Цілодобово:
+38
(044)503-00-00
+38
(044)503-77-77
15-55
Візовий центр США:
+38
(050)422-62-61
запис на прийом
exit
search serach
Что такое эндометриоз?

Що таке ендометріоз?

У вас підозрюють "розростання внутрішнього шару стінки матки", але ви не знаєте, що таке ендометріоз? Тоді все, що написано далі, — дуже корисна інформація, яка стане в нагоді при проходженні надалі лікувально-діагностичних заходів.

Ендометріоз — це гормонозалежна патологія жіночого організму, для якої характерне виникнення доброякісних розростань тканини, за функціональними властивостями, структурою, кольором тощо подібної ендометрію. До зони ризику появи осередку ендометріоїдної хвороби відносяться органи порожнини малого тазу у жінок — яєчники, маткові труби, прямокишково-маткові зв'язки, ректосигмоїдний відділ нижньої частини кишківника та сечового міхура.

Класифікація

Існує кілька класифікацій ендометріальних захворювань. Але, основні з них — класифікація за розповсюдженням захворювання та класифікація за глибиною ураження тканин матки та навколоматкових органів.

Типологія обумовлена розповсюдженням патології розрізняє:

  1. Генітальний ендометріоз, який, у свою чергу, підрозділяється на внутрішній ендометріоз (уражається матка) і зовнішній ендометріоз (під удар можуть потрапити яєчники, труби, піхва та зовнішні статеві органи).
  2. Екстрагенітальний ендометріоз — рідкісний варіант ендометріоїдної хвороби, при якому відбувається розростання тканини в різних органах тазової очеревини та навіть поза репродуктивною системою (в кишківнику, апендиксі, плевральній порожнині, шкірі та інших органах).

По тяжкості перебігу ендометріоз матки поділяють на:

I ступінь (легка).

Нечисленні ураження на підслизовій оболонці матки.

II ступінь (середня).

Нечисленні глибші патологічні осередки з ураженням половини м'язового шару матки.

III ступінь (важка).

Численні глибокі ураження, невеликі ендометріоїдні кістозні утворення яєчників, тонкі спайки очеревини з ураженням всіх м'язових тканин матки.

IV ступінь (дуже важка).

Велика кількість глибоких осередків, двосторонні ендометріоїдні кістозні утворення яєчників, щільні зрощення органів, проростання піхви або прямої кишки, тобто йде серйозне ураження тканин тіла матки, пристінкової очеревини та прилеглих органів.

Етіологія

Причини ендометріозу повністю не вивчені. Вважається, що на його розвиток впливає цілий ряд факторів, до яких можна віднести порушення роботи імунної системи, гуморальної регуляції, обміну речовин і ін.

Групи ризику розвитку становлять особи, які мають:

  • спадкову схильність;
  • дітородний вік;
  • порушення менструальної функції, ановуляцию;
  • порушення метаболізму;
  • ендокринні патології;
  • виснажений і ослаблений організм;
  • зайву вагу.

Захворювання розвивається на тлі численних абортів, пізніх або ускладнених пологів, а також, часто зустрічається у жінок, які обирають такий вид контрацепції як внутрішньоматкова спіраль.

Патогенез

Патогенетичне обґрунтування розвитку ендометріозу включає 2 основних аспекти:

  • Генетична схильність, пов'язана з процесами метаплазії ендометрію та реалізована на тлі гормональних й імунологічних перебудов в організмі.
  • Транспортні чинники (менструальний рефлюкс).

Розвиток гетеротопій надалі може йти за загальним сценарієм: імплантація, прогресуюча інвазія, лімфогенна і / або гематогенна дисемінація. Значну роль в механізмі виникнення та розвитку хвороби генітального ендометріозу відіграють перебої у функціонуванні імунної та ретикулоендотеліальної систем.

Клінічні прояви (симптоми)

Для клініки ендометріозу притаманне розмаїття проявів, що обумовлено різноманітністю форм, ступенів тяжкості перебігу, осередку хвороби. Однак, у хворих на ендометріоз симптоми мають і схожий характер. Тому, можна виділити загальні ознаки ендометріозу.

Симптоми:

  • патологічний характер менструацій (альгодисменорея, гіперменорея, маткова кровотеча, нерегулярні менструації, виділення з кров'ю між менструаціями тощо);
  • тазовий біль різного ступеня тяжкості та тривалості (постійний, посилюється перед і під час менструації);
  • прояви дизурії;
  • закрепи;
  • біль і дискомфорт до, під час і після статевого акту;
  • прогресуюча слабкість, підвищена втомлюваність;
  • озноб;
  • блідість і жовтушність шкіри та слизових;
  • підвищення температури тіла на протязі тривалого часу в межах 37,1-38,0 ⁰C;
  • проблеми із зачаттям.

Ускладнення

Основне ускладнення ендометріозу — труднощі із зачаттям, що переходять в безпліддя. Тому, якщо жінці діагностували ендометріоз легкої та середньої тяжкості, але у неї є в планах народження дитини, жоден лікар не порадить затягувати з вагітністю. Розвиток ендометріоїдних імплантатів призводить до передчасного виснаження оваріального резерву та синдрому передчасного виснаження яєчників.

Також, у жінок хворих на ендометріоз частіше, ніж з іншими захворюваннями статевої системи, розвивається оваріальний рак (рак яєчників).

