exit
search serach
Лечение гипогонадизма

Лікування гіпогонадизму

Гіпогонадизм – це патологічний процес, спровокований зниженим продукуванням статевих гормонів, для якого характерний слабкий розвиток статевих органів і вторинних статевих ознак.

Клінічні ознаки захворювання відрізняються в залежності від віку пацієнта, в якому почався розвиток патологій, а також від ступеня гормональної недостатності.

Відкрити Згорнути down

Класифікація гіпогонадизму

Існує чоловічий гіпогонадизм і жіночий гіпогонадизм.

Особливості перебігу гіпогонадизму визначаються цілою низкою чинників:

  • джерело патології;
  • залучення до процесу інших залоз;
  • стадія розвитку організму на момент виникнення захворювання.

Спадкові захворювання і порушення внутрішньоутробного розвитку провокують ембріональний або вроджений гіпогонадизм. Розвиток хвороби на більш пізніх етапах зветься набутою патологією.

Первинний гіпогонадизм приховує причину захворювання безпосередньо в тканинах статевих органів (яєчок і яєчників). Вторинний гіпогонадизм (або ж гіпогонадотропний гіпогонадизм) виникає внаслідок порушення функції гіпофіза – головної залози внутрішньої секреції.

Первинна форма гіпогонадизму буває:

  • вродженою (патології спровоковані генетичними порушеннями і проблемами під час ембріонального розвитку);
  • придбаною (травматизація статевих органів в ранньому віці).

Вторинна форма буває:

  • вродженою (пошкодження головного мозку під час ембріонального розвитку);
  • придбаною (травми голови в дитинстві, запальні процеси, новоутворення в головному мозку).

Крім того, існує третинна форма, при якій спочатку розвивається патологія в гіпоталамусі, гонадотропін, який виробляється їм, синтезується в малій кількості, що пригнічує вироблення гормонів гіпофізом. Зниження функції гіпофіза, в свою чергу, пригнічує діяльність залоз у всьому організмі та статевих органів зокрема.

Збої в роботі гіпофіза найчастіше позначаються на роботі всієї ендокринної системи. При цьому, існує окремий тип захворювання, який називається ізольованим гіпогонадизмом. У цій ситуації проблеми в гіпофізі відображаються тільки на статевих органах.

За віковими рамками захворювання поділяють на препубертатну (до 12 років) і постпубертатну форми.

За частотою проявів ознак виділяють хронічний і транзиторний гіпогонадизм.

Не дивлячись на досить чіткі межі кожного типу захворювання, для повної характеристики стану пацієнта використовуються змішані позначення, тому що найчастіше патологія викликана низкою чинників, які перетинаються між собою.

Відкрити Згорнути down

Причини виникнення і розвитку гіпогонадизму

Первинний гіпогонадизм вродженого типу може бути спровокований генетичними порушеннями, які були успадковані від батьків, або виникли під час ембріонального розвитку:

  • спадкування 3 і більше хромосом замість пари (синдром Клайнфельтера);
  • спадкування тільки хромосома Х замість пари (синдром Шерешевського-Тернера);
  • формування атрофії епітелію яєчок (синдром дель Кастільо).
Відкрити Згорнути down

Також, ризик створюють анатомічні патології розвитку статевих залоз:

Відкрити Згорнути down

Завдати шкоди статевій системі плода та спровокувати гіпогонадизм можуть негативні фактори, які впливають на організм майбутньої матері:

  • рентген;
  • променева терапія;
  • прийом гормональних препаратів;
  • токсикоз під час вагітності;
  • вплив токсичних речовин (алкоголь, розчинники, антибіотики);
  • перенесені інфекційні захворювання (паротит, сифіліс, орхіт та ін.).
Відкрити Згорнути down

Первинний набутий гіпогонадизм виникає через травмування після народження:

  • варикоцеле;
  • рання кастрація;
  • заворот гонад;
  • пухлини статевих залоз;
  • невдалі оперативні втручання в ранньому віці.
Відкрити Згорнути down

Вторинний гіпогонадизм вродженого типу може бути викликаний в числі іншого генетичними захворюваннями, наприклад:

  • синдром Каллмана (низька функціональність гіпоталамуса);
  • синдром Меддока (знижена функція гіпофіза).

Придбана форма патології розвивається при ураженнях центральної нервової системи:

  • аденома гіпофіза;
  • операції на гіпофізі;
  • анорексія на нервовому ґрунті;
  • прийом опіатів, кортикостероїдів;
  • пухлини гіпофіза, які провокують надлишок продукції пролактину;
  • інфекційні захворювання мозку (енцефаліт);
  • менінгіт;
  • надмірне накопичення заліза в тканинах;
  • процеси старіння, які супроводжуються гормональними змінами.
Відкрити Згорнути down

Клінічні прояви захворювання

Симптоми гіпогонадизму значно відрізняються в залежності від того, які саме чинники вплинули на розвиток патології, які залози залучені в патологічному процесі та наскільки сильно, на якому етапі розвитку організму були виявлені перші ознаки захворювання.

