Чим небезпечна бронхіальна астма?

Бронхіальна астма – це патологічний стан дихальних шляхів запального характеру, що супроводжується обструктивним синдромом. Сама назва в повній мірі відображає властиву йому симптоматику. У перекладі з давньогрецької "астма" означає "задишка" або "ускладнене дихання".

Зовні бронхіальна астма проявляється епізодичними ознаками задухи різної часової тривалості, що загострюються під впливом зовнішніх подразників. За даними ВООЗ, число людей у світі, які страждають цим захворюванням, перевищує 235 000 000 осіб. Залежно від ступеня тяжкості перебігу захворювання підбирається тривале комплексне лікування, здатне лікувати хронічні напади частково або повністю.

Класифікація

За походженням бронхіальну астму підрозділяють на:

• екзогенну (напади спровоковані потраплянням в дихальні шляхи алергену);
• ендогенну (напади провокують інфекції, фізичне навантаження, стреси та інші психоемоційні навантаження, холодне повітря);
• змішану (напади провокуються усіма перерахованими вище факторами).

За тяжкістю перебігу виділяють:

• інтермітуючу астму (напади рідше ніж 1 раз на тиждень, загострення короткочасні, нічні напади відбуваються не більше ніж 2 рази на місяць);
• легку персистуючу астму (симптоми виникають частіше 1 разу на тиждень, але не щодня, загострення порушують звичний спосіб життя, нічні напади трапляються від 2 разів в місяць);
• персистуючу астму середньої тяжкості (напади виникають практично щодня, загострення порушують звичний спосіб життя, нічні напади трапляються мінімум 1 раз в тиждень);
• важку персистуючу астму (напади виникають щодня, нічні напади виникають часто, фізична активність обмежена).

Етіологія

Це багатофакторне захворювання може бути спровоковано як зовнішніми, так і внутрішніми обставинами. Вона частіше буває придбаною, ніж спадковою. Причини бронхіальної астми індивідуальні для кожного випадку.

Несприятлива екологія.
Науково доведено, що забруднене повітря згубно впливає на організм, в кілька разів перевищує за шкідливістю куріння. Люди, які проживають в безпосередній близькості від промзон, автомагістралей, а також в країнах з вологим кліматом, більш схильні до ризику розвитку астми.

Робота на шкідливих виробництвах.
Працівники хімічної промисловості, будівельники (особливо, малярі-штукатури) і перукарі більшу частину робочого дня знаходяться у безпосередньому контакті з отруйними летючими або сипучими речовинами. Систематичне вдихання яких призводить до розвитку бронхіальної астми. Не є винятком співробітники малогабаритних й погано вентильованих приміщень.

Пил.
Звичайний пил може виступати в якості сильного алергену, що провокує астму. В її скупченнях містяться відмерлі частинки шкіри, шерсть, пилові кліщі та пилок, які при вдиханні подразнюють бронхи, викликаючи астматичний кашель.

Куріння.
Нікотинозалежні люди більшою мірою схильні до ризику розвитку бронхіальної астми, оскільки нікотинові смоли отруйно впливають не тільки на органи дихання, але й на весь організм в цілому. Згубна звичка може також стати причиною розвитку хронічного кашлю курця або смертельно небезпечних захворювань (наприклад, раку).

Тривалий перебіг захворювань дихальних шляхів.
Хвороби органів дихання (в т.ч. інфекційної природи) порушують роботу організму. Ураження запального характеру руйнують слизові оболонки трахеї й бронхів, провокуючи ускладнення та хронічний перебіг таких хвороб як трахеїт, бронхіт або пневмонія, які загострюються на тлі бронхіальної астми.

Спадковий фактор.
Якщо один з батьків страждає на бронхіальну астму, ризик передачі захворювання дитині становить близько 30%. Імовірність зростає до 70%, якщо хвороба виявлена в обох батьків. Патологія не обов'язково проявиться відразу після народження, вона може перебувати в сплячому стані тривалий час.

Поганий імунітет і нестача вітамінів B1 та D.
Знижений поріг опірності вірусам різної природи також може стати причиною захворювання на бронхіальну астму. Ослаблений імунітет більш чутливий до інфекцій та алергенів, які потрапляють в організм ззовні.

