Лікування раку стравоходу в Києві

Рак стравоходу — це злоякісне новоутворення, яке розвивається з клітин слизової оболонки стравоходу. В Україні рак стравоходу є рідкісним захворюванням. За даними Національного канцер-реєстру, у загальній структурі онкохворих, що стояли на обліку у 2022 році, він склав лише 0,3%.

Попри порівняно невелику поширеність, злоякісна пухлина стравоходу є однією з найбільш смертоносних. Середня виживаність хворих становить лише 15-20%. У 2018 році у світі було зареєстровано 572 тисячі випадків раку стравоходу і 509 тисяч смертей від нього. Чоловіки на цей різновид онкології хворіють в чотири рази частіше за жінок.

Важливим моментом у подоланні раку є його виявлення та початок лікування на ранній стадії. Для цього у МЕДІКОМ були розроблені програми скринінгових обстежень. Пройти їх у зручний для себе час можна в поліклініках у Києві на Оболоні та на Печерську.

Коли ж пухлина дала метастази, без хірургічного лікування раку стравоходу не обійтись. Усі оперативні втручання проводять в унікальному стаціонарі клініки МЕДІКОМ у Києві на Оболонській набережній, 9. Цей багатофункціональний медичний центр спроектований і обладнаний за міжнародними стандартами JCI. Його технічне забезпечення дозволяє проводити як радикальні, так і малоінвазивні органозбережні хірургічні операції.

Види раку стравоходу

Стравохід — це порожнистий орган травної системи у формі трубки, яка з’єднує горло зі шлунком. Ним з рота до шлунку переміщується тверда їжа та рідини.

Двома найбільш поширеними типами раку стравоходу є аденокарцинома та плоскоклітинний рак.

Аденокарцинома стравоходу утворюється із залозистих клітин слизової оболонки стравоходу. Найчастіше вона виникає в нижній частині стравоходу та верхній частині шлунка й пов’язана із захворюванням з назвою «стравохід Барретта», яке викликається гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ). Люди зі стравоходом Барретта мають у 25 разів вищий ризик на розвиток аденокарциноми стравоходу, ніж люди без нього.

Плоскоклітинний рак розвивається з клітин плоского епітелію, виникає у середньому або верхньому відділах стравоходу. Причинами його утворення вважають куріння, вживання алкоголю, хворобу ахалазія (розлад моторики стравоходу) та зараження папіломавірусом людини (ПВЛ).

Ще є дрібноклітинний рак стравоходу. Серед злоякісних пухлин стравоходу він зустрічається рідко — лише у 1-2% випадках і зазвичай вражає чоловіків-курців. Утворюється дрібноклітинний рак з нейроендокринних клітин, що виділяють у кровотік гормони.

Серед рідкісних типів раку стравоходу ще називають: меланому, лейоміосаркому, лімфому та карциному.

Стадії раку стравоходу

Класифікацію раку стравоходу проводять за системою TNM, яка базується на трьох параметрах:

• Т (tumor) має п’ять значень (T0–T4) та означає розмір і поширення пухлини: наскільки глибоко вона проросла у стінку стравоходу та чи досягла сусідніх тканин;
• N (node) має чотири значення (N0–N3) та означає ураження найближчих лімфатичних вузлів;
• M (metastase) має два значення (M0–M1) та свідчить про наявність або відсутність метастазів: чи поширилась пухлина на дальні лімфовузли та інші органи.

На основі комбінацій цих літер та цифр формулюються п’ять стадій раку:

1. Початкова стадія (T0, N0, M0) — пухлина розташована у внутрішньому шарі епітелію стравоходу та не поширилася на лімфатичні вузли або інші органи.
2. Перша стадія (T1, N0, M0) — пухлина проросла у підслизовий або м'язовий шар стравоходу і не поширилася на лімфатичні вузли або інші органи.
3. Друга стадія (T2, N0-N1, M0) — пухлина проросла у зовнішній шар стравоходу або сусідні органи та може поширитися на регіонарні лімфатичні вузли.
4. Третя стадія (T3, N1-N3, M0) — пухлина проросла у сусідні органи або тканини та може поширитися на понад 6 регіонарних лімфовузлів.
5. Четверта стадія (T4, N2-N3, M0-M1) — пухлина поширилася на віддалені органи, такі як печінка, легені, кістки, мозок або на багато регіонарних лімфатичних вузлів.

Додатково кожен із типів раку має окрему систему для визначення місце розташування пухлини (у верхньому, середньому або нижньому відділі стравоходу), а також ступінь диференціації її клітин (G). Останній характеризує наскільки пухлинні клітини схожі на нормальні при мікроскопічному дослідженні. Чим більше вони схожі, тим кращий прогноз для захворювання.

