exit
search serach
Лечение гипогонадизма

Лікування гіпогонадизму

Гіпогонадизм – це патологічний процес, спровокований зниженим продукуванням статевих гормонів, для якого характерний слабкий розвиток статевих органів і вторинних статевих ознак.

Клінічні ознаки захворювання відрізняються в залежності від віку пацієнта, в якому почався розвиток патологій, а також від ступеня гормональної недостатності.

Класифікація гіпогонадизму

Існує чоловічий гіпогонадизм і жіночий гіпогонадизм.

Особливості перебігу гіпогонадизму визначаються цілою низкою чинників:

  • джерело патології;
  • залучення до процесу інших залоз;
  • стадія розвитку організму на момент виникнення захворювання.

Спадкові захворювання і порушення внутрішньоутробного розвитку провокують ембріональний або вроджений гіпогонадизм. Розвиток хвороби на більш пізніх етапах зветься набутою патологією.

Первинний гіпогонадизм приховує причину захворювання безпосередньо в тканинах статевих органів (яєчок і яєчників). Вторинний гіпогонадизм (або ж гіпогонадотропний гіпогонадизм) виникає внаслідок порушення функції гіпофіза – головної залози внутрішньої секреції.

Первинна форма гіпогонадизму буває:

  • вродженою (патології спровоковані генетичними порушеннями і проблемами під час ембріонального розвитку);
  • придбаною (травматизація статевих органів в ранньому віці).

Вторинна форма буває:

  • вродженою (пошкодження головного мозку під час ембріонального розвитку);
  • придбаною (травми голови в дитинстві, запальні процеси, новоутворення в головному мозку).

Крім того, існує третинна форма, при якій спочатку розвивається патологія в гіпоталамусі, гонадотропін, який виробляється їм, синтезується в малій кількості, що пригнічує вироблення гормонів гіпофізом. Зниження функції гіпофіза, в свою чергу, пригнічує діяльність залоз у всьому організмі та статевих органів зокрема.

Збої в роботі гіпофіза найчастіше позначаються на роботі всієї ендокринної системи. При цьому, існує окремий тип захворювання, який називається ізольованим гіпогонадизмом. У цій ситуації проблеми в гіпофізі відображаються тільки на статевих органах.

За віковими рамками захворювання поділяють на препубертатну (до 12 років) і постпубертатну форми.

За частотою проявів ознак виділяють хронічний і транзиторний гіпогонадизм.

Не дивлячись на досить чіткі межі кожного типу захворювання, для повної характеристики стану пацієнта використовуються змішані позначення, тому що найчастіше патологія викликана низкою чинників, які перетинаються між собою.

Причини виникнення і розвитку гіпогонадизму

Первинний гіпогонадизм вродженого типу може бути спровокований генетичними порушеннями, які були успадковані від батьків, або виникли під час ембріонального розвитку:

  • спадкування 3 і більше хромосом замість пари (синдром Клайнфельтера);
  • спадкування тільки хромосома Х замість пари (синдром Шерешевського-Тернера);
  • формування атрофії епітелію яєчок (синдром дель Кастільо).

Також, ризик створюють анатомічні патології розвитку статевих залоз:

Завдати шкоди статевій системі плода та спровокувати гіпогонадизм можуть негативні фактори, які впливають на організм майбутньої матері:

  • рентген;
  • променева терапія;
  • прийом гормональних препаратів;
  • токсикоз під час вагітності;
  • вплив токсичних речовин (алкоголь, розчинники, антибіотики);
  • перенесені інфекційні захворювання (паротит, сифіліс, орхіт та ін.).

Первинний набутий гіпогонадизм виникає через травмування після народження:

  • варикоцеле;
  • рання кастрація;
  • заворот гонад;
  • пухлини статевих залоз;
  • невдалі оперативні втручання в ранньому віці.

Вторинний гіпогонадизм вродженого типу може бути викликаний в числі іншого генетичними захворюваннями, наприклад:

  • синдром Каллмана (низька функціональність гіпоталамуса);
  • синдром Меддока (знижена функція гіпофіза).

Придбана форма патології розвивається при ураженнях центральної нервової системи:

  • аденома гіпофіза;
  • операції на гіпофізі;
  • анорексія на нервовому ґрунті;
  • прийом опіатів, кортикостероїдів;
  • пухлини гіпофіза, які провокують надлишок продукції пролактину;
  • інфекційні захворювання мозку (енцефаліт);
  • менінгіт;
  • надмірне накопичення заліза в тканинах;
  • процеси старіння, які супроводжуються гормональними змінами.

