Парапроктит: причини, симптоми, лікування
Шукаєте, кому можна довіритися з такою незручною проблемою, як біль, почервоніння, відчуття печіння або відчуття стороннього тіла в задньому проході? Це може бути парапроктит. Грамотний спеціаліст клініки МЕДІКОМ у Києві допоможе виправити ситуацію тактовно, безболісно та професійно.
Парапроктит — це серйозне проктологічне захворювання. Так званий параректальний абсцес характеризується запальними процесами та нагноєнням в оточуючих пряму кишку тканинах (параректальній клітковині). Патологічний стан підступний — багато хто не здогадується, що проблема знаходиться у сфері проктології. Пацієнт втрачає час, не звертаючись до профільного фахівця, що призводить до сумної статистики: гостра форма парапроктиту стала однією з найчастіших причин надання термінової хірургічної допомоги.
Види парапроктиту, форми та різновиди захворювання
Класифікація парапроктиту використовується для визначення ступеня тяжкості ураження та підбору тактики лікування.
Патологія має кілька специфічних властивостей, за якими можна класифікувати захворювання. За активністю запалення розрізняють хронічний та гострий парапроктит. Гостра стадія супроводжується більш вираженою симптоматикою. При хронічному перебігу утворюються нориці — патологічні канали в прямій кишці.
Від локалізації гнійника, затоку чи інфільтрату залежить тяжкість захворювання. За цією характеристикою парапроктит поділяють на:
- пельвіоректальний (всередині малого тазу, спереду прямої кишки);
- підшкірний (осередок запалення знаходиться безпосередньо під шкірою);
- ретроректальний парапроктит (ззаду прямої кишки);
- підслизовий (розташування поблизу стінок кишечника);
- сіднично-прямокишковий або ішіоректальний парапроктит (клубово-прямокишкова ямка);
- підковоподібний (охоплює пряму кишку);
- міжм'язовий.
Останні три типи належать до різновиду тазово-прямокишкового парапроктиту. Також виділяють передній та задній підковоподібний парапроктит.
За походженням хворобу парапроктит класифікують за такими видами:
- звичайний чи банальний (простий);
- специфічний;
- травматичний.
Також дефекти прямої кишки можуть бути вродженими.
Існує поділ характеру гнійного ходу та локалізації залученої в запальний процес крипти. Норичні ходи класифікують за типами:
- екстрасфінктерний;
- транссфінктерний;
- інтрасфінктерний.
А за ураженою криптою розрізняють бічний, задній та передній парапроктит. Більше поглиблена класифікація парапроктиту передбачає поділ за анатомічною ознакою:
- наявністю отвору (повний, неповний);
- формою норичного ходу (складний, простий);
- розташуванням виходу (внутрішні, зовнішні).
За місцезнаходженням патологічного процесу парапроктит може бути поверхневим або глибоким.
Парапроктит: причини виникнення та умови розвитку
Головною причиною парапроктиту, появи та розвитку запального процесу є інфікування параректальної клітковини — м'яких тканин, розташованих біля прямої кишки.
Сприятливими факторами виникнення називають такі причини парапроктиту, як:
- слабкий імунітет;
- травми;
- цукровий діабет (судинні зміни);
- дисфункція кишківника;
- проктологічні проблеми (проктит, геморой, анальні тріщини);
- проблемна дефекація (закреп, діарея);
- недостатня гігієна статевих органів та заднього проходу.
Нерідко причинами парапроктиту є стреси, зловживання алкоголем, переохолодження. Хронічний парапроктит може розвинутись внаслідок недолікованої гострої форми, лікування онкозахворювань за допомогою променевої терапії.
За статистичними даними, найчастіше діагностують парапроктит у чоловіків. У дітей захворювання трапляється рідко.
Шляхи зараження парапроктитом
Зараження відбувається внаслідок ушкодження слизових оболонок чи шкірних покривів, через анальні залози. Також відзначається інфікування шляхом проникнення збудника через лімфатичну систему та кров від сусідніх органів, які вже уражені запаленням. Гнійники підслизової локалізації досить швидко відшаровують слизову оболонку прямої кишки та поширюються далі, утворюючи затоки гною. Гнійні маси руйнують залози та вражають параректальну клітковину.
Варто також зазначити, що параректальний абсцес відрізняється від гнійного парапроктиту відсутністю дефекту слизової оболонки. Тобто при абсцесі інфекції немає можливості проникнути ззовні.
Парапроктит: перебіг, результат, прогноз
Внаслідок потрапляння патогенної мікрофлори в навколокишкову клітковину починається запальний процес із формуванням гнійника. Дефект, внаслідок якого проникає інфекція, може бути в анальних залозах, тріщині. Але найчастіше інфікування відбувається через анальні крипти. По протоках анальних залоз збудники парапроктиту потрапляють у їхні відгалуження. Якщо інфікування відбулося через слизову оболонку (рана, ерозія), то поширення триває по міжтканинних щілинах.
