Ендоскопічна гайморотомія у Києві

Постійна закладеність носа та поява гнійних виділень з носа можуть свідчити не лише про хронічний гайморит, а й про серйозніші проблеми зі здоров'ям. В цьому випадку не варто зволікати з відвідуванням лікаря! Тим більше, що сучасна медицина має ефективні малоінвазивні методики лікування ЛОР-захворювань. Так, ендоскопічна гайморотомія у Києві в клініці МЕДІКОМ переноситься легко, відрізняється коротким реабілітаційним періодом.

Гайморотомія — це розтин гайморової пазухи. Таке хірургічне лікування належить до найпоширеніших операцій, оскільки захворювання носових пазух досить часте явище. Джерело гнійної інфекції в придаткових пазухах носа відчутно заважає у повсякденному житті та небезпечне «низхідними» ускладненнями (запалення легенів, трахеїт, бронхіт) та сепсисом.

Методи проведення гайморотомії

Гайморотомія може виконуватись різними методами. Розтин верхньощелепної пазухи проводять:

• мікрохірургічним способом;
• з ендоназальним доступом;
• технікою радикальної гайморотомії (за Колдуел-Люком, за Муром, за Денкером).

Мікрогайморотомії віддають перевагу при номінальній роботі співустя, і при відсутності потреби у його розширенні. Наприклад, висічення локальних утворень (сторонні тіла, кіста гайморової пазухи).

Радикальна гайморотомія досить травматична та (з появою нових методик) практично не застосовується.

Ендоскопічну гайморотомію виконують коли уражена вся слизова оболонка пазухи (гнійний або гіперпластичний гайморит). Зокрема у випадках повного блокування співустя. Тоді ендоскопічну гайморотомію проводять ендоназально як найбільш ефективний і функціональний варіант.

Також існує гайморотомія за Заславського-Неймана. Операція проводиться через трансальвеолярний доступ (на місці видаленого зуба). Метод застосовується рідко, переважно, для видалення уламків, що залишилися від зуба.

Показання до гайморотомії

Найчастіше гайморотомію призначають у випадках одонтогенного гаймориту. Крім того, розтин пазухи показано при:

• гайморитах хронічного характеру та важких синуситах;
• незворотних змінах у пазусі;
• поліпах та інших доброякісних утвореннях;
• виявленні кіст у верхньощелепній пазусі;
• травмах гайморової порожнини;
• наявності грибкового тіла у пазусі.

Операцію проводять при хронічних запаленнях, що не піддаються консервативній терапії. Також показанням до гайморотомії є необхідність вилучення стороннього тіла (уламок зуба, кров'яний згусток, пломбувальний матеріал).

Хірургічне втручання показано, коли потрібно створити умови для дренування порожнини за допомогою розширення співустя або формування нового (гайморотомія із накладенням співустя). Іноді операція необхідна для виконання біопсії при підозрі на злоякісне утворення.

Протипоказання до гайморотомії

Протипоказання до гайморотомії можуть бути абсолютними та відносними. Небезпечно проводити операцію:

• вагітним;
• при загостренні інфекційних захворювань;
• пацієнтам із декомпенсованою анемією;
• при порушеннях коагуляції;
• хворим із порушенням обміну речовин;
• за деяких патологій внутрішніх органів.

Протипоказанням до проведення гайморотомії є соматичні захворювання, при яких операція призведе до погіршення стану. У складних випадках (внутрішньомозкові абсцеси, запалення сітківки ока внаслідок гаймориту) протипоказання оцінюються в порівнянні з тяжкістю існуючого ураження. Здебільшого, у таких випадках операцію проводять.

Гайморотомія: хід операції та техніки виконання

Проводиться гайморотомія під місцевим наркозом чи загальною анестезією. Операцію радикальним способом роблять із внутрішньоносовим або внутрішньоротовим доступом до верхньощелепного синуса. В отриманий отвір вводять інструменти, очищаючи порожнину від поліпів, уражених тканин, кіст, холестеатомних мас та іншого патологічного вмісту. Далі слідує промивання та встановлення дренажу в носовий хід. Розріз ушивається.

