Лікування полінозу в Києві

Поліноз — це захворювання, яке розвивається через підвищену чутливість імунної системи до пилку рослин. Виражається у вигляді сезонного алергічного ринокон'юнктивіту, в деяких випадках — бронхообструктивного синдрому. 

Хвороба може проявлятися чханням, закладеністю носа, нежитем, сльозотечею або набряком повік, першінням або неприємними відчуттями в горлі, кашлем і спазмуванням бронхів. Симптоми, що з'являються під час полінозу, можуть спричиняти погіршення і з боку загального самопочуття. 

Друга назва хвороби — «сінна лихоманка», проте цей термін є застарілим.

Класифікація 

Пилкові полінози поділяються за сезонами:

• весняні;
• весняно-літні;
• осінні.
  
  

Деякі рослини аналогічні за хімічним складом, тому захворювання може загострюватися і в інші сезони року. Такі перехресні реакції поділяють за хвилями на першу, другу та третю хвилю.

Залежно від локалізації алергічної реакції серед полінозів виділяють:

• ураження очей;
• захворювання верхніх і нижніх дихальних шляхів;
• поєднані алергічні ураження; 
• рідкісні клінічні прояви полінозу (кропив'янка, цистит, розлади травлення).
  
  

Тяжкість перебігу полінозів може бути легкою, середньою або тяжкою.

Крім того, існують цілорічний персистуючий алергічний риніт та алергічний кон'юнктивіт, які розвиваються внаслідок реакції імунітету на грибкові, побутові алергени, шерсть тварин та не пов'язані із сезонним цвітінням рослин.

Сезонні полінози найчастіше спричиняються:

• злаками;
• бур'янами;
• вітрозапильними деревами.
  
  

Час їхнього цвітіння залежить від кліматичних умов і визначається за спеціальними календарями, які створюються для алергіків.

Поліноз від квітучих рослин найчастіше розвивається за високої концентрації пилку квітів у повітрі. 

Шляхи поширення алергенів

Поширення алергенів відбувається різними шляхами:

• аерогенним;
• через воду;
• контактним. 
  
  

Виразність алергічної реакції за сінної лихоманки визначається тривалістю впливу та концентрацією алергену, що впливає.

Патогенез

Ознаки полінозу залежать від місця локалізації алергічної реакції та вхідних воріт алергену. Після потрапляння до крові алерген пошкоджує мембрани клітин і викликає виділення гістаміну, який і провокує розвиток запальної реакції. 

У місці проникнення алергену виникає почервоніння, набряк, підвищується чутливість через здавлення набряклими тканинами нервових закінчень.

Якщо алерген потрапляє через слизову оболонку носа, у хворого з'являється закладеність носа або нежить. При ураженні слизової оболонки ока з'являються симптоми кон'юнктивіту.

Крім того, можливі головні болі, слабкість, швидка стомлюваність, дратівливість, порушення сну.

Особливості перебігу хвороби під час вагітності

Поліноз під час вагітності може загострюватися через зниження захисних реакцій з боку імунної системи. Симптоми сінної лихоманки викликають дискомфортні відчуття і можуть негативно позначатися на психоемоційному стані майбутньої матері.

Надалі у жінки розвивається нервозність, яка призводить до негативних наслідків для майбутнього малюка. Кашель може спричиняти спазмування гладкої мускулатури матки, підвищувати ймовірність викидня або передчасних пологів.

Для лікування полінозів у вагітних використовують безпечні препарати, які має призначати тільки лікар. Підбір лікарських засобів здійснюється з урахуванням терміну гестації та вираженості алергічних проявів.  

Особливості захворювання у дітей

Алергічні захворювання у дітей виникають частіше, ніж у дорослих, оскільки у ранньому віці імунна система не до кінця сформована. У підлітковому віці алергії можуть спричинятися коливаннями гормонального фону під час статевого дозрівання, що викликають зниження імунітету.

Лікування дітей при полінозі має починатися відразу після появи симптомів. У разі несвоєчасного звернення до дитячого алерголога сінна лихоманка може спричиняти хронічні запальні захворювання верхніх відділів дихальних шляхів, очей. Під час лікування полінозу в Києві у клініці МЕДІКОМ завжди враховуються вікові особливості дітей.

Діагностика

Для діагностики полінозу слід звертатися до алерголога. 

Діагностика полінозу включає в себе наступні дослідження:

• вивчення анамнезу хвороби та життя хворого;
• виявлення сімейної схильності;
• обстеження уражених ділянок слизових оболонок або шкіри: риноскопія, офтальмоскопія, огляд шкірних покривів;
• аналізи крові для визначення IgE до алергенів;
• прик-тестування (шкірні алергопроби).
  
  

За необхідності лікування ускладнень полінозу призначають консультації супутніх фахівців і додаткові інструментальні та лабораторні дослідження. 

Лікування

Тактика лікування полінозу визначається різновидом патології та проводиться під час загострення алергічної реакції. Медикаментозна терапія може включати застосування:

• антигістамінних препаратів для блокування дії гістаміну, що зумовлює розвиток алергічної реакції;
• судинозвужувальних препаратів — для зменшення набряку слизової оболонки носа;
• кортикостероїдів — при середньотяжких і важких формах захворювання.
  
  

Препарати для терапії призначають у вигляді таблеток або капсул, ін'єкцій, засобів для місцевого застосування: крапель, спреїв, інгаляторів, мазей, кремів тощо.

Єдиний метод лікування, здатний позбавити від алергії, — алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ, алерговакцинація). Він допомагає досягти стійкої ремісії, оскільки впливає на саму причину захворювання. Його суть полягає у поетапному введенні малих доз причинно значущих алергенів. Поступово дози препаратів збільшують для зниження тканинної чутливості до алергену і зменшення рівня медіаторів запалення, що виділяються.

Між рецидивами захворювання необхідно:

• усунути хронічні вогнища інфекції, які підвищують ризик розвитку алергії;
• лікувати гельмінтози та захворювання, що викликаються найпростішими;
• проводити неспецифічну імунну терапію.
  
  

Контроль вилікуваності

Усім пацієнтам із полінозом рекомендується постійне спостереження в алерголога. Дата звернення до фахівця визначається індивідуально залежно від форми сінної лихоманки.

Лікування полінозу має тривати до повного одужання. Імовірність одужання від цього захворювання у дітей і дорослих залежить від загального стану здоров'я і правильності проведення терапії.

Профілактика

Профілактика полінозу полягає у дотриманні правил:

• мінімізація або повне припинення контактів з алергеном;
• зміна місця проживання на період цвітіння;
• правильний вибір часу і місця для прогулянок на свіжому повітрі (рівень пилку в повітрі можна відстежувати на метеорологічних сайтах і за допомогою спеціальних додатків);
• вологе прибирання у будинку;
• застосування засобів для очищення та фільтрації повітря, на вулиці — використання захисної маски;
• дотримання гіпоалергенної дієти, яка призначається дієтологом індивідуально;
• відмова від куріння.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.