exit
search serach
Первая помощь при эпилепсии

Перша допомога при епілепсії

Епілепсія – це неврологічне хронічне захворювання, яке зустрічається у 4-10 чосіб на 1 тисячу. Воно викликається ураженням сірої речовини кори головного мозку і супроводжується періодично повторюваними судомними нападами, змінами особистості та різними іншими ознаками. При наданні першої допомоги при епілепсії летальний результат наступає вкрай рідко.

У медичній літературі зустрічається і такий термін як "епілептичний синдром". Його слід відрізняти від епілепсії, яка є окремим неврологічним захворюванням. Синдром може виникати при ряді захворювань, що супроводжуються появою схожих на приступ епілепсії епізодів судом.

Класифікація

Епілепсія умовно поділяється на дві форми:

  • спадкову чи з генетичною схильністю;
  • придбану.

Епілепсія з практичної точки зору серед усіх різновидів ділиться на 2 основні категорії:

  • первинно-генералізовані епілептичні напади (електричні розряди двосторонні й симетричні, не супроводжуються осередковими ознаками в момент розвитку, проявляються тоніко-клонічними нападами й абсансами);
  • парціальні або осередкові, локальні епілептичні напади (супроводжують більшість нападів епілепсії, спровоковані ураженням певної ділянки кори мозку).

Епілепсія може проявлятися й іншими типами нападів, які зустрічаються рідше: міоклонічні, клонічні, тонічні, атонічні тощо.

У 60-70% хворих захворювання вперше проявляється в дитячому віці. Залежно від того, в якому віці виявлена епілепсія, розрізняють наступні її види:

  • епілепсія немовлят (виникає до 1 року);
  • дитяча (розвивається у віці до 6 років);
  • юнацька (розвивається до 12-14 років).

Перебіг деяких видів епілепсії включає тяжке порушення розвитку дитини. Чим менше вік носія проблеми й чим пізніше вона діагностується, тим гірше прогноз розумового розвитку дитини. Видом епілепсії визначається і тактика лікування.

Етіологія захворювання

Причини епілепсії так само різноманітні, як і її прояви. До розвитку хвороби можуть призводити такі фактори й захворювання:

  • Спадковість
  • Інсульти
  • Травми при пологах
  • Травми голови
  • Пороки розвитку головного мозку
  • Пухлини головного мозку
  • Порушення кровообігу головного мозку
  • Алкогольна або наркотична залежність
  • Інфекційні захворювання мозку (енцефаліт)
  • Менінгіт
  • Порушення обміну речовин
  • Токсичний вплив різних речовин
  • Патології внутрішньоутробного розвитку (гіпоксія плода, недостатня маса тіла й ін.)
  • Паразитарні ураження тканин головного мозку

Приблизно в половині випадків причинами епілепсії є нез'ясовані чинники.

Патогенез

Епілептичний напад провокується надмірною активністю певних ділянок мозку. Зазвичай, при цьому клітини однієї з ділянок кори втрачають свою еклектичну стабільність, тим самим створюючи інтенсивний електричний розряд, що поширюється на інші тканини й дестабілізує їх функції. В результаті відбувається напад, що виявляється тими чи іншими симптомами (не завжди тільки судомами).

Клінічні прояви

Перед початком нападу епілепсії у деяких хворих виникає стан, який називається аурою. Він може супроводжується незначним затьмаренням свідомості, легкими слуховими, нюховими або зоровими галюцинаціями, необґрунтованим неспокоєм, лихоманкою та іншими проявами. Характер симптомів аури варіабельний і вона не завжди має місце бути.

Характерними симптомами епілепсії є:

  • втрата свідомості;
  • судоми й конвульсії;
  • хрипкі крики;
  • можлива поява піни;
  • можливе нетримання сечі та калу після розслаблення м'язів.

Після нападу хворий приходить до тями, відчуває сплутаність свідомості, сонливість і слабкість через перенапруження м'язової системи.

У деяких випадках напади можуть бути:

  • клонічними (не супроводжуються напругою м'язів);
  • тонічними (без характерних посмикувань);
  • атонічними (супроводжуються розслабленням м'язів).

Іноді характер нападу досить складно розрізнити.

Для абсанса характерні:

  • короткочасне відключення свідомості, під час якого хворий може дивитися в одну точку, моргати, або закочувати очі вгору;
  • відсутність реакції на зовнішні подразники;
  • переривання промови на півслові;
  • безцільні бродіння і сплутані рухи рук.

Найчастіше, абсанси бувають у дітей 3-14 років і в день у дитини може виникати від 50 до 100 нападів. Зазвичай, вони проходять до початку підліткового періоду. Іноді ці епізоди виглядають як нешкідлива мрійливість.

