exit
search serach
Как лечить паротит (свинку)?

Як лікувати паротит (свинку)?

Епідемічний паротит – це гостра вірусна інфекція, що супроводжується запаленням залозистих органів (головним чином, слинних залоз), нервової системи та інтоксикацією всього організму. У народі епідпаротит найчастіше називають "свинкою", тому що при розвитку захворювання особа набуває характерних рис. Сприйнятливість до захворювання дуже висока.

Класифікація паротиту

Широко поширена клінічна класифікація епідемічного паротиту, що включає такі критерії як: вираженість клінічних проявів, протікання, тяжкість захворювання, наявність ускладнень і т.д.

Паротитна інфекція може бути:

  • типовою (ускладнена, неускладнена, ізольована, комбінована);
  • атиповою (стерта, безсимптомна).

При неускладненій формі патогенному впливу піддаються тільки слинні залози, при ускладненій свинці вплив вірусу поширюється на інші органи й системи. При атиповій формі симптоми можуть бути стертими та слабо вираженими, або захворювання протікає взагалі без будь-яких клінічних проявів.

По тяжкості виділяють паротит легкого, середнього або важкого ступеня. Критеріями тяжкості служать вираженість інтоксикації організму, температура, наявність місцевих проявів та ускладнень. У легкій та средньоважкій формах протікає, як правило, ізольоване ураження привушних слинних залоз. При важких формах захворювання в патологічний процес залучаються інші органи (підшлункова залоза, статеві залози) й системи (нервова, сечостатева).

Протікання епідемічного паротиту може бути гладким або негладким, тобто, з ускладненнями, приєднанням вторинної інфекції, загостренням хронічних захворювань.

Етіологія захворювання

Свинка або паротит, причиною захворювання якого є РНК-геномний вірус Paramyxovirus, викликає інфікування тільки у людини.

Виділяється збудник паротиту зі слиною, сечею. Лабораторними методами його можна виявити в крові, цереброспінальній рідині, в грудному молоці та інших біологічних рідинах.

У зовнішньому середовищі вірус нестійкий. Він легко гине під дією прямих сонячних променів (ультрафіолетових ламп), при високих температурах, в антисептичних розчинах, при висушуванні. При низьких температурах вірус зберігає свою життєздатність до одного року.

Шляхи зараження та механізм передачі

Джерелом епідемічного паротиту є хворий з вираженими та прихованими формами захворювання. Людина стає заразною за 1-2 дні до виникнення перших ознак захворювання. Вона виділяє вірус в навколишнє середовище перші 5-7 днів інфікування.

Свинка передається повітряно-крапельним шляхом. Однак, медики не виключають можливість передачі збудника через предмети (посуд, іграшки та ін.), забруднені слиною хворої людини безпосередньо перед контактом з іншою людиною. Іноді спостерігається трансплацентарна передача паротиту.

Найчастіше, хворіють діти від 1,5 до 15 років. Хлопчики й підлітки хворіють частіше, ніж дівчата. Не захищене від паротиту й доросле населення.

Збудник проникає в організм через слизові оболонки верхніх дихальних шляхів, ротової порожнини та кон'юнктиви. Після розмноження вірусу, в клітинах зараженого розвивається вірусемія – поширення збудника з током крові по організму. Найбільше вірус паротиту осідає в слинних залозах, яєчках, підшлунковій залозі та клітинах нервової системи, де посилено розмножується, викликаючи місцеві запальні реакції.

Оскільки слинні залози знаходяться до вхідних воріт ближче за все, вони в першу чергу піддаються впливу збудника. При цьому, спостерігаються набряк, інфільтрація сполучної тканини, закорковування канальців, рідко – крововиливи та некроз залозистої тканини.

У механізмах нейтралізації вірусу значна роль належить віруліцидним антитілам, які зменшують активність збудника та його проникнення в клітини.

Клінічні прояви

Інкубаційний період при паротиті варіюється та становить від декількох днів до місяця (частіше 18-20 днів).

У дітей часто за інкубаційним періодом протягом 1-3 днів спостерігається проміжний (продромальний період).

Ознаки паротиту в продромальний період:

  • озноб;
  • головний біль;
  • м'язові й суглобові болі;
  • сухість в роті;
  • неприємні відчуття в області привушних слинних залоз;
  • втрата апетиту.

Епідемічний паротит часто починається гостро, з підвищення температури. Висока температура тримається не більше тижня. Іноді свинка протікає з нормальною температурою тіла. Найзначніший та ранній симптом паротиту – виражена болючість позаду вуха при натисканні. У деяких хворих спостерігаються безсимптомні форми захворювання.

