Міжхребцева грижа: симптоми, лікування

Міжхребцева грижа - це зміщення деформованого міжхребцевого диска, яке відбувається в результаті пошкодження цілісності фіброзного кільця. Ця патологія є найсерйознішим ускладненням остеохондрозу дегенеративно-дистрофічного характеру. Вона призводить до появи сильних болів в спині і значного погіршення працездатності.

Класифікація міжхребцевих гриж

Залежно від місця локалізації патологію поділяють на грижі шийного, грудного або поперекового відділу.

Міжхребцеві грижі, найчастіше, розвиваються в попереково-крижовому відділі. Набагато рідше патологія зачіпає шийний і ще рідше - грудний відділ.

Залежно від причини розвитку грижі поділяють на:

• первинні - виникають внаслідок травм або надмірного фізичного навантаження;
• вторинні - викликаються дегенеративними змінами дисків, руйнуванням і всиханням оболонок.

Залежно від розміру грижі поділяються на:

• маленькі - в шийному відділі до 2 мм, в поперековому до 4 мм;
• середні - до 4 мм або до 7 мм;
• великі - до 6 мм або до 9 мм;
• величезні - до 8 мм або до понад 9 мм відповідно.

Залежно від виду тканин, які виступають за межі міжхребцевого диска, грижа буває:

• пульпозною - ядро проникає в навколохребтовий простір через тріщини фіброзного кільця;
• хрящовою - фрагменти міжхребцевого хряща втрачають свою еластичність і випинаються в навколохребцевий простір, стискаючи навколишні тканини.

Іноді міжхребцева грижа випадає не в хребетний канал, а потрапляє в тіло хребця через гіалінову пластину. Такі випинання називають грижами Шморля. Зазвичай, вони протікають безсимптомно, але при їх великій кількості у людини можуть з'являтися болі в спині.

Етіологія

Основні причини міжхребцевої грижі:

• запущені форми остеохондрозу;
• травми хребетного стовпа.

Зазвичай, міжхребетні грижі формуються внаслідок дегенеративно-дистрофічних змін в тканинах дисків на тлі остеохондрозу. Виникненню захворювання сприяють різні чинники:

• інтенсивні фізичні навантаження;
• тривалі навантаження при знаходженні в одній позі (стоячи, сидячи);
• підняття важких предметів;
• різкі рухи;
• зайва вага;
• сколіоз та інші порушення постави;
• аномалії розвитку хребетного стовпа;
• раніше перенесені травми хребта;
• неправильне харчування, яке призводить до порушення будови кісткової і хрящової тканини.

Грижі міжхребцевого диска частіше формуються у людей 30-50 років.

Переважно, вони виявляються у чоловіків, оскільки їх професії частіше пов'язані з фізичними навантаженнями. Набагато рідше грижі діагностуються у дітей і підлітків. Але, останнім часом патологія "помолодшала" і виявляється частіше. У дитячому віці хвороба провокується травмами шийного відділу під час пологів або неправильним розподілом навантаження на спину.

При травмах хребта формування гриж викликається порушенням цілісності тканин дисків.

При переломах і ударах ушкоджуються навколишні тканини, зміщуються хребці, формуються зрощення і рубці.

При підвивихах відбувається зменшення розміру міжхребцевих отворів.

Патогенез

У формуванні міжхребцевої грижі виділяють чотири стадії:

• пролапс - диск зміщується на 2-3 мм;
• протрузія - диск зміщується на 4 мм і більше, при цьому ядро теж зміщується, але не виходить за межі фіброзного кільця;
• екструзія - зміщення ядра викликає розшарування або формування тріщини в фіброзному кільці й через це ядро випинається за межі диска;
• секвестрація - фіброзне кільце розривається і пульпозне ядро повністю виходить за його межі.

Випинання грижі може відбуватися в будь-якому напрямку - зліва, справа, ззаду або спереду. Якщо грижа виникає збоку або спереду, то вона не пошкоджує навколишні тканини. При виникненні грижі ззаду випинання тисне на нерви і м'які тканини.

