Баланопостит і баланіт

Баланопостит – це патологія запального характеру, яка уражає крайню плоть та голівку статевого члена, на яку припадає близько половини всіх патологій в структурі захворювань шкіри пеніса. Найчастіше, баланіт та постит є наслідком інфікування сечостатевих органів, іноді – проявом системних шкірних захворювань.

Найчастіше баланіт виникає на тлі хронічних дерматозів.

Етіологія захворювання

У розвитку баланопостита велику роль відіграють анатомо-фізіологічні особливості будови порожнини крайньої плоті, в якій в результаті ряду причин створюються умови для скупчення смегми та інфікування аеробними, анаеробними мікроорганізмами та вірусами.

Причини баланопостита:

• інфікування умовно-патогенними збудниками (кандидозний баланіт, бактеріальний ерозивний баланопостит, аеробний баланіт);
• ІПСШ (сифіліс, трихомоніаз, гонорея, аногенітальний герпес, м'який шанкр та ін.);
• шкірні захворювання (себорейний дерматит, псоріаз, пухирчатка, червоний плоский лишай, токсикодермія та ін.);
• протозойні, грибкові, паразитарні захворювання (дизентерія, короста, висівковий лишай, хвороба Бехчета та ін.);
• недостатня гігієна;
• надмірна гігієнічна обробка з використанням великої кількості антисептичних засобів;
• травми статевих органів, отримані в результаті роздратування, хімічного або механічного впливу;
• алергія;
• фімоз.

Спровокувати розвиток баланопостита у чоловіків можуть цукровий діабет, переохолодження, тривале нервове потрясіння, похилий вік.

Баланопостит може бути ускладненням деяких захворювань, зокрема, уретриту, при якому виділяється гній потрапляє в препуціальний мішок та викликає інфікування, а також розпадаючихся пухлин статевого члена. Баланіт може розвинутися після статевого акту, якщо жінка використовувала вагінальні хімічні контрацептиви.

Клінічні прояви та прогноз

У дітей ознаки баланопостита проявляються почервонінням та набряком, збільшенням пеніса в об’ємі. Клінічна картина супроводжується різзю, болем та печією при сечовипусканні, свербінням, виділеннями з головки статевого члена. При наявності одного або декількох симптомів, дитину необхідно записати на консультацію до дитячого уролога.

Симптоми баланопостита у дорослих залежать від причин виникнення захворювання. Але, при будь-якому баланіті відзначається погіршення загального стану, слабкість, роздратування, незначно підвищується температура, збільшуються пахові лімфатичні вузли.

Загальні симптоми баланопостита:

• свербіж в області головки пеніса (особливо сильний при грибкових ураженнях);
• інтенсивне запалення та мацерація на внутрішній поверхні крайньої плоті й в вінцевій борозенці;
• головка статевого члена набрякла та розпушена, сильно гіперемована, часто вогненно-червоного кольору;
• виділення гнійної рідини з неприємним запахом;
• утворення на голівці пеніса ерозій та виразок.

Прогноз баланопостита залежить від клінічної форми. Найбільш сприятливий прогноз при простому та ерозивному баланіті, при своєчасно проведеному лікуванні одужання настає через 4-5 днів. Прогноз менш сприятливий при гангренозному баланіті.

Ускладнення

Баланіт – це захворювання, яке розвивається в комунікативно-значущій зоні життєдіяльності будь-якого чоловіка. Тривалий запальний процес веде до атрофії нервових закінчень та до зниження чутливості головки статевого члена. У чоловіка спостерігаються розлади в сексуальній сфері, значно знижується якість життя та можливий психоемоційний зрив.

Найбільш частим несприятливим наслідком баланопостита є фімоз – рубцеве звуження крайньої плоті та перехід інфекції вгору на сечовивідні шляхи. Іноді, в особливо запущених випадках, розвивається гангрена крайньої плоті, зрідка процес поширюється на статевий член.

Діагностика

Велике значення в діагностиці баланопостита грають первинний огляд пацієнта в уролога та збір анамнезу.

Диференціальна діагностика баланіту проводиться з такими захворюваннями, як: сифіліс, аногенітальний герпес, шанкроїд, піодермія, хламідійна або пахова лімфогранульома, рак шкіри, токсикодермія, пухирчатка, хвороба Бехчета та ін.

Лікування

У лікуванні баланопостита використовують консервативні та оперативні методи терапії. Вибір методу лікування обумовлений даними лабораторних аналізів, віком пацієнта, тяжкістю патологічного процесу.

Лікування баланопостита включає:

• регулярну особисту гігієну, яка включає обмивання крайньої плоті та голівки статевого члена кілька разів на день для видалення запальних виділень та смегми;
• щоденну зміну спідньої білизни;
• ванночки з розчинами трав, що мають протизапальні властивості, з розчином фурациліну, антисептиків та ін.

Як правило, баланопостит лікується амбулаторно. Стаціонарне лікування потрібне при важких формах баланіту, при захворюваннях, ускладнених супутніми патологіями, в ситуаціях, коли потрібне оперативне втручання.

До антибактеріальної терапії при лікуванні баланіту вдаються в запущених випадках, що супроводжуються ускладненнями.

Хірургічне лікування потрібно, якщо баланопостит був викликаний фімозом. Оперативна терапія проводиться після стихання гострої фази запального процесу та полягає в круговому висічення крайньої плоті (операція обрізання).

Профілактика

Уникнути розвитку патології допоможе проста профілактика баланопостита, яка полягає в дотриманні інтимної гігієни, своєчасному лікуванні інфекцій нижніх сечовивідних шляхів, ЗПСШ, відмови від безладного статевого життя. Дуже важливо вчасно проходити медичні профілактичні огляди.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.