають, дренують, ушивають і накладають пов'язку. При локалізації утворення на кінцівці може проводитися її іммобілізація з допомогою лонгети. Дренаж видаляють через 2–3 дні, а шви знімають після повного загоєння тканин (зазвичай через 5–7 днів).

Після проведення операції пацієнту призначається прийом антибіотиків та знеболювальних препаратів. До зняття швів виконуються перев'язки стерильним матеріалом та уникається проведення водних процедур (загального душу, ванн тощо).

 

Прогноз

У більшості випадків гігрома є лише естетичним дефектом. Після правильно проведеного хірургічного видалення пухлина рецидивує у 8–20 % випадків.

Профілактика

Профілактика гігром спрямовується на зниження ймовірності травм (зокрема під час носіння незручного взуття) та правильний розподіл фізичного навантаження. Якщо людина активно займається спортом, рекомендується застосовувати еластичні бинти або носити спеціальні пристосування для захисту та фіксації суглобів: наколінників, налокотників тощо.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Автор статті:

Лікар ортопед-травматолог вищої категорії

Експерт у напрямку:

Завідувач відділення травматології та ортопедії в стаціонарі, лікар ортопед-травматолог другої категорії, кандидат медичних наук

Який лікар лікує гігрому?

Дізнатися, який лікар лікує гігрому в клініці МЕДІКОМ, допоможуть оператори нашого кол-центру. Фахівці приймають у підрозділах на Оболоні та Печерську. Видалення гігроми в Києві проводиться професіоналами за допомогою сучасних методик. Звертайтеся до нас — і ми допоможемо вам позбутися цієї неестетичної та інколи хворобливого утворення.

Анкін Микола Львович
Лікар ортопед-травматолог вищої категорії, професор, д.м.н., заслужений лікар України
comment 0
Денисенко Олександр Олександрович
Лікар ортопед-травматолог вищої категорії
comment 6
Копєйкін Ігор Іванович
Лікар ортопед-травматолог першої категорії
comment 37
Коростильов Михайло Євгенович
Дитячий ортопед-травматолог, ортопед-хірург
comment 0
Літун Юрій Миколайович
Лікар ортопед-травматолог, кандидат медичних наук
comment 0
Рибак Вадим Ігорович
Лікар ортопед-травматолог другої категорії
comment 2
Рудик Ольга Іванівна
Лікар ортопед-травматолог першої категорії
comment 3
Сахань Руслан Васильович
Ортопед-травматолог
comment 9
Товкач Вадим Васильович
Ортопед-травматолог, дитячий ортопед-травматолог першої категорії
comment 4
Усаковський Микола Георгійович
Лікар ортопед-травматолог вищої категорії
comment 13
Христенко Юрій Олексійович
Дитячий ортопед-травматолог, дитячий хірург
comment 12
Циганков Максим Анатолійович
Завідувач відділення травматології та ортопедії в стаціонарі, лікар ортопед-травматолог другої категорії, кандидат медичних наук
comment 6
Цокало Василь Миколайович
Лікар ортопед-травматолог вищої категорії, кандидат медичних наук
comment 0

Вiдгуки

залишити відгук arrow arrow
Ваша оцінка
star star star star star
error
error
error
error
Прийнято! Ваш дзвінок опрацьовується.
Хочете, передзвонимо Вам?
Наприклад: 0XX XXX XX XX
Передзвоніть
Наприклад: 0XX XXX XX XX
Вільних операторів на лінії: 6
Замовлень дзвінків сьогодні: 100+
Прийнято! Ваш дзвінок опрацьовується.
Хочете, передзвонимо Вам?
Наприклад: 0XX XXX XX XX
Вільних операторів на лінії: 6
Замовлень дзвінків сьогодні: 100+
Прийнято! Ваш дзвінок опрацьовується.
Хочете, передзвонимо Вам
в зручний час?
КНОПКА
ЗВ'ЯЗКУ
page-down