Основні симптоми свинки:

  • запалення привушних, підщелепних, під'язикових слинних залоз;
  • припухлість та болючість в області слинних залоз;
  • висока температура;
  • загальна слабкість і нездужання;
  • головний біль;
  • безсоння.

При вираженому збільшенні привушної слинної залози, обличчя хворого паротитом набуває грушоподібної форми, мочка вуха з боку ураженої залози трохи підіймається. Шкіра в місці припухлості натягнута, насилу збирається в складки, лисніє. У привушній області турбують почуття напруги й болю, особливо в нічний час.

Якщо набряк залози тисне на євстахієву трубу, у вухах може з'явитися біль та шум. Часто, через болючі відчуття позаду вух хворий не може пережовувати їжу, іноді відбувається тонічний спазм жувальної мускулатури.

Найчастіше, слинні залози уражаються з двох сторін, але буває й односторонній епідемічний паротит.

Біль тримається 3-4 дні, до кінця 7 дня захворювання зникають набряки та поступово зникають всі симптоми свинки.

На відміну від дітей, паротит у дорослих протікає з більш тривалим продромальним періодом, вираженими клінічними проявами. Часто спостерігаються ураження підщелепних та під'язикові слинних залоз, диспепсичні розлади. Одужання у дорослих займає в середньому до двох тижнів.

Ускладнення

Несприятливі наслідки паротиту проявляються, як правило, вже після гострої фази захворювання.

Ускладнення свинки:

  • Панкреатит
  • Набряк глотки, гортані, язика
  • Бартолініт
  • Мастит
  • Гломерулонефрит
  • Міокардит
  • Артрит
  • Неврит (пошкодження лицьового нерва)
  • Ураження зорового нерва
  • Діабет
  • Глухота
  • Артралгії
  • Запальні захворювання сечостатевої системи (орхіт, уретрит, геморагічний цистит, дакріоцистит)
  • Запалення щитоподібної й вилочкової залоз

Важким ускладненням епідемічного паротиту є атрофія підшлункової залози та яєчок, у хлопчиків – безпліддя в майбутньому. З боку нервової системи можуть розвинутися: парези, серозний менінгіт, менінгоенцефаліт, гідроцефалія. У найскладніших випадках захворювання може призвести до інвалідизації.

Діагностика

У постановці діагнозу значну роль відіграє огляд пацієнта та лабораторні методи діагностики.

Лабораторна діагностика паротиту:

  • загальний аналіз крові;
  • аналіз ліквору;
  • змив з глотки;
  • серологічна діагностика;
  • ПЛР-діагностика;
  • імуноферментний аналіз (ІФА);
  • реакція зв'язування комплементу (РСК);
  • реакція гальмування гемаглютинації (РГГА);
  • роздільне визначення антитіл до V-Ar і S-Ar збудника;
  • визначення активності амілази та діастаза в крові й сечі.

Лікар-інфекціоніст проводить диференціальну діагностику паротиту з гнійними запальними захворюваннями привушних залоз, паратонзилярним абсцесом, інфекційним мононуклеозом, токсичною формою дифтерії.

Як лікувати паротит

Лікування паротиту при неускладнених формах проводиться амбулаторно. Госпіталізація проводиться при важких формах захворювання та розвитку ускладнень. При високій температурі показаний суворий постільний режим.

На сьогодні засоби етіотропного лікування відсутні.

Особливого догляду потребує порожнина роту: часте пиття, ретельна чистка зубів, регулярне полоскання содовим розчином або чистою водою.

Методи лікування паротиту:

  • сухе тепло на область привушних залоз (УФО-лампа, сухі зігріваючі компреси);
  • місцеві фізіотерапевтичні процедури (УВЧ-терапія, діатермія);
  • дезінтоксикаційна терапія;
  • жарознижувальні препарати (при температурі вище 38 градусів).

Якщо розвивається запальний процес в яєчках (орхіт), то рекомендується використовувати суспензорії, місцево в перші 3-4 дні – холод, а потім – тепло.

Хворих необхідно ізолювати на 9-10 днів. Приміщення, де знаходиться хворий, потрібно часто провітрювати, регулярно проводити вологе прибирання, для особистого користування виділяється окремий посуд, засоби особистої гігієни, дітям – іграшки.

Якщо дитині ще не виповнилося 10 років та вона раніше не хворіла на свинку, то вона підлягає карантину на 3 тижні з моменту останнього контакту з хворим.