Ознаки епілепсії часто виявляються вогнищевими нападами. Вони бувають:

  • простими (не супроводжуються порушеннями свідомості);
  • складними або, як їх ще називають, "скронева епілепсія" (з порушеннями або змінами свідомості й переходом в генералізований напад);
  • вторинно-генералізованими (початок має вигляд судомного або без судомного нападу, або абсанса з подальшим початком поширення судом на всі групи м'язів обох боків тіла).

У деяких хворих епіприступи можуть супроводжуватися наступними симптомами:

  • галюцинації: зорові (зигзаги, іскри, скотома, геміанопсія або сформовані образи), нюхові, незвичайні смакові відчуття;
  • когнітивні порушення: дереалізація або деперсоналізація, порушення пам'яті, напади нав'язливих думок, відчуття вже баченого або вже пережитого, або ніколи не пережитого в комбінації з тугою і тривогою;
  • складні поведінкові автоматизми: облизування губ, ковтання, жування, посмішка, потирання рук, переміщення в просторі (наприклад, на маршрутному таксі, пішки й т.п.), імітації ударів по м'ячу тощо;
  • психічні порушення (частіше у хворих зі складними парціальними припадками або з вогнищевими ураженнями лобної та скроневої часток мозку).

Що провокує напад?

  • сильний стрес;
  • відкритий вогонь;
  • світлові ефекти;
  • лихоманка;
  • тривала перевтома й недосипання;
  • соматичні захворювання;
  • відчуття голоду або переїдання;
  • прийом алкоголю і наркотичних речовин;
  • надмірний прийом кофеїновмісних препаратів або напоїв;
  • прийом деяких лікарських засобів та БАДів.

Епілептичний статус

Іноді захворювання проявляється таким небезпечним станом як епілептичний статус, при якому основні симптоми епілепсії відбуваються серіями. Через сильні судоми у хворого може виникати задуха і зупинятися дихання, відбуватися аспірація слини й крові. На тлі низки нападів розвивається ацидоз, що призводить до тяжких порушень гемодинаміки та мозкового кровообігу, аритмій, набряку мозку через гіпоксію.

Епілептичний статус є однією з найпоширеніших причин смертей від епілепсії. Саме тому, цей стан потребує надання екстреної допомоги. Припинення дихання і порушення роботи серця можуть призвести до тяжких ускладнень і смерті хворого.

Особливості перебігу хвороби при вагітності

Розвиток епілептичних нападів на фоні вагітності несе загрозу здоров'ю матері та плоду у вигляді:

  • передчасного переривання гестації;
  • більш частих нападів;
  • затримки розвитку й аномалій розвитку майбутньої дитини;
  • пологових травм і ін.

Тому, жінки з епілепсією повинні відповідально ставитися до планування зачаття і проводити його під контролем досвідченого невролога-епілептолога.

Бажано, щоб зачаття планувалося на тлі стійкої ремісії, коли симптоми епілепсії не виникають протягом 1 року, а краще 2 років. Під час першого триместру гестації жінці, у якої немає нападів, слід приймати фолієву кислоту для попередження аномалій плода. Подальший прийом протиепілептичних засобів також коригується в бік мінімально ефективних доз (заміна препарату не бажана). Крім цього, вагітна повинна вчасно проводити всі скринінгові дослідження і постійно контролювати свій стан, проводячи ЕЕГ і аналізи крові.

Планування зачаття зазвичай не рекомендується жінкам з тяжкими симптомами епілепсії, при яких складно досягти стійких ремісій, або тоді, коли напади є неконтрольованими й статусними.

Призначені вагітним протиепілептичні препарати мають той чи інший ступень тератогенності та здатні викликати такі вроджені мальформації та мікроаномалії:

  • Аномалії ЦНС
  • Розщеплення хребта
  • "Заяча губа" та "вовча паща"
  • Пороки розвитку серця, сечовидільної системи та інших органів

Зазвичай, на практиці частіше виявляються мікроаномалії, які не вимагають спеціального лікування і не загрожують здоров'ю майбутнього малюка.

Рекомендації про спосіб ведення пологів даються неврологом, що спостерігає жінку, тільки він може повною мірою оцінити всі ризики. Пологи можуть проводитися природним шляхом і тільки в 1-2% випадків обтяжуються епіприступом. При високих ризиках жінці рекомендується кесарів розтин.

Особливості захворювання у дітей

Перебіг епілепсії у новонароджених має свої особливості й помітити напади без судом на тлі рухової активності малюка буває досить складно.

До дитячого невролога варто звернутися при:

  • мимовільному киванні головою;
  • раптовій втраті свідомості;
  • посмикуваннях м'язів;
  • тремтінні повік;
  • мимовільному приведенні рук до грудей з нахилом голови або всього тулуба вперед і випрямленням ніг;
  • завмираннях з відсутнім поглядом.

