Лікування хвороби Крона в Києві

Хвороба Крона – це мультисистемне захворювання, для якого характерне запалення різних відділів кишківника та численні симптоми за межами кишківника. Хвороба Крона може розвиватися в будь-яких відділах травної системи – від ротової порожнини до ануса, але найчастіше хвороба розвивається в кишківнику.

Класифікація

Класифікація хвороби Крона заснована на локалізації ураження, тяжкості перебігу, відповіді на гормональну терапію та інших критеріях. При захворюванні виділяють:

• ентерит (ураження тонкого кишківника);
• ентероколіт (поєднане ураження тонкого й товстого кишківника);
• коліт (ураження товстого кишківника).

Захворювання може протікати без стриктур, з внутрішньою пенетрацією або періанальною пенетрацією.

За протяжністю виділяють:

• гострий перебіг (менше 6 місяців від початку захворювання) – з різким або поступовим початком;
• хронічний безперервний перебіг (відсутність періодів ремісії більш ніж 6 місяців при терапії);
• хронічне протікання захворювання з періодичними рецидивами (наявність більш ніж піврічних ознак ремісії).

Причини захворювання

В даний час однозначно не встановлено, чому розвивається хвороба Крона. Але виділяють три основні чинники, які можуть спровокувати розвиток патології.

Причини хвороби Крона:

• спадкова схильність;
• збій в імунній системі;
• інфекційні ураження.

Діарея при хворобі Крона триває більше 4 тижнів. При зовнішньому огляді в області живота може пальпуватися пухлиноподібне утворення.

Зовнішні ознаки хвороби Крона мають багато схожого з виразковим колітом:

• ураження верхніх відділів шлунково-кишкового тракту – стоматит, гінгівіт, глосит, езофагіт;
• з боку шкіри – почервоніння, свербіж, абсцеси, виразки на ногах, висипання;
• хвороби очей – інфекційно запальні патології структури очей, повік;
• ураження суглобів – поліартрит, спондиліт, артралгії;
• з боку печінки та жовчовивідних шляхів – холангіт, перихолангіт, хронічний гепатит, жировий гепатоз, холангіокарцинома;
• хвороби нирок – запалення, утворення конкрементів;
• з боку кровотворної системи – аутоімунна гемолітична та дефіцитна анемія.

У жінок, у яких діагностована хвороба Крона, відзначається незначне зниження фертильності, що може бути пов'язано з порушенням менструальної функції в гострому періоді захворювання або в результаті утворення спайок в малому тазі після операцій при хворобі Крона.

Хвороба Крона може викликати ускладнення вагітності, такі як: мимовільні викидні, передчасні пологи, гіпотрофія плода.

Загострення хвороби найчастіше відбувається в першому триместрі вагітності, після пологів або після абортів.

Діагностика

Діагностика хвороби Крона вимагає всебічного і якісного обстеження, інструментальної та лабораторної діагностики.

Основні методи лабораторної діагностики:

• загальний аналіз крові;
• дослідження С-реактивного білка та електролітів в сироватці крові;
• біохімічний аналіз крові;
• титр антитіл класу IgG (pANCA), антитіл до цукроміцетів IgA (ASCA);
• коагулограма;
• ПЛР-діагностика;
• загальний аналіз сечі;
• копрограма;
• мікробіологічне дослідження на наявність клостридій, сальмонели, дизентерійної амеби, найпростіших паразитарних організмів, гельмінтів та ін.;
• аналіз на кальпротектін фекальний;
• гістологічне дослідження біоптату.
  
  

Велике значення в діагностиці захворювання займають ендоскопічні та рентгенологічні методи дослідження. Однак, до цих процедур необхідно ставитися з особливою обережністю в період гострого періоду захворювання через велику ймовірність перфорації кишківника.

Інструментальні методи діагностики:

• колоноскопія, ректосігмоскопія з обов'язковою біопсією;
• езофагогастродуоденоскопія (ЕГДС);
• рентгенологічне обстеження з контрастуванням;
• іригоскопія;
• УЗД органів черевної порожнини;
• оглядова рентгенографія;
• магнітно-резонансна ентерографія;
• комп'ютерно-томографічна колонографія.

При наявності зовнішніх проявів захворювання, гастроентеролог може направити на консультацію до окуліста, ревматолога, дерматолога, хірурга та онколога.

Лікування

Лікування хвороби Крона при загостренні патологічного процесу має проводитися тільки в стаціонарі. Подальша реабілітація, яка триває від 12 до 16 тижнів, проходить амбулаторно у гастроентеролога або терапевта.

Лікувальні заходи, вибір консервативних або хірургічних методів терапії залежать від тяжкості перебігу захворювання, від протяжності та локалізації ураження, наявності супутніх патологій, ефективності та реакції на попереднє лікування.

Лікування хвороби Крона включає:

• дієтотерапію;
• відновлення кількості вітамінів D, B12, кальцію, заліза та цинку;
• додаткове введення рідини й електролітів (при зневодненні);
• переливання крові (при активній кровотечі й анемії);
• медикаментозне лікування.

Засоби фармакотерапії при хворобі Крона: засоби для індукції та підтримання ремісії, гормональне лікування, імуномодулятори, препарати біологічної дії, антибактеріальні засоби, пре- й пробіотики, допоміжні засоби для профілактики ускладнень.

Більш ніж у половині випадків хвороба Крона вимагає хірургічного лікування.

Хірургічна допомога не дозволяє повністю вилікуватися від захворювання, при розвитку ускладнень виконується резекція ураженої ділянки тонкого або товстого кишківника з формуванням ілеостоми.

Контроль вилікування

Після досягнення ремісії при хворобі Крона необхідно динамічне спостереження, проведення ендоскопічного дослідження як мінімум один раз на рік протягом не менше 8 років.

Профілактика

Повністю запобігти розвитку хвороби Крона неможливо. Але можна значно знизити тяжкість загострення, збільшити тривалість періоду ремісії, якщо дотримуватися рекомендацій щодо здорового способу життя.

Заходи щодо запобігання розвитку захворювання:

• своєчасний прийом лікарських препаратів відповідно до призначення лікаря;
• збалансоване харчування;
• прийом полівітамінів та мінеральних харчових добавок;
• регулярне адекватне фізичне навантаження;
• відмова від паління;
• зниження кількості стресових ситуацій та емоційних напружень.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.