Що таке диспепсія (диспепсичні розлади)?

Найчастіше безліч людей, які страждають від повторливого болю в животі, прибирають виниклий дискомфорт за допомогою наявних під рукою спазмолітиків або інших знеболюючих. Водночас посилення больових відчуттів та поява додаткових симптомів підштовхує до збільшення дози лікувального препарату. Але це докорінно не правильно! Біль у животі є головним показником диспептичного розладу та потребує ретельного лікарського огляду. Диспепсія — це порушення роботи шлунково-кишкового тракту, яке супроводжується різкими болями в животі.

У разі появи перших больових симптомів необхідно відразу звернутися до кваліфікованого гастроентеролога для обстеження органів ШКТ. Весь комплекс діагностичних та лікувальних процедур на високому професійному рівні при проблемах травної системи можна отримати у Києві в клініці МЕДІКОМ.

Класифікація диспепсії

Диспепсичні розлади вказують на те, що існують порушення в роботі шлункового та кишкового тракту. Вони супроводжуються дискомфортом і спазмами в області живота. Можуть перебувати в стані рецидиву. Для диспепсії характерне також збільшене газоутворення, почуття швидкого насичення, пекучий або смокчучий біль у шлунку.

У сучасній медицині виділяються дві основні форми диспепсичного розладу:

• Органічна диспепсія.
  Патологія органів, при яких змінюється структурний стан органів шкт.
• Функціональна диспепсія.
  Легка форма патології, яка призводить до часткового порушення роботи органів шлунково-кишкового тракту.

Водночас функціональна диспепсія буває:

• Виразковоподібна.
  Характеризується больовими відчуттями в підшлунковій залозі.
• Дискінетична.
  Проявляється тяжкістю в області підшлункової залози, з нападами нудоти навіть від невеликої кількості випитої води.
• Неспецифічна.
  Визначається важко, оскільки має симптоми дискінетичної та виразковоподібної диспепсії.

Види диспепсії

Аліментарна диспепсія поділяється на такі види:

• Бродильна.
  Основна причина розвитку — високий рівень вуглеводів. До продуктів, які стимулюють патологію, належать вироби з білого борошна, овочі та фрукти, що спричиняють газоутворення, солодощі, квас, пиво. У разі появи дріжджів у кишечнику починає проявлятися метеоризм. Головний ознака — рідке та часте випорожнення, яке характеризується кислим запахом і наявністю пінистих виділень.
• Гнильна.
  Виникає після вживання білковмісних продуктів: рибні та м'ясні вироби, яйця. Для їхнього перетравлення необхідна велика кількість часу, тому порушується функціонування органів шлунково-кишкового тракту. Диспепсичні розлади можуть виникнути внаслідок вживання несвіжих продуктів із білком навіть у малих дозах. Людина стає млявою, з'являється загальна втома, кишечник не заповнюється корисними бактеріями. Внаслідок захворювання порушується обмін речовин, що послаблює імунітет, з'являється рідке випорожнення із гнильним запахом і часті позиви до прийому їжі.
• Жирова.
  Характеризується вживанням великої кількості тварин жирів.

Якщо робота органів порушується, і вони не виділяють корисні ферменти в потрібній кількості, то розвивається ферментна диспепсія. Вона буває таких видів:

• гастрогенна — брак ферментів шлунка;
• панкреатогенна — нестача компонентів підшлункової залози;
• ентерогенна — відсутність соків у кишечнику;
• гепатогенна — брак жовчі, яку виділяє печінка;
• холецистогенна — неправильна робота жовчовиділення, виникає внаслідок порушень у роботі всмоктування кишечника.

Поява інфекцій у кишкової флорі призводить до розвитку інфекційної диспепсії.

При отруєнні їжею, хірургічних патологіях та інфекціях може розвиватися інтоксикаційна диспепсія кишечника.

Звернути увагу та виявити обережність потрібно в тих випадках, коли у пацієнта виявлялися симптоми диспепсії: тахікардія, задишка, рясне потовиділення. Це може вказувати, що у людини розвивається гостра коронарна недостатність.

При хворобах шлунково-кишкового тракту клінічні прояви можуть мати хронічний характер. Симптоми диспептичних розладів поділяються на такі види:

• виразковоподібні — больові відчуття натщесерце, частково проходять після прийому їжі;
• дискінетичні — дискомфорт у ділянці живота, нудота, блювання, швидке перенасичення, після прийому їжі стан погіршується;
• рефлексоподібні — відрижка з кислим присмаком і печія.