Протизапальні медикаменти.
Нестероїдні лікарські препарати, що мають протизапальну дію, також можуть викликати це захворювання. Зокрема до них відноситься "Аспірин" та інші медикаменти, які застосовуються для знеболювання ("Ібупрофен", "Кетанов" і ін.).

Крім перерахованих факторів, астматичні прояви можуть бути викликані шкідливим незбалансованим харчуванням і регулярними стресами. Своєчасна діагностика бронхіальної астми допоможе запобігти розвитку незворотних патологій внутрішніх органів.

Виникнення, перебіг і результат захворювання

Ключовим фактором розвитку бронхіальної астми є підвищена активність бронхіального дерева, яка викликана порушенням вегетативної регуляції тонусу м'язів стінок бронхіального дерева в сукупності з впливом запальних чинників. Все це призводить до періодичної зворотної обструкції бронхів, яка проявляється підвищенням опору дихальних шляхів, перерозтягненням легень, гіпоксемією, викликаною осередковою недостатньою вентиляцією і невідповідністю між вентиляцією і перфузією легень, надмірною вентиляцією.

Обструкція посилюється на видиху, тому що при цьому відбувається динамічне звуження дихальних шляхів. Через обструкцію частина повітря при видиху залишається в альвеолах, що призводить до перерозтягнення легень і до подовженого видиху. Надмірний опір дихальних шляхів призводить до задіяння допоміжних м'язів і до появи задишки. У патологічний процес можуть бути залучені великі й дрібні бронхи.

Внаслідок обструкції знижується вентиляція дихальних шляхів. У нормі знижується перфузія ділянок зі зниженою вентиляцією, але при астмі це відбувається не завжди, порушується баланс вентиляції та перфузії. При легких і середньо тяжких формах розвивається гіпервентиляція, а при тяжких формах захворювання – гіповентиляція.

Клінічні прояви

Перші ознаки астми багато в чому ідентичні клінічній картині бронхіту, сезонної алергії, вегето-судинної дистонії та інших захворювань дихальних шляхів.

Захворювання характеризується:

• утрудненим диханням з ускладненим видихом;
• відчуттям важкості в області грудної клітини;
• задишкою, наростаючою при фізичному навантаженні;
• нападоподібним кашлем з прозорими виділеннями мокротиння;
• нападами чхання;
• хрипами з присвистом на вдиху;
• висипаннями кропив'янки.

Навіть якщо симптоматика хвороби носить епізодичний характер і присутня лише частково, варто пройти медичне обстеження. Це необхідно, щоб уникнути переходу захворювання в хронічну форму з розвитком незворотних наслідків бронхіальної астми.

Основними симптомами бронхіальної астми виступають:

• загальна слабкість;
• прискорений пульс (під час спазму від 90 до 130 ударів/ хв);
• хворобливість нижньої частини грудини (під час затяжного нападу);
• виражена обструкція (неможливість зробити вдих).

Симптоми бронхіальної астми мають властивість посилюватися в ранковий і вечірній час, а також можуть посилюватися при тяжкому перебігу захворювання.

Ступінь вираженості залежить від етіологічних чинників, що провокують розвиток патології.

Особливості перебігу хвороби при вагітності

У жінок з бронхіальною астмою при вагітності відбуваються зміни в імунній системі, які впливають не тільки на перебіг хвороби, але й на перебіг самої вагітності. Патологія зазвичай спостерігається до вагітності, але може заявити про себе і під час вагітності. У деяких жінок напади астми з'являються на початкових термінах вагітності, а в інших – в другій половині. Астма, яка розвинулася на початку вагітності, як і ранній токсикоз, може пройти до середини 2-го триместру. У таких випадках прогноз для матері та дитини позитивний.

Після пологів перебіг бронхіальної астми поліпшується у 25% випадків, у 50% жінок стан залишається колишнім і у 25% – спостерігається погіршення. У хворих на бронхіальну астму частіше розвивається ранній токсикоз, вище рівень ризику переривання вагітності, порушення родової діяльності, швидких і стрімких пологів. Хвороба матері може відбитися і на стані дитини. У 5% дітей астма розвивається в перший рік життя, у 58% дітей – в наступні роки.