Друга методика — мікрогайморотомія: перебіг операції контролюється мікроскопом. Для виконання мікрохірургічної гайморотомії в ротовій порожнині під верхньою губою проходить отвір в кілька міліметрів, через який вводять хірургічний мікроскоп і ендоскопічні інструменти. Наступний етап — очищення верхньощелепної пазухи, промивання ліками чи антисептиком.

Ендоназальна гайморотомія передбачає розширення співустя між носовим ходом та верхньощелепною пазухою з метою видалення з порожнини патологічних мас та утворень. Існують також варіанти операції, у яких лікар формує штучне співустя. Цей вид хірургічного втручання є найменш травматичним, з меншим реабілітаційним періодом та мінімальним ризиком ускладнень після гайморотомії.

Відновлювальний період після гайморотомії

Після операції у носовій пазусі залишається тампон, який витягують пізніше (через 8-48 годин) через носовий хід із застосуванням знеболювання. Протягом тижня набряк після гайморотомії в ділянці верхньої губи поступово проходить. Іноді пацієнти відзначають відчуття тяжкості та болючість з прооперованого боку.

У відновлювальний період дуже важливо дотримуватись приписів лікаря, щоб уникнути погіршення стану після гайморотомії: носових кровотеч, головного болю, рясних виділень, нудоти. Якщо ендоскопічна гайморотомія проведена з урахуванням усіх медичних розпоряджень, наслідки її мінімальні, реабілітація відбувається швидше. В основному достатньо призначення на перший час знеболювальних препаратів.

Після будь-якої гайморотомії необхідно ретельно стежити за гігієною рота та носа, щоб не спровокувати рецидив захворювання. У перші години рекомендується постільний режим. Сморкатися треба дуже обережно. Також забороняється до повного загоєння займатися плаванням.

Ускладнення після гайморотомії

Хірургічне втручання завжди пов'язане із ризиком. При гайморотомії радикальним методом можливе пошкодження трійчастого нерва. Мікрогайморотомія та ендоскопія з носовим доступом не виключають ймовірність кровотечі. Проте це ефективні техніки і ризик наслідків після гайморотомії в цьому випадку мінімальний.

Крім того, ендоскопічна ендоназальна гайморотомія відрізняється:

• мінімальним травматизмом;
• здебільшого, відсутністю набряклості та синців;
• незначною кількістю рецидивів та післяопераційних ускладнень;
• малим терміном реабілітації після гайморотомії;
• відсутністю шрамів.

Ушкодження нерва, утворення свища та сильні кровотечі вкрай рідкісні та нехарактерні для цього методу гайморотомії. Це найбільш щадний варіант.

Переваги ендоскопічної гайморотомії у нашій клініці

Операція гайморотомія вимагає високої кваліфікації спеціаліста, що оперує, відпрацьованих навичок і відмінного знання анатомії носа. Тому багато пацієнтів обирають клініку МЕДІКОМ, де операції проводяться у відділенні лор-хірургії на базі стаціонару на Оболоні лікарями з багаторічним клінічним досвідом.

Позитивні відгуки щодо радикальної гайморотомії, проведеної в нашій клініці, від наших пацієнтів можуть допомогти вам упевнитись в якості послуг.

Крім того:

1. Операційні обладнані сучасною медичною технікою від провідних виробників.
2. Комфортні умови перебування у стаціонарі.
3. Високі стандарти стерильності в операційних, які відповідають міжнародним протоколам JCI. Власне ЦСВ (проводиться стерилізація інструменту на місці).
4. ЛОР-хірурги вищої кваліфікації.
5. Основний принцип оперативних втручань — ефективність та малотравматичність.
6. У МЕДІКОМ практикується індивідуальний підхід, увага до кожного пацієнта.
7. В діагностично-консультативному центрі можна пройти всі етапи обстеження перед операцією (аналізи, діагностика, консультації).
8. Гнучка цінова політика медичного центру дозволяє зробити гайморотомію великій кількості пацієнтів.

Де зробити гайморотомію?

У клініці МЕДІКОМ на Оболоні кияни та гості міста зможуть отримати якісну медичну допомогу та зробити гайморотомію, ціну якої не буде завищено. Медцентр європейського рівня виконує ендоскопічну гайморотомію у Києві професійно, з мінімальним ризиком, грамотною післяопераційною реабілітацією. Запис на прийом доступний через сайт, по телефону та при особистому відвідуванні. Телефонуйте та будьте здорові!