exit
search serach
Миома матки: симптомы и признаки, лечение

Міома матки: симптоми та ознаки, лікування

Міома матки (лейоміома, фіброміома) — це доброякісне новоутворення матки. Пухлина формується з гладком'язових волокон органу та є одним з найбільш поширених доброякісних новоутворень жіночої репродуктивної системи.

Класифікація

Класифікація міоми матки будується, виходячи з локалізації пухлини, напрямку росту міоматозного вузла, за симптоматикою.

Види міоми матки:

  • підочеревинна (субсерозна) — пухлина росте в бік черевної порожнини під серозну оболонку;
  • підслизова (субмуральна) — ріст пухлини в бік порожнини матки;
  • внутрішньостінова (інтрамуральна) — зростання міоматозного вузла в товщі м'язового шару матки;
  • міжзв’язкова;
  • шийкова — пухлина розташована в шийці матки;
  • паразитарна.

Залежно від кількості вузлів міома матки може бути поодинокою або множинною.

Спираючись на клінічні прояви, міома матки може бути безсимптомною (зустрічається в переважній більшості випадків) або симптомною, з вираженою клінічною картиною (порушення менструального циклу, болісні відчуття, невиношування вагітності та ін.).

Етіологія захворювання

Достовірно на сьогодні причини міоми матки не виявлені. Існують фактори, які потенційно пов'язують з генезом пухлини.

Сприятливі фактори міоми матки:

  • раннє статеве дозрівання;
  • відсутність пологів в анамнезі;
  • пізній репродуктивний період;
  • зайва вага;
  • прийом деяких лікарських препаратів (тамоксифен);
  • спадкова схильність;
  • несприятливі екологічні умови.

Досі ведуться суперечки з приводу того, чи можуть виступати факторами, що провокують розвиток міоми, куріння, гормональна терапія, прийом оральних контрацептивів, фактори харчування й ін.

Особливістю міоми матки є її поєднання з системними змінами в організмі та рядом захворювань. Фіброміома матки — це хвороба дезадаптації.

Міома є полісистемним захворюванням і поєднується з:

  • Ожирінням
  • Ішемічною хворобою серця;
  • Гіпертонічною хворобою
  • Патологіями шлунково-кишкового тракту
  • Захворюваннями щитоподібної залози
  • Неврозами
  • Хворобами молочних залоз

З віком системні зміни в організмі накопичуються, посилюється симптоматика захворювання. Міома матки не розвивається у дівчаток до настання менархе.

Клінічні прояви

Міома матки може тривалий час протікати без будь-яких виражених клінічних проявів. В інших випадках, клінічна картина фіброміоми має багато схожого з іншими гінекологічними захворюваннями. Симптоми міоми матки можуть бути ізольованими або проявлятися у вигляді різних поєднань.

Симптоми міоми матки:

  • порушення менструального циклу (менометрорагія, дисменорея);
  • ознаки здавлювання та порушення функції тазових органів;
  • біль різного характеру й інтенсивності (переймоподібний, що тягне, постійний або періодичний);
  • виділення з іхорозним запахом, що посилюються під час менструацій;
  • тазовий біль і важкість внизу живота;
  • ниючий біль в крижі та попереку;
  • полакіурія;
  • невиношування вагітності;
  • безпліддя;
  • кровотечі;
  • анемія.

Маткові кровотечі спостерігаються більш ніж у половини пацієнток з міомою матки й є показанням для хірургічного лікування. Рясні маткові кровотечі характерні для швидкозростаючих пухлин.

При розвитку підчеревної міоми, в залежності від розташування пухлини, можуть виникати порушення в роботі сечоводів, сечового міхура, прямої кишки.

При зростанні пухлини розміром понад 14-15 тижнів вагітності спостерігається розвиток міелопатичного і радікулалгічного синдромів. У першому випадку розвивається спінальна ішемія, жінки відзначають слабкість і важкість у ногах, відчуття різі, поколювання, "мурашок" (парестезії), що виникають через 10-15 хвилин після початку ходьби та швидко зникають після короткочасного відпочинку.

