Трофічна виразка: симптоми, причини та лікування

Трофічні виразки — це порушення цілісності поверхневого шару шкіри або її глибоких шарів з мінімальною тенденцією до мимовільного загоєння. Виразки на ногах спричиняються недостатнім надходженням до тканин поживних речовин і кисню, внаслідок чого розвиваються трофічні зміни шкірних покривів і формується некроз. Найчастіше уражаються нижні кінцівки, але іноді патологію можна виявити й на інших частинах тіла. У медицині трофічною виразкою вважається рана, що не загоюється протягом 6-8 тижнів або площа якої не зменшується на 20-40 % після 2-4 тижнів лікування.

Класифікація трофічних виразок

При трофічних виразках нижніх кінцівок спостерігаються ушкодження епідермісу, що не загоюються, які легко ідентифікувати під час відвідування лікаря.

Види трофічних виразок:

• венозний тип — локалізується на внутрішній поверхні гомілки;
• ішемічний варіант — зумовлений впливом патологій облітеруючого характеру, атеросклерозом;
• нейротрофічний тип — виникає на ділянках шкіри, коли на неї чиниться постійний тиск;
• діабетична форма — з'являються виразки на ногах при цукровому діабеті внаслідок ангіопатії невеликих судин;
• судиносифілітичний тип — виникає на фронтальній поверхні гомілки;
• променевий вид — з'являється після впливу на шкіру радіоактивних речовин.
  
  

Захворювання розвивається поступово:

• початкова стадія трофічної виразки — симптоми проявляються печінням і свербінням у ділянці ураження, можна спостерігати венозні ущільнення на гомілці, колір шкіри змінюється на червоний або багряний;
• стадія ексудації — виникає перифокальний набряк, візуалізуються запальні процеси та некроз тканини в середині вогнища ураження, з'являються гнійні виділення з неприємним запахом, і без медичної допомоги виникають ускладнення;
• стадія грануляції — зникають некротичні тканини, рана очищується, набряк зменшується;
• трофічна виразка — симптоми на стадії епітелізації загоюються, рожева шкіра закриває уражену ділянку, але подекуди залишаються рубці. 

Серед причин трофічних виразок є й провокувальні чинники:

• захворювання, що ушкоджують нерви, наприклад, діабетична невропатія;
• тривалий постільний режим, який може призвести до пролежнів;
• вплив високих доз радіації;
• вживання наркотиків.
  
  

Другорядні причини трофічної виразки — куріння й ожиріння. Вони збільшують ризик розвитку цього захворювання. Після 70 років половина жінок і близько 40 % чоловіків уже мають варикозне розширення вен, яке є наслідком неправильного способу життя.

Патогенез трофічних виразок нижніх кінцівок

Поява трофічних виразок на нозі найчастіше пов'язана з венозною недостатністю. З патофізіологічної точки зору причиною хронічної венозної дисфункції є рефлюкс у венозній системі, обструкція або співіснування обох станів. Природними механізмами, що запобігають формуванню венозної патології, є м'язова помпа і клапани, які правильно функціонують. Вони розташовані в просвіті вен і запобігають відтоку крові назад до периферії. Порушення функції будь-якого з цих елементів може призвести до формування трофічних виразок нижніх кінцівок. 

Згідно з гемодинамічною (низхідною) теорією, підвищення венозного тиску, спричинене вертикальним положенням, підвищеним внутрішньочеревним тиском або венозним застоєм, передається на стінки вен і спричиняє розширення їхнього просвіту, а також ушкодження клапана і рефлюкс. Потім виникають перші ознаки трофічної виразки. 

Виразки можуть виникати внаслідок атеросклеротичних змін та ішемії певних ділянок шкіри після травм, опіків, укусів, зараження сифілісом, туберкульозом або розвитку мікозу.

Клінічні прояви трофічних виразок

Симптоми трофічної виразки, які супроводжують процес:

• варикозне розширення вен нижніх кінцівок — можуть виникнути ускладнення у вигляді шкірних висипань і виразок;
• набряк нижніх кінцівок — пов'язаний із застоєм крові в судинах нижніх кінцівок і «витоком» рідини з судин у навколишні тканини;
• екземи — шкірні сверблячі ураження на ногах, що виникають через недостатню кількість венозних судин, іноді вони можуть мати вигляд невеликих виразок, що сочаться.
  
  

До попередніх симптомів трофічної виразки відносять:

• припухлість і відчуття важкості у ногах, болісні судоми у литках;
• біль у нозі або стопі;
• свербіж або печіння у місці ураження;
• зміна кольору шкіри — невеликі плями на гомілці, спричинені екстравазацією еритроцитів у навколишні тканини;
• трофічні виразки нижніх кінцівок — розвиваються із запаленням підшкірної клітковини, що супроводжується почервонінням, болючістю і підвищеним натягом шкіри.
  
  

Рани зазвичай виникають на внутрішній і передній частині гомілки, навколо щиколоток або вище, з чітко видимими краями, які інколи перекриваються і утворюють фіброзний край. Форма трофічної виразки варіюється від круглої або овальної до серпігінозної, а також відрізняється за розмірами та глибиною. Дно може містити гнійний ексудат або рожеву тканину, яка називається грануляційною тканиною, що вказує на процес загоєння. 

