Рак підшлункової залози

Рак підшлункової залози – це злоякісне новоутворення, яке походить з клітин підшлункової залози. Цей орган виконує дві основні функції: екзокринну – виробляє соки та ферменти, що допомагають перетравлювати їжу, та ендокринну – синтез гормонів (інсуліну та глюкагону), які приймають участь в обміні речовин та енергії, особливо вуглеводів.

В залежності від клітин, з яких походить рак, розрізняють декілька видів пухлин підшлункової залози. Більшість випадків раку підшлункової пов’язані з переродженням екзокринних клітин. Найчастіше, це аденокарциноми. Якщо рак починається з ендокринних клітин, він має назву нейроендокринної пухлини або острівцевої.

Причини раку підшлункової залози

Виникнення онкологічних захворювань підшлункової залози може бути пов’язано з дією певних чинників ризику. Кожен з них безпосередньо може не впливати на стан залози, але в сукупності і за сприятливих обставин, вони можуть привести до розвитку хвороби. До чинників, що підвищують ризик, відносять:

• куріння;
• надлишкову вагу та ожиріння;
• наявність подібного онкозахворювання або панкреатиту у близьких родичів;
• певні спадкові захворювання, наприклад, спадковий неполіпозний рак товстої кишки, синдром Гіппеля-Ліндау або синдром спадкового раку молочної залози та яєчників.

Для раку підшлункової залози важливою є діагностика на ранніх стадіях, але зробити це вкрай важко, адже симптомів або немає, або вони досить загальні та неспецифічні. Як же перевірити підшлункову залозу на рак? При появі будь-яких клінічних проявів захворювання варто не зволікати і звернутися до лікаря-гастроентеролога, щоб він встановив їх причину.

Діагностика раку підшлункової залози

Діагностика захворювань підшлункової залози починається з фізичного обстеження та опитування. Лікар оглядає, проводить пальпацію живота, виявляє клінічні ознаки та розпитує щодо історії хвороби, скарг, наявності інших хронічних захворювань, спадкових хвороб та можливих шкідливих чинників.

Наступним етапом призначаються лабораторні та інструментальні дослідження. Серед них можуть бути:

• Клінічні та біохімічні аналізи крові, що допомагають виявити причини жовтяниці: рівень білірубіну, інші печінкові проби.
• Тести на онкомаркери: вимірювання кількості певних речовин, рівень яких в сироватці крові або сечі може вказувати на наявність онкозахворювання (СА 19-9, карциноембріональний антиген СЕА).
• Ультразвукове дослідження черевної порожнини (УЗД) – дозволяє отримати зображення внутрішніх органів, тканини яких, маючи різну щільність, по різному відбивають звукові хвилі.
• Комп’ютерна томографія (КТ) органів черевної порожнини та заочеревинного простору з контрастуванням чи без, завдяки чому можна отримати серію знімків перерізів внутрішніх органів та виявити в них новоутворення і інші патологічні зміни.
• Магнітно-резонансна томографія (МРТ) – також метод візуалізації змін внутрішніх органів, але без променевого навантаження, використовується потужний магніт та радіохвилі; за невеликий проміжок часу лікар отримує значну кількість точних зображень і має можливість встановити діагноз.
• Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія (ЕРХПГ) – рентгенографія жовчних шляхів, що допомагає виявити їх звуження, обумовлене пухлиною голівки підшлункової залози. Ендоскоп - спеціальний прилад, що являє собою тонку освітлену трубку, вводиться через рот в стравохід, шлунок та початок тонкої кишки, а потім через меншу трубку (катетер) вводять контраст у протоки підшлункової залози і роблять рентгенівські знімки. Під час цієї процедури можна також взяти зразки тканин на біопсію й встановити в протоку стент, якщо вона повністю заблокована.
• Біопсія – взяття на аналіз клітин та зразків тканини для гістологічного дослідження, яке проводиться під мікроскопом, допомагає встановити наявність раку, його вид та стадію.
• Черезшкірна черезпечінкова холангіографія – рентгенографічне дослідження печінки та жовчних проток із застосуванням барвника, проводиться якщо не можна зробити ЕРХПГ.
• Лапароскопія – малотравматичне хірургічне втручання для огляду органів черевної порожнини. Через невеличкі розрізи в черевну порожнину вводять лапароскоп (тонка трубка с освітленням та камерою або ультразвуковим датчиком), після чого отримують чітку картину патологічних змін.

Мета діагностичного дослідження – підтвердити або уточнити діагноз та встановити вид і стадію раку. Ця інформація може бути вирішальною для планування лікування.