Радікулалгічний синдром характеризується болями в попереково-крижовій області, нижніх кінцівках, розладі шкірної чутливості.

Ускладнення

При виникненні ускладнень міоми матки, таких як: перекрут ніжки міоматозного вузла, інфаркт, некроз вузла, можуть розвиватися ознаки "гострого живота".

Ознаки розвитку ускладнення міоми матки:

  • різкий біль внизу живота і в попереку;
  • блювота;
  • порушення дефекації;
  • дизурія;
  • зміни формули крові (лейкоцитоз, прискорене ШОЕ);
  • підвищення температури.

При наявності ознак ускладнення лейоміоми проводять диференціальну діагностику з перекрутом кісти яєчника, апендицитом, гострим аднекситом, позаматковою вагітністю.

Міоматозний вузол, збільшуючись в розмірах, тисне на суміжні органи, сприяє порушенню кровообігу, варикозному розширенню вен, тромбозу судин пухлини, набрякам. Всі ці зміни ведуть до розвитку геморагічних інфарктів і некрозу пухлини.

Поширеним ускладненням міоми матки є маткова кровотеча, що сприяє стрімкому розвитку анемії. При розриві кровоносної судини з кровотечею в черевну порожнину спостерігається різкий кинжалоподібний біль, ознаки внутрішньочеревної кровотечі з розвитком шоку і колапсу.

Діагностика

Діагностика міоми матки ґрунтується на підставі збору даних анамнезу, вагінальному дослідженні, даними лабораторної діагностики та інструментальних методів дослідження.

Лабораторні дослідження:

  • загальний аналіз крові;
  • бактеріоскопічне дослідження мікрофлори піхви;
  • онкоцитологічне дослідження ендо- та ектоцервікса.

Інструментальні методи діагностики міоми матки:

При підозрі на гіперплазію ендометрію або саркому матки показана консультація онкогінеколога. При вираженій анемії, для коригування схеми лікування, свої рекомендації дає терапевт.

Диференціальна діагностика міоми матки проводиться з пухлинами яєчників і аденоміозом.

Лікування та операції

Лікування міоми матки спрямоване на усунення ознак міоми та зменшення розмірів (видалення) міоматозних вузлів.

Консервативні методи лікування міоми матки застосовуються, якщо пацієнтка прагне зберегти репродуктивну функцію, перебіг захворювання безсимптомний або зі слабо вираженими симптомами, розміри міоми не перевищують 12 тижнів вагітності. Консервативна терапія може проводитися в якості підготовчого етапу до операції або як реабілітаційний метод лікування в післяопераційному періоді після міомектомії.

Медикаментозне лікування міоми проводиться:

  • негормональними препаратами — симптоматичні засоби (гемостатики, спазмолітики, НПЗП); препарати, спрямовані на лікування патологій, які сприяють зростанню міоми — запальні захворювання органів малого таза, захворювання щитоподібної залози; препарати, які нормалізують обмін речовин (антиагреганти, антиоксиданти, фітотерапія, полівітаміни);
  • засобами гормональної терапії — оральні контрацептиви, прогестагени, аналоги Гн-Рг, ВМС з левоноргестрелу й ін.

Гормонотерапія є основою лікування міоми матки та спрямована на зменшення системної та локальної дісгормонемії.

Рішення про проведення хірургічного втручання приймається, виходячи з розмірів міоматозного вузла (вузлів) і його або їх розташування, віку жінки, важкості перебігу захворювання, бажання зберегти репродуктивну функцію.

Хірургічні методи лікування міоми:

  • гістеректомія — видалення матки;
  • міомектомія — видалення з м'язової стінки матки міоми;
  • абляція (резекція ендометрію) — мала органозберігаюча гінекологічна операція з видалення тонкого внутрішнього слизового шару порожнини матки.

