Що таке меланома?

Меланома – це злоякісна пухлина, яка розвивається з пігментних клітин меланоцитів. Ця ракова пухлина найчастіше починає свій розвиток на шкірі або родимці. Рідко у раку шкіри локалізація проявляється в інших органах, таких як очне яблуко, слизова оболонка порожнини рота або піднігтьовий простір. Одна з найбільш небезпечних злоякісних пухлин людини, яка характеризується частими рецидивами та метастазуючими лімфогенними й гематогенним процесами.

Класифікація меланоми

Клінічні форми злоякісної меланоми:

• Поверхнево-розповсюджувана.
  У жінок з'являється на ногах, а у чоловіків місцем ураження є шкіра спини та грудей. Поверхневі утворення розвиваються повільними темпами, поступово поширюючись шкірою.
• Вузлова.
  Вражає груди, спину та верхню частину тіла.
• Акролентигінозна.
  Цей тип зустрічається на долонях рук або під нігтями на ногах і руках.
• Лентигінозна (злоякісна веснянка Хатчінсона).
  Розвивається на тлі пігментної плями (родимки). За статистикою, до цієї форми більш схильні особи похилого віку жіночої статі. Локалізація – шкірні покриви, схильні до постійного впливу сонця. Найчастіше, це – обличчя. Характеризується горизонтальним, повільним зростанням і має найбільш сприятливий прогноз.
• Ахроматична (безпігментна).
  Найбільш рідкісний вид меланоми.

Рак шкіри може вражати очі, ніс, рот, легені, пряму кишку тощо. Тому, існує так звана класифікація інших меланом, в яку входять:

• меланома сітківки ока;
• лентигінозна меланома слизових оболонок;
• малігнізована меланома м'яких тканин.

Також, існує поняття прогресуючої меланоми. В цьому випадку ракові клітини поширюються від своєї початкової ділянки до інших частин тіла, викликаючи іншу пухлину, яка називається вторинним або метастатичним раком. Поширення відбувається у віддалені ділянки шкіри або вражає травний тракт, ЦНС та дихальну систему.

Іноді злоякісна меланома виникає навіть через багато років після первинного видалення початкового утворення.

Етіологія меланоми

Основні причини меланоми базуються на двох чинниках: неконтрольований вплив сонячної радіації або штучне ультрафіолетове випромінювання через використання солярію. Надмірне захоплення пляжною засмагою або впливом ламп з УФ-випромінюванням тягне за собою порушення структури ДНК клітин шкіри та збільшує ймовірність виникнення онкоутворень.

Патогенез меланоми шкіри

Етапи хвороби залежать від стадії меланоми та ступеня її поширеності. Глибину проникнення первинної пухлини вимірюють в міліметрах і визначають за методами Бреслау (Breslow) та Кларка (Clark), які базуються на глибині проникнення ракових клітин.

Медицина поділяє розвиток меланоми на стадії (за Breslow):

• I – утворення зустрічається тільки в зовнішніх шарах шкіри (в епідермісі, до базальної мембрани; товщина менша ніж 2 мм).
• II – пухлина виявляється в зовнішніх шарах шкіри (товщина більша ніж 2 мм; може характеризуватися наявністю виразки).
• III – раковий процес поширюється на лімфатичні вузли поряд з ділянкою ураження та/ або виходить за межі первинної пухлинної ділянки (межа між сосочковим та сітчастим шарами дерми).
• IV – пухлинні клітини з'являються в сітчастому шарі дерми, проростають в жирову клітковину, метастази розповсюджуються по всьому організму, з виборчим ураженням органів.

Поділ на мікростадіі за Clark включає в себе тонку, проміжну та товсту (глибоку) форму інвазії.

Прогнози варіюються на підставі існуючих стадій меланоми.

Якщо діагностування та лікування відбулися на початкових стадіях розвитку захворювання (I, II), то прогноз відмінний і становить 98,2% виживання. III стадія залишає шанси на життя в межах 61,7%. IV стадії (особливо з метастазуванням) характеризуються швидко прогресуючим та смертельним перебігом. В результаті – менше 10% виживають протягом 5 років, а більшість пацієнтів очікує летальний результат через рік після постановки діагнозу.

Клінічні прояви меланоми

Більшість типів злоякісної меланоми починаються зі змін шкіри або з появи нової родимки. Також, небезпеку несе існуюча родимка, яка змінила свою форму.

Ознаки меланоми, які слід зазначити при тестуванні родимок:

• геометрія – асиметрична родимка, в якій одна половина не дорівнює іншій, може бути симптомом меланоми;
• межа – родимка, у якої контур не округлий, зникає чіткість;
• колір нерівномірний і складається з декількох відтінків;
• діаметр перевищує 5 мм.

Сверблячка, короста або кровотеча – додаткові симптоми меланоми. Вони зустрічаються рідше, але їх не можна ігнорувати.

Ускладнення після первинного видалення меланоми

Симптоми прогресуючої або метастатичної меланоми можуть з'явитися через роки після того, як початкове утворення діагностовано та видалено з організму. Прояви залежать від ресурсів організму людини й органів, в які поширилася ракова пухлина. Вторинне утворення може з'являтися у вигляді пухлин на шкірі, легенях, або будь-яких органах людини. Крім появи новоутворення, з'являються такі ознаки як: різке зниження маси тіла, втрата апетиту, втома та виснаження.

