Лакунарна ангіна: симптоми, лікування

Блискавичний наростаючий біль у горлі, аномально висока температура, ломота в тілі та лихоманка. Такі фактори легко виб'ють із колії навіть найвитриманішу людину. І якщо вам здається, що при типовому інфекційному захворюванні подібні симптоми не можуть проявлятися так швидко, то пам'ятайте: лакунарна ангіна має специфічні особливості, що надають їй особливої небезпеки. Тому у разі появи гострого болю в горлі варто негайно звернутися до лікаря. У клініці МЕДІКОМ є необхідне отоларингологічне обладнання та всі засоби, щоб ефективно впоратися з таким підступним захворюванням, як лакунарна ангіна.

Лакунарна ангіна — це гостре інфекційне захворювання, спричинене такими бактеріями, як стрептококи та стафілококи або, частіше у дітей, вірусами, які вражають піднебінні мигдалики. Захворювання відоме також як «гострий лакунарний тонзиліт».

Класифікація

Класифікація ангіни має розширену характеристику. Розрізняють кілька видів захворювання, які водночас поділяються на підвиди з огляду на локацію та прояви.

Види ангіни за клінічною картиною:

• Фолікулярна.
  Поява білих фолікул у тканині мигдаликів.
• Катаральна.
  Мигдалики червоніють і набрякають.
• Лакунарна.
  З мигдальних лакун виділяється гнійний секрет.
• Змішана.
  Проявляється одночасно кілька видів ангіни різних форм.
• Флегмонозна.
  Гнійне запалення навколоминдаликових тканин, частіше зустрічається як ускладнення однієї з форм ангіни.
• Виразково-некротична або ангіна Симановського-Плаута-Венсана.
  Запалення піднебінних мигдаликів, що супроводжується збільшенням регіонарних лімфовузлів та утворенням поверхневих виразок із брудно-зеленим нальотом.

Також, крім бактеріальної, ангіна може бути:

• Герпетичною.
  Спричиняється еховірусами та вірусами групи А, при цій патології на слизовій оболонці горла з'являються везикули або герпесні бульбашки.
• Грибковою.
  Характеризується почервонінням та утворенням сировидного нальоту на піднебінних мигдаликах і глотковому кільці.

За характером перебігу лакунарний тонзиліт буває:

• Гострим.
  Характеризується швидкими симптомами та плавним одужанням протягом 20 діб.
• Хронічним.
  Інфекція мигдаликів, яка загострюється 3–4 рази на рік.

За ступенем тяжкості гострий тонзиліт буває легким, середньотяжким, важким.

Також виділяють такі різновиди ангіни:

• Первинну.
  З'являється вперше або через 2 роки після перенесеного раніше тонзиліту.
• Вторинну.
  Інфікування відбувається на тлі інших захворювань.

Також ангіна може виявлятися у формі системних захворювань при алергічних реакціях. Після контакту з алергеном спостерігається набряклість мигдаликів, слизової оболонки рота без почервоніння та появи нальоту на зіві.

Перераховані вище причини спричиняють зниження імунітету і згодом активне розмноження мікроорганізмів, що провокують ангіну.

Шляхи зараження лакунарною ангіною

Лакунарна ангіна переважно передається:

• повітряно-краплинним шляхом — під час розмови, поцілунку, кашлю або чхання;
• ентерально — інфекція проникає через продукти харчування, що не пройшли термічну обробку;
• через інфекцію, яка вже була в організмі (аутоінфекція) — найчастішими причинами є карієс, гнійний синусит, хронічний тонзиліт та гастроентерит.

Патогенез

Інфекція потрапляє у дихальні шляхи разом із повітрям та локалізуються на мигдаликах. Винятково рідко трапляються зараження контактно-побутовим шляхом.

При слабкому імунітеті патогенні мікроорганізми накопичуються в лакунах і починають свою активність. Якщо перебіг лакунарного тонзиліту сприятливий, бактерії та віруси легко потрапляють у тканини організму та провокують запальні процеси. Якщо збудник хвороби проникає через слухову трубу в середнє вухо, він сприяє розвитку отиту та синуситу. Іноді у хворих із вираженим імунодефіцитом розвивається септичне ураження.

Симптоми та ознаки лакунарної ангіни

Інкубаційний період при лакунарній ангіні залежить від збудника та стану імунної системи, у середньому триває близько двох днів. Початок захворювання характеризується поєднанням змінами в тканинах мигдаликів і глотці з погіршенням загального самопочуття.

Людина відчуває загальне нездужання, і починають проявлятися виражені симптоми лакунарної ангіни:

• підвищується температура до 39 °C;
• ломота в тілі, м'язова слабкість;
• відчувається біль під час ковтання;
• збільшуються підщелепні лімфовузли і спричиняють болючі відчуття.

