Що таке кон'юнктивіт?

Пройти лікування кон'юнктивіту пропонує клініка МЕДІКОМ. При перших ознаках запалення очей потрібно негайно записатися на прийом до офтальмолога, який проведе точну діагностику, розповість, що таке кон'юнктивіт, і призначить ефективну терапію. У нас є все необхідне обладнання, щоб максимально швидко позбавити вас від проблем з очима.

Кон'юнктивіт — це запалення слизової оболонки, яка покриває внутрішню частину повіка й передню частину очного яблука. Це одне з найчастіших захворювань очей, воно зустрічається приблизно в 30 % випадків офтальмологічних патологій. Така поширеність пов'язана з високою чутливістю кон'юнктиви до різних зовнішніх і внутрішніх факторів.

Термін «кон'юнктивіт» об'єднує цілу групу запальних захворювань, які провокують через різні причини. У медичній літературі поняття часто доповнюється уточнюючими визначеннями: «герпетичний», «алергічний», «грибковий», «лікарський», «травматичний», «гнійний» тощо.

Класифікація кон'юнктивітів

Кон'юнктивіти поділяють на такі види:

• ендогенні — розвиваються на тлі інших захворювань: кору, туберкульозу, краснухи, вітряної віспи тощо;
• екзогенні — виникають як самостійне захворювання при безпосередньому контакті тканин кон'юнктиви з причиною запалення.

За особливостями клінічних проявів кон'юнктивіт характеризують як:

• катаральний;
• гнійний;
• фібринозний (або полонений);
• фолікулярний.

Залежно від першопричини запалення виділяють такі різновиди кон'юнктивітів:

• бактеріальні — стрептококовий, пневмококовий, стафілококовий, гонорейний, дифтерійний тощо;
• вірусні — герпетичний, аденовірусний, при контагіозному молюску тощо;
• грибкові — при кандидозі, аспергіллезі, кокцидіозі, актиномікозі тощо;
• хламідійні — при трахомі та паратрахомі;
• алергічні та аутоімунні — при сезонному полінозі, контакті з побутовими та косметичними засобами, демодекозі, атопічній екземі, бульбашці, синдромі Рейтера, псоріазі, подагрі, саркоїдозі тощо;
• травматичні — при термічних, променевих, механічних, хімічних травмах;
• метастатичні — при загальних захворюваннях.

Характер перебігу захворювання може бути гострим, підгострим або хронічним.

Етіологія захворювання

Причини кон'юнктивіту надзвичайно різноманітні:

• Бактерії.
  Пневмококи, стрептококи, стафілококи, протей, синьогнійна паличка, клебсієла, кишкова паличка, мікобактерії туберкульозу, гонококи, бліда спірохета, дифтерійна паличка тощо.
• Віруси.
  Аденовіруси 3, 4, 7, 8 і 19 типу, ентеровіруси, віруси герпесу, кору, вітрянки тощо.
• Вірусно-бактеріальні.
  Викликаються змішаною флорою, виникають на тлі запальних захворювань верхніх органів дихання (синусити, отити, фарингіти тощо), а також патологій очей (синдром сухого ока, дакріоцистит, блефарит тощо).
• Хламідійні.
  Виникають у новонароджених через зараження при проходженні родовими шляхами матері, у чоловіків і жінок на тлі запальних процесів сечостатевої системи (уретритів, циститів, простатитів, цервіцитів, вагінітів).
• Алергічні та аутоімунні.
  Викликаються через вплив алергену (пилки, вовни тварин, побутової хімії, харчового фактора, глистів, кліща демодексу, лікарського препарату тощо) або аутоімунних реакцій.
• Неінфекційні.
  Спричиняються впливом агресивних хімічних речовин (диму, фарб, бензину тощо), пилу, ультрафіолету, високої температури, механічних пошкоджень, метаболічних порушень, гіпо- та авітамінозів, далекозорості та короткозорості, інших негативних факторів.

