Лікування артриту

Артрит — це запальне ураження суглобів, що характеризується дискомфортом і сильними болючими відчуттями під час руху. При артриті часто уражаються серцево-судинна система, нирки й печінка.

До цього захворювання схильні не тільки дорослі, а й діти. У жінок і чоловіків артрит з'являється в середньому після 40 років, а у дітей його можна виявити вже у віці від 1 до 4 років. Причому якщо дорослі вже вміють прислухатися до свого стану, то зрозуміти, чому дитина, наприклад, відмовляється що-небудь робити, рухатися, починає вередувати без причини, має мінливий настрій — досить складно, особливо якщо припускати таке захворювання як артрит.

Найчастіше зустрічається ревматоїдний артрит — хронічне системне захворювання сполучної тканини, що супроводжується ураженням периферичних суглобів, розвитком в них ерозивно-деструктивних змін і знерухомленням.

Ревматоїдний артрит може виявлятися у вигляді поліартриту, ревматоїдного васкуліту, полінейропатії, синдрому Фелті, синдрому Стілла, ревматоїдної хвороби легенів.

Етіологія і механізм розвитку артритів

До теперішнього часу причини розвитку артритів до кінця не вивчені. Численні дослідження показали, що розвиток артриту можуть викликати різні зовнішні й внутрішні чинники.

Причини артриту

Артрит можуть викликати:

• віруси (вірус Епштейна-Барр, людський парвовірус, лімфотропний Т-клітинний вірус та ін.);
• бактерії, гриби, найпростіші;
• ендокринні хвороби;
• генетична схильність;
• ожиріння;
• нестача поживних речовин і вітамінів;
• зловживання алкоголем;
• травми.

В основі механізму розвитку ревматоїдного артриту лежать глибокі й значні порушення імунної відповіді з дисбалансом імунокомпетентних клітин, з порушенням їх функцій. Максимальні запальні зміни спостерігаються в синовіальній оболонці суглобів, що веде до швидкого збільшення обсягу синовіальної тканини, руйнує суглобовий хрящ і прилеглі ділянки кістки.

Запалення м'яких тканин суглобів супроводжується їх ущільненням, склерозуванням, що веде до деформації суглобів, утворення підвивихів і контрактур. Запальний процес зачіпає як сам суглоб, так і навколосуглобові тканини, що проявляється набряком і болем. Згодом розвивається обмеженість рухів у суглобі, порушення його функцій.

Клінічні прояви

На початковій стадії захворювання біль в запаленому суглобі виникає тільки під час руху, але в міру прогресування артриту хворобливі відчуття починають турбувати хворого і в стані спокою. Початкові симптоми розвитку артриту часто неспецифічні й можуть спостерігатися при інших захворюваннях.

Ознаки артриту

Існують деякі ознаки артриту, при яких необхідна консультація ревматолога:

• припухлість і почервоніння шкіри над ураженими суглобами;
• наявність більше ніж 3 запалених суглобів;
• ураження міжфалангових і/або п'ястково-фалангових суглобів;
• ранкова скутість протягом 30 і більше хвилин;
• порушення функцій суглобів;
• травма суглоба.

Основними симптомами артриту є постійний біль у суглобах, прогресуюче порушення їх функцій, що веде до значного зниження якості життя та ранньої інвалідності.

Прогресуючий запальний процес в суглобах призводить до обмеження їх рухливості, розвитку суглобових деформацій, руйнування хряща і заміщенню хрящової тканини сполучною тканиною.

Для ревматоїдного артриту характерні супутні інфекційні ураження, захворювання серцево-судинної системи, легенів, нирок та ін.

Ускладнення і наслідки артриту

Різноманітність ускладнень артриту безпосередньо залежить від захворювань, які стають першопричиною його виникнення. Однак існують загальні визначення таких ускладнень:

• інфекційні ускладнення (пієлонефрит, гострі пневмонії);
• септичні та гнійні процеси;
• патології шлунково-кишкового тракту (кровотечі, перфорації);
• серцево-судинні захворювання (інфаркт міокарда, інсульт).

Більшість ускладнень і наслідків артриту також пов'язано з проведеним патогенетичним лікуванням.