При двосторонній лакунарній ангіні спостерігається збільшення кутощелепних та шийних лімфовузлів, відкривання рота та повертання голови стають болючими. З'являється гнійний запах із рота. Під час візуального огляду ротової порожнини помітне почервоніння та набряклість мигдаликів, наявність жовтувато-білого ексудату у вигляді острівців із гнійними плівками.

Особливості перебігу лакунарної ангіни під час вагітності

Під час вагітності періодично зустрічається нетипова форма початку інфекції, коли лакунарна ангіна протікає без температури. Це пов'язано з тим, що імунітет вагітної витрачає свої ресурси на збереження життя плоду, а не на протидію вторгненню бактерій.

Симптоми лакунарної ангіни в період гестації аналогічні до тих, що спостерігаються в інших пацієнтів із цим захворюванням. Але, крім них, також додаються нудота та втрата апетиту.

Лакунарна ангіна у вагітних характеризується тим, що мигдалики поступово покриваються жовто-білою плівкою, закриваючи всі лакуни. На ранніх термінах вагітності при інфекції може бути сильний токсикоз. Якщо не лікувати ангіну, ускладнення в комбінації з високою температурою можуть спровокувати тяжкі наслідки. Перший триместр вагітності особливо потребує спостереження та дбайливого лікування інфекційних захворювань.

Ангіна на пізніх термінах вагітності загрожує розвитком міокардиту та серцевої недостатності. Також часто гострий тонзиліт провокує виникнення гломерулонефриту, пієлонефриту тощо.

Особливості лакунарної ангіни у дітей

Лакунарна ангіна у дітей супроводжується вираженою інтоксикацією, головними болями, блюванням, слабкістю, дратівливістю та тривожністю сну. У перші дні інфекції болі під час ковтання води та їжі можуть бути відсутні.

Серед симптомів лакунарної ангіни у дітей може спостерігатися гнійний наліт язика та утруднення вимови. Апетит у хворої дитини знижується, з'являються порушення травлення, спазми в животі, діарея.

Лакунарна ангіна у дітей відрізняється тяжким перебігом. Основними групами ризику є діти дошкільного та молодшого шкільного віку. Час поширення припадає в основному на весну та осінь.

Госпіталізація здійснюється у разі важких форм інфекції, а також за призначенням дитячого отоларинголога.

Діагностика лакунарної ангіни

Коли пацієнт звертається до клініки МЕДІКОМ із симптомами лакунарного тонзиліту, наші лікарі проводять диференціальну діагностику з іншими інфекціями лор-органів. Лікар-оториноларинголог використовує фарингоскопію, під час якої візуалізується почервоніння та збільшення неба, мигдалин та піднебінних дужок з утворенням жовтувато-білого нальоту.

Для додаткової діагностики при лакунарній ангіні лікар призначить лабораторні аналізи:

• загальний аналіз крові;
• бактеріологічний посів із мигдаликів для виявлення збудника інфекції та його чутливості до антибактеріальних препаратів.

Лікування при лакунарній ангіні

Лікування при лакунарній ангіні охоплює такі методи:

• немедикаментозний — правильний режим сну та відпочинку;
• медикаментозний — полоскання та обробка зіва відварами лікарських трав, антисептичними розчинами, прийом антибіотиків, пробіотиків, вітамінів, антигістамінних, жарознижувальних, антигрибкових;
• фізіотерапевтичний — промивання мигдаликів, УВЧ-терапія.

При гострій лакунарній ангіні варто дотримуватися постільного режиму, при важких формах та наявності ускладнень необхідне лікування в стаціонарі.

Операції при лакунарній ангіні

При частих повтореннях лакунарної ангіни інфекція набуває хронічної форми. Це створює сприятливу умову для поступового руйнування мигдаликів та втрати функцій лімфоїдної тканини. Для уникнення серйозних наслідків інфекції призначається хірургічне лікування лакунарної ангіни у вигляді лазерної лакунотомії та тонзилектомії.

Лакунотомія — органозберігаюча операція, яка проводиться з використанням лазерної апаратури. Лазер усуває уражені лімфоїдні тканини без торкання до здорових ділянок.

Показаннями для видалення патологічно змінених мигдаликів є:

• часті повторення гострого тонзиліту 3–4 рази на рік;
• відсутність ефекту від медикаментозної терапії;
• перехід ангіни у хронічну форму з поширенням на довколишні ділянки.

Протипоказання для хірургічного видалення:

• серцеві вади 2-3 ступеня тяжкості;
• порушення згортуваності крові або гемофілія;
• тяжкий перебіг цукрового діабету.

У разі розвитку ускладнення у вигляді паратонзилярного абсцесу розтин гнійного утворення здійснюється під місцевим знеболенням та санацією у лікарні.

Контроль вилікуваності

При лакунарній ангіні перебіг хвороби сприятливий. У хворих із тяжкими імунодефіцитними станами у разі загострення інфекції існує ризик ускладнень.

Якщо правильно призначити лікування, ангіна минає протягом двох тижнів.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.