Інші найбільш поширені ускладнення ендометріозу:

  • Анемія
  • Перитоніт
  • Переродження клітин на злоякісні
  • Утворення рубцевої тканини та спайок
  • Виникнення патологій під час вагітності та пологів
  • Ураження нервових волокон в зонах патологічного розростання мукозного шару матки

Діагностика

Діагностика ендометріозу проводиться на підставі фізикального обстеження, збору анамнезу, гінекологічного дослідження, гістологічної та інструментальної діагностики.

При зборі анамнезу особливу увагу приділяють вікові, генетичній схильності до ендометріозу (спадковості), першій менструальній кровотечі (менархе), перенесеним вагітностям і абортам, наявності гінекологічних та екстрагенітальних захворювань.

Інструментальна діагностика ендометріозу:

Лікування

Лікування ендометріозу включає консервативні та оперативні методи.

Терапія лікарськими препаратами включає гормональну, вітаміно- і імунотерапію. У таких випадках, лікарі клініки МЕДІКОМ у своїй практиці використовують такі гормональні препарати як: оральні контрацептиви (естроген-гестагенні препарати), прогестіни та антіпрогестіни, антіестрогени, агоністи гонадоліберину, інгібітори гонадотропінів. Головна мета застосування гормонів в лікування ендометріозу — розвиток атрофічних змін в тканині ендометріоїдних гетеротопій. Але, крім цього консервативне лікування медикаментами спрямоване на:

  1. Зняття болів і дискомфорту.
  2. Заспокійливий ефект / зняття емоційної напруги.
  3. Ліквідацію запального процесу.
  4. Нормалізацію функціонування гіпофіза, гіпоталамуса, надниркових залоз, щитоподібної залози та інших органів і систем.
  5. Поліпшення кровопостачання органів малого тазу.
  6. Поліпшення роботи органів сечостатевої системи.
  7. Коригування неврологічних збоїв.

Хірургічне лікування ендометріозу та вибір виду оперативного втручання визначаються віком, станом статевої системи пацієнтки, розташуванням і ступенем ураження тканин. Видалення ендометріозу передбачає максимальне механічне видалення патологічних осередків.

Види оперативних втручань:

  • лапароскопічна хірургія;
  • міні-лапаротомія;
  • крижово-маткова денервация;
  • пресакральна нейректомія.

Найменш травматичний спосіб оперативного усунення проблеми — лапароскопія. Оптичні можливості лапароскопа дозволяють розпізнати та видалити навіть найбільш важкодоступні осередки ендометріозу. Але, при поширених і поєднаних формах ендометріозу, значних розмірах ендометріоїдних кіст, а також наявності інших протипоказань застосування лапароскопічної хірургії неможливо. Саме тоді застосовують лапаротомію, яка є інвазивної порожнинною операцією.

Комплексна терапія також передбачає наявність в листку призначень спеціальної гімнастики, перебування на свіжому повітрі, відсутність навантажень (розумових, психічних, фізичних), лікування супутніх діагнозів.

Контроль вилікування:

  1. Дані лапароскопії.
  2. Результати ультразвукової діагностики матки та яєчників з оцінкою товщини й структури внутрішньої слизової оболонки тіла матки.
  3. Імуногістохімічне дослідження біоптатів ендометрія.

Планування вагітності

Головне в лікуванні ендометріозу — зберегти або відновити цілісність фаллопієвих труб і їх прохідність — без цього неможливо зачаття природним способом. Замісна терапія гормонами дозволяє відновити роботу яєчників і дозрівання в них фолікулів. Після скасування такої терапії яєчники починають функціонувати в нормальному режимі.

Після лапароскопії ендометріозу, симптоми захворювання полегшуються, відновлюється репродуктивна здатність організму.

Профілактика

Для профілактики ендометріозу візити до гінеколога повинні мати системний характер і відбуватися не рідше, ніж 1 раз на півроку. Також, варто своєчасно лікувати хвороби статевих органів, навіть найнезначніші.

Необхідно уникати використання у молодих жінок внутрішньоматкової контрацепції у випадках несприятливої щодо ендометріозу спадковості. Для жінок, що входять до групи ризику, підбирати гестагенні й естроген-гестагенні контрацептивні засоби.

Вже зараз ви можете пройти повне обстеження, отримати індивідуальні консультації та спеціально для вас розроблену схему лікування ендометріозу в Києві. Звертайтеся в клініку МЕДІКОМ, наші лікарі-гінекологи допоможуть пройти високоточну діагностику, поставлять правильний діагноз і призначать лікування, яке позитивно впливає на жіноче здоров'я. Бажаєте записатися на прийом? Телефонуйте в наш колл-центр!

Відгуки

залишити відгук arrow arrow
Ваша оцінка
star star star star star
Заказ звонка принят. Мы Вам уже звоним!
Хотите, перезвоним Вам?
Например: 067 000 00 00
Свободных операторов на линии: 6
Заказов звонков сегодня: 100+
Заказ звонка принят. Мы Вам уже звоним!
Хотите, перезвоним Вам?
Например: 067 000 00 00
Свободных операторов на линии: 6      Заказов звонков сегодня: 100+
Заказ звонка принят. Мы Вам уже звоним!
Хотите, перезвоним Вам
в удобное время?
КНОПКА
СВЯЗИ
page-down