Слабкий імунітет: як зміцнити?

Імунітет – це сукупність захисних механізмів організму, які допомагають організму боротися з чужорідними чинниками: бактеріями, вірусами, найпростішими, гельмінтами, продуктами їх життєдіяльності й токсинами. Також, імунітет контролює знищення відпрацювавших або застарілих власних клітин, продуктів розпаду.

Міцний імунітет передбачає несприйнятливість та опірність організму до інфекційних агентів, чужорідних речовин, які викликають деструкцію його клітин і тканин.

Основна функція імунної системи – виявлення змін у внутрішньому середовищі організму, усунення цих змін і підтримання гомеостазу.

При нормальній роботі імунної системи організм зберігає свою біологічну індивідуальність і сталість внутрішнього середовища, завдяки своєчасній імунній відповіді. Слабкий імунітет не може забезпечити подібних умов життєдіяльності.

Види імунітету

У медицині імунітет поділяють на:

• вроджений (синонімічні назви – видовий, неспецифічний, спадковий);
• придбаний (як його ще називають, специфічний, адаптивний).

Вроджений імунітет – це характеристика, яку ми отримали в процесі еволюції, генетичної адаптації до умов навколишнього середовища. Саме завдяки йому, людина не хворіє на чуму собак, інфекційну анемію коней, холеру курей й т.п., а тварини не можуть заразитися від нас кором, сифілісом, гонорею.

Адаптивний імунітет – пасивно або активно набутий імунітет, який ми отримуємо протягом життя. У першому випадку він виникає після перенесеного інфекційного захворювання, у другому – внаслідок вакцинації.

На відміну від вродженого, набутий імунітет не передається у спадок. Але іноді він може передаватися від матері до дитини через плаценту або грудне молоко. Це, так званий материнський імунітет, який є тимчасовим явищем – найчастіше, він захищає дитину до 6 місяців, але не може вберегти від деяких небезпечних захворювань (наприклад, від грипу або туберкульозу).

Набутий імунітет поділяється на природний і штучний. Природний набутий імунітет – той, який був отриманий після перенесеного захворювання або при передачі антитіл від матері до дитини. Штучний набутий імунітет людина отримує після щеплення (активний) або після введення сироватки або імуноглобулінів (пасивний).

Анатомія поділяє їх на центральні (червоний кістковий мозок і тимус) і периферичні (всі інші) органи імунітету. Також, у нас в організмі є імунокомпетентні клітини – від них безпосередньо залежить сила і швидкість імунної відповіді.

Причини зниження імунітету

Імунна система має дуже складну структуру. Тому, не дивно, що існує дуже багато можливих причин зниження імунітету. Умовно вони діляться на 2 основні групи: проблеми зі здоров'ям (захворювання, травми, порушення і т.п.) та спосіб життя.

Захворювання і стани, через які може з'явиться проблема слабкого імунітету:

• перенесені травми і/ або важкі операції з тривалим періодом відновлення;
• пухлинні утворення (особливо, злоякісні);
• Вірус імунодефіциту людини та СНІД;
• патологічні процеси в кровоносній системі (лімфома, лейкоз);
• глистяні інвазії та наявність ін. кишкових паразитів;
• важкі форми ураження печінки і жовчовивідних шляхів;
• застосування хіміотерапії;
• наявність синдрому мальабсорбції;
• різні інфекції;
• тривалий і/ або інтенсивний курс антибіотиків;
• уремія;
• комбінована і роздільна ниркова і печінкова недостатність;
• інші фактори.

Існують ситуації, коли в організмі відбуваються порушення функції імунітету, які призводять до виникнення аутоімунних захворювань – станів, при яких відбувається розвиток імунних реакцій на власні клітини організму.

Різновидом порушень імунної системи є реакції гіперчутливості, тобто, підвищена чутливість організму до будь-яких речовин.

Також, можуть розвинутися проблеми в імунній системі, які призводять до імунодефіциту (первинного або вторинного) – порушення імунологічної реактивності, які обумовлені випаданням одного або декількох компонентів імунного апарату або неспецифічних факторів, що тісно взаємодіють з ним.

Спосіб життя, що впливає на стан імунітету:

• проживання в місцях з підвищеною радіацією (незалежно від тривалості – це може бути як постійне проживання, так і тимчасове перебування);
• незбалансоване і неповноцінне харчування протягом тривалого періоду;
• вплив токсинів і різних хімічних сполук на організм;
• порушення сну, стреси;
• погана якість питної води та повітря;
• шкідливі звички – вживання алкогольних напоїв, тютюнопаління, наркотична залежність;
• непомірні фізичні навантаження;
• недостатня рухова і фізична активність;
• надлишкова вага;
• багато інших чинників.

При наявності одного або декількох симптомів ослабленого імунітету, слід якомога швидше звернутися за медичною допомогою. Можливо, це не просто погане самопочуття, а клінічні прояви таких серйозних захворювань як ВІЛ, захворювання Віскотта-Олдріча, туберкульоз, синдром Брутона, синдром Гітліна, поломка імунних клітин, нейтропенії, хвороба Луї-Бар, червоний вовчак, виразковий коліт, хвороба Крона, гломерулонефрит, ревматоїдний артрит, атопічний дерматит і т.п.

Порушення імунітету створюють підвищений ризик для розвитку різних інфекційних і запальних захворювань, пухлинних процесів.

Як зміцнити імунітет?

Всі способи "підняти імунітет" за допомогою "чарівної таблетки" приречені на провал. Потрібно розуміти, що будь-яке втручання в роботу імунної системи слід проводити тільки за участю лікаря-імунолога після детального вивчення проблеми. Потрібен комплексний підхід і час, а напівзаходи і самолікування можуть завдати шкоди.

Перше, що варто зробити:

• звернутися за кваліфікованою лікарською допомогою;
• здати всі аналізи, які призначить лікар;
• привести свій спосіб життя в норму (здоровий сон, правильне харчування, розумна фізична і рухова активність);
• позбутися шкідливих звичок (якщо такі є);
• виконувати всі лікарські приписи;
• приймати медикаментозне лікування тільки за призначенням лікаря;
• максимально усунути зі свого життя стресові ситуації;
• відрегулювати роботу кишечника;
• отримувати позитивні емоції – навчитися радіти дрібницям;
• порадитися з лікарем про використання фізіотерапії, рефлексотерапії, масажів та інших немедикаментозних методів, які можуть побічно вплинути на імунітет;
• не нехтувати імунізацією за Національним календарем профілактичних щеплень.

Частину цих порад можна застосовувати для зміцнення імунітету у дітей.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Джерела

• Центр Громадського здоров'я МОЗ України
• Міністерство Охорони Здоров'я України
• Національна Академія медичних наук України