exit
search serach
Геморрагический и ишемический инсульт: лечение

Геморагічний та ішемічний інсульт: лікування

Останніми роками судинні патології нервової системи значно "помолодшали". Зараз інсульт може розвинутися не тільки в осіб похилого віку, а й молодих людей, а в окремих випадках навіть у дітей. Інсульт – це гостре порушення мозкового кровообігу (ГПМК).

Клінічно ГПМК визначається як стрімко прогресуюче осередкове та/ або загальномозкове порушення функції головного мозку, яке зберігається не менше ніж добу та/ або призводить до смерті.

Класифікація

Виділяють 2 види інсульту:

  • геморагічний інсульт – розвивається в результаті розриву кровоносних судин та подальшого крововиливу в навколишні тканини мозку або між його оболонками;
  • ішемічний інсульт (інфаркт мозку) – формується внаслідок закорковування кровоносної судини в головному мозку.

Ішемічний інсульт класифікують згідно з характером темпу формування неврологічного дефіциту та його тривалості, за локалізацією гострого порушення мозкового кровообігу, за патогенетичними особливостями проблеми, за розповсюдженням інфаркту, механізму утворення, ступеню тяжкості пацієнта і т.п.

Геморагічний інсульт може протікати по типу гематоми або інфільтрації.

Також, виділяють наступні типи інсульту:

  • інсульт у розвитку, коли відбувається наростання порушень роботи центральної та периферичної нервової систем;
  • завершений інсульт, коли неврологічні порушення з часом регресують або стають стабільними.

Якщо клінічні прояви ПМК повністю йдуть протягом певного періоду – до 3 тижнів, лікар ставить діагноз "малий інсульт" (він же "інсульт зі зворотним неврологічним дефіцитом").

Причини виникнення й розвиток хвороби

Ішемічний інсульт – це медична проблема, яка викликана істотним зниженням або припиненням руху крові через мережу мозкових артерій і вен в певній зоні мозку. Геморагічний, у свою чергу, спровокований геморагією у мозок та підоболонковий простір.

Причини інсульту можуть бути самими різними. Це як зовнішні, так і внутрішні чинники, що впливають на здоров'я людини. Серед них:

  • Вікова категорія від 55 років
  • Минущі ПМК
  • Артеріальна гіпертензія
  • ІХС
  • Гіперліпідемія
  • Гіперхолестеринемія
  • Атеросклероз
  • Цукровий діабет
  • Васкуліт
  • Прийом КОК
  • Амілоїдна ангіопатія
  • Зайва вага
  • Тромбоемболія (в тому числі, тромбоз внутрішньочерепних вен)
  • Алкогольна, наркотична та нікотинова залежність
  • Розшарування артерій, що відповідають за кровопостачання головного мозку
  • Захворювання органів кровотворення і крові

Локальні та системні фактори ризику – морфологічні та атеросклеротичні зміни магістральних артерій голови (МАГ), атеросклеротичні ураження масових артерій та судин дуги аорти, ураження серця внаслідок тромбекстракціі інфарктів мозку, фібром’язова дисплазія, розриви стінок МАГ та мозкових артерій. А також, запалення стінок артерій, порушення в шийному відділі хребта, патології центрального та церебрального руху крові по судинах, хвороба Вакеза, порушення гемостазу, деякі форми лейкозів, пригнічення газотранспортної функції крові та ін.

Крім того, виникненню інсульту сприяють різного роду ураження серця – фібриляція передсердь, порушення серцевого ритму, інфаркт міокарда, постінфарктні аневризми, що супроводжуються тромбоутворенням, ревматизм серця, ідіопатичні кардіоміопатії, ендокардити, міокардіопатії й ін.

Геморагія в мозок виникає при розриві судини або виході формених елементів крові через стінки капілярів та дрібних вен в навколишні тканини.

Причини крововиливу в мозок при геморагічному інсульті:

  • травми голови;
  • різке підвищення артеріального тиску;
  • вторинна геморагія в стовбурі головного мозку;
  • новоутворення мозку, артеріїти, коагулопатії.