Ускладнення 

Наслідки трофічної виразки:

• погіршується якість життя;
• часто повторюється і переходить у хронічну форму;
• при трофічних виразках на ногах може статися їх інфікування: виразка стає болючою, з неприємним запахом, значно затримується загоєння;
• у рідкісних випадках патологія переростає в онкологію, і якщо виразка не загоїлася, слід провести біопсію.
  
  

Найчастішими наслідками трофічної виразки є вторинні інфекції та алергійний контактний дерматит, які можуть розвинутися у пацієнтів при впливі великої кількості препаратів місцевої дії.

Багато пацієнтів нехтують початковими ознаками трофічної виразки, внаслідок чого утворюються великі рани. І що більша і старіша рана, то складніший процес загоєння. 

Лікування трофічних виразок на ногах

Процес загоєння виразок гомілки досить тривалий, що вимагає від пацієнта терпіння і наполегливості. 

План лікування трофічної виразки на нозі включає:

• консервативну терапію — усуває причинний чинник, тобто передбачає лікування провокуючого захворювання;
• обробку трофічних виразок — спеціальні пов'язки підтримують відповідне вологе середовище у рані й водночас поглинають надлишки секрету; вони не прилягають до рани, тому безболісні під час зміни, захищають від мікробів та інших зовнішніх забруднень;
• збільшення фізичної активності;
• відпочинок із піднятими ногами;
• пневматичний масаж; 
• призначення антибіотиків при інфікуванні виразкової рани на нозі: перорально, внутрішньовенно, внутрішньом'язово; 
• застосування препаратів, що поліпшують мікроциркуляцію; 
• правильну гігієну рани — обробка трофічної виразки включає часту зміну пов'язок, використання антисептичних засобів тощо.
  
  

ЕВЛК дозволяє боротися з першопричиною захворювання і нормалізувати кровотік в ураженому місці з використанням лазерного впливу. Склеротерапія орієнтована на ліквідацію патологічних вен.

Операції при трофічних виразках

Частим рішенням при трофічній виразці стає хірургічне лікування. Зазвичай до цього методу вдаються, якщо медикаментозне лікування трофічних виразок на ногах не дає позитивних результатів після трьох місяців лікування. Поява ускладнень у вигляді нагноєння виразки, глибокого ураження навколишніх тканин або частих кровотеч слугує приводом для того, щоб було призначено операцію трофічної виразки.

Етапи оперативного втручання:

• висічення країв раневої поверхні;
• повноцінна санація виразки;
• обробка місця ураження антисептичними розчинами;
• перев'язка постраждалих судин;
• накладення пов'язки.
  
  

Щоб уникнути рецидиву, у разі варикозної хвороби може виникнути питання про необхідність флебектомії. Усі перелічені процедури мають виконуватися у спеціалізованих установах. Метою консервативного та хірургічного лікування є повноцінне загоєння виразки та мінімізація запального процесу. Якщо у пацієнта діагностуються трофічні виразки великих розмірів, необхідно здійснювати пересадку шкіри.

Контроль вилікуваності

Виразки на ногах, на жаль, іноді повторюються. Навіть добре загоєна рана не означає, що проблема закінчилася. Ось чому пацієнти, навіть після загоєння рани, повинні періодично відвідувати лікаря і проходити інструментальну діагностику. Приблизно 3 роки у ремісії можуть свідчити про успіх лікування. За статистичними даними, хірургічні методи дають більш стійкий результат. Що стосується оперативного втручання при трофічній виразці, то графік відвідування лікаря після нього розробляється в індивідуальному порядку.

Профілактика трофічної виразки включає:

• регулярні фізичні навантаження: ходьбу, біг, плавання;
• мінімізацію тривалої роботи у положенні сидячи або стоячи: необхідно робити перерви для короткої прогулянки, використовувати опори для ніг;
• підтримувати здорову масу тіла;
• використання компресійних стрічок або панчіх при початку венозної недостатності.
  
  

Поради та рекомендації

На що звернути увагу під час тривалого лікування трофічних виразок:

• Коли настають перерви у прийомі лікарських препаратів, слід зосередити зусилля на фізіотерапевтичних процедурах. Серед них відмінно зарекомендували себе магнітотерапія, лазеротерапія, квантова аутогемотерапія тощо.
• Рекомендується проходити лікування у санаторіях за судинним профілем.
• Варто уникати роботи, пов'язаної з важкою фізичною працею, а також видів діяльності, де необхідно нерухомо стояти.
• Важливо робити вправи, орієнтовані на стимулювання роботи м'язів гомілки.
• Потрібно правильно харчуватися. У раціоні мають бути альбумін, протеїн, цистеїн, різні вітаміни та мікроелементи. Відмовитися від смаженого та гострого. Особлива заборона поширюється на алкоголь.
  
  

І, звичайно, постійно підтримувати масу тіла у нормальних межах. 

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.