Лікування варикозу в Києві

Варикозне розширення поверхневих вен, варикозна хвороба, варикоз — це стійка й необоротна зміна поверхневих і глибоких венозних судин, при якій стінки вени стають тоншими, а на судинах утворюються вузлуваті розширення. Є досить поширеним явищем, яке спостерігається майже у 20-25% дорослого населення. При цьому жінки страждають від нього набагато частіше чоловіків. А інколи ця медична проблема виявляється навіть у дітей.

Класифікація варикозу

Залежно від патогенезу, варикоз буває:

• первинним — розвивається через слабкість або порушення функцій стінки вени;
• вторинним — через проблеми з венозними протоками, недостатність клапанів глибоких вен, наявність новоутворень і травм.

Розділяють такі види захворювання:

• за локалізацією — варикоз поверхневих або глибоких вен, а також варикоз сітківки ока, під'язикових вен, стравоходу, шлунка, органів малого таза, паховий, ніг, рук та ін.;
• за типом — магістральний або гіллястий;
• за стадіями — компенсований або декомпенсований.

Компенсована стадія хвороби має 2 етапи: на першому спостерігається розширення вен, але клапанна недостатність ще відсутня; на другому проявляються ознаки клапанної недостатності.

На декомпенсованій стадії у хворого варикозом утворюються трофічні виразки та набряки.

Причини варикозу

Основними причинами виникнення захворювання є:

• анатомо-фізіологічні особливості кровотоку;
• вікові зміни венозної стінки;
• вроджена слабкість еластичних і м'язових волокон стінок вен;
• ускладнення неприродних процесів у глибоких венах (ПТФС, тромбофлебіт);
• недорозвинення або вроджена відсутність клапанів поверхневих і комунікантних вен;
• пухлини малого тазу;
• механічне складне становище відпливу крові;
• скидання крові з глибокої венозної системи в поверхневу;
• часте підвищення тиску в венах при фізичних навантаженнях;
• трофічні виразки та ін.

А також виникненню варикозу сприяють целюліт і дерматити.

До наслідків варикозу слід віднести поступове розширення вен, звивистість і подовження підшкірних вен.

У більшості випадків спостерігається варикозне розширення великої підшкірної вени; іноді варикоз вражає малу підшкірну вену. Розширення вен варіюється від «зірочок» і невеликих вузликів до великих випираючих сплетінь, звивистих стовбурів і великих вузлів.

Особливості варикозу під час вагітності

Частим ускладненням перебігу вагітності є варикозне розширення вен, особливо в паху (включаючи варикоз вульви, геморой) і на ногах.

Схильність жіночого організму до ВРВ пов'язана зі збільшенням кількості гормону прогестерону та загальною гормональною перебудовою під час вагітності, що призводить до послаблення тонусу та розширення вен.

Після пологів хвороба поступово проходить, але з кожною наступною вагітністю її ознаки будуть виявлятися сильніше.

Профілактика ВРВ у вагітних полягає в носінні компресійних панчіх, дотриманні дієти, відмові від тривалого ходіння та стояння на одному місці.

Попередити розвиток ВРВ допоможе комплекс вправ, спрямований на поліпшення кровообігу.

Важливо розвантажувати ноги та давати їм достатньо часу для відпочинку, розміщуючи на височині таким чином, щоби вони були вищі за рівень тазу. Не можна схрещувати ноги під час сидіння, закидати одна на одну.

Особливості варикозу у дітей

Останнім часом у дітей все частіше діагностують варикозну хворобу. Іноді захворювання носить вроджений характер. А може протікати й у вигляді флебектазії, синдрома Клиппеля-Треноне або Синдрому Паркса-Вебера.

Розвиток варикозного розширення вен у дітей відбувається з наступних причин:

• важкі вірусні інфекції у матері під час перших місяців вагітності;
• сильні харчові отруєння матері в першому триместрі вагітності;
• зловживання алкоголем і/або курінням;
• наркотична залежність матері;
• викривлення хребта у дитини;
• надмірні фізичні навантаження.