Показання для операції:

  • наявність вираженої симптоматики;
  • інтенсивна маткова кровотеча;
  • хронічний тазовий біль;
  • розмір пухлини від 13 тижнів вагітності та більше;
  • зростання пухлини всередину матки;
  • швидкий ріст міоми;
  • пухлина в поєднанні з передпухлинною патологією ендометрію або яєчників;
  • шийкове і перешийкове розташування міоми;
  • порушення нормального функціонування сечового міхура, сечоводів, прямої кишки;
  • порушення репродуктивної функції;
  • наявність супутніх патологічних процесів в органах малого таза.

Оперативне лікування здійснюють, як правило, в плановому порядку в першу фазу менструального циклу (5-14 день).

Не рекомендується проводити оперативне видалення випадково виявленої безсимптомної міоми з метою профілактики її малігнізації.

Післяопераційний період:

  1. Після проведення гістеректомії єдиним обмеженням є відмова від статевого життя протягом 1,5-2 місяців. Згодом жінкам рекомендовано регулярно проводити цитологічний аналіз шийного епітелію.
  2. Пацієнткам, які перенесли міомектомію, рекомендується уникати вагітності протягом 6-12 місяців; найбільш слушним методом запобігання є прийом оральних контрацептивів.

Емболізація маткових труб

Сучасною та малоінвазивною методикою лікування міоми є емболізація маткових артерій (ЕМА). Процедура дозволяє зберегти й матку, і репродуктивну функцію. Ефект досягається за рахунок перекриття подачі крові до міоматозного вузла спеціальними кульками (емболами), які за допомогою катетера, розташованого на стегні, вводяться в маткові артерії.

Емболізація маткових артерій має ряд переваг перед використанням традиційних методів оперативного лікування:

  • відсутність розрізів на тілі пацієнтки;
  • місцеве знеболення;
  • можливість швидкого усунення пухлини, розташованої в важкодоступному місці;
  • незначна крововтрата;
  • скорочення ймовірності рецидивів;
  • швидке відновлення;
  • збереження фертильності;
  • практично повна відсутність протипоказань і ускладнень.

Технологія MRgFUS (MRgHIFU) є однією з сучасних технологій неінвазивного руйнування тканин високоінтенсивним ультразвуком під контролем МРТ. Процедура виконується на спеціальній установці. Лікувальна дія надає сфокусований ультразвук. В результаті короткого (протягом декількох секунд) дистанційного впливу енергії ультразвуку на сфальцьовану ділянку, тканина нагрівається до температури, необхідної для її деструкції. При цьому тканини, що оточують фокус, залишаються недоторканими. Технологія MRgFUS відповідає ідеальному хірургічному втручанню.

Метод MRgFUS найбільш ефективний при лікуванні типових міом матки. Його не рекомендують застосовувати при лікуванні міоматозних вузлів з деструктивними змінами.

Протипоказання для проведення ЕМА:

  • вагітність;
  • алергічні реакції на контрастну речовину;
  • запальні патології органів малого таза в стадії загострення;
  • артеріовенозні вади розвитку;
  • підозри на лейоміосаркому;
  • недиференційовані новоутворення в малому тазу.

Комбіноване лікування міоми матки полягає в одночасному використанні хірургічного лікування (міомектомія) і медикаментозної терапії.

Показання для комбінованого лікування:

  • можливість для збереження матки та репродуктивної функції;
  • пухлина з великою кількістю міоматозних вузлів;
  • міома з вузлом понад 5 см.

Іноді емболізацію використовують в якості передопераційної підготовки до міомектомії, що дозволяє зменшити обсяг інтраопераційної крововтрати.

