Як позбутися безсоння?

Інсомнія, або безсоння — це порушення кількості та якості сну або їхнє поєднання, які спостерігаються упродовж тривалого часу і впливають на стан денної життєдіяльності. Тим часом кількість годин сну не є вирішальними, оскільки в різних людей його нормальна тривалість відрізняється. У середньому сон здорової людини триває 6,5–8,5 годин, а на засинання необхідно від 3 до 10 хвилин.

Поняття «безсоння» включають такі стани як переривчастий сон, неефективність нічного сну, проблеми із засинанням.

У медичній літературі можна зустріти й інші назви порушення сну: «інсомнія», «дисомнія», «асомнія» або «агрипнія».

Класифікація безсоння

За міжнародною класифікацією, бути впевненим у розвитку інсомнії можна тоді, коли порушення сну спостерігаються тричі на тиждень. Наприклад, першого тижня людина погано спить 3 ночі, другого — 4, третього — 5. Якщо порушення сну відбувається лише двічі на тиждень, то діагноз не ставиться.

Для класифікації безсоння найчастіше застосовують спрощену систему:

• короткочасна (або гостра) — порушення сну тривають не більш ніж 3 місяці;
• хронічна — розлад сну спостерігається понад 3 місяці.

Фахівці можуть використовувати для класифікації розладів сну складніші системи. Наприклад, систему ICSD-1 1997 року (а також її більш розгорнутий аналог 2005 року — ICSD-2):

1. Дисомнії:

• вроджені порушення сну;
• зовнішні порушення сну;
• порушення добового ритму сну.

2. Парасомнії:

• розлади збудження;
• розлади переходу від сну до неспання;
• порушення, зазвичай пов'язані зі швидким сном;
• інші парасомнії.

3. Порушення сну, спричинені неврологічними, психічними та іншими патологіями.

4. Передбачувані розлади сну.

Майже у 25–35 % людей безсоння протікає короткочасно, а хронічним воно стає тільки у 9–15 % пацієнтів. Майже 55 % літніх людей страждають від хронічного безсоння, у дітей інсомнія виникає рідко.

Патогенез

Механізм порушень сну ще недостатньо вивчений. Здебільшого вони провокуються взаємодією фізичних, психологічних, біологічних і навколишніх причин. Хронічне безсоння частіше виникає в людей, схильних до нейробіологічних або генетичних чинників. Спочатку розвивається гостра інсомнія. Але якщо порушений сон входить у звичний лад речей або цим розладам сприяють чинники хронізації, то в людини виникає хронічне безсоння, яке буде зберігатися навіть попри усунення першопричини інсомнії.

Спочатку поганий сон призводить до зниження працездатності, сонливості вдень, погіршення настрою, підвищення ризику нещасних випадків. Якщо людина не може відпочити досить тривалий час, підвищується ймовірність розвитку хронічних захворювань, порушення роботи імунної системи, ожиріння та розладів психіки.

Симптоми безсоння

У разі безсоння скарги на порушення сну стають повторюваними та поділяються на такі види:

• пресомнічні — людина довго не може заснути, навіть за браком зовнішніх подразників: шуму, світла тощо;
• інтрасомнічні — сплячий часто прокидається серед ночі і йому складно знову заснути, є скарги на відчуття поверхневого сну й на те, що після пробудження людина не відчуває себе відпочилою;
• постсомнічні — навіть всупереч нормальній тривалості сну людина після пробудження не відчуває, що відпочила.

Ознаки безсоння можуть відрізнятися залежно від різновиду інсомнії. Під час постановки діагнозу лікар керується такими загальними симптомами безсоння:

• скарги на складності із засипанням, погану якість і труднощі збереження сну;
• розлади відчуваються більш як 3 рази на тиждень упродовж одного місяця;
• пацієнт стурбований проявами порушень сну та їхніми наслідками протягом ночі та впродовж дня;
• у хворого виявляються ознаки порушень у соціальних і професійних навичках.

У людей із безсонням часто присутні головні болі та порушується робота травного тракту. Вдень вони відчувають втому, надмірну дратівливість, розсіяність, тривожність, сонливість, різкі перепади настрою, зниження рівня концентрації уваги.

Нерідко тривале порушення сну призводить до розвитку депресії. Також хронічна інсомнія часто стає причиною виникнення хронічних патологій і зниження імунітету.