У розвитку геморагічного інсульту велику роль відіграють деякі гени (ген ренін-ангіотензивної системи, гени системи гомеостазу та ін.).

При порушенні мозкового кровообігу в організмі пацієнта дуже швидко розвиваються патобіохімічні зміни, що призводять до незворотнього пошкодження нервової тканини мозку внаслідок змертвіння ділянки мозку та запрограмованої загибелі клітин.

Крововилив в головний мозок призводить до загибелі нервової тканини на пошкоджених ділянках. Гематома здавлює тканини мозку, в результаті чого різко підвищується внутрішньочерепний тиск. Інтенсивність неприродних змін прямо пропорційна розмірам геморагії. Набряк головного мозку виникає вже через кілька хвилин після розвитку локальної ішемії в результаті пошкодження клітинної мембрани та накопичення в клітині рідини.

Набряк мозку викликає підвищення внутрішньочерепного тиску, що у свою чергу, веде до геморагічної трансформації інфаркту та зміщення відділів мозку.

Якщо летального результату не настає, набряк мозку поступово спадає протягом одного-двох тижнів, некротична тканина мозку піддається резорбції або розрідженню. Надалі на місці інфаркту формується рубець зі сполучної тканини та/ або кістообразна порожнина.

Симптоматика

Клінічні симптоми багато в чому залежать від локалізації й ступеню ураження та можуть мати різний характер. Ішемічний інсульт, частіше за все, розвивається в нічний час протягом декількох секунд або хвилин (дуже рідко – в продовженні декількох годин або днів), гіпертонічний криз частіше виникає днем зі стрімким (одномоментним) проявом симптоматики. Крововилив в мозок, частіше за все, виникає в період неспання, часто на тлі психологічного або фізичного напруження.

Симптоми інсульту характеризують:

  • порушення мови;
  • стан розладу свідомості;
  • зниження сили м'язів обличчя, язика, руки, ноги;
  • окорухові розлади;
  • парез м'язів однієї половини тіла;
  • просторова дезорієнтація;
  • порушення координації рухів на половині тіла;
  • двостороння сліпота в половині поля зору;
  • втрата шкірної чутливості на одній половині тіла;
  • зменшення чутливості на одній половині тіла;
  • порушення вищих психічних функцій (ВПФ);
  • атаксія.

При крововиливі характерні такі ознаки інсульту як: нудота, блювота, сильний головний біль, почервоніння обличчя, розлади свідомості, психомоторне збудження, порушене дихання, мимовільні рухи очей високої частоти й атаксія в кінцівках, можливі напади епілепсії.

При прориві крові в шлуночки мозку згасають глибокі рефлекси, не виявляються оболонкові симптоми, розвивається глибока кома.

При крововиливі в таламус, частіше за все, виникає таламічний синдром, одностороння геміанопсія. Таламічний синдром проявляється паралічем або парезом однієї половини тіла, порушенням координації рухів, шкірної та глибокої чутливості, гіперпатією, частою зміною настрою (аж до думок про самогубство).

Клінічний результат порушення мозкового кровообігу визначається головним чином розміром судини, в якій порушений кровообіг, швидкістю закорковування мозкової артерії, локалізацією ураження, станом колатерального кровообігу та реологічними властивостями крові.

Інсульт: як протікає, які можливі ускладнення та результат

Перебіг інсульту визначається обсягом й місцезнаходженням ураження, вираженням набряку мозку, об'ємом гематоми, наявністю супутніх медичних проблем та ускладнень.

До наслідків інсульту відносяться:

  • Параліч
  • Втрата пам'яті
  • Повна втрата мови або її дефекти
  • Проблеми зі слухом та/ або зором
  • Пневмонія
  • Пролежні
  • Сепсис
  • Патологічні порушення діяльності серцевого м'яза та ін.