Шляхи зараження

Зараження збудниками кон'юнктивіту може відбуватися різними шляхами:

• Бактерії.
  Частіше контактно-побутовим шляхом (через брудні руки, загальні рушники тощо), можлива аутоінфекція.
• Вірусні.
  Переважно повітряно-крапельним шляхом.
• Вірусно-бактеріальна флора.
  На тлі інших захворювань.
• Хламідії.
  При проходженні родовими шляхами інфікованої матері, на тлі хламідійного запалення органів сечостатевої системи.
• Грибки.
  Переважно контактним шляхом, джерелом інфекції може ставати вода, трава, ґрунт, пил, хворі тварини та люди.

Різноманітність шляхів зараження має ставати приводом для уточнення можливої заразності кон'юнктивіту для оточуючих у лікаря. Знаючи збудник, фахівець зможе точно визначити як хворому запобігти можливому інфікуванню своїх близьких.

При кон'юнктивітах частіше вражаються обидва очі, але можливо й одностороннє або почергове запалення.

При гострій формі захворювання симптоми виникають раптово і присутні протягом одного або двох-трьох тижнів. Різка поява болю та інших неприємних відчуттів доповнюється вираженим почервонінням слизової. Іноді на ній можуть бути невеликі крововиливи. Судини очного яблука також запалюються, око набрякає, і з нього виділяється слизовий, слизово-гнійний або гнійний ексудат. Іноді у разі гострого запалення кон'юнктиви спостерігаються не тільки місцеві симптоми, а й ознаки загальної інтоксикації: слабкість, підвищення температури, головний біль тощо.

При бактеріальних кон'юнктивітах виділення з очей стають в'язкими, непрозорими та гнійними, мають жовтуватий або зеленуватий відтінок.

При вірусному запаленні часто спостерігається сльозотеча, фотофобія або світлобоязнь. Слизовий секрет, що виділяється з очей, зазвичай мізерний. Іноді запалюються навколовушні та підщелепні лімфовузли. При деяких вірусних інфекціях на слизовій з'являються псевдомембрани (плівки) або фолікули (порожні бульбашки на внутрішній частині повіка).

Симптоми грибкових запалень слизового ока визначаються збудником:

• кандидоз — утворюються вузлики зі скупчень лімфоїдних та епітеліоїдних клітин;
• аспергільоз — почервоніння різко виражене, вражається рогівка;
• актиномікоз — відокремлюване з очей слизове або гнійне;
• бластомікоз — формуються плівки з сіруватим або жовтуватим відтінком.

Алергічні кон'юнктивіти майже завжди супроводжуються сильним зудом, печінням і болем в очах, набряком повік і сльозотечею. Нерідко у хворих присутній нежить, кашель або ознаки атопічної екземи.

У разі травматичного ураження кон'юнктиви та впливу агресивних хімічних речовин з'являються сильні болі при спробах відкрити або закрити очі, переміщення очних яблук, морганні.

При підгострому перебігу запалення симптоми менш виражені. Хронічне запалення кон'юнктиви зазвичай стає наслідком гострого процесу і протікає тривало й наполегливо. Хворі скаржаться на відчуття присутності стороннього предмета в очах і їх швидку стомлюваність. Почервоніння є помірним. З часом слизова стає пухкою та оксамитовою. Нерідко захворювання ускладнюється кератитом.

Особливості перебігу хвороби під час вагітності

Ймовірність розвитку кон'юнктивіту у період гестації підвищується, оскільки на тлі гормональних перебудов і виношування дитини істотно знижується імунітет і часто виникають гіповітамінози. Небезпека цього захворювання на тлі вагітності визначається його першопричиною.

Якщо запалення протікає самостійно і не є наслідком загальної інфекції або патології, то воно не небезпечне для здоров'я плоду і майбутньої матері. В інших випадках ймовірність наслідків залежить від першопричини запалення кон'юнктиви й може призводити до внутрішньоутробної інфекції, вроджених аномалій і патологій, передчасних пологів і раннього розриву оболонки плоду. При хламідійній інфекції інфікування дитини відбувається під час її проходження родовими шляхами та у 20–25 % випадків призводить до очних патологій.