При диспепсичному розладі може чергуватись діарея та закреп, що вказує на розвиток синдрому подразненого кишечника. Це також характерне у разі прийому без рецепта проносних препаратів чи засобів проти діареї.

Особливості перебігу диспепсії під час вагітності

Під час вагітності диспепсичні розлади можуть розвиватися без симптомів. Для загострення розладів ШКТ характерні:

• спазми в грудній клітці;
• зменшення апетиту;
• швидке перенасичення, навіть при прийомі невеликої кількості їжі;
• часта відрижка.

Основний пік патології припадає на третій триместр.

Особливості диспепсії у дітей

Навіть у новонароджених дітей можуть виявлятися симптоми диспепсичного розладу. До основних причин розвитку диспепсії у дітей належать:

• перекорм;
• неправильний режим харчування;
• введення нового прикорму.

Під час грудного вигодовування важливу роль відіграють продукти, які з'їла мама. Наприклад газовані напої, дуже жирні, копчені, солоні та гострі страви або немиті фрукти та овочі їй їсти не можна. Така їжа категорично заборонена в період годування дитини, тому що її шлунок ще не до кінця сформований.

Також диспепсичний розлад у малюка може бути спричинений прийомом лікарських препаратів (мамою або дитиною).

У підлітків диспепсія розвивається внаслідок розбалансування гормонів або перебудови організму. У цьому віці дуже важливо звертати увагу на скарги дитини, щоби захворювання не стало хронічним. У дітей диспепсія проявляється з такими ж симптомами, як і у дорослих.

Діагностувати розлад шлунка у малюків набагато складніше, тому що вони не можуть пояснити, що їх турбує. Дитячий гастроентеролог проведе необхідні аналізи, дослідження та призначить потрібне лікування.

Лікування диспепсії

Лікування диспепсії ґрунтується на усуненні проблем травлення. Використовується як медикаментозні методи, так і інші способи лікувального впливу.

Людині з диспепсичним розладом прописується голодування з лікувальною метою. Для дітей — 12 годин, для дорослого гастроскопія/ФГДС — 1–2 дні. Потім їжа в раціон вводиться поступово, водночас призначається вживання великої кількості рідини.

У дитини після голодування обов'язково чітко контролюється режим харчування. Давати треба лише ту їжу й ту кількість, яка відповідає віку дітей. Лікарі рекомендують робити на животі кругові масажні рухи за годинниковою стрілкою.

При розладі обов'язково прибираються з раціону продукти, які можуть спричиняти печію. Це — цитрусові фрукти, занадто солодкі та солоні продукти, газована вода, копченості, смажена їжа.

Якщо діарея не зникає, то призначається прийом лікарських препаратів. Також для поповнення організму корисними компонентами, потрібно приймати вітаміни. Для закріплення результату лікування диспепсії допомагає вода слабкої мінералізації. Її п'ють теплою, невеликими порціями за 20 хвилин до прийому їжі.

Лікування медикаментами обирається залежно від причин, які спричинили диспепсичний розлад.

Профілактика диспепсії

Щоб у майбутньому не знати, що таке диспепсія, необхідно якомога раніше почати вести здоровий спосіб життя та правильно харчуватися.

Крім цього, профілактика диспепсії грунтується на дотримання таких заходів:

• відмова від їжі всухом'ятку та перекусів на роботі;
• вживання тільки добре вимитих фруктів і овочів;
• прийом тільки свіжих продуктів;
• відмова від шкідливих звичок, особливості від алкогольних напоїв;
• заняття фізичною активністю.

Розвитку диспепсії краще запобігти, ніж тривало лікувати. Регулярно звертайтесь до гастроентеролога клініки МЕДІКОМ, проходьте діагностичне обстеження.

Правильна дієта дасть змогу швидко позбутися від симптомів диспепсичного розладу. У харчуванні варто виконувати такі рекомендації лікарів:

• дотримуватися правильного режиму харчування, щоб уникнути порушень у виділенні шлункового соку;
• скоротити кількість прийомів їжі до 5;
• не приймати відразу після їжі горизонтальне положення;
• відмовитися від продуктів, які можуть спричинити здуття та больові відчуття в животі, шлунку;
• урізноманітнити харчування, яке містить корисні вітаміни та мінерали.

Страви необхідно готувати тільки на пару, без використання жирів. У кашу можна додавати невелику кількість вершкової олії.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Джерела

• Національна академія медичних наук України
• Medscape
• Centers for Disease Control and Prevention