За статистичними даними, в перший місяць після інсульту вмирає до 25% пацієнтів. Причиною смерті стає набряк мозку, здавлення стовбура головного мозку, емболія легеневої артерії, інфаркт міокарда, ниркова недостатність та септицемія. До 40% смертей припадає на перші дві доби після інсульту. З живих до кінця першого місяця хвороби понад 50% мають інвалідизуючі неврологічні розлади. Чим більш значний неврологічний дефіцит до кінця першого місяця хвороби, тим менше шансів на повне відновлення організму. Поліпшення мовних функцій може відбуватися протягом декількох років після інсульту.

Діагностичні заходи

Діагностика інсульту заснована на характерній клінічній картині медичної проблеми, наявності неврологічних синдромів, відповідних факторів ризику розвитку хвороби й обов'язкових інструментальних дослідженнях.

Інструментальна діагностика інсульту:

Результати КТ та МРТ дозволяють виключити черепно-мозкові травми, новоутворення, енцефаліт та інші хвороби. При постановці діагнозу "геморагічний інсульт" одним із головних завдань лікаря є відрізнити цю медичну проблему від захворювань зі схожою симптоматикою – геморагічний інфаркт, транзиторна ішемічна атака.

В протокол діагностики входять наступні лабораторні методи дослідження:

  • ЗАК з визначенням кількості тромбоцитів;
  • аналіз крові на ВІЛ та RW (сифіліс);
  • біохімія крові;
  • ЗАС.

Лікування інсульту

При ішемічному інсульті лікування включає загальні терапевтичні заходи, а також специфічну та диференційовану терапії.

Загальні принципи лікування медичної проблеми:

  • застосування гіпотензивних засобів, препаратів, що знімають симптоми, й т.п.;
  • усунення функціональних порушень роботи серця, судин і органів дихальної системи;
  • профілактика та лікування ускладнень, а також своєчасне усунення їх можливих наслідків;
  • лікувальна гімнастика;
  • логопедичні заняття;
  • фізіотерапія;
  • рефлексотерапія;
  • психотерапія.

Специфічне лікування інсульту полягає в тромболітичній терапії, введенні нейропротекторних лікарських препаратів, вазоактивних засобів та ін.

Тривалість постільного режиму визначається загальним самопочуттям пацієнта, станом ЦНС та ПНС, а також основних функцій життєдіяльності організму. У разі стабільного стану, постільний режим можна обмежити до трьох-п'яти днів. В інших випадках, при відсутності соматичних протипоказань, – він не повинен перевищувати 3 тижнів. За ступенем активізації хворого важливо збільшувати обсяги фізичних навантажень. Це допомагає відновити рухові функції кінцівок та попередити тромбоз глибоких вен.

При набряку мозку, що наростає, при відсутності ефекту від лікарської терапії, можливо оперативне втручання з метою декомпресії мозку та порятунку життя хворого. Також, операція може бути показана при великих за обсягом гематомах. При інфаркті мозочка з проявом стволового синдрому та обструктивної гідроцефалії нейрохірурги накладають дренаж або вентрикулярний шунт.

Відновлення після інсульту має бути направлено на мінімізацію когнітивних розладів, відновлення моторних і мовних функцій.

Як уникнути проблеми?

Профілактика інсультів, перш за все, полягає в корекції факторів ризику їх розвитку.

Як можна попередити інсульт:

  • регулярно проходити профілактичний огляд у невролога;
  • уникати стресових ситуацій;
  • підтримувати нормальну вагу;
  • дотримуватися дієти з обмеженням жирних, смажених, копчених продуктів;
  • щодня приділяти час оптимальним фізичним навантаженням;
  • проводити гіпотензивну терапію при есенціальній гіпертензії;
  • відмовитися від згубних для здоров'я звичок (куріння, вживання алкоголю);
  • особам, які мають встановлені хвороби серця та судин, необхідно регулярно відвідувати кардіолога.