Клінічні прояви захворювання

Симптоми гіпогонадизму значно відрізняються в залежності від того, які саме чинники вплинули на розвиток патології, які залози залучені в патологічному процесі та наскільки сильно, на якому етапі розвитку організму були виявлені перші ознаки захворювання.

Чоловічий гіпогонадизм

Найбільш сильно проявляється первинний гіпогонадизм вродженого типу. Порушення, що виникають до 20 тижня ембріонального розвитку, призводять до недорозвиненості статевих органів, гермафродитизму, складних дефектів росту та розвитку. Мінерали повільно надходять в зону зростання кісткової тканини, через що з віком формуються: високий зріст, вузькі плечі, тендітна грудна клітка, виснажені м'язи, зменшені геніталії, слабо виражена рослинність на обличчі та грудях.

Вторинний гіпогонадизм ускладнений ще й порушенням роботи органів і тканин, на які впливає гіпофіз:

  • Аномальний зріст
  • Зайва вага
  • Безпліддя
  • "Заяча губа"
  • Шестипалість
  • Затримка фізичного розвитку
  • Недостатній розвиток гортані
  • Порушення симетрії обличчя і тіла
  • Зниження або відсутність нюху
  • Недостатня функція надниркових залоз
  • Зниження розумових здібностей

Набутий в дорослому віці гіпогонадизм не впливає на фізичний розвиток, але має ряд характерних ознак, пов'язаних з обмінними, психологічними та репродуктивними порушеннями:

  • блідість;
  • безсоння;
  • витончення шкіри;
  • швидка стомлюваність;
  • погіршення пам'яті;
  • депресивні стани;
  • зростання молочних залоз;
  • зменшення кісткової маси;
  • різкі скачки артеріального тиску;
  • млявість або підвищена дратівливість;
  • зменшення розмірів передміхурової залози і статевих органів;
  • формування жирових відкладень за жіночим типом;
  • проблеми в інтимному житті (порушення ерекції, зниження або відсутність оргазму, зниження лібідо);
  • євнухоїдизм.

Жіночий гіпогонадизм

Патологія у жінок, що виникла на ранніх етапах розвитку, є причиною недорозвинення статевих органів, чоловічого типу фігури (громіздкість, вузький таз й ін.). У репродуктивному віці частою ознакою патології є аменорея (тривала відсутність менструацій) і безпліддя.

Нестача жіночих статевих гормонів є також причиною порушення відкладення жирової тканини за жіночим типом, низького ступеня оволосіння, зменшення грудей.

При вродженій чи набутій в ранньому віці патології вторинні статеві ознаки можуть бути відсутніми зовсім. У пацієнток з таким діагнозом спостерігаються плоскі сідниці та вузький таз.

При розвитку захворювання в пубертатний період статеві ознаки, які вже встигли сформуватися, зберігаються, але менструальні кровотечі припиняються, а репродуктивні органи атрофуються.

Тому, при гіпогонадотропному гіпогонадизмі істотне значення має своєчасна діагностика, що дає можливість якомога раніше почати лікування, компенсувати шкоду, заподіяну патологією, й уникнути серйозних ускладнень.

Які ризики виникають під час відсутності лікування?

Гіпогонадизм при відсутності лікування призводить до:

  • безпліддя (репродуктивна система не пристосована до дітородіння, у чоловіків відсутній еякулят);
  • психологічних проблем (розвиваються комплекси, людина стає дратівливою, невпевненою у собі, схильною до депресій);
  • ендокринологічних порушень (розвивається метаболічний синдром, ожиріння);
  • остеопорозу;
  • крихкості кісткової тканини;
  • відсутності вторинних статевих ознак (якщо проблема сформувалася в ранньому віці);
  • непропорційної статури;
  • гінекомастії (у чоловіків);
  • атрофії статевих органів.

Всі ці проблеми з часом поглиблюються і негативно позначаються на фізичному та емоційному самопочутті. Якщо виявлені симптоми гіпогонадизму, необхідно якомога швидше почати лікування.