Відкрити Згорнути down

Чоловічий гіпогонадизм

Найбільш сильно проявляється первинний гіпогонадизм вродженого типу. Порушення, що виникають до 20 тижня ембріонального розвитку, призводять до недорозвиненості статевих органів, гермафродитизму, складних дефектів росту та розвитку. Мінерали повільно надходять в зону зростання кісткової тканини, через що з віком формуються: високий зріст, вузькі плечі, тендітна грудна клітка, виснажені м'язи, зменшені геніталії, слабо виражена рослинність на обличчі та грудях.

Відкрити Згорнути down

Вторинний гіпогонадизм ускладнений ще й порушенням роботи органів і тканин, на які впливає гіпофіз:

  • Аномальний зріст
  • Зайва вага
  • Безпліддя
  • "Заяча губа"
  • Шестипалість
  • Затримка фізичного розвитку
  • Недостатній розвиток гортані
  • Порушення симетрії обличчя і тіла
  • Зниження або відсутність нюху
  • Недостатня функція надниркових залоз
  • Зниження розумових здібностей
Відкрити Згорнути down

Набутий в дорослому віці гіпогонадизм не впливає на фізичний розвиток, але має ряд характерних ознак, пов'язаних з обмінними, психологічними та репродуктивними порушеннями:

  • блідість;
  • безсоння;
  • витончення шкіри;
  • швидка стомлюваність;
  • погіршення пам'яті;
  • депресивні стани;
  • зростання молочних залоз;
  • зменшення кісткової маси;
  • різкі скачки артеріального тиску;
  • млявість або підвищена дратівливість;
  • зменшення розмірів передміхурової залози і статевих органів;
  • формування жирових відкладень за жіночим типом;
  • проблеми в інтимному житті (порушення ерекції, зниження або відсутність оргазму, зниження лібідо);
  • євнухоїдизм.
Відкрити Згорнути down

Жіночий гіпогонадизм

Патологія у жінок, що виникла на ранніх етапах розвитку, є причиною недорозвинення статевих органів, чоловічого типу фігури (громіздкість, вузький таз й ін.). У репродуктивному віці частою ознакою патології є аменорея (тривала відсутність менструацій) і безпліддя.

Нестача жіночих статевих гормонів є також причиною порушення відкладення жирової тканини за жіночим типом, низького ступеня оволосіння, зменшення грудей.

При вродженій чи набутій в ранньому віці патології вторинні статеві ознаки можуть бути відсутніми зовсім. У пацієнток з таким діагнозом спостерігаються плоскі сідниці та вузький таз.

При розвитку захворювання в пубертатний період статеві ознаки, які вже встигли сформуватися, зберігаються, але менструальні кровотечі припиняються, а репродуктивні органи атрофуються.

Тому, при гіпогонадотропному гіпогонадизмі істотне значення має своєчасна діагностика, що дає можливість якомога раніше почати лікування, компенсувати шкоду, заподіяну патологією, й уникнути серйозних ускладнень.

Відкрити Згорнути down

Які ризики виникають під час відсутності лікування?

Гіпогонадизм при відсутності лікування призводить до:

  • безпліддя (репродуктивна система не пристосована до дітородіння, у чоловіків відсутній еякулят);
  • психологічних проблем (розвиваються комплекси, людина стає дратівливою, невпевненою у собі, схильною до депресій);
  • ендокринологічних порушень (розвивається метаболічний синдром, ожиріння);
  • остеопорозу;
  • крихкості кісткової тканини;
  • відсутності вторинних статевих ознак (якщо проблема сформувалася в ранньому віці);
  • непропорційної статури;
  • гінекомастії (у чоловіків);
  • атрофії статевих органів.

Всі ці проблеми з часом поглиблюються і негативно позначаються на фізичному та емоційному самопочутті. Якщо виявлені симптоми гіпогонадизму, необхідно якомога швидше почати лікування.

Відкрити Згорнути down

Діагностика гіпогонадизму

Чоловічий гіпогонадизм, як і жіночий, діагностується навіть при первинному візуальному огляді. Але, для визначення поточного стану пацієнта при гіпогонадизмі призначають:

Тільки після встановлення точної картини захворювання, виявлення причини, яка спровокувала його розвиток, призначається індивідуальне для кожного пацієнта лікування гіпогонадизму.

Відкрити Згорнути down

Лікування гіпогонадизму

Лікування гіпогонадизму – процес багатокомпонентний і тривалий. Однак, повністю вилікувати дане захворювання неможливо і пацієнту протягом життя необхідний контроль вилікуваності та спостереження у фахівців.

Лікування гіпогонадизму проходить під контролем уролога/ гінеколога та ендокринолога. У чоловіків при первинній формі воно спрямоване на профілактику затримки статевого дозрівання, нормалізацію функції яєчок. Жінкам призначається курс замісної гормональної терапії. При настанні кровотеч, подібних менструальним, призначається курс прийому комбінованих оральних контрацептивів.

Вторинний гіпогонадизм у чоловіків і жінок лікується за допомогою терапії основного захворювання, на тлі якого розвинувся гіпогонадизм.