Жінки, у яких виявлена міома матки розміром до 12 тижнів вагітності та з безсимптомною картиною перебігу захворювання, повинні додатково обстежитися до виявлення супутньої патології, з якою може бути пов'язаний розвиток міоми матки. Проходити профілактичний огляд у гінеколога необхідно не менше одного разу на рік, а при появі симптомів міоми матки — частіше.

Пацієнтки з міомою матки, що має розміри понад 12 тижнів вагітності, повинні перебувати під постійним наглядом гінеколога і своєчасно проходити консервативну терапію (при відмові від оперативного втручання або при наявності протипоказань до операції).

Профілактика

Специфічної профілактики міоми матки на сьогодні немає. Для того, щоб виявити захворювання своєчасно, рекомендується регулярно проходити медичні профілактичні огляди у гінеколога, звертатися за консультацією до лікаря при появі найменших симптомів захворювань статевої системи.

Лікарі

Вважаєте, що у вас є ознаки міоми матки? Не відкладайте візит до гінеколога, адже загальновідомо, що чим раніше розпочати лікування, тим більше шансів на повне одужання. Почати лікування міоми матки в Києві з використанням новітніх діагностично-терапевтичних технологій можна вже сьогодні в клініці МЕДІКОМ. Для цього достатньо зателефонувати за телефонами, вказаними на сайті, і записатися на консультацію!

Арендарь Олена Анатоліївна
Лікар акушер-гінеколог вищої категорії, кандидат медичних наук
comment 22
Григоренко Світлана Олександрівна
Лікар-гінеколог дитячого та підліткового віку вищої категорії
comment 6
Іванкова Ірина Миколаївна
Лікар акушер-гінеколог І категорії, дитячий гінеколог ІІ категорії. Головний позаштатний спеціаліст з дитячої гінекології Київської області
comment 1
Ісламова Олена Василівна
Лікар-терапевт вищої категорії, кандидат медичних наук
comment 10
Кондратенко Ірина Дамірівна
Завідуюча жіночою консультацією на Печерську, лікар акушер-гінеколог, репродуктолог, лікар УЗД, к.м.н.
comment 12
Кочет Юлія Сергіївна
Лікар акушер-гінеколог, репродуктолог
comment 0
Лічутіна Наталія Леонідівна
Лікар-гінеколог першої категорії
comment 8
Мажуга Світлана Борисівна
Акушер-гінеколог першої категорії, дитячий гінеколог першої категорії
comment 12
Мокрецов Сергій Євгенович
Лікар акушер-гінеколог вищої категорії, кандидат медичних наук, доктор наук із державного управління
comment 8
Піскун Ольга Валеріївна
Провідний фахівець, лікар акушер-гінеколог, гінеколог-хірург
comment 23
Прилуцька Алла Броніславівна
Лікар акушер-гінеколог вищої категорії, кандидат медичних наук
comment 0
Римаренко Віталій Борисович
Завідувач жіночої консультації, лікар акушер-гінеколог вищої категорії
comment 26
Сагінадзе Ніно Баталбіївна
Лікар акушер-гінеколог, онкогінеколог першої категорії
comment 34
Ткачук Наталія Володимирівна
Лікар акушер-гінеколог першої категорії
comment 12

Вiдгуки

залишити відгук arrow arrow
Ваша оцінка
star star star star star
Прийнято! Ваш дзвінок опрацьовується.
Хочете, передзвонимо Вам?
Наприклад: 067 000 00 00
Передзвоніть
Наприклад: 067 000 00 00
Вільних операторів на лінії: 6
Замовлень дзвінків сьогодні: 100+
Прийнято! Ваш дзвінок опрацьовується.
Хочете, передзвонимо Вам?
Наприклад: 067 000 00 00
Вільних операторів на лінії: 6
Замовлень дзвінків сьогодні: 100+
Прийнято! Ваш дзвінок опрацьовується.
Хочете, передзвонимо Вам
в зручний час?
КНОПКА
ЗВ'ЯЗКУ
page-down