Діагностика гіпогонадизму

Чоловічий гіпогонадизм, як і жіночий, діагностується навіть при первинному візуальному огляді. Але, для визначення поточного стану пацієнта при гіпогонадизмі призначають:

  • лабораторні дослідження (аналізи на рівень гормонів, генетичні захворювання та ін.);
  • спермограму (для визначення кількості і якості еякуляту);
  • рентгенографію (для визначення кісткового віку);
  • УЗД органів малого тазу (для жінок);
  • УЗД передміхурової залози та мошонки (для чоловіків);
  • КТ або МРТ головного мозку (при вторинній формі патології).

Тільки після встановлення точної картини захворювання, виявлення причини, яка спровокувала його розвиток, призначається індивідуальне для кожного пацієнта лікування гіпогонадизму.

Лікування гіпогонадизму

Лікування гіпогонадизму – процес багатокомпонентний і тривалий. Однак, повністю вилікувати дане захворювання неможливо і пацієнту протягом життя необхідний контроль вилікуваності та спостереження у фахівців.

Лікування гіпогонадизму проходить під контролем уролога/ гінеколога та ендокринолога. У чоловіків при первинній формі воно спрямоване на профілактику затримки статевого дозрівання, нормалізацію функції яєчок. Жінкам призначається курс замісної гормональної терапії. При настанні кровотеч, подібних менструальним, призначається курс прийому комбінованих оральних контрацептивів.

Вторинний гіпогонадизм у чоловіків і жінок лікується за допомогою терапії основного захворювання, на тлі якого розвинувся гіпогонадизм.

Лікарі

Маєте підтверджений діагноз або ж тільки плануєте розпочати обстеження? Досвідчені лікарі мережі клінік МЕДІКОМ (м.Київ) проведуть якісну діагностику, виявлять проблему та супутні порушення, підберуть відповідний стану персональний курс лікування. Зателефонуйте нам за номером колл-центру, вказаним на сайті, та ви дізнаєтеся як записатися на прийом, ціну консультацій і обстежень, зможете вибрати фахівця та зручний час для відвідування клініки. Довірте своє здоров'я кращим фахівцям!

Белінгіо Тетяна Олександрівна
Дитячий лікар-ендокринолог вищої категорії, к.м.н.
comment 5
Білинський Олег Львович
Лікар-уролог, андролог, сексопатолог вищої категорії
comment 8
Глоба Євгенія Вікторівна
Дитячий лікар-ендокринолог вищої категорії, кандидат медичних наук
comment 9
Головкевич Віктор Володимирович
Дитячий лікар-уролог першої категорії
comment 10
Жила Наталія Юріївна
Дитячий лікар-ендокринолог першої категорії
comment 8
Калашникова Жанна Василівна
Лікар-ендокринолог вищої категорії
comment 11
Катба Зіяд Саїдович
Лікар уролог, дитячий хірург, кандидат медичних наук
comment 8
Кваченюк Андрій Миколайович
Лікар-хірург-ендокринолог вищої категорії, доктор медичних наук
comment 17
Мацюк Наталія Миколаївна
Лікар-ендокринолог вищої категорії
comment 10
Меллін Євген Володимирович
Лікар-уролог першої категорії, дитячий оперуючий уролог другої категорії, фахівець із УЗД
comment 0
Моцна Наталія Олександрівна
Дитячий лікар-уролог вищої категорії
comment 8
Потолочна Майя Дмитрівна
Лікар-ендокринолог вищої категорії, кандидат медичних наук
comment 10
Рикова Олена Іванівна
Лікар-терапевт вищої категорії, ендокринолог
comment 3
Саввін Костянтин Едуардович
Лікар-уролог вищої категорії
comment 19
Чепурнатий Михайло Володимирович
Лікар-уролог першої кваліфікаційної категорії, лікар онколог, лікар УЗД
comment 5
Чорний Владислав Іванович
Лікар-уролог вищої категорії
comment 18

Вiдгуки

залишити відгук arrow arrow
Ваша оцінка
star star star star star
Прийнято! Ваш дзвінок опрацьовується.
Хочете, передзвонимо Вам?
Наприклад: 067 000 00 00
Передзвоніть
Наприклад: 067 000 00 00
Вільних операторів на лінії: 6
Замовлень дзвінків сьогодні: 100+
Прийнято! Ваш дзвінок опрацьовується.
Хочете, передзвонимо Вам?
Наприклад: 067 000 00 00
Вільних операторів на лінії: 6
Замовлень дзвінків сьогодні: 100+
Прийнято! Ваш дзвінок опрацьовується.
Хочете, передзвонимо Вам
в зручний час?
КНОПКА
ЗВ'ЯЗКУ
page-down