Особливості безсоння під час вагітності

Більшість жінок уперше скаржиться на якість сну саме під час вагітності через безліч змін у гормональному фоні та фізіології. Якщо безсоння було й раніше, то його прояви посилюються в період гестації.

Перші ознаки порушення сну зазвичай виникають в I триместрі. До II триместру сон у більшості жінок стабілізується, а в III — проблема знову стає більш відчутною.

У I триместрі розлад сну викликається психологічним станом вагітної. На тлі змін гормонального фону жінка частіше відчуває втому, нервує і відчуває напруженість через саму вагітність, майбутні пологи й турботи про здоров'я майбутньої дитини.

У III триместрі причинами розладів сну зазвичай стають больові відчуття в животі, спині та ногах, незручна поза для сну, ворушіння плода, часте пробудження для сечовипускання, здуття живота, печія, свербіж через перерозтягнення шкіри на животі або судоми в ногах у разі дефіциту кальцію. Безсоння погано позначається на імунітеті, виснажує організм, призводить до перепадів артеріального тиску, сприяє захворюванням серця й судин, розвитку депресії та погано впливає на майбутню дитину.

Уникнути негативних наслідків порушень сну під час вагітності допоможуть рекомендації лікаря й дотримання деяких простих правил. Для нормалізації сну треба частіше бувати на свіжому повітрі, щодня займатися фізкультурою, стабілізувати емоційну атмосферу в сім'ї, спати в зручному ліжку, провітрювати кімнату, прибрати негативні зовнішні подразники (шум, світло тощо). Не перевантажувати шлунок на ніч.

Особливості безсоння в дітей

У нормі немовля спить близько 17 годин на добу, школяр — 9–10, а підлітки — 8–9. Саме під час сну виробляється соматотропін — гормон, що впливає на швидкість зростання. Крім цього, нестача сну негативно відбивається на імунітеті та порушує функції всіх органів.

До 4 років майже кожна п'ята дитина періодично страждає від порушень із засипанням і частих пробуджень вночі. Після цього віку епізоди інсомнії скорочуються й сон стабілізується. В інших випадках безсоння спричиняється патологічними причинами й потребує лікування. Проблеми зі сном у дівчаток і хлопчиків виявляються однаково часто.

Майже у 80–85 % випадків інсомнія в дітей провокується сильними емоціями, фобіями, перевтомою в школі, переглядом агресивних фільмів або мультиків перед сном, конфліктами всередині сім'ї, активними іграми та використанням гаджетів перед сном, голодом, закладеністю носа, кольками та іншими симптомами соматичних захворювань.

У більшості випадків у дітей порушення сну добре піддаються лікуванню й не потребують призначення лікарських засобів.

Діагностика безсоння

Для діагностики безсоння потрібно звернутися до сомнолога.

За необхідності фахівець порекомендує додаткові консультації невролога і психотерапевта. Після аналізу всіх результатів обстеження складається план лікування безсоння.

Лікування безсоння

Тактика лікування порушень сну визначається причинами їхнього розвитку.

Для лікування інсомнії можуть застосовуватися різні методи:

• гігієна сну — усунення причин (шуму, незручної постелі тощо), що заважають засинати та нормально спати;
• когнітивна терапія, методики релаксації — для виключення психосоціальних стресів;
• лікування основного захворювання — виключення симптомів неврологічних або соматичних патологій, що заважають засинати;
• вилучення ліків та інших хімічних речовин, які можуть впливати на якість сну;
• мелатонін, фототерапія, хронотерапія, корекція стереотипів поведінки — для усунення причин порушення добового ритму;
• лікування психічних порушень.

План лікування завжди складається індивідуально.

Якщо неможливо з'ясувати першопричини порушень сну, лікар визначає як позбутися від безсоння емпіричним шляхом. Для цього застосовуються різні консервативні методи та лікарські препарати: транквілізатори, барбітурати, бензодіазепіни, заспокійливі, снодійні та антигістамінні засоби.

Разом з основними методами терапії безсоння можуть призначатися фізіотерапевтичні процедури: рефлексотерапія, бальнеотерапія, магнітотерапія, масаж, електросон, дарсонвалізація комірцевої зони. Покращує результати боротьби з безсонням санаторно-курортне лікування.

Для профілактики розвитку хронічного безсоння потрібно вчасно звертатися до лікаря для лікування порушень сну й дотримуватися всіх його рекомендацій.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.