Діагностика меланоми

На етапі раннього виявлення можливого раку шкіри необхідно ретельно вивчити родимки на наявність ознак захворювання. Важливо оглянути всі ділянки шкіри, включаючи волосяний покрив голови, складки тіла, простір між пальцями, стопи, поперекову зону. Самостійний візуальний огляд рекомендується повторювати не менше 1 разу в півроку, ще краще звертатися до фахівця, який проведе професійний огляд.

До інструментальних методів діагностики меланоми відносять:

• Дерматоскопію – дослідження шкірного покриву за допомогою спеціального апарату. В результаті визначається ступінь небезпеки захворювання, з можливістю оцінки розвитку подій. Дерматоскопія – обов'язковий етап виявлення шкірних проблем.
• При будь-якій підозрі на онкологію шкіри потрібне проведення біопсії. Забір тканин з ураженої ділянки з подальшою гістологією повинен підтвердити або спростувати наявність онкологічної проблеми.

Для визначення стадії процесу при діагностиці меланоми онколог призначає додаткові аналізи, такі як: лабораторне дослідження крові, УЗД, комп'ютерну томографію та магнітно-резонансну томографію головного мозку із в/в контрастуванням (для виключення вторинного ураження головного мозку) тощо.

Лікування меланоми

Рання ступінь захворювання характеризується товщиною меланоми менше ніж 1 мм. При цьому немає ознак, що підвищують ризик рецидиву, таких як відкрита рана або множинний мітоз. Видалення меланоми захоплює область діаметром 1 см.

Лікування меланоми I та II стадії. У тому випадку якщо ракова пухлина діагностована на глибині проникнення більше ніж 1 мм, буде виконана біопсія лімфатичних вузлів. Якщо в них ракові клітини не виявлені, проблему вирішить локальна операція.

Якщо виявлено ураження регіонарних лімфатичних вузлів, це означає, що почалася III стадія, котра вимагає більш обширної операції. При лікуванні меланоми III стадії пацієнтам пропонують допоміжну імунологічну терапію.

Дії при IV стадії, коли відбувається поширення вогнища хвороби на інші системи організму з появою метастаз, вимагає комбінації хірургічного втручання та інших методів. Процес лікування меланоми буде залежати від місця ураження, загального стану здоров'я та попередніх способів впливу на пухлину. Біохімічна та імунологічна терапія є найбільш поширеними методами вирішення проблеми. Променева терапія допомагає контролювати симптоми захворювання, якщо воно поширилося на ЦНС, травний тракт або дихальну систему.

Що стосується оперативного втручання, то воно виконується в області, де виявлено пухлину. Після біопсії, яка підтверджує діагноз, відбувається велика локальна резекція. Хірург обов'язково видаляє невелику частину тканини, яка здається нормальною в зоні, що оточує пухлину. Ця превентивна дія дає гарантію того, що ракових клітин не залишиться. При цьому знижується ризик рецидиву меланоми.

Контроль виліковності

Після видалення меланоми та в залежності від ступеня захворювання планується подальше спостереження. Пацієнти з меланомою на ранній стадії щомісяця повинні відвідувати лікаря. Будь-які зміни в районі операції вимагають негайної консультації професіоналів. В ході ваших звичайних оглядів лікар буде перевіряти лімфатичні вузли поблизу області, з якої була видалена меланома. В рамках самоконтролю необхідно звернути увагу на зміни родимок, якщо вони з'являться.

Після операції та глибокого лікування меланоми потрібна постійна консультація онколога, який буде контролювати стан симптомів захворювання. Під час спостереження може виникнути необхідність в додаткових аналізах, таких як рентгенографія та аналіз крові.

Профілактика меланоми

Після будь-якого лікування злоякісної меланоми дуже важливо уникати неконтрольованого перебування на сонці та вживати заходів безпеки для захисту шкіри, таких як:

• носіння бавовняних або натуральних тканин, які забезпечують кращий захист від сонця;
• затінення обличчя та шиї крислатим капелюхом;
• носіння сонцезахисних окулярів та вибір тіні для відпочинку та пересування;
• використання сонцезахисного крему з високим коефіцієнтом відбивання;
• перебування на сонці в безпечний час (до 10:00 і після 16:00).

Поради та рекомендації при виникненні меланоми

Відповідна реакція при негативній діагностиці базується на індивідуальних особливостях психіки, попередньому досвіді боротьби з раковими захворюваннями в сім'ї, а також можливостях виліковності.

Що робити:

1. Адаптуватися до наявності діагнозу.
2. Справитися зі зміною в способі життя.
3. Проаналізувати причини захворювання.
4. Постійно підтримувати надію на одужання.
5. Обов'язково говорити з близькими про хворобу.
6. Продовжувати роботу, якщо це можливо.
7. Короткі, регулярні прогулянки покращують самопочуття.

Пацієнт повинен прийняти зміни в житті та адаптуватися до них. Лікування може змінити ваш розпорядок життя та викликати фізичний дискомфорт, побічні ефекти (випадання волосся, нудота, блювота, втрата ваги, втома та слабкість). У більшості випадків ці ефекти проходять після лікування. Наслідки меланоми не такі страшні, як здається пацієнтові – в тому випадку, якщо вчасно звернутися за кваліфікованою медичною допомогою.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Джерела

• Центр Громадського здоров'я МОЗ України
• Міністерство Охорони Здоров'я України

Виїзд бригад невідкладної допомоги здійснюється по всіх районах Києва (Оболонь, Печерськ, Поділ, Святошин, Дарниця, Голосіївський, Шевченківський, Солом'янський, Дніпровський, Деснянський) та передмістя (Вишгород, Буча, Ірпінь, Бровари).