Основні методи лікування варикозу у дітей — нормалізація харчування та способу життя, який полягає в побудові режиму дня, достатньому відпочинку, адекватному фізичному навантаженні.

Дітям старшого віку за показаннями проводять операцію.

В особливо важких і запущених випадках можливе отримання інвалідності.

Діагностика варикозу

Діагностика захворювання при правильній оцінці скарг, клінічної картини, даних анамнезу та результатів обстеження труднощів не становить.

Для встановлення точного діагнозу важливе значення має визначення стану венозних клапанів і оцінка прохідності глибоких вен. Для цього проводять ряд досліджень, таких як функціональні проби Троянова-Тренделенбурга, Гаккенбруха, Пратта, Шейніса тощо.

Застосування інструментальної діагностики дозволяє виявити ускладнений перебіг захворювання.

Як лікувати варикоз?

Лікування варикозного розширення вен передбачає інвазивні та неінвазивні методи.

Хірургічний метод лікування варикозу

Операції при варикозі — єдиний радикальний і по-справжньому ефективний метод лікування.

Лікуванням варикозної хвороби займається судинна хірургія.

Перед початком операції дуже важливо визначити вид і локалізацію неправильного струму крові — рефлюксу, оскільки від цього залежить вибір хірургічного методу усунення проблеми. Рефлюкс, у свою чергу, буває вертикальним і горизонтальним. При вертикальному кров рухається з великої підшкірної вени вниз, у вени гомілки, а при горизонтальному — навпаки, з глибоких вен у поверхневі.

При хірургічному лікуванні варикозу застосовують:

• висічення варикозно розширених вен;
• лігатурний метод;
• лазерне лікування варикозу — ендовенозну лазерну коагуляцію (ЕВЛК);
• біопластичний метод;
• мініфлебектомію.

Небажано оперувати варикозне розширення вен у лежачих, нерухомих хворих, у осіб із III ступенем ожиріння.

Протипоказання до операцій при варикозі

Але, незважаючи на варіативність лікування, існують і протипоказання до операцій при варикозі:

• важкі супутні захворювання серця, судин, легенів, нирок, печінки;
• гнійні ураження будь-якого походження;
• злоякісні утворення; ендартеріїт;
• атеросклероз;
• «слоновість»;
• вагітність.

Лікування ВРВ є прерогативою загальних хірургів, але в складних ситуаціях необхідно залучення судинних хірургів, терапевтів, рентгенологів та інших фахівців.

Нехірургічне лікування варикозу

Нехірургічне лікування варикозу показано хворим, які мають протипоказання для проведення оперативного втручання, а також пацієнтам з незначним ураженням вен і з недостатністю клапанів глибоких вен.

Таким хворим рекомендовано бинтування ураженої кінцівки, носіння еластичних панчіх, комплекс спеціальних вправ для активізації м'язово-венозної діяльності. А також слід обмежити прийом рідини та солі.

Медикаментозне лікування варикозу

Пацієнтам призначають медикаментозні засоби, що поліпшують мікроциркуляцію крові в тканинах, а також нестероїдні протизапальні препарати.

Склеротерапія (також склерооблітерація) — це малоінвазивний і сучасний метод лікування варикозу, при якому змінені вени піддаються штучному руйнуванню.

Поліпшення після склерозування судин настає вже через кілька годин. Ідуть больові відчуття та важкість у ногах, спадає набряклість. Крім цього, значно зменшується ризик розвитку ускладнень.

Профілактика варикозу

Попередити хворобу можна, якщо дотримуватися деяких правил профілактики варикозу:

• носити зручне взуття на невисоких підборах і з твердою підошвою;
• скоротити споживання сої;
• уникати важких фізичних навантажень і тривалого стояння;
• при появі ознак варикозного розширення вен використовувати еластичні бинти.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Джерела

• Medscape
• Mayo Clinic Health System