Лікарі

Порушення мозкового кровообігу – дуже серйозна за своїми наслідками медична проблема. Тому, при появі перших симптомів інсульту дуже важливо звернутися за кваліфікованою медичною допомогою й відмовитися від спроб самостійного усунення проблеми. Пройти повну діагностику та лікування інсульту в Києві (Оболонь, Печерськ) ви можете у нас – в поліклініках МЕДІКОМ. Залишилися питання? Дзвоніть за телефонами, вказаними на сайті клініки, ми надамо вам пораду з будь-якого питання.

Алексєєнко Олена Іванівна
Зав.терапевтичним відділенням на Печерську, лікар-кардіолог вищої категорії
comment 17
Беліченко Олена Олександрівна
Кардіолог ІІ категорії, дитячий кардіоревматолог, лікар ультразвукової діагностики
comment 7
Висоцька Тетяна Євгенівна
Лікар-невролог вищої категорії, кандидат медичних наук
comment 12
Галузинська Алла Вікторівна
Лікар-невропатолог вищої категорії
comment 13
Гершкович Ігор Вікторович
Лікар-кардіолог, реаніматолог, терапевт вищої категорії, кандидат медичних наук
comment 16
Голод Андрій Григорович
Лікар-кардіолог вищої категорії, лікар-терапевт, к.м.н.
comment 2
Касьяненко Тетяна Володимирівна
Лікар-кардіолог вищої категорії, лікар функціональної діагностики
comment 0
Кірсанова Неллі Іванівна
Лікар-невролог вищої категорії
comment 4
Луріна Наталія Анатоліївна
Лікар-кардіолог вищої категорії, лікар-ревматолог вищої категорії
comment 0
Мельніков Олександр Владиславович
Лікар-невропатолог вищої категорії, вертебролог
comment 1
Муравська Олександра Миколаївна
Лікар-невропатолог вищої категорії, кандидат медичних наук
comment 16
Несмєянова Лариса Михайлівна
Лікар-невропатолог вищої категорії, рефлексотерапевт
comment 14
Папуша Ірина Андріївна
Лікар-кардіолог ІІ категорії, терапевт вищої категорії
comment 1
Попова Маріанна Валеріївна
Лікар-невролог вищої категорії
comment 5
Рудковська Наталія Миколаївна
Завідуюча терапевтичним відділенням стаціонару, лікар-терапевт, кардіолог першої категорії
comment 8
Сагай Володимир Олександрович
Лікар-невролог, вертебролог вищої категорії
comment 31
Смірнов Олексій Віталійович
Лікар-кардіолог вищої категорії
comment 8
Смірнов Юрій Анатолійович
Лікар-невролог, вертебролог, мануальний терапевт
comment 15
Собко Олена Юріївна
Лікар функціональної діагностики вищої категорії
comment 10
Устьянцева Софія Борисівна
Лікар-невролог вищої категорії, лікар-сомнолог
comment 12

Вiдгуки

21.06.2020 00:35
Александра Богуцкая.

Находясь на дистанионном обучении приходится много разъясняющий информации искать самостоятельно. Спасибо что пишите такие подробные статьи простым понятным языком. Они помогают не только вашим пациентам, но и будущим коллегам справится с непростой ситуацией.

08.01.2020 22:35
Марія Іваненко

Дякую за інформацію, детально і зрозуміло про серйозне захворювання!

залишити відгук arrow arrow
Ваша оцінка
star star star star star
Прийнято! Ваш дзвінок опрацьовується.
Хочете, передзвонимо Вам?
Наприклад: 067 000 00 00
Передзвоніть
Наприклад: 067 000 00 00
Вільних операторів на лінії: 6
Замовлень дзвінків сьогодні: 100+
Прийнято! Ваш дзвінок опрацьовується.
Хочете, передзвонимо Вам?
Наприклад: 067 000 00 00
Вільних операторів на лінії: 6
Замовлень дзвінків сьогодні: 100+
Прийнято! Ваш дзвінок опрацьовується.
Хочете, передзвонимо Вам
в зручний час?
КНОПКА
ЗВ'ЯЗКУ
page-down