Лікування кон'юнктивіту під час вагітності потрібно проводити тільки місцевими препаратами. Однак його тактика визначається клінічним випадком. Препарати можуть призначатися тільки лікарем, який враховує терміни гестації та інші протипоказання.

Особливості захворювання у дітей

У дітей запалення кон'юнктиви виникають частіше через часте недотримання правил особистої гігієни. Це захворювання хоча б один раз виникає майже у кожної дитини. Раніше в дитячому віці переважно виявлялися бактеріальні ураження (особливо стафілококові), а тепер — вірусні та алергічні. Їх прояви такі ж самі, як і у дорослих.

У більшості випадків запалення кон'юнктиви у дітей пов'язане з гострими респіраторними вірусними та іншими інфекціями. Багато дитячих кон'юнктивітів заразні, тому лікар рекомендує дотримуватися особливих правил вдома для запобігання зараження оточуючих людей та не відвідувати дитячий заклад до повного одужання.

Тактика лікування патології визначається клінічним випадком і причиною її розвитку. Якщо неможливо усунути симптоми кон'юнктивіту місцевими засобами (краплями, компресами, мазями тощо), рекомендується вживати системні препарати: антибіотики, противірусні, протигрибкові, антигістамінні та ін. У деяких випадках при закупорюванні слізного каналу проводиться зондування носо-слізного каналу у новонароджених. Ця процедура виконується після місцевої анестезії. У деяких випадках вона може призначатися і старшим дітям.

Категорично забороняється закапувати очі новонародженим з кон'юнктивітом грудним молоком, оскільки цей продукт створює сприятливі умови для розмноження бактерій.

Для оцінки ступеня ураження тканин очей проводиться біомікроскопія ока, оптична когерентна томографія, флюоресцеїнова інстиляційна проба та інші інструментальні дослідження.

За необхідності діагностику кон'юнктивіту доповнюють консультацією алерголога, терапевта, педіатра, отоларинголога, інфекціоніста, фтизіатра, венеролога або іншого профільного фахівця. На підставі отриманих результатів складається план лікування.

Лікування

Схема лікування визначається причиною розвитку запалення, гостротою процесу, присутністю супутніх захворювань і ускладнень. Потреба в госпіталізації визначається індивідуально. За необхідності призначається терапія основного захворювання, яке стало причиною запалення кон'юнктиви.

Для місцевого лікування кон'юнктивіту можуть проводитися часті промивання кон'юнктивальної порожнини антисептичними, протизапальними та іншими лікарськими засобами, закапування очних крапель, нанесення мазей, проведення субкон'юнктивальних ін'єкцій. Вибір препаратів здійснюється лікарем залежно від причин і проявів захворювання. Це можуть бути антибіотики, противірусні засоби, антимікотичні, протимікробні, антигістамінні та інші препарати. Можуть призначатися сльозозамінники та глюкокортикоїди.

Під час лікування хворому слід частіше мити руки, користуватися тільки стерильними піпетками, для різних очей використовувати різні ватні палички й диски. Носіння пов'язок забороняється, оскільки вони заважають нормальному виведенню відокремлюваного з очей і сприяють розвитку кератиту. У деяких випадках для усунення закупорювання носослезного каналу в'язким секретом або спайками виконується процедура його зондування.

За погодженням з лікарем основний план лікування кон'юнктивіту може доповнюватися деякими народними методиками. Для цього можуть застосовуватися настої та відвари з лікарських трав та їх зборів, які мають протизапальні та антибактеріальні властивості. Також після консультації лікаря можливе застосування природних адаптогенів для підвищення імунітету.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Джерела

• Medscape
• Mayo Clinic Health System
• Centers for Disease Control and Prevention