Іноді ранньою ознакою стають розлади мовлення, головні болі з блювотою і нудотою, нічні кошмари та ін. Затримки розвитку спостерігаються далеко не у всіх дітей і зазвичай виявляються у тих дітей, у яких перші симптоми були помічені в ранньому віці.

Ускладнення

Основними наслідками епілепсії є:

  • Епілептичний статус
  • Аритмії
  • Аспіраційна пневмонія
  • Нейрогенний набряк легенів
  • Супутні поведінкові та психічні розлади
  • Травми голови, губ, язика та інших частин тіла
  • Компресійний перелом хребта
  • Раптова смерть

Ще однією частою причиною смерті при епілепсії стає западання язика під час нападу, що призводить до асфіксії. Це ускладнення зазвичай відбувається при відсутності або неправильному наданні долікарської допомоги хворому під час нападу.

Рівень смертності серед хворих на епілепсію безпосередньо від цього захворювання становить приблизно 40% від усіх смертей серед епілептиків. Разом з тим, він у 2-3 рази вище, ніж у людей без цього захворювання.

Перша допомога

Перша допомога при епілепсії залежить від виду і тяжкості нападу. Для попередження ускладнень необхідно:

  • спробувати попередити або максимально пом'якшити падіння, посадити або укласти хворого, заспокоїти, якщо він у свідомості, усунути всі небезпечні предмети;
  • запам'ятати час початку нападу;
  • покласти під голову щось м'яке або укласти голову собі на коліна;
  • при рясному виділенні слини повернути голову набік,
  • розстебнути одяг, що заважає вільному диханню;
  • не намагатися утримувати під час судомного нападу;
  • якщо зуби не стиснуті, то можна між зубами покласти хустку для попередження травм, але не намагатися розтискати щелепи та не намагатися щось засунути в рот при стисканні;
  • після припинення судом не давати хворому відразу ставати й ходити, дати час спокійно прийти в себе;
  • при появі травм обробити пошкодження розчином антисептика.

Після нападу можна зателефонувати близьким і повідомити про напад, якщо є можливість дізнатися номер телефону. При відсутності такої можливості необхідно забезпечити безпечне пересування хворого додому або в лікарню.

Викликати швидку допомогу під час виникнення нападу епілепсії слід в наступних випадках:

  • у людини цей напад – перший;
  • судоми почалися у вагітної або у дитини;
  • припадок триває більше 5-7 хвилин;
  • спостерігається значне підвищення температури;
  • під час судом хворий вдарився головою;
  • людина має ускладнене дихання;
  • після нападу погане самопочуття зберігається протягом півгодини;
  • при підозрі на неепілептичну природу нападу.

Пам'ятайте! Невідкладна допомога, яка була надана лікарями, може вберегти хворого від багатьох ускладнень.

Діагностика

Виявити епілепсію можливо на консультації невролога, який ретельно вивчить всі обставини епізодів нападів.

Діагностика епілепсії полягає в проведенні наступних досліджень:

План діагностики епілепсії може доповнюватися моніторинговими й диференціюючими інструментальними та лабораторними дослідженнями, консультаціями суміжних фахівців.

Лікування

Лікування пацієнтів проводиться амбулаторно або в стаціонарі. Госпіталізація може виконуватися в відділення неврології або психоневрологічний диспансер.

Лікування епілепсії направлено на:

  • знеболювання нападів;
  • зниження частоти й тривалості нападів;
  • зменшення побічних ефектів протиепілептичних засобів;
  • зниження ризиків для хворого і його оточення під час нападу.

Для медикаментозного лікування епілепсії застосовуються протиепілептичні засоби, які можуть прийматися протягом усього життя. Спочатку призначається один препарат, потім, якщо він припиняє працювати, в план терапії можуть включатися додаткові засоби.

Терапія доповнюється немедикаментозними методами:

  • методом Войта;
  • кетогенною дієтою;
  • електростимуляцією блукаючого нерва;
  • транскраніальною магнітною стимуляцією;
  • виключенням зовнішніх чинників, що провокують напад.

При тяжкому перебігу патології та відсутності реакції на медикаментозну терапію, пацієнтам для лікування епілепсії можуть рекомендувати хірургічне втручання. Суть таких операцій полягає в установці електричного пристрою для контролю судом або видаленні ураженої частини мозку.

Контроль вилікуваності

Лікування епілепсії зазвичай займає не один рік і момент скасування прийому препаратів визначається лікарем тільки індивідуально. Близько 65-70% хворих з епілепсією досягають стійкої ремісії завдяки прогресу в області протисудомних препаратів і сучасних протоколів лікування.