Контроль вилікування

Диспансерне спостереження за особами, які перехворіли на епідемічний паротит, не передбачене. Якщо у хворого спостерігалися ускладнення у вигляді менінгіту або менінгоенцефаліту, необхідно регулярне спостереження протягом 2 років у невролога.

Профілактика

Головна профілактика паротиту – вакцинація дітей. Профілактичне щеплення від паротиту проводиться відповідно до календаря щеплень у віці 12 місяців з подальшою ревакцинацією в 6 років одним щепленням, яке включає вакцину від паротиту, кору та краснухи.

Вакцинація від паротиту показала свою високу ефективність, вона сприяє зменшенню захворюваності на паротит, зниженню кількості й тяжкості ускладнень.

За результатами серологічного скринінгу можливе проведення екстреної вакцинації підлітків та дорослих.

Який лікар лікує?

Багатьох цікавить питання, який лікар лікує паротит. Якщо ви помітили ознаки захворювання у дитини, в першу чергу необхідно звернутися до педіатра. У дорослих лікуванням свинки займається інфекціоніст.

Лікарі

Пройти ефективне лікування паротиту в Києві на Оболоні та Печерську ви можете в клініці МЕДІКОМ. Дзвоніть за телефонами, вказаними на сайті клініки, – і ви отримаєте відповіді на всі ваші запитання, можете записатися на консультацію та вакцинацію.

Анастасій Ігор Анатолійович
Лікар-інфекціоніст вищої категорії, гепатолог, кандидат медичних наук
comment 11
Антропова Тетяна Вікторівна
Лікар-педіатр вищої категорії
comment 6
Бондаренко Марія Сергіївна
Лікар-педіатр, консультант з грудного вигодовування
comment 5
Вишневська Лариса Володимирівна
Лікар-педіатр першої категорії
comment 22
Волова Катерина Федорівна
Лікар-педіатр вищої категорії
comment 14
Даневський Віталій Олександрович
Лікар-інфекціоніст вищої категорії, сімейний лікар
comment 33
Данилюк Неля Вікторівна
Лікар-педіатр першої категорії
comment 2
Дегтяр Ірина Михайлівна
Лікар-інфекціоніст вищої категорії
comment 6
Демаш Юлія Георгіївна
Лікар-педіатр вищої категорії, дитячий імунолог
comment 9
Джалалова Вікторія Миколаївна
Лікар-педіатр, дитячий гастроентеролог вищої категорії
comment 6
Каламанова Олена Петрівна
Завідуюча педіатричним відділенням на Оболоні, лікар-педіатр вищої категорії
comment 13
Колосова Лариса Володимирівна
Лікар педіатр вищої категорії
comment 6
Лисенко Олена В'ячеславівна
Лікар педіатр-неонатолог першої категорії
comment 6
Мамонова Олена Миколаївна
Лікар-педіатр вищої категорії
comment 8
Марунчин Тетяна Андріївна
Лікар-педіатр
comment 5
Матвєєва Світлана Юріївна
Лікар-педіатр, дитячий алерголог вищої категорії, к.м.н.
comment 0
Махіня Наталія Володимирівна
Дитячий лікар-інфекціоніст вищої категорії
comment 6
Метелиця Інна Миколаївна
Завідуюча педіатричним відділенням на Печерську, лікар-педіатр, дитячий алерголог вищої категорії
comment 10
Подколзіна Ольга Фрідріхівна
Лікар-педіатр першої категорії
comment 14
Попович Світлана Михайлівна
Лікар-педіатр першої категорії
comment 19
Серга Олена Миколаївна
Лікар педіатр-неонатолог вищої категорії
comment 48
Стрюкова Євгенія Сергіївна
Лікар-педіатр першої категорії
comment 11
Фірсова Лаура Самвелівна
Лікар-педіатр вищої категорії
comment 15

Вiдгуки

залишити відгук arrow arrow
Ваша оцінка
star star star star star
Прийнято! Ваш дзвінок опрацьовується.
Хочете, передзвонимо Вам?
Наприклад: 067 000 00 00
Передзвоніть
Наприклад: 067 000 00 00
Вільних операторів на лінії: 6
Замовлень дзвінків сьогодні: 100+
Прийнято! Ваш дзвінок опрацьовується.
Хочете, передзвонимо Вам?
Наприклад: 067 000 00 00
Вільних операторів на лінії: 6
Замовлень дзвінків сьогодні: 100+
Прийнято! Ваш дзвінок опрацьовується.
Хочете, передзвонимо Вам
в зручний час?
КНОПКА
ЗВ'ЯЗКУ
page-down