Лікування трахеїту

Трахеїт — це запалення слизової оболонки трахеї, яке призводить до появи нападів кашлю з болями за грудиною і виділенням густого мокротиння. Це захворювання рідко розвивається і протікає як самостійне, часто є ускладненням ГРВІ, грипу, кору, скарлатини, вітряної віспи. Може бути результатом ускладнень після ларингіту, бронхіту, риніту, фарингіту. Найчастіше, трахеїти розвиваються навесні й восени.

Класифікація

Залежно від причин розвитку отоларингологи виділяють два види трахеїту:

• інфекційний — провокується вірусами, бактеріями, грибками або змішаною флорою;
• алергічний — виникає під дією алергенів.

За перебігом трахеїт поділяють на дві форми:

• гострий — триває до 14 днів і закінчується повним одужанням;
• хронічний — розвивається як ускладнення гострої форми та протікає тривало.

Залежно від характеру змін слизової оболонки трахеї хронічний поділяють на такі типи:

• гіпертрофічний — слизова значно потовщується і починає розростатися;
• атрофічний — слизовий шар стоншується і покривається ороговілими клітинами.

Іноді інфекційні запалення провокується хламідіями і мікоплазмами.

Алергічні трахеїти виникають через вплив різних алергенів на слизову: пилок рослин, побутовий пил, їжу, лікарські препарати, побутову хімію. Іноді спровокувати запалення можуть такі агресивні речовини як тютюновий дим, пари фарби, бензину тощо.

Часто розвиток запалення слизової трахеї викликається поєднанням причин з сприятливими факторами.

Шляхи зараження

Зараження вірусним та бактеріальним трахеїтами переважно відбувається повітряно-крапельним шляхом при контакті здорової людини з хворою. Хворі з вірусною інфекцією більш заразні. Іноді інфікування відбувається побутовим шляхом. Грибкові інфекції виникають при вдиханні повітря, в якому присутні осіменінні спори грибків.

Симптоми

Розвиток гострого трахеїту частіше відбувається на тлі вже існуючої інфекції верхніх дихальних шляхів. Передує його появі першіння, лоскотання або печіння в горлі. Першою ознакою розвитку цього захворювання є сухий нападоподібний кашель, який посилюється вранці та вночі. Його напади може провокувати також глибокий вдих або видих, плач, крик або сміх.

Під час кашлю, а також до і після його появи за грудиною відчувається біль. Для запобігання нападам хворі намагаються дихати частіше і поверхнево. Нападоподібний кашель істотно порушує якість сну. Іноді він закінчується блювотою. Температура при трахеїті зазвичай субфебрильна (до 37,5 градусів) або нормальна, але до вечора може підніматися.

Через кілька днів при кашлі починає виділятися харкотиння. При вірусних інфекціях воно має слизовий характер, а при бактеріальних — містить домішки гною і має жовтуватий (іноді зеленуватий) колір.

Крім симптомів трахеїту, у хворого є скарги на прояви загальної інтоксикації:

• слабкість;
• головні болі;
• погіршення апетиту;
• ломоту в м'язах і суглобах.

У важких випадках збільшуються шийні лімфовузли. Через сильний кашель можуть з'являтися точкові крововиливи в горлі. Гострий період триває близько 3–4 днів, а потім симптоми поступово зникають.

При алергічному трахеїті розвитку кашлю завжди передує сильне першіння в горлі, яке викликається вдиханням алергенів. Кашель супроводжується слизовою мокротою, і прояви загальної інтоксикації виражені слабше. Температура може не підвищуватися. Нерідко присутні прояви алергічного риніту.

При грибковому трахеїті слизова гортані істотно набрякає і розвивається дихальна недостатність.

Якщо при гострому трахеїті лікування не було розпочато вчасно, то захворювання переходить в хронічну форму. Такий кашель не проходить до кінця. Його напади частіші ввечері та вночі, а вдень цей симптом трахеїту може повністю бути відсутнім. Мокрота може бути багатою чи бідною, але відокремлюється легше, ніж при гострому процесі. Хронічний кашель істотно порушує нічний сон, тому пацієнти часто скаржаться на недосипання і загальну розбитість.

Ці рослинні компоненти можуть бути присутніми й у сиропах від кашлю. Саме тому слід приймати тільки призначені фахівцем ліки.

Призначення антибіотиків показано при бактеріальних інфекціях і може виконуватися тільки лікарем.

Особливості захворювання у дітей

Найчастіше хворіють на трахеїт діти й підлітки, оскільки їх імунна система не так розвинена, як у дорослих. До 6 років ймовірність розвитку захворювання підвищується через особливості будови верхніх дихальних шляхів.