Особливості перебігу у дітей

Бронхіальна астма – це актуальна проблема в педіатрії. Захворювання, що почалося в дитячому віці, часто триває в дорослому житті, погіршуючи якість життя, а також може стати причиною інвалідності та інших ускладнень.

Симптоматика бронхіальної астми у дітей залежить від віку (особливо у дітей до 5 років). Часто ці діти стоять на обліку з діагнозом обструктивний бронхіт або обструктивний синдром при ГРВІ. Складність діагностики у дітей до 5 років зумовлена неможливістю проведення деяких діагностичних заходів (діагностичних проб, пікфлоуметрії, оцінки функції зовнішнього дихання). Доведена роль частих вірусних уражень в розвитку астми в дитячому віці.

Діагностика

Щоб диференціювати бронхіальну астму від інших захворювань зі схожою симптоматикою (хронічна обструктивна хвороба легень або ХОЗЛ) і визначити форму її перебігу, необхідний комплексний аналіз клінічної картини. До заходів з діагностики бронхіальної астми належать:

• оцінка анамнезу з урахуванням віку і характеру нападів кашлю (купуються чи ні спазми після прийому бронхолітиків);
• вислуховування і вистукування хрипів в легенях (аускультація і перкусія, ефективні тільки при хронічному перебігу бронхіальної астми);
• спірометрія (вимір обсягів і швидкості повітря, що вдихається та видихається, за допомогою спеціального приладу);
• пікфлоуметрія (вимір максимальної швидкості видиху пікфлоуметром);
• лабораторні дослідження крові (загальний і біохімічний аналіз на виявлення алергенспецифічних IgE);
• аналіз мокротиння (на виявлення концентрації еозинофілів (EOS));
• рентгенографія грудної клітки (призначають при наявності інших захворювань дихальних шляхів);
• консультація алерголога й алергообстеження з проведенням ін'єкційних і скарифікаційних проб.

Тільки після виконання всіх діагностичних процедур лікар призначає адекватне лікування бронхіальної астми. Жахливі напади задухи викликають страх смерті, тому деяким пацієнтам може знадобитися допомога психотерапевта.

Лікування

Під лікуванням бронхіальної астми слід розуміти курсову терапію, що включає:

• прийом бронхолітичних та інгаляційних препаратів (підбираються індивідуально);
• інгаляції з медикаментами за допомогою небулайзера;
• інфузії та ін'єкції протизапальних препаратів;
• масаж грудної клітки;
• спелеотерапія;
• ЛФК.

Комплекс заходів допоможе купірувати напади й значно підвищити рівень життя пацієнта.

Під час і після лікування рекомендується:

• виконувати призначення лікаря;
• продовжувати прийом ліків;
• підтримувати здоровий спосіб життя (помірні фізичні навантаження та дієта);
• придбати кімнатний очищувач повітря;
• відмовитись від шкідливих звичок;
• контролювати хронічні захворювання (при їх наявності).

Виконання цих нескладних заходів допоможе попередити можливі ускладнення.

Профілактика

Профілактика бронхіальної астми передбачає:

• щоденні прогулянки на свіжому повітрі (не менше ніж 2 години на день);
• виключення контактів з алергенами;
• попередження хронічних інфекційних патологій дихальної системи;
• вживання гіпоалергенних продуктів;
• при неможливості виключити дію алергену, прийом антигістамінних препаратів за призначенням лікаря;
• відмову від куріння;
• заняття ЛФК (за показаннями) і спортом;
• зміну місця роботи або місця проживання (при необхідності).

Для попередження загострень бронхіальної астми треба:

• проводити регулярне вологе прибирання;
• прибрати м'які меблі, килими, кімнатні рослини (бажано);
• регулярно змінювати й прати постільну білизну хворого в гарячій воді (60 градусів і вище);
• використовувати спеціальні пилонепроникні чохли для постільних речей;
• не заводити домашніх тварин;
• періодично проводити боротьбу з домашніми комахами та гризунами (якщо хворий проживає в приватному секторі).

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Джерела

• Міністерство охорони здоров'я України
• Всесвітня організація охорони здоров'я
• Центр Громадського здоров'я МОЗ України

Обслуговуємо всі райони Києва та передмістя: Оболонь, Печерськ, Поділ, Святошин, Дарниця, Голосіївський, Шевченківський, Солом'янський, Дніпровський, Деснянський.