Чи виліковний псоріаз (лускатий лишай)?

Лускатий лишай або псоріаз – це хронічне, рецидивуюче запальне захворювання шкіри, що характеризується посиленим відкладенням в шкірі кератину і розвитком відповідних патологічних процесів. Псоріаз може вражати будь-яку ділянку шкіри, а також нігті, суглоби.

Класифікація

Виділяють 2 типу псоріазу:

• псоріаз 1 типу пов'язаний зі спадковістю й антигенами HLA, він рано проявляється і пік захворювання припадає на 16-21 рік, для нього характерні млявий перебіг, значна площа ураження і часті рецидиви;
• псоріаз 2 типу характеризується пізнім проявом хвороби, пік захворювання припадає на 50 років, зв'язок зі спадковістю зустрічається вкрай рідко.

Розрізняють зимову, літню і позасезонну форми псоріазу.

Пустульозний псоріаз підрозділяється на генералізований (псоріаз типу Цумбуша) та пустульозний псоріаз долонь і підошов (псоріаз типу Барбера). При псоріазі типу Цумбуша прогноз несприятливий, захворювання може закінчитися смертю.

Форми псоріазу:

• точкова форма – дрібні поодинокі висипання;
• краплеподібна або монетоподібна – елементи висипу мають форму і величину краплі або монети;
• кільцеподібна – елементи висипу в центрі бліднуть, а по периферії продовжують збільшуватися, утворюючи кільцеподібні утворення.

Етіологія і патогенез

Причини псоріазу донині залишаються до кінця нез'ясованими. Існує кілька теорій етіопатогенезу псоріазу: неврогенна, ендокринна, метаболічна, інфекційна тощо. Однак більшість дослідників схиляються до думки, що псоріаз вірусної або імуногенетичної природи.

У розвитку псоріазу важлива роль відводиться таким факторам як:

• імунні порушення;
• зміни ферментного, ліпідного, білкового або вуглеводного обміну;
• порушення амінокислотного метаболізму;
• ендокринні дисфункції (хвороби щитоподібної залози, цукровий діабет);
• інфекційно-алергічні захворювання стрепто-стафілококової та вірусної природи, хронічні вогнища інфекції (гайморит, тонзиліт та ін.);
• механічне пошкодження шкіри;
• прийом деяких лікарських препаратів; 
• нервово-психічні травми тощо.

Пусковим механізмом у розвитку псоріазу у дітей можуть стати психоемоційне напруження, виражені вегето-невротичні реакції в результаті переляку.

У хворих на псоріаз відзначається вроджена схильність до порушення процесу проліферації (розмноження) клітин, яка за певних умов характеризується переходом транзитних клітин в розряд тих, що діляться. При цьому порушуються процеси диференціації та кератинізації клітин. Новоутворені клітини не мають один з одним нормального зчеплення й утворюють лусочки, що легко відокремлюються. Ці клітини продукують аутоантитіла, які залучають лейкоцити та викликають розвиток запальної реакції з утворенням епідермально-дермальної папули.

Клінічні прояви

Основні ознаки псоріазу – наявність мономорфної папульозної висипки.

Висипання розташовується, зазвичай, на тілі симетрично, головним чином на розгинальних поверхнях кінцівок (лікті та коліна), на волосистій частині голови. У деяких хворих псоріатичний висип має нетипове розташування – на згинальних поверхнях кінцівок. Дуже рідко висипання спостерігаються на волосистій частині голови в крайовій зоні ("псоріатична корона"), на долонях, підошвах, статевих органах.

При первинному висипанні папула має вигляд обмеженої плями округлої форми, рожевого кольору, з різкими межами. Поверхня плями цілком або здебільшого покрита сріблясто-білими лусочками, що щільно прилягають одна до одної та постійно лущаться.

Псоріатична тріада включає 3 симптоми псоріазу:

• симптом стеаринової плями – при вискоблюванні папули кількість лусочок збільшується і поверхня починає нагадувати краплю застиглого стеарину;
• феномен псоріатичної плівки – при подальшому вискоблюванні стеаринової плями з'являється плівка;
• симптом точкової кровотечі ("кров'яна роса") – після видалення плівки відкривається запалена ділянка, на якій виступають дрібні крапельки крові.

Стадії псоріазу

У розвитку лускатого лишаю виділяють 3 стадії, для яких характерні специфічні симптоми псоріазу:

Прогресуюча стадія.
На шкірі з'являються нові елементи висипань (найчастіше, дрібні), периферичне зростання вже існуючих висипань, помірний свербіж, характерна ізоморфна реакція Koebner (схильність відповідати новими висипаннями на подразнення шкіри).

Стаціонарна стадія. 
Припиняється поява нових елементів висипання, зупиняється периферичне зростання, поверхня висипань повністю покрита лусочками, для цієї стадії характерний симптом Воронова ("псевдоатрофічний обідок") – навкруги незростаючих елементів висипу з'являється більш бліда смужка шкіри шириною 2-5 мм.

Регресивна стадія. 
Елементи висипу поступово розсмоктуються і зникають, зменшується кількість лусочок на їх поверхні.

Після регресу висипань на їх місці залишаються депігментовані плями – "псоріатична лейкодерма".

У хворих на псоріаз порівняно часто спостерігається ураження нігтів. На поверхні нігтів з'являються точкові вдавлення, ніготь починає нагадувати наперсток. Іноді нігті потовщуються, стають тьмяними та нерівними, змінюється їх форма. Ураження нігтів може спостерігатися при наявності інших симптомів псоріазу або протікати ізольовано. 

Пустульозний і ексудативний псоріаз є важкими формами захворювання. В області псоріатичних висипань з'являється домішка ексудату, утворюються корки-лусочки сірувато-жовтого кольору. Пустульозний лускатий лишай на долонях і підошвах проявляється появою симетричних, згрупованих пухирців, які швидко перетворюються в пустули.

Ускладнення

Псоріаз може призвести до розвитку вкрай несприятливих наслідків і ускладнень. З часом, за умови відсутності лікування, патологічний процес може поширитися на великі ділянки шкіри, на суглоби та внутрішні органи. Багато процесів при цьому є незворотними.

Ускладнення і несприятливі наслідки псоріазу:

• порушення в роботі серцево-судинної, травної, ендокринної, нервової систем;
• паховий псоріаз, що веде до сексуальних порушень і дискомфорту;
• псоріаз у вагітної жінки може значно погіршити кровопостачання плаценти, підвищити ймовірність уповільнення або зупинки внутрішньоутробного розвитку плода.

Дуже тяжким наслідком лускатого лишаю є псоріатична еритродермія.

Розвиток еритродермії веде до випадання волосся, ураження нігтів, значно погіршує перебіг псоріазу.

Артропатичний псоріаз відноситься до тяжких і ускладнених форм хвороби. Ступінь ураження суглобів різна і варіює від болю ревматоїдного типу до деформуючого поліартриту з анкілозами.

Важкий артропатичний псоріаз в найбільш складних проявах може призвести до деформуючого поліартриту з подальшим розвитком інвалідності.

Діагностика

Діагностика псоріазу допомагає дерматологу правильно поставити діагноз, вірно диференціювати захворювання з іншими патологіями. Крім візуального огляду, аналізу клінічних проявів, наявності псоріатичної тріади симптомів, лікар призначає лабораторні аналізи.

Лабораторні дослідження допомагають з'ясувати причини появи псоріазу, визначити стадію розвитку хвороби та правильно підібрати лікування.

Додаткові методи діагностики: визначення загального білка, глюкози, білірубіну, холестерину, сечовини; ревматологічні тести; імунограма тощо.

Лікування

Лікування псоріазу дерматолог підбирає з урахуванням симптоматики захворювання, стадії хвороби, наявності супутніх захворювань і сезонності. Схема лікування включає патогенетичну, симптоматичну і зовнішню терапію, медикаментозне та немедикаментозне лікування.

Лікування псоріазу включає нормалізацію функцій нервової та ендокринної систем, проведення санації вогнищ інфекції, корекцію імунного статусу, усунення виявлених порушень метаболізму.

Методи лікування псоріазу:

• фармакотерапія (седативні препарати, гепатопротектори, індуктори інтерферону, цитостатики, кортикостероїди, нестероїдні протизапальні засоби, синтетичні ретиноїди, гормональні препарати, фотосенсибілізатори);
• зовнішня терапія;
• вітамінотерапія (ретинол, токоферол, рутин, аскорбінова кислота, вітаміни групи В, біотин та ін.);
• ультрафіолетове опромінення;
• ПУВА-терапія;
• фотохіміотерапія;
• імпульсна фототерапія;
• фонофорез;
• глинотерапія;
• бальнеотерапія (лікувальні ванни);
• карбоксітерапія;
• дієтотерапія.

Варто відзначити успішне застосування у Клініці МЕДІКОМ фототерапії для боротьби з псоріазом. Це – сучасна методика лікування шкірних захворювань, що ґрунтується на використанні ультрафіолетового випромінювання. Позитивний ефект досягається за рахунок дії спрямованого променевого потоку, що пригнічує зростання патогенних клітин та значно прискорює загоєння уражених зон. При цьому в нашій клініці використовується найновіше обладнання для фототерапії шкіри – лампи Philips TL-01 з довжиною хвиль 311 нм, а процедуру виконують кваліфіковані лікарі з вищою категорією. Терапію ультрафіолетовими променями безпечно призначати дітям, вагітним і годуючим мамам

Для зовнішнього лікування псоріазу застосовують: засоби, що містять кератолітичні та кератопластичні речовини, пом'якшувальні засоби; противірусні, протизапальні мазі; креми, мазі, шампуні, гелі, лосьйони з вмістом глюкокортикоїдів, дьогтю, нафталана, гідроксіантронтів; препарати з вмістом активованого цинк-піритіонату, саліцилової кислоти тощо.

Дієта при псоріазі призначається індивідуально, виходячи із загального стану організму й особливостей обміну речовин. Необхідно обмежити вживання тваринних жирів (яловичого і баранячого жиру, сала та ін.), швидких вуглеводів (цукру, цукерок, білого хліба, випічки). Доцільно 1-2 рази в тиждень проводити розвантажувальні дні. У раціон потрібно включати достатню кількість кисломолочних продуктів, рослинної олії, фруктів і овочів.

Профілактика псоріазу

Псоріаз – це захворювання, що є схильним до рецидивів. Але при регулярному лікуванні, дотриманні дієти, проведенні протирецидивної терапії та курортного лікування можна значно подовжити періоди ремісії.

Велике значення в профілактиці псоріазу має санаторно-курортне лікування, під час якого за показаннями призначаються: бальнеотерапія (водолікування, йодобромні, сульфідні ванни, радонові джерела); пелоїдотерапія (терапія лікувальними грязями); озокеритотерапія (лікування озокеритом); таласотерапія (терапія "морем"); сонячні ванни.

Для профілактики рецидивів псоріазу велику роль відіграє нормалізація нервово-психічного стану хворого, "закріплююча" терапія з використанням біогенних стимуляторів, адаптогенів (женьшень, аралія, лимонник, родіола, елеутерокок та ін.), вітамінів.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Джерела

• Міністерство Охорони Здоров'я України
• Centers for Disease Control and Preventions
• Today on Medscape