Що таке бульбіт?

Бульбіт — це запалення, що локалізується у початковому (проксимальному) відділі 12-палої кишки — цибулині. Захворювання може розвинутися у будь-якому віці. Що таке бульбіт відомо людям, які відчувають біль, важкість в епігастральній ділянці, печію та інші неприємні симптоми. Найчастіше запалення цибулини дванадцятипалої кишки розглядається не як самостійна патологія, а як різновид дуоденіту (запалення всієї 12-палої кишки).

Клінічні прояви бульбіту

Клінічна картина захворювання має багато схожого з гастритом. Можливі такі симптоми бульбіту:

• біль «під ложечкою», у правому підребер'ї, ниючий або переймоподібний — на фоні голоду, а також через 1-2 години після їди;
• диспепсичні розлади (нудота, блювання);
• відчуття тяжкості або розпирання після прийому їжі;
• поганий апетит;
• печія, відрижка;
• наліт і відбитки зубів на язику;
• метеоризм;
• пітливість, слабкість, запаморочення, головний біль, тахікардія, депресивні розлади.

Наслідки бульбіту

Важким ускладненням бульбіту є гнійне ураження дванадцятипалої кишки (флегмонозний дуоденіт). Поширенню гнійної інфекції сприяє наявність ерозій, глибоких виразок, злоякісних утворень, а також слабкий імунітет і загальне виснаження організму.

Як лікують бульбіт?

Вибір методів лікування бульбіту залежить від тяжкості та тривалості патологічного процесу. Призначення лікаря спрямовані насамперед на ерадикацію Хелікобактер пілорі, а також на зняття запалення і регенерацію слизової дванадцятипалої кишки. Основні методи лікування бульбіту:

• медикаментозна терапія (антибіотики, препарати вісмуту, інгібітори протонної помпи, антациди, антисекреторні, обволікальні та в'яжучі засоби, спазмолітики, протипаразитарні препарати та ін.);
• вітамінотерапія;
• дієтотерапія.
  
  

Дієта при бульбіті — один з основних чинників швидкого одужання. Пацієнтам протипоказані продукти, що чинять подразнювальну дію на шлунок і кишківник (жирна, смажена, копчена, пряна їжа, алкоголь тощо), а також ті, що спричиняють посилене газоутворення (картопля, капуста, бобові, білий хліб, здоба і т.д.).

Харчуватися потрібно невеликими порціями 5-6 разів на добу. Основу раціону мають становити каші та білкові продукти (м'ясо птиці, яловичина, кролик, нежирна риба), молочні некислі продукти, яйця, макарони твердих сортів, компоти, киселі, желе тощо. Гарний ефект дає включення в щоденний раціон пшеничних висівок.

У важких і ускладнених випадках показане хірургічне втручання. Його проводять при:

• звуженні просвіту 12-палої кишки, що провокує утруднення під час проходження харчової грудки тонким кишечником;
• значних деформаціях цибулини 12-палої кишки;
• глибоких виразках, що не піддаються медикаментозному лікуванню бульбіту;
• злоякісному утворенні у проксимальному відділі дванадцятипалої кишки;
• наявності у цибулині поліпів, що кровоточать.
  
  

Як правило, операція полягає у видаленні поліпів або самої цибулини, припіканні судин, що кровоточать, ерозій або виразок.

Контроль вилікуваності

Протягом першого року після одужання необхідно регулярно проходити огляди в терапевта або гастроентеролога (при стійкій ремісії — 2 рази на рік). У період загострень проводять медикаментозне лікування запалення цибулини дванадцятипалої кишки. При виникненні симптомів захворювання призначають лабораторні аналізи, УЗД органів черевної порожнини, ендоскопічне дослідження з біопсією (за показаннями).

Профілактика бульбіту

Профілактика спрямована на нормалізацію роботи травної системи і зміцнення організму загалом. Пацієнту необхідне дієтичне харчування, дотримання режиму роботи і відпочинку, відмова від шкідливих звичок, своєчасне відвідування стоматолога і лікування карієсу. У періоди, що передують передбачуваному загостренню, важливо проводити протирецидивну терапію.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.