Процес провокується бактеріальною інфекцією, що потрапила із порожнини прямої кишки. При гострому парапроктиті найчастіше винуватцем запалення стає змішана мікрофлора. У цьому випадку в результаті аналізу зазвичай виявляються кишкові, грампозитивні та грамнегативні палички, стафілокок, стрептокок, а також зустрічається бактерія Escherichia coli.
Параректальна клітковина — це пухка структура, тому захворювання розвивається швидко, характеризується проривом гнійника. При цьому утворюється гнійна порожнина, з'єднана з прямою кишкою, під назвою «нориця параректальна». У процесі життєдіяльності організму туди потрапляють калові маси та гази, підтримуючи хронічний процес. Такий стан ускладнює життя пацієнта. Випливаючий гній подразнює шкіру, забруднює білизну, змушує користуватися прокладками. Якість життя суттєво знижується.
Результат захворювання залежить від часу звернення та тяжкості патології. Гострий парапроктит без відповідного лікування призведе до сепсису із летальними наслідками. Часто гнійник розкривається самостійно, і хвороба перетворюється на хронічну стадію. У разі планового хірургічного втручання прогноз сприятливий. Але краще звернутися до проктолога до того, як ситуація ускладниться викидом гною.
Хронічна форма протікає із чергуванням періодів ремісії парапроктиту з рецидивами.
Ознаки та симптоми парапроктиту
Різновиди парапроктиту варіюються за симптоматикою, ступенем вираженості ознак та больових відчуттів, а також іншими характеристиками. Проте є симптоми парапроктиту, загальні для всіх типів:
- озноб;
- біль;
- втрата апетиту;
- анальний свербіж;
- підвищення температури;
- загальна різка слабкість;
- подразнення шкіри біля фістули.
При підшкірному типі захворювання зазначають біль в анальному отворі, що наростає під час дефекації. Підслизовий парапроктит супроводжується відчуттям тяжкості в прямій кишці. Міжм'язовий тип тривалий час протікає безсимптомно. При ішіоректальному виникають проблеми із сечовипусканням. При тазово-прямокишкових різновидах спостерігається почастішання позивів у туалет. Для гнійного процесу характерні такі ознаки парапроктиту:
- гострий біль у ділянці ануса;
- ознаки інтоксикації;
- набряклість та припухлість, почервоніння шкіри над гнійником;
- гнійні виділення;
- лихоманка (38–39° C).
Хронічний парапроктит має мінливу симптоматику. Болі періодично вщухають до наступного загострення. Терпіти, сподіваючись, що саме минеться, небезпечно. Інфекція та нагноєння поширюватимуться далі, потрапляючи до сусідніх органів та тканин, заражаючи кров. Без адекватного лікування можна дотерпіти до раку прямої кишки. Своєчасно записатися прийом до проктолога в клініку МЕДІКОМ недовго і просто. Але цей крок позбавить болю та ускладнень.
Особливості парапроктиту у дітей
Парапроктит у дітей діагностується досить рідко: приблизно 7 % випадків від маленьких пацієнтів, що перебувають у хірургічному стаціонарі і які потрапили туди внаслідок гнійних інфекцій. Приблизно дві третини їх — немовлята першого року життя, переважно хлопчики. Незрілість імунних реакцій у такому віці стає причиною швидкого поширення інфекції та хронічного перебігу захворювання з ускладненнями.
Етіопатогенетичні особливості цього явища у дітей доки не з'ясовані остаточно. Але при висіванні флори майже в половині випадків виявляється кишкова паличка. До інших збудників парапроктиту у дитини належать стрептокок і стафілокок, анаеробна флора, а також ентеробактерії клебсієла та протей.
Найчастіше захворювання розвивається на тлі:
- дисбіозу кишечника;
- незрілості імунітету;
- інфекційних чи соматичних патологій.
Переважно клітковина інфікується через надто глибокі крипти. Інший, більш рідкісний варіант — через пошкодження на шкірі ануса та слизової оболонки прямої кишки. Парапроктит у немовляти це зазвичай результат генералізованого септичного процесу.
Основний тип такої патології у дітей — це банальний парапроктит, спричинений мікрофлорою товстого кишечника. Специфічний вид у педіатричній практиці — рідкість (1 %). Посттравматичний парапроктит у дітей діагностується у старшому віці. Симптоматика така сама, як у дорослих. Однак внаслідок того, що малюки не можуть поскаржитися, варто орієнтуватися на об'єктивні ознаки парапроктиту під час огляду:
- припухлість;
- почервоніння;
- деформацію ануса;
- підвищену температуру шкіри.
Також беруть до уваги загальний стан дитини.
Наслідки парапроктиту
Найчастіше ускладнення парапроктиту — перехід процесу в хронічну форму. Це супроводжується формуванням нориць із характерними епізодами загострення гнійних запалень. Можливі викривлення прямої кишки, деформація анусу, що призводять до труднощів із випорожненням кишечника. При локалізації гнійників поблизу тазової очеревини можливий перитоніт. Попадання гнійних мас у заочеревинний простір стає причиною розвитку флегмони. Наявність гнійних порожнин великих розмірів порушують кровообіг, обмін речовин.
Також часті наслідки парапроктиