Кропив'янка: причини та лікування

Уртикарія або кропив'янка – це захворювання (синдром), що характеризується появою висипу (пухирів), набряком шкіри, який часто супроводжується сильним свербінням. Майже у половини хворих кропив'янка може поєднуватися з набряком Квінке (набряк глибоких шарів шкіри, підшкірної клітковини й слизових верхніх дихальних шляхів, травного тракту, сечостатевих органів).

Відзначено, що гостра кропив'янка виникає хоч раз в житті у 25% всіх жителів Землі. Найчастіше, кропив'янка спостерігається у жінок. Проблема зустрічається в будь-якому віці, але переважно – від 23 до 40 років.

Класифікація

Єдиної загальновизнаної класифікації кропив'янки не існує.

Кропив'янку можна поділити на окремі види за різними критеріями:

• за тривалістю перебігу – гостра (висипання спостерігаються менш ніж 1,5 місяці) і хронічна (висип тримається більш ніж 1,5 місяці);
• за механізмами розвитку – імунна та неімунна;
• з причин виникнення – фізична, інфекційна, ендокринна, ідіопатична, психогенна і т.п.

Імунологічна кропив'янка підрозділяється на: алергічну, аутоімунну, уртикарний васкуліт, комплементзалежну.

Пігментна кропив'янка або мастоцитоз зазвичай вражає дітей. Захворювання проявляється у вигляді множинних коричнево-червоних плям на шкірі, які перетворюються в пухирі. Першопричина – мастоцитома. Висип може зникати спонтанно.

Потенційними причинами, здатними викликати гостру імунологічну кропив'янку, є окремі лікарські препарати (антибіотики, снодійне) і продукти харчування (морепродукти, арахісове масло та ін.).

Часто кропив'янка розвивається при імунних захворюваннях, ревматоїдному артриті, уртикарному васкуліті, системному червоному вовчаку, сироватковій хворобі, синдромі Шегрена тощо.

Патогенез

Основну роль в патогенезі кропив'янки грають тучні клітини шкіри, які після впливу несприятливого фактора починають виділяти гістамін, гепарин, ферменти, медіатори запалення (простагландини та лейкотрієни), що викликають утворення набряку.

Зазвичай, набряклість спостерігається протягом 24 годин, супроводжується свербінням і почервонінням. Якщо висип не проходить протягом доби, то можна припустити наявність аутоімунного захворювання – уртикарного васкуліту.

Гладкі клітини після появи висипу протягом декількох годин або днів залишаються стійкими до дії несприятливих агентів, тому уртикарія не може виникнути на тому ж місці до закінчення певного латентного періоду.

Пухирі можуть залишатися невеликими (до 1-5 мм) або збільшуватись в розмірах. Вони схильні утворювати кільцеподібні елементи з проясненням всередині. Діаметр таких кілець може досягати до 20 см. Висипання можуть з'являтися і зникати, переміщатися.

Висип проходить в проміжку часу до 24 годин, може триматися від декількох хвилин до декількох годин.

Характерним симптомом кропив'янки є набряк Квінке, який проявляється в набуханні підшкірної клітковини в області тильної поверхні кистей і стоп, вік, губ, статевих органів, слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, травного та сечовидільного тракту. Набряк верхніх дихальних шляхів може викликати порушення дихання, схоже за проявами з приступом бронхіальної астми.

При фізичній (контактній) кропив'янці утворюється набряк обмежений ділянкою контакту з подразником (отруйна рослина, опік медузи, укус комахи та ін.).

Для хронічної кропив'янки характерний тривалий перебіг, висипання більш рясні у вечірній і нічний час. Набряк Квінке розвивається, найчастіше, в області гортані, що значно підвищує ризик задихнутися.

Кропив'янка при вагітності

Досить часто з проявами кропив'янки стикаються вагітні жінки. Це зумовлено, перш за все, підвищеною чутливістю до білків плаценти, зміною гормонального фону й виникненням супутніх вагітності захворювань (гестаційний діабет).

Іноді, навпаки, якщо до вагітності жінка страждала на уртикарні висипання, то при виношуванні дитини прояви кропив'янки можуть повністю зникнути.

Наскільки б неприємною та важкою не була кропив'янка у жінки під час вагітності або в період грудного вигодовування, на стан плода вона ніяк не впливає.

Особливості захворювання у дітей

Кропив'янка у дітей може виникнути в будь-якому віці (від грудного до підліткового). При цьому висипання вражають будь-яку частину тіла і можуть бути виражені з різною інтенсивністю.

Причиною кропив'янки у дітей, переважно, є вірусна інфекція, продукти (дитячі молочні суміші, молоко, яйця, риба та ін.), лікарські препарати, шерсть тварин, засоби побутової хімії, спека.

Зазвичай, після усунення несприятливого чинника, всі ознаки кропив'янки проходять. У більш серйозних випадках лікування кропив'янки у дітей ґрунтується на тих же принципах, що й у дорослих.

Діагностика кропив'янки

Досвідчений лікар вже при огляді шкіри може встановити діагноз "кропив'янка". При цьому, важливо звернути увагу на те, що кропив'янка може бути тільки одним з проявів, синдромом будь-якого іншого, більш тяжкого, захворювання. В такому випадку пацієнту додатково призначають консультації в алерголога, дерматолога, проходження діагностичних досліджень.

При постановці діагнозу необхідно з'ясувати причини появи кропив'янки (механічний вплив, температурний фактор, прийом лікарських препаратів і т.п.), провести фізикальне обстеження.

Пацієнту може бути призначено шкірне тестування, загальноклінічне обстеження. У хворих з хронічною кропив'янкою враховується можливість первинної хвороби аутоімунної або інфекційної природи.

Провокаційні тести використовують при розбіжності даних аллергоанамнеза та результатів шкірного тестування. Вибір провокаційного тесту залежить від алергенів і способу їх введення в організм.

Методи лабораторної діагностики розглядаються в якості додаткових заходів, що дозволяють уточнити результати тестування.

Інструментальні методи діагностики призначають за показаннями: УЗД органів черевної порожнини, гастроскопія, дуоденальне зондування з посівом жовчі, рентгенографія придаткових пазух носа та органів грудної клітини.

Лікування 

При лікуванні кропив'янки, в першу чергу, необхідно уникати впливу фактора, що викликав медичну проблему.

Лікування кропив'янки включає:

• дотримання гіпоалергенної дієти;
• лікування захворювань шлунково-кишкового тракту, викликаних Хелікобактер пілорі;
• купірування загострень;
• медикаментозне лікування (патогенетичні препарати, антигістамінні засоби, імунодепресанти та ін.);
• дезінтоксикаційну терапію;
• симптоматичне лікування.

Профілактика

Для попередження розвитку кропив'янки необхідно повністю виключити контакт з фактором, що провокує розвиток захворювання. Якщо кропив'янка носить ідіопатичний характер і з'ясувати причини її появи немає можливості, важливо дотримуватися деяких загальних рекомендацій.

Профілактика кропив'янки:

• здорове та раціональне харчування, що виключає вживання продуктів, які містять консерванти, барвники, ароматизатори, а також обмеження (бажано, повне виключення) додавання до раціону копченостей, оселедця, тунця, томатів, баклажанів, кетчупу і деяких інших продуктів;
• уникати перегрівання та переохолодження;
• своєчасно лікувати захворювання шлунково-кишкового тракту;
• уникати стресових ситуацій та емоційних потрясінь, які сприяють викиду гістаміну;
• регулярно відвідувати лікаря й здавати контрольні аналізи при наявності аутоімунних захворювань тощо.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Джерела

• Today on Medscape