Відкрити Згорнути down

Питання-Відповідь

Що таке віковий гіпогонадизм?

Віковий гіпогонадизм (віковий андрогенний дефіцит, андропауза) — стан, спричинений зниженням вироблення тестостерону у чоловіків після 60 років. Чоловічий клімакс супроводжується симптомами, пов'язаними з дефіцитом статевих гормонів. Під час андропаузи низький рівень тестостерону призводить до прогресуючого зменшення спонтанних ерекцій, згасання фертильності, порушень оргазму, зниження лібідо й еректильної дисфункції. У разі появи цих ознак варто звернутися до уролога.

Яка норма тестостерону у чоловіків?

Значення норми тестостерону у чоловіків залежить від віку. Показники загального тестостерону:
  • 15-16 років — 5,00-29,20 нмоль/л;
  • 16-21 років — 4,10-32,92 нмоль/л;
  • 21-50 років — 5,72-26,14 нмоль/л;
  • старше 50 років — 3,00-27,35 нмоль/л.

Показники вільного тестостерону також визначаються за віком:
  • 13-18 років — 1,4-48,2 нмоль/л;
  • старше 19 років — 15-50 нмоль/л.

Референтні показники лабораторних досліджень можуть незначно відрізнятися в різних діагностичних установах, тому їх рекомендується здавати в одному й тому ж місці.

Чи можна завагітніти жінці з гіпогонадизмом?

Домогтися відновлення фертильності при первинному гіпогонадизмі дуже складно. У таких випадках замісна гормонотерапія повинна починатися ще в підлітковому віці. Тоді є шанс встановлення нормального менструального циклу.

При вторинному гіпогонадизмі та правильному розвитку статевих органів можливість завагітніти є. Ведення вагітності в таких випадках має здійснюватися досвідченим акушером-гінекологом і ендокринологом, які будуть постійно контролювати стан пацієнтки та регулярно коригувати дози прийнятих гормональних препаратів.
Відкрити Згорнути down

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Відкрити Згорнути down

Джерела

  • Сайт Центру Громадського здоров'я МОЗ України / Контроль захворювань
  • Сайт Всесвітньої організації охорони здоров'я / Інформаційні бюлетені
  • Клінічні протоколи на засадах доказової медицини
Відкрити Згорнути down
Автор статті:

Лікар-ендокринолог другої категорії, к.м.н.

Експерт у напрямку:

Лікар-хірург-ендокринолог вищої категорії, д.м.н.

Лікарі

Маєте підтверджений діагноз або ж тільки плануєте розпочати обстеження? Досвідчені лікарі мережі клінік МЕДІКОМ (м.Київ) проведуть якісну діагностику, виявлять проблему та супутні порушення, підберуть відповідний стану персональний курс лікування. Зателефонуйте нам за номером колл-центру, вказаним на сайті, та ви дізнаєтеся як записатися на прийом, ціну консультацій і обстежень, зможете вибрати фахівця та зручний час для відвідування клініки. Довірте своє здоров'я кращим фахівцям!

comment 16
Білинський Олег Львович
Лікар-уролог, андролог, сексопатолог вищої категорії
comment 23
Кваченюк Андрій Миколайович
Лікар-хірург-ендокринолог вищої категорії, д.м.н.
comment 7
Рикова Олена Іванівна
Лікар-терапевт вищої категорії, ендокринолог
comment 27
Саввін Костянтин Едуардович
Завідуючий відділенням урології стаціонару, лікар-уролог вищої категорії, хірург
comment 5
Белінгіо Тетяна Олександрівна
Дитячий лікар-ендокринолог вищої категорії
comment 10
Головкевич Віктор Володимирович
Дитячий лікар-уролог першої категорії
comment 5
Меллін Євген Володимирович
Лікар-уролог першої категорії, дитячий оперуючий уролог другої категорії, лікар УЗД
comment 8
Моцна Наталія Олександрівна
Дитячий лікар-уролог вищої категорії
comment 10
Потолочна Майя Дмитрівна
Лікар-ендокринолог вищої категорії, к.м.н.
comment 6
Чепурнатий Михайло Володимирович
Лікар-уролог першої категорії, онколог, лікар УЗД
comment 20
Чорний Владислав Іванович
Уролог вищої категорії, лікар функціональної діагностики

Вiдгуки

залишити відгук arrow arrow
Ваша оцінка
star star star star star
error
error
error
error
Прийнято! Ваш дзвінок опрацьовується.
Хочете, передзвонимо Вам?
Наприклад: 0XX XXX XX XX
Передзвоніть
Наприклад: 0XX XXX XX XX
Вільних операторів на лінії: 6
Замовлень дзвінків сьогодні: 100+
Прийнято! Ваш дзвінок опрацьовується.
Хочете, передзвонимо Вам?
Наприклад: 0XX XXX XX XX
Вільних операторів на лінії: 6
Замовлень дзвінків сьогодні: 100+
Прийнято! Ваш дзвінок опрацьовується.
Хочете, передзвонимо Вам
в зручний час?
КНОПКА
ЗВ'ЯЗКУ
telegram page-down