Стентування сечоводу у Києві

Дуже часто люди з невеликим дискомфортом під час сечовипускання та з болем у попереку внаслідок проблем із сечоводом не поспішають здатися лікарю. Терпіти це небезпечно! Лише чотири тижні порушення пасажу сечі можуть спричинити загибель паренхіми нирки. Під час загострень пацієнту доведеться терміново проводити стентування для відновлення функцій сечовидільної системи.

Стентування — це оперативне втручання для встановлення спеціального каркасу — стента, який поміщається в просвіт порожніх органів людини та забезпечує розширення ділянки, звуженої патологічним процесом. Установку стентів у сечоводі давно та успішно проводять в клініці МЕДІКОМ у стаціонарі на Оболоні.

При неурологічній етіології відтік урини порушується внаслідок:

• пухлин прилеглих тканин;
• гематологічних явищ;
• ятрогенних факторів (травма, пошкодження під час операції).

Закрити просвіт може конкремент, пухлина, потік крові. Стентування сечоводу показане при відновлювальній хірургії, усуненні звуження просвіту сечовивідних шляхів. А також після ендоскопічного видалення каменів і в усіх випадках, коли без цієї процедури не обійтися.

Протипоказання до стентування сечоводу

Рішення щодо необхідності встановлення стента приймає лікар-уролог. Перед цим необхідно переконатися у відсутності протипоказань:

• запалення в малому тазі гострого перебігу;
• серйозна травма сечоводу;
• стани, у яких анестезію проводити не можна.

При термінальній стадії раку чи у разі вагітності можливість проведення стентування оцінюється індивідуально.

Як проводять стентування сечоводу?

Стент для сечоводу — це тонка порожня трубка з біосумісного матеріалу, з одного або обох кінців закручена спіраллю. Тип та розміри добираються індивідуально. Параметри диктуються клінічною ситуацією та довжиною сечоводу пацієнта.

Стентування сечоводу на Оболоні проводиться в умовах стаціонару урологічного відділення після попередньої діагностики. Тривалість процедури трохи більше півгодини. Після операції необхідно спостерігатися, щоби контролювати положення стенту в сечоводі.

Стентування сечоводу: техніка установки

Застосовуються два способи установки стента в сечоводі:

• ретроградний (крізь сечівник);
• антеградний (крізь нефростому).

Найпоширеніший трансуретральний спосіб стентування. У цьому випадку внутрішній сечовідний стент вводиться через уретру та сечовий міхур за допомогою цистоуретроскопа. Стентування сечоводу у чоловіків краще гнучким варіантом інструменту, оскільки чоловіча уретра має вигини. Метод не вимагає розтину тканин, тривалої реабілітації та може проводитися під місцевим знеболенням. У клініці МЕДІКОМ встановити стент у сечоводі можна із застосуванням загальної анестезії. Для покращення якості огляду сечовий міхур заповнюється асептичною рідиною.

Не завжди встановлення стенту можливе цистоскопічним способом. Тоді вдаються до антеградного методу. Стентування здійснюється через розріз тканин прямо в нирку.

Стентування сечоводу під час вагітності

Порушення пасажу сечі під час вагітності може відбуватися у звэязку з фізіологією стану та внаслідок хронічних запалень сечовивідної системи. Для таких пацієнток встановлення стенту в сечоводі є оптимальним способом відновлення пасажу сечі. Зазвичай застосовуються однопетлеві стенти, що оберігають сечовід від передавлювання зростаючим плодом і запобігають подовження каналу. Процедура стентування не впливає на розвиток плода. Урологічний стент витягується після народження дитини.

Як видаляють стент із сечоводу?

Коли необхідність стентування зникає або закінчується термін використання засобу, його видаляють. Зазвичай видалення стенту із сечоводу відбувається мінімум через 2 тижні. У разі довічного призначення міняти сечовідний стент потрібно 2–3 рази на рік. Вироби з гідрофільним покриттям можуть перебувати в сечоводі до 12 місяців.

Зняття стента із сечоводу відбувається швидше та легше, ніж установка. Процедура проводиться амбулаторно. Найпростіший спосіб — цистоскопічний, за допомогою введення в уретру цистоуретроскопа. Лікар захоплює вільний кінець стента та акуратно витягує його.

Другий варіант — видалення за нитки, виведені в уретру. Третій спосіб — за допомогою петлі, актуальний для видалення стенту із сечоводу у жінок. Четвертий — можливий лише для дорогих специфічних пристроїв із магнітом.

При стентуванні крізь нефростому, при вростанні, інкрустації стента солями або зміщенні засобу — видалення проводять хірургічно.

Тому важливо дотримуватися всіх рекомендованих лікарем обмежень після стентування (не піднімати важке, дотримуватися дієти та питного режиму), щоби життя зі стентом у сечоводі не завдавало проблем.

Після видалення сечовідного стенту сечовивідні шляхи трохи травмуються. Тому неприємні відчуття після процедури, прискорені позиви в туалет та незначний дискомфорт під час сечовипускання — це норма для післяопераційного періоду. Може з'явитися невелика кількість крові у сечі, дизурія. Але самопочуття та життя після видалення стенту із сечоводу нормалізується протягом 2–4 днів або після нетривалого курсу терапії.

У разі підозри на ускладнення після видалення стенту із сечоводу варто негайно звернутися до лікаря.

Переваги ендоскопічного стентування сечоводу у нашій клініці

Оптика, що застосовується в клініці, дає змогу точно контролювати маніпуляції, уникати помилок та невдач установки, а також ускладнень після видалення стенту із сечоводу. Стентування сечоводу проходить чітко та якісно, оскільки операцію проводять грамотні фахівці із солідним клінічним досвідом сотень ендоскопій.

В оперблоці дотримується стовідсоткова стерильність, використовують сертифіковані витратні матеріали, якісні стенти. Комфортні палати стаціонару на Оболоні допомагають знизити стрес та швидше відновиться. Крім того, на стентування сечоводу ціна в медцентрі помірна та доступна широкому колу пацієнтів.