Несприятливий прогноз артриту визначається прогресуючим ураженням суглобів і внутрішніх органів, токсичним впливом лікарської терапії та різного роду ускладненнями, які мають руйнівну дію на організм людини в цілому.

У хворих на ревматоїдний артрит можливий розвиток:

• вторинного амілоїдозу;
• остеопорозу;
• гематологічних порушень (анемії, лейкопенії, гемолітичного синдрому, червоноклітинної аплазії кісткового мозку);
• злоякісних гематологічних патологій (неходжкінських лімфом, множинної мієломи, гострих лейкозів, мієлодиспластичного синдрому).

Для діагностики ревматоїдного артриту, включаючи ранні стадії розвитку захворювання, використовують спеціальні методи дослідження суглобів. Наприклад, артроскопія дозволяє діагностувати запальні та дегенеративні ушкодження хряща, оцінити стан синовіальної оболонки, "прицільно" взяти матеріал для дослідження.

Для виключення наявності травм та інших захворювань опорно-рухового апарату показана консультація ортопеда-травматолога.

Лікування артриту

Основна мета лікування артриту — позбавлення від запальних процесів і хворобливих відчуттів, досягнення і підтримання клінічного поліпшення, стійкої ремісії, запобігання розвитку деформацій суглобів і їх подальшого руйнування.

Методи лікування артриту можна умовно розділити на хірургічні та нехірургічні.

Нехірургічні методи лікування

До таких методів відносять наступний комплекс заходів:

• фармакотерапію (протизапальні, знеболюючі, антибактеріальні препарати);
• імуносупресивну терапію;
• місцеву терапію (внутрішньосуглобове введення лікарських препаратів, лікувальні аплікації);
• фізіотерапію (УФО суглобів, фонофорез гідрокортизону, електромагнітотерапію, магнітолазерну терапію, лікування парафіном та озокеритом);
• лікувальну фізкультуру і гімнастику;
• спеціальну дієту;
• санаторно-курортне лікування.

У комплексному лікуванні артритів важливе значення має дієтичне харчування. На консультації дієтолог для кожного хворого підбирає індивідуальну дієту. Як правило, до поліпшення самопочуття і зниження активності захворювання призводить розвантажувальна, вегетаріанська і рослинно-молочна дієта.

У комплексній терапії тяжких варіантів перебігу артритів застосовують методи екстракорпоральної детоксикації: гемосорбцію, плазмаферез, кріоплазмасорбцію та ін.

Хірургічні методи лікування артритів

Операція при артриті показана при виражених деформаціях суглобів, зниженні їх функцій і значному обмеженні руху.

Під час операції хірург застосовує в зазначеному порядку:

• сіновектомію — видалення запаленої синовіальної оболонки суглоба;
• артродез — штучне закриття суглоба в найбільш вигідному фізіологічному положенні;
• артропластику — створення нового суглоба на основі зруйнованого з використанням біологічних або алопластичних прокладок; 
• резекцію ураженого суглоба з подальшим ендопротезуванням.

Протипоказаннями до оперативного лікування є захворювання в гострій стадії, наявність осередків гнійної інфекції, амілоїдоз, важкі вісцерити.

Контроль виліковування

Для діагностики ремісії артриту протягом 6 місяців повинні зберігатися певні клініко-лабораторні критерії.

Критеріями оцінки ремісії артриту є:

• повна відсутність болю в суглобах у стані спокою та під час руху;
• відсутність синовіту, запальних змін навколосуглобових тканин і сухожиль;
• відсутність ранкової скутості;
• ШОЕ не більше 15 мм / год;
• СРБ у нормі.

Профілактика артриту

Запалення суглобів — неприємне і болісне захворювання. Уникнути розвитку артриту можна, дотримуючись простих і доступних правил:

• контролювати вагу;
• зменшити вживання жирних, смажених, копчених, м'ясних і висококалорійних продуктів;
• включити до щоденного раціону овочі та фрукти, кисломолочні продукти;
• щодня займатися спортом (гімнастикою, плаванням, йогою, пішими прогулянками та ін.);
• відмовитися від куріння і вживання спиртних напоїв;
• робити перерви в роботі, пов'язаній з тривалим перебуванням тіла в одному положенні;
• вести рухливий спосіб життя;
• підвищувати імунітет.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.