У МЕДІКОМ використовують такі методи діагностики раку стравоходу:

• УЗД, КТ, ПЕТ та МРТ;
• ВЕГДС (відеоезофагогастродуоденоскопія);
• хромоендоскопія (виявляє плоскоклітинний рак стравоходу);
• аналіз крові на онкомаркери.

Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ) є однією з найточніших процедур для виявлення пухлинних клітин в організмі. Під час неї у вену вводять невелику кількість радіоактивної глюкози, яку дуже люблять та активно поглинають пухлинні клітини. А ПЕТ-сканер відстежує місця надмірної активності використання глюкози й, таким чином, визначає місце розташування раку. Часто ПЕТ проводять одночасно з КТ.

Відеоезофагогастродуоденоскопія (ВЕГДС) є одним із різновидів ендоскопічного обстеження, яке дозволяє за допомогою гастроскопу дослідити стравохід із середини.

У поліклінічних відділеннях МЕДІКОМ на Оболоні та Печерську ВЕГДС виконується на ендоскопічному устаткуванні експерт-класу Pentax EG27-i10 (Японія), який має відмінну якість зображення та дає високу точність діагностики.

Технічні характеристики ендоскопа дозволяють проводити складні дослідження і широкий спектр маніпуляцій, включаючи видалення доброякісних новоутворень у важкодоступних місцях. Тож якщо під час ВЕГДС у стравоході буде виявлений поліп чи підозріла ділянка, лікар одразу їх видалить та передасть на гістологічний аналіз.

Хромоендоскопія — це спеціальний ендоскопічний метод, який за допомогою технології комп'ютерної оцінки спектральних параметрів визначає розташування пухлин на слизовій оболонці. Це обстеження проводиться ендоскопом зі спеціальними оптичними фільтрами. У клініці МЕДІКОМ хромоендоскопія доступна у двох модифікаціях:

• прямій, коли барвник наноситься безпосередньо на поверхню досліджуваного органу;
• непрямій, коли барвник вводиться у просвіт досліджуваного органу.

Окреме місце у діагностиці злоякісних захворювань стравоходу посідають лабораторні дослідження. Онкологи МЕДІКОМ використовують новітні тести, які були розроблені з урахуванням останніх досягнень в області молекулярних і генетичних підходів. Скринінгові програми в онкології мають високий рівень специфічності та чутливості.

Хірургічна діагностика

Малоінвазивні діагностичні операції при раку стравоходу є на сьогодні найточнішим способом виявлення чи підтвердження пухлини. Під час такої операції хірург проводить біопсію підозрілої ділянки. Після чого біологічний матеріал досліджують під мікроскопом гістологи та патологоанатоми.

Пункційна біопсія новоутворень при раку стравоходу допомагає встановити тип, ступінь і характер злоякісності пухлини, а також вибрати оптимальний метод лікування. Ця діагностична процедура є безпечною і малотравматичною, не потребує спеціальної підготовки. Виконується вона під контролем ендоскопа, який вводиться до стравоходу через рот.

В особливо складних випадках, роблять лімфаденектомію чи лапароскопію з біопсією лімфатичних вузлів та новоутворень.

Торакоскопія — ще одна хірургічна процедура для огляду органів грудної клітини на наявність у них пухлинних ознак. Під час неї роблять невеличкий розріз між ребрами, через який у грудну клітину вводиться торакоскоп. Зазвичай його використовують для біопсії, але можуть застосувати й для видалення частини стравоходу чи легені, що вже є одним із хірургічних методів лікування раку стравоходу.

Профілактика раку стравоходу

Для ранньої діагностики раку стравоходу людям з високим ризиком захворювання рекомендується регулярно проходити ендоскопічне обстеження стравоходу.

А щоб знизити ризик утворення злоякісної пухлини у стравоході, потрібно дотримуватися таких профілактичних заходів:

• провадити рухливий спосіб життя та контролювати вагу, адже ожиріння й фізична пасивність підвищують ризик розвитку аденокарциноми стравоходу;
• вживати достатню кількість фруктів, овочів та харчових волокон, що допоможе уникнути запалення стравоходу та інших захворювань, які сприяють виникненню раку;
• обмежити споживання алкоголю, кави, чаю, гарячих напоїв та їжі, які можуть пошкодити слизову оболонку стравоходу та спричинити хронічне її подразнення;
• не курити та уникати пасивного куріння, тому що це є однією з причин виникнення плоскоклітинного раку стравоходу;
• своєчасно лікувати ГЕРХ, яка може призвести до утворення «стравоходу Барретта» — передракового стану.