Імуногістохімічне дослідження (ІГХ) в Києві

Імуногістохімія – це метод дослідження в медицині, в якому для виявлення специфічних антигенів у зрізах тканин використовують різні типи антитіл. Він широко застосовується для діагностики раку, оскільки при певних видах злоякісних захворювань з’являються або підвищуються рівні специфічних пухлинних антигенів. Результати аналізу ІГХ відіграють особливу роль в таких галузях, як онкологія, неврологія та гематологія. 

Антитіло виробляється імунною системою і є молекулою, що міцно зв’язується з антигеном. Специфічні антитіла зв’язуються тільки зі специфічними антигенами.

ІГХ часто є вирішальною в діагностиці пухлин. Так, ІГХ активно застосовують для визначення експресії естрогенових та прогестеронових рецепторів при раку молочної залози та простати для визначення подальшої тактики лікування та прогнозування терапевтичної відповіді. Обидві ці пухлини в більшості випадків є гормонзалежними. Специфічні рецептори для цих гормонів розташовані на відповідних пухлинних клітинах. Підтвердження наявності на клітинах рецепторів HER2, прогестерону або естрогену може вплинути на вибір методу лікування раку молочної залози.

 За різними даними, після проведення імуногістохімічного дослідження первинний гістологічний діагноз було змінено у 20% — 40% випадків.

ІГХ дає важливу інформацію про такі онкологічні захворювання, як:

• Рак молочної залози — підтвердження наявності на клітинах рецепторів HER2, прогестерону або естрогену може вплинути на вибір методу лікування.
• Лімфоми — існує понад 90 різних підтипів лімфом. ІГХ допомагає визначити підтип, конкретні генні зміни та поширення раку.
• Рак шлунку — найточніший метод виявлення бактерії Helicobacter pylori (H. pylori), основної причини раку шлунка в усьому світі.
• Рак простати — метод надає більш точну інформацію про клітини раку передміхурової залози та розуміння перспектив і варіантів лікування.
• Рак легенів — допомагає відрізнити дрібноклітинний рак легені від недрібноклітинного.
• Використовують цей метод і в діагностиці деяких непухлинних захворювань.

Методи ІГХ

Аналіз пухлин проводять за допомогою різних методів імуногістохімії. Діагностика можлива шляхом виявлення та ідентифікації певних маркерів, а саме:

• ферментів,
• пухлиноспецифічних антигенів,
• онкогенів,
• генів-супресорів пухлин,
• маркерів проліферації пухлинних клітин.
  
  

Такі методи вважаються більш точними, аніж клінічна оцінка та гістологічне оцінювання. Вони допомагають визначити стадію та ступень пухлини, тип клітин і походження метастазів, місце первинної пухлини. Вибір антитіл ґрунтується на історії хвороби, морфологічних ознаках та результатах інших досліджень. 

Показання до проведення імуногістохімічного дослідження

Таким чином, основним показанням до проведення аналізів ІГХ є онкологічне захворювання або підозра на нього після виконання патогістологічного дослідження. 

Також імуногістохімія використовується для діагностики інших захворювань, розробки ліків, біологічних та генетичних досліджень.

Імуногістохімічні методи застосовуються для підтвердження наявності інфекції. В цих випадках використовують специфічні антитіла проти мікробної ДНК або РНК, наприклад, вірусів цитомегалії, гепатиту В, гепатиту С тощо. Методика носить назву імунофлуоресцентного аналізу (ІФА).

ІГХ призначають і для виявлення певних мікроорганізмів у цитологічних препаратах, таких як рідини, зразки мокротиння та матеріал, отриманий під час тонкоголкової аспірації.

Можна використовувати маркери імуногістохімії і для діагностики дегенеративних розладів нервової системи, для яких характерні порушення функцій та загибель особливо вразливих популяцій нервових клітин. 

ІГХ дослідження може знадобитися і для виявлення пошкоджень при травмах головного мозку.

За наявності м’язової дистрофії важливо вивчити генетичні наслідки спадкового захворювання та точного прогнозування. ІГХ може допомогти встановити конкретний діагноз дистрофій, для яких відомі специфічні аномалії білка.

Як проводиться ІГХ дослідження 

Імуногістохімічне дослідження можливо провести за наявності зразків тканин, які отримують під час біопсії. З них роблять тонкі зрізи за допомогою мікротому, а потім інкубують з відповідними вторинними антитілами, які мають у своїй структурі ферменти. Якщо в тканині є специфічний антиген, він зв’язує антитіла, завдяки чому комплекс антиген-антитіло-вторинне антитіло може бути візуалізований при реакції з хромогенним субстратом за допомогою звичайної або флуоресцентної мікроскопії. 

В якості маркерів використовують флуоресцентний барвник, фермент, радіоактивний елемент або колоїдне золото, що безпосередньо пов’язані з антитілами. Коли антитіло зв’язується зі своїм антигеном, барвник або інший агент активується.

Класичного розуміння норми ІГХ немає, тому що кожний тест передбачає різні результати і частіше вони трактуються як «позитивні» або «негативні» та впливають на вибір методу терапії. Так, наприклад, якщо пухлина молочної залози HER2-позитивна, пацієнту показана таргетована анти-HER2 терапія. При HER2-негативних пухлинах така терапія не показана через її низьку ефективність.

Звичайно, якщо мова йде про наявність вірусної або бактеріальної інфекції в організмі, то нормою будуть «негативні» результати аналізів.

Чому варто робити ІГХ дослідження в МЕДІКОМ:

1. Імуногістохімічний аналіз дає конкретні відповіді лікарю щодо типу та стадії раку, наявності певної інфекції та допомагає обрати найбільш ефективне лікування.
2. Різноманіття доступних методів дозволяє обрати необхідний тест залежно від діагнозу.
3. Ціна на імуногістохімічні дослідження виправдана точністю результатів.
4. Можливе використання свіжих, заморожених або залитих парафіном зразків.
5. В будь-який час (до та після аналізу) можна отримати консультацію лікаря з приводу необхідності дослідження та його результатів.