Приблизно в 30% випадків медикаментозна терапія дитячої епілепсії призводить до повного одужання. У більшості випадків, сучасні антиконвульсанти дозволяють істотно знижувати частоту і тривалість нападів.

Профілактика

Попередити розвиток епілепсії допоможуть наступні рекомендації:

  • обов'язкове спостереження після інсульту;
  • контроль і профілактика гіпертонічних кризів, цукрового діабету, нікотинової, алкогольної та наркотичної залежності;
  • правильне медикаментозне реагування на підвищення температури у дітей;
  • попередження інфекцій і заражень паразитами, небезпечними для головного мозку;
  • належна допомога під час пологів;
  • попередження травм голови.

Профілактика епілепсії не завжди можлива, але дотримання рекомендацій лікаря допомагає знижувати ризики її розвитку й ускладнень в більшості випадків.

Поради та рекомендації

Самолікування при епілепсії неприпустимо. При цьому захворюванні хворому необхідне регулярне спостереження у невролога.

Всім пацієнтам з епілепсією рекомендується носити інформаційний браслет або кулон, який допоможе свідкам нападу і лікарям правильно зорієнтуватися. На ньому повинні бути вказані дані хворого: П.І.Б., номер телефону близької людини, форма епілепсії та препарати, що приймаються.

Про присутність патології й способи надання допомоги під час нападів повинні знати родичі, знайомі, друзі й колеги. Хворому слід відмовитися від потенційно небезпечних видів діяльності (наприклад, робіт з відкритим полум'ям, складними механізмами або електрикою) і занять деякими видами спорту. Дотримуючись цих невеликих обмежень і рекомендацій лікаря, людина з епілепсією може вести звичайний спосіб життя.

Який лікар лікує?

Ефективне лікування епілепсії в Києві проводять досвідчені неврологи в клініках МЕДІКОМ на Оболоні та Печерську. Щоб дізнатися, який лікар лікує епілепсію, записатися на діагностику і консультацію, зателефонуйте нам за контактним номером колл-центру!

Адаменко Катерина Борисівна
Дитячий лікар-невролог вищої категорії
comment 10
Висоцька Тетяна Євгенівна
Лікар-невролог вищої категорії, кандидат медичних наук
comment 12
Воропай Галина Миколаївна
Спеціаліст із масажу, реабілітолог
comment 14
Галузинська Алла Вікторівна
Лікар-невропатолог вищої категорії
comment 13
Дергільов Олег Іванович
Спеціаліст з масажу для дітей та дорослих, реабілітолог, інструктор ЛФК
comment 9
Житар Олена Миколаївна
Дитячий лікар-невролог вищої категорії
comment 18
Кириченко Ніна Володимирівна
Дитячий лікар-невролог вищої категорії
comment 12
Кірсанова Неллі Іванівна
Лікар-невролог вищої категорії
comment 4
Костовецький Олексій Вікторович
Лікар-невролог вищої категорії, кандидат медичних наук
comment 0
Костюкова Катерина Олександрівна
Дитячий лікар-невролог, лікар ультразвукової діагностики, кандидат медичних наук
comment 8
Лісуха Любов Михайлівна
Дитячий лікар-невролог вищої категорії, кандидат медичних наук
comment 5
Мельніков Олександр Владиславович
Лікар-невропатолог вищої категорії, вертебролог
comment 1
Муравська Олександра Миколаївна
Лікар-невропатолог вищої категорії, кандидат медичних наук
comment 16
Надоненко Олександр Миколайович
Лікар функціональної діагностики вищої категорії
comment 3
Несмєянова Лариса Михайлівна
Лікар-невропатолог вищої категорії, рефлексотерапевт
comment 13
Попова Маріанна Валеріївна
Лікар-невролог вищої категорії
comment 5
Селезньова Ольга Іванівна
Лікар функціональної діагностики вищої категорії
comment 8
Устьянцева Софія Борисівна
Лікар-невролог вищої категорії, лікар-сомнолог
comment 12

Вiдгуки

залишити відгук arrow arrow
Ваша оцінка
star star star star star
Прийнято! Ваш дзвінок опрацьовується.
Хочете, передзвонимо Вам?
Наприклад: 067 000 00 00
Передзвоніть
Наприклад: 067 000 00 00
Вільних операторів на лінії: 6
Замовлень дзвінків сьогодні: 100+
Прийнято! Ваш дзвінок опрацьовується.
Хочете, передзвонимо Вам?
Наприклад: 067 000 00 00
Вільних операторів на лінії: 6
Замовлень дзвінків сьогодні: 100+
Прийнято! Ваш дзвінок опрацьовується.
Хочете, передзвонимо Вам
в зручний час?
КНОПКА
ЗВ'ЯЗКУ
page-down