Стадії раку підшлункової залози

Для опису раку підшлункової залози виділяють наступні стадії, які враховують межі поширення хвороби, залучення лімфатичних вузлів та наявність метастазів в інших органах:

Стадія 0 (карцинома in situ) – патологічно змінені клітини знаходяться в оболонці підшлункової залози, з часом вони можуть переродитися на ракові та поширитися на нормальні тканини навкруги.

I стадія – рак в межах підшлункової, на стадії IА його розмір не перебільшує 2 см, IВ – не більше 4 см.

II стадія – також поділяється на дві: IIА – розмір пухлини більше 4 см в діаметрі, IIВ – новоутворення будь-якого розміру, але в процес залучаються 1-3 найближчих лімфатичних вузла.

III стадія – поширення раку на 4 та більше лімфовузлів або на великі кровоносні судини поруч (ворітна вена, загальна печінкова артерія та інші).

ІV стадія – пухлина будь-якого розміру, що поширюється на інші внутрішні органи (печінку, легені, стінку черевної порожнини).

Додатково для вибору методу лікування використовують поділ виявленого раку на такі групи:

• операбельний рак – можна видалити хірургічним шляхом;
• гранично резектабельний – рак проріс у велику кровоносну судину або сусідні органи, пухлину можна видалити, але ракові клітини можуть залишитися;
• місцево поширений – залучені найближчі лімфовузли чи кровоносні судини, видалити оперативним шляхом рак майже неможливо;
• метастатичний – можливе часткове видалення раку;
• рецидивуючий – рак, що повернувся після лікування.

Для діагностики та лікування раку підшлункової залози в Києві можна звернутися до онколога-гастроентеролога в Клініку МЕДІКОМ на Оболоні за адресою Оболонська набережна, 9.

Лікування раку підшлункової залози

Для лікування раку підшлункової залози застосовують різноманітні методи. В МЕДІКОМ з кожним пацієнтом працює команда лікарів. Після повного обстеження на консиліумі складається єдиний план, який передбачає цілий комплекс лікувальних заходів. В роботі консиліуму приймає участь лікар-онколог, хімієтерапевт, Кричевська Олена Іванівна.

Хірургічне лікування раку підшлункової залози в залежності від стадії та групи захворювання може бути радикальним, коли пухлина видаляється повністю, частковим та паліативним (оперативне втручання для полегшення симптомів).

Хірург-онколог може виконати одну за наступних операцій з видалення пухлини підшлункової залози:

• Процедура Уіппла – видаляється головка підшлункової залози, жовчний міхур, частина шлунку, тонкої кишки та жовчна протока, але частина органу, що виробляє інсулін та травні соки залишається.
• Тотальна панкреатотомія – повне видалення ураженого органу, частини шлунка, тонкої кишки, загальна жовчна протока, жовчний міхур, селезінка, сусідні лімфатичні вузли.
• Дистальна панкреатотомія – втручання з видалення тіла та хвоста підшлункової, за необхідності, видаляють і селезінку.
• Паліативні операції: жовчний шунт, ендоскопічне встановлення стента, обхід шлунка – головна мета розширити заблоковані пухлиною протоки та забезпечити вільний потік жовчі та їжі.

Хіміотерапія – використання спеціальних активних препаратів, які блокують розмноження ракових клітин або знищують ракові клітини, тим самим припиняючи зростання та поширення пухлини. Може призначатися один протипухлинний засіб або їх комбінація.

Радіотерапія – лікування раку за допомогою випромінювання (рентгенівського або іншого).

Цільова (таргетна) терапія – застосування активних речовин проти конкретних ракових клітин без шкоди для нормальних тканин. Так, наприклад, інгібітори тирозинкінази блокують сигнали, необхідні для росту пухлини.

Варто пам’ятати, що після хірургічного лікування пацієнти можуть потребувати особливої дієти, тому що шлунково-кишковий тракт зазнає значних змін, а перетравлювання їжі часто порушується. Тому зазвичай лікар призначає ліки, що можуть замінити травні соки з ферментами.

Профілактика раку підшлункової залози

Після лікування пацієнт залишається під наглядом лікарів. Йому потрібно регулярно проходити огляди та обстеження аби не пропустити рецидив захворювання.

Серед профілактичних заходів можна відмітити такі:

• відмова від куріння;
• вчасне лікування хронічного панкреатиту та захворювань жовчних шляхів;
• дотримання правильного харчування;
• зменшення ваги та підтримання нормальної маси тіла;
• регулярні профілактичні огляди з контролем біохімічних показників та онкомаркерів, узд органів черевної порожнини, особливо при наявності спадкових синдромів.