Передменструальний синдром (ПМС)

Передменструальний синдром — це симптоматичний комплекс, який характеризується нервово-психічними, ендокринно-обмінними та вегетативно-судинними порушеннями, які виникають у другій фазі менструального циклу.

Для позначення ПМС також використовують терміни: «циклічна хвороба», «передменструальна хвороба», «синдром передменструального напруження».

Симптоми ПМС часте явище в жінок після 30. Передменструальні ознаки відчуває також кожна п'ята дівчина.

Атипова форма ПМС включає такі підвиди:

• гіпертермічний — температура тіла до 38 градусів за два дні до менструації;
• гіперсомнічний — сонливість у лютеїновій фазі циклу;
• офтальмоплегічний — опущення верхньої повіки напередодні менструальної крововтрати.

Кризова форма характеризується високим артеріальним тиском, частішим пульсом, серцевими болями, почуттям страху.

Змішана форма поєднує в собі кілька ознак, частіше набряклої й нейропсихічної форм.

ПМС класифікується за такими стадіями:

• Компенсована — ознаки слабко виражені, без прогресії, з приходом місячних зникають.
• Субкомпенсована — яскраво виражений симптомокомплекс, збільшення ознак синдрому, спостерігається погіршення працездатності.
• Декомпенсована — важкий характер синдрому зі збереженням симптомів під час і після місячних.

Чим старша жінка, тим вище ймовірність виникнення циклічної хвороби.

Патогенез передменструального синдрому

У патогенезі величезна роль відводиться меланостимулюючому гормону, який у разі взаємодії зі статевими гормонами та ендорфіном сприяє зміні настрою, посиленому апетиту, появі спраги.

Іноді збільшується рівень пролактину, через що набухають грудні залози, затримується рідина, утруднюються випорожнення. Поява передменструальних ознак пов'язана також із недоліком мінералів і вітамінів у лютеїновій фазі циклу.

Перебіг синдрому перед менструацією у всіх різний. В одних пацієнток симптоми ПМС проявляються і проходять в один і той же час, а в інших — зникають із настанням кровотечі.

Діагностика передменструального синдрому

Для диференціації циклічної хвороби проводяться діагностичні процедури.

Діагностика передменструального синдрому охоплює низку обстежень з урахуванням типу ПМС.

Нейропсихічний

У разі нейропсихічного типу ПМС рекомендується відвідати психотерапевта й невролога. Додатково провести рентгенографію черепа, електроенцефалографію.

Набряклий

Якщо виявлено набряклий тип ПМС, призначається біохімія, дослідження видільної функції нирок, вимір діурезу. Додатково в першій фазі менструального циклу проводиться УЗД молочних залоз, мамографія.

Цефалгічний

У разі цефалгічного типу проводять:

• електронну енцефалографію;
• КТ головного мозку;
• рентгенографію черепа, шийного хребетного відділу.

Для перевірки очного дна потрібен огляд офтальмолога.

Для виключення гіпертонічної хвороби необхідна консультація терапевта.

Лікування передменструального синдрому

Під час лікування передменструального синдрому застосовуються фармакологічна терапія, гормональна терапія й немедикаментозні способи.

Фармакологічна терапія передбачає прийом нейролептичних і ангіопротекторних засобів, фітопрепаратів, психотропів, антиоксидантів, мікроелементів. Основна мета терапії — полегшити симптоми.

Гормональні препарати з естрогенами та прогестеронами призначаються в разі недостатності другої фази циклу. Передменструальний синдром у підлітків лікується гестагенами в комплексі з андрогенами.

Під час ПМДР у жінок застосовуються змішані естроген-гестагенні препарати.

До немедикаментозних методів належать:

• рефлексотерапія;
• бальнеотерапія;
• лікувальний масаж;
• фізіотерапія.

Вибір способу лікування визначає лікар з урахуванням форми синдрому перед менструацією.

Контроль виліковування

Якщо вчасно не розпочати лікування ПМДР, наслідком може стати ПМС.

Пацієнтки з ПМС, особливо це стосується жінок перехідного віку, перебувають у групі ризику щодо розвитку важкого клімактеричного синдрому, серцево-судинних патологій, розвитку гіперпластичних процесів у молочних залозах, матці.

У разі важкої форми хвороби в жінок старше 35 років може знадобитися хірургічне лікування — білатеральна оваріектомія з обов'язковим прийомом естрогенних препаратів. Якщо лікування призначене правильно та своєчасно, розвиток захворювань можна мінімізувати або взагалі його уникнути.

Профілактика передменструального синдрому

Запобігання передменструальної хвороби тримається на профілактичних заходах.

Профілактика ПМС містить:

• правильне харчування;
• спокійний спосіб життя;
• помірні фізичні навантаження;
• прийом вітамінів;
• відсутність стресових ситуацій.

Потрібно обмежити вживання алкогольних та кавових напоїв, солодощів та солі.

Поради та рекомендації

Щоби полегшити ПМС, рекомендується:

• вживати призначені лікарем препарати за кілька днів до початку менструальної крововтрати;
• за два дні до місячних обмежити вживання рідини (до 1,5 літра на добу);
• відмовитися від солоних і приправлених страв;
• за тиждень до менструації включити в раціон продукти з вмістом кальцію;
• обмежити відвідування лазні;
• для зміцнення нервової системи корисна релаксація й дихальна гімнастика.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Джерела

• Medscape
• Mayo Clinic