Прояви трахеїту у дітей і дорослих однакові, але ступінь їх вираженості відрізняється. У молодшому віці вони проявляються важче, оскільки м'якість хрящової тканини може призводити до спадання трахеї та гучного свистячого диханню. Також просвіт дихальних шляхів в цьому віці вужчий і набряк слизової дає вираженішу симптоматику утруднення дихання. При розвитку ларинготрахеїту з'являється ймовірність виникнення помилкового крупа.

У дітей температура зазвичай підвищується до більших цифр, прояви загальної інтоксикації виражені яскравіше. Нічні напади кашлю порушують сон, і недосипання часто робить дітей більш примхливими. У молодшому віці та при ослабленні імунної системи запалення може поширюватися на альвеоли, легеневу тканину і викликати розвиток бронхіоліту або бронхопневмонії. Також у дітей цієї вікової категорії найчастіше виникають прояви дихальної недостатності.

Розвиток хронічного трахеїту у дітей часто пов'язаний з проблемами імунітету або присутністю інших хронічних патологій: аденоїдів, тонзиліту та ін. В таких випадках лікування має спрямовуватися на усунення першопричин хронізації процесу.

Діагностика трахеїту

При появі ознак трахеїту треба звернутися до педіатра або отоларинголога. Після ретельного вивчення скарг, огляду і вислуховування легень хворому призначаються дослідження:

• загальний аналіз крові та сечі;
• ларінготрахеоскопію;
• бактеріологічне дослідження мазків з носа та зіву;
• бактеріальний посів для визначення чутливості до антибіотиків;
• алергопроби (при алергічному трахеїті).

При постановці діагнозу виключаються патології, що супроводжуються сильним кашлем. До таких належать коклюш, бронхіт, чужорідне тіло, стенозуючий ларингіт, дифтерія, туберкульоз і рак легенів.

За необхідності пацієнта направляють на консультацію до пульмонолога, алерголога, фтизіатра, онколога. Для додаткової діагностики може призначатися рентгенографія легенів, трахеобронхоскопія, біопсія, рентгенографія придаткових носових пазух, риноскопія і фарингоскопія.

Лікування трахеїту

Під час неускладненого перебігу проводиться амбулаторне лікування. У гострому періоді пацієнту потрібно дотримуватися постільного режиму.

Під час лікування трахеїту слід:

• регулярно робити прибирання в приміщенні;
• перебувати в кімнаті зі зволоженим повітрям і температурою близько 17–18 градусів;
• вживати рясне тепле питво (лужна мінеральна вода без газу, чай з липою і малиною, молоко, настій шипшини, морси тощо);
• виключити вплив негативних факторів зовнішнього середовища;
• відмовитися від куріння;
• виключити прийом страв і продуктів, які подразнюють слизові дихальні шляхи;
• вживати не дуже холодну чи гарячу їжу;
• припинити дію алергену (при алергічній формі).

Для медикаментозного лікування призначаються різні препарати:

• етіотропна терапія: антибіотики й сульфаніламіди, противірусні або протигрибкові препарати;
• симптоматична терапія: жарознижуючі, протикашльові, відхаркувальні, муколітичні, антигістамінні (для усунення набряклості), вітамінні, імуномодулюючі, судинозвужувальні або судинорозширювальну препарати.

Для лікування алергічного трахеїту використовують антигістамінні засоби.

У гострому періоді ефективні інгаляції лікарських препаратів через небулайзер. План медикаментозного лікування складає лікар, оскільки тільки фахівець може визначити які препарати будуть ефективні в тому чи іншому періоді хвороби.

Після стихання гострих процесів призначаються фізіотерапевтичні процедури:

• електрофорез;
• УВЧ;
• масаж;
• рефлексотерапію;
• дихальну гімнастику.

Якщо трахеїт хронічний, лікування спрямовується на підвищення імунітету та усунення першопричин хронізації процесу. Призначається прийом імуномодуляторів та проведення профілактичних курсів лікування. При необхідності пацієнту можуть рекомендувати видалення аденоїдів або тонзилектомію. Хороші результати дає санаторно-курортне лікування.

Народна медицина

Застосування народних рецептів, лікарських трав і природних адаптогенів при трахеїті дає хороші результати при узгодженні з лікарем. Ці засоби застосовуються для пом'якшення неприємних відчуттів в горлі, поліпшення відходження мокроти та підвищення імунітету.

Профілактика

Для запобігання розвитку трахеїту потрібно:

• вести активний спосіб життя і часто гуляти на свіжому повітрі;
• обмежувати контакти з хворими людьми;
• не допускати розвитку гіповітамінозів;
• одягатися по погоді;
• не переохолоджуватися;
• займатися фізкультурою і спортом;
• зволожувати повітря;
• підтримувати чистоту в приміщеннях для роботи й відпочинку;
• користуватися захисними засобами на шкідливих виробництвах;
• вчасно робити щеплення;
• відмовитись від шкідливих звичок;
• своєчасно лікувати гострі і хронічні захворювання.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.