Симптоми міжхребцевої грижі

Ознаки міжхребцевої грижі визначаються багатьма факторами: місце розташування, розмір і напрямок випинання. Головний прояв грижі - больовий синдром. Біль з'являється в тій частині спини, в якій знаходиться випинання. Вона посилюється при будь-якому навантаженні і зазвичай зменшується в положенні лежачи. У зоні локалізації випинання м'язи напружені і людина намагається обмежувати рух цієї частини спини.

При збільшенні міжхребцевої грижі напруга в м'язах наростає. Больовий синдром відчувається хворим постійно. Біль не проходить в положенні лежачи, виникає обмеження в рухах ураженої ділянки спини.

Особливі симптоми гриж міжхребцевого диска в поперековому відділі:

• біль віддає в сідниці, поширюється зовнішнім краєм стегна до великого пальця стопи;
• хворому важко стояти на п'ятах або на носках;
• відчуття поколювань, «повзання мурашок», печіння;
• оніміння ніг;
• порушення під час спорожнення кишечника і сечовипускання.

При грижах в шийному відділі з'являються інші симптоми:

• біль віддає в голову і грудну клітку;
• запаморочення (особливо при поворотах голови);
• пульсуючі болі в голові посилюються при русі і не усуваються прийомом знеболюючих препаратів;
• порушення чутливості в руках;
• перепади артеріального тиску;
• викривлення шиї (іноді).

Міжхребцева грижа в грудному відділі викликає:

• болі в грудях і лопатках, що посилюються при нахилах, при глибокому вдиху або піднятті рук;
• печіння, поколювання і відчуття «повзання мурашок» в зоні лопаток і нижче;
• неприємні відчуття в животі;
• порушення в роботі щитоподібної залози.

Прояви гриж виникають не раптово. Вони розвиваються поступово і доповнюються новими ознаками по мірі зростання випинання.

Міжхребцева грижа, симптоми якої були виявлені на ранніх стадіях, краще піддається лікуванню.

Особливості міжхребцевої грижі при вагітності

Наявність грижі не є протипоказанням до вагітності. Однак, вона може зробити процес виношування більш болючим і складним. Оскільки навантаження на спину під час гестації істотно зростає.

Гормональний фон, що змінюється, спочатку сприяє формуванню м'язових блоків через підвищене вироблення прогестерону, а на пізніх термінах релаксин, що виробляється, розслабляє м'язи спини, що в ще більшій мірі підвищує навантаження на міжхребцеві диски. Саме тому, лікарі рекомендують жінкам до планування зачаття поліпшити стан хребта.

Вагітність при міжхребцевій грижі може призводити до загострення медичної проблеми. Мінімізувати ризик допоможе помірна фізична активність, регулярна гімнастика, правильне харчування, відмова від довгого перебування в одній позі, носіння бандажа, сон на ортопедичному матраці і подушці, використання ортопедичних устілок та взуття.

Вагітність може не тільки сприяти загостренню міжхребцевих гриж, а й стати причиною їх розвитку. Виникаючі болі негативно впливають на стан жінки. Вона знижує свою активність, відчуває нервове напруження. Ці прояви можуть негативно впливати і на стан плода.

При появі симптомів грижі міжхребцевих дисків вагітній слід пройти курс лікування. Препарати і фізіопроцедури призначаються з урахуванням гестації.

При виборі методу пологів лікар-ортопед враховує всі особливості клінічного випадку, а акушер-гінеколог приймає остаточне рішення.

Перша допомога при обмеженні міжхребцевої грижі

При утиску грижі у хворого виникає різкий і сильний біль. У деяких випадках це ускладнення може призводити до появи парезів або паралічу ніг, порушень функцій органів таза.

При появі ознак утиску міжхребцевої грижі слід:

• укласти хворого на спину на рівну поверхню;
• заспокоїти постраждалого і попросити його дотримуватися повного спокою;
• дати прийняти знеболюючий препарат;
• викликати бригаду екстреної допомоги.

Хворого з підозрою на утиск грижі максимально дбайливо транспортують в стаціонар і виконують МРТ для підтвердження діагнозу. При необхідності пацієнта готують до проведення операції.

Діагностика міжхребцевої грижі

Запідозрити виникнення міжхребцевої грижі лікар може за скаргами пацієнта, історії його хвороби і після проведення деяких тестів.

Для точного діагнозу і уточнення всіх особливостей грижі обов'язково проводиться ряд інструментальних досліджень:

• МРТ;
• мультиспіральна КТ;
• мієлографія.

Для виключення впливу на хребет інших патологій хворому можуть призначатися лабораторні дослідження.

Як діагностувати міжхребцеву грижу визначає лікар-вертебролог, що враховує всі особливості клінічного випадку.

Лікування

Тактика лікування цієї патології визначається розмірами, місцем локалізації і характером перебігу грижі. На початкових стадіях можуть використовуватися консервативні методи.

Лікування проводиться амбулаторно або в стаціонарі.

Обсяг фізичної активності пацієнта і навантажень визначається лікарем. Повністю виключається підйом важких предметів і осьове навантаження, носіння сумок на одному плечі. Біг дозволяється тільки в повільному темпі.

Для лікування міжхребцевої грижі без операції застосовуються:

• медикаментозна терапія - пацієнтові призначаються нестероїдні протизапальні препарати, глюкокортикоїди, міорелаксанти, хондропротектори, вітаміни групи В (у формі ін'єкцій і таблеток), адаптогени, спазмолітики і метаболічні засоби;
• фізіотерапевтичні процедури - електрофорез з лікарськими препаратами, магнітотерапія, фонофорез, масаж, мануальна терапія, лікувальна фізкультура, лазеротерапія, акупунктура, гірудотерапія.

Особливо важлива при лікуванні гриж лікувальна фізкультура. Комплекс вправ повинен складатися лікарем індивідуально. Заняття проводяться щодня.

Для купірування болю в спині і зменшення запального процесу можуть проводиться паравертебральні і епідуральні блокади. Для їх виконання застосовуються препарати на основі глюкокортикоїдів.

Лікування міжхребцевої грижі без операції, яке не дає результатів, вважається неефективним. У таких випадках лікар розглядає варіанти усунення грижі за допомогою хірургічних методів.

Операції

Хірургічне видалення міжхребцевих гриж показано в наступних випадках:

• неефективність консервативної терапії;
• випинання з секвестрацією більш ніж на 7 мм;
• порушення під час спорожнення кишківника або сечового міхура, потенції.

Завдяки впровадженню в практику хірургічного мікроскопа, стало можливе проведення мінімально травматичних операцій з видалення міжхребцевих гриж:

• мікродискектомія;
• трансфасеточне видалення зі стабілізацією PEEK-стрижнями середнього і заднього опорного стовпа;
• передньо-бічна, передня шийна або задня ендоскопічна дискектомія.

Після деяких операцій хворому необхідно проведення відновного курсу лікування. Розширення рухової активності і навантажень виконується реабілітологом.

Контроль вилікованості

Консервативне лікування, що не дає результатів з покращення якості життя пацієнта протягом 1-1,5 місяців, вважається неефективним. Після проведення операції контроль вилікованості гриж встановлюється проведенням МРТ. У більшості випадків сучасні хірургічні методи дають відмінні результати.

Профілактика міжхребцевої грижі

Для попередження розвитку гриж слід:

• вести активний спосіб життя;
• щодня виконувати зарядку для зміцнення м'язів спини;
• не допускати набору зайвої ваги;
• включати в раціон достатню кількість продуктів, що містять багато кальцію і білків;
• періодично приймати вітамінно-мінеральні комплекси;
• приймати БАДи з хондропротекторами при наявності остеохондрозу, травм або артрозу;
• своєчасно проводити лікування будь-яких патологій хребця;
• стежити за поставою;
• рівномірно розподіляти навантаження на спину.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.