Аналіз на кортизол в Києві

Кортизол — життєво важливий гормон, який виробляється корою надниркових залоз у відповідь на емоційний стрес чи фізичне перенавантаження. Саме тому його ще називають «гормон стресу». Він допомагає організму мобілізувати ресурси у складних ситуаціях: регулює тиск, рівень глюкози, впливає на обмін білків, жирів і вуглеводів. Водночас порушення рівня кортизолу може бути ознакою серйозних ендокринних розладів. 

Лікарі Клініки МЕДІКОМ призначають аналіз на кортизол для оцінки роботи надниркових залоз, гіпофіза, щитоподібної залози, репродуктивних органів, серцево-судинної, нервової системи та гормонального фону.

Що таке кортизол і яка його функція

Кортизол — це стероїдний гормон, який належить до глюкокортикоїдів. Він синтезується в надниркових залозах під впливом іншого гормону — адренокортикотропного гормону (АКТГ), який, у свою чергу, виробляється в гіпофізі. Така складна регуляторна система називається гіпоталамо-гіпофізарно-наднирниковою віссю.

У нормі рівень кортизолу в крові змінюється протягом доби: він найвищий зранку (близько 8:00) і поступово знижується до вечора. Це пов’язано з добовими біоритмами та адаптаційною реакцією організму на навантаження. Саме тому для аналізу важливо дотримуватись певного часу здачі крові або сечі.

Основні функції кортизолу:

• підвищення рівня глюкози в крові за рахунок стимуляції глюконеогенезу — утворення глюкози з амінокислот;
• пригнічення запальної відповіді та імунітету — у фізіологічних межах це захищає організм від надмірної реакції;
• регуляція артеріального тиску — cortisol підвищує чутливість судин до адреналіну та норадреналіну;
• вплив на метаболізм — бере участь у розщепленні жирів і білків;
• контроль водно-сольового обміну — затримує натрій і сприяє виведенню калію.
  
  

За нормальних умов ці процеси відбуваються злагоджено. Але при надлишку або дефіциті кортизолу виникають специфічні зміни в організмі — від коливань маси тіла до важких системних порушень.

Показання для призначення аналізу на кортизол

Лікар може рекомендувати дослідження при підозрі на патології надниркових залоз, гіпофіза або інших ендокринних органів. Розглянемо основні стани, при яких обстеження є обґрунтованим. 

Кортизол: показання до аналізу:

• підозра на синдром Іценка-Кушинга — захворювання, пов’язане з хронічним надлишком кортизолу;
• ознаки недостатності надниркових залоз (хвороба Аддісона) — зниження тиску, слабкість, зниження маси тіла, потемніння шкіри;
• порушення менструального циклу, безпліддя;
• виражене ожиріння, особливо з відкладанням жиру в ділянці обличчя, живота, спини;
• поява стрій (розтяжок) фіолетового кольору на тілі;
• зниження м’язової маси, ламкість кісток;
• високий артеріальний тиск, який погано піддається лікуванню;
• часті інфекційні захворювання, зниження імунітету;
• гіпоглікемія або гіперглікемія без очевидної причини;
• підозра на пухлини надниркових залоз або гіпофіза;
• спостереження за ефективністю гормональної терапії або післяопераційного лікування.
  
  

Також здати аналіз на кортизол можуть призначити при хронічному стресі, порушеннях сну, сильному виснаженні або при роботі в екстремальних умовах. Рівень кортизолу — важливий маркер загального гормонального балансу та адаптаційних можливостей організму.

Як правильно підготуватися до здачі аналізу

Навіть незначні порушення можуть вплинути на рівень гормону, оскільки він чутливо реагує на зовнішні та внутрішні фактори. Щоб отримати достовірний результат, важливо дотримуватися кількох простих, але обов’язкових правил.

Підготовка до здачі кортизолу:

• Кров на аналіз здається зранку — найчастіше з 7:00 до 9:00, у період максимального добового піку гормону.
• За 2–3 дні до обстеження слід уникати сильних фізичних навантажень та емоційного стресу.
• Важливо скасувати (за погодженням із лікарем) препарати, які можуть вплинути на рівень гормонів: глюкокортикоїди, контрацептиви, деякі діуретики.
• Напередодні не рекомендується вживати алкоголь, курити, переїдати.
• Перед здачею аналізу — 8–12 годин без їжі (дозволена лише вода).
• Після УЗД, МРТ, фізіотерапії, масажу або будь-якої процедури з активним впливом — варто почекати 1–2 доби.
  
  

Якщо необхідно здати слину на кортизол або сечу, можуть бути додаткові рекомендації. Про них лікар або медсестра повідомляють заздалегідь.

Розшифровка результатів аналізу на кортизол

Рівень кортизолу в організмі — не статична величина. Його коливання протягом доби — норма. Тому важливо враховувати не лише цифри, а й контекст — час забору, стан пацієнта, супутні захворювання, прийом препаратів.

Результати аналізу розшифровує лікар — найчастіше ендокринолог або терапевт. Самостійна інтерпретація може бути хибною. Норма кортизолу залежить від методу дослідження, лабораторії та біологічного матеріалу. 

Кортизол: референсні значення:

• у крові — від 138 до 690 нмоль/л зранку, ввечері — нижче 300;
• у слині — від 5 до 25 нг/мл (залежно від часу забору);
• у добовій сечі — до 100 мкг/добу (але референсні значення можуть відрізнятись).
  
  

Норма кортизолу вказана з інформаційною метою, а не для самостійної розшифровки аналізу, що може робити тільки фаховий спеціаліст.

Термін виконання аналізу на кортизол та отримання результатів — від 1 до 3 днів.

Що робити, якщо рівень кортизолу підвищений

Підвищений  гормон кортизол — це сигнал, що в організмі є порушення. Вони можуть бути пов’язані з наднирковими залозами, гіпофізом, щитоподібною залозою або хронічним стресом.

У такій ситуації варто:

• записатися на консультацію до ендокринолога;
• проаналізувати інші показники гормонального фону;
• зробити УЗД надниркових залоз або МРТ гіпофіза (за потреби);
• виключити зовнішні фактори — прийом ліків, стрес, фізичне перенавантаження.
  
  

Лікар визначить, чи потрібно проводити подальше обстеження — наприклад, пробу з дексаметазоном, дослідження АКТГ, КТ надниркових залоз. У більшості випадків після виявлення причини призначається лікування: медикаментозне, хірургічне або корекція способу життя.

Що означає знижений кортизол

Знижений рівень гормону — не менш серйозний маркер. Він може вказувати на наднирникову недостатність або порушення регуляції на рівні гіпофіза чи гіпоталамуса. Такий стан потребує швидкої діагностики.

Можливі причини:

• хвороба Аддісона — аутоімунне ураження надниркових залоз;
• вторинна недостатність — через пухлини, травми, інфекції мозку;
• після тривалого прийому глюкокортикоїдів — синдром відміни;
• порушення роботи гіпофіза — знижене вироблення АКТГ.
  
  

У пацієнтів із низьким кортизолом спостерігається слабкість, втрата ваги, зниження тиску, потемніння шкіри, головний біль, непритомність. У таких випадках потрібно терміново звернутись до ендокринолога, пройти додаткове обстеження і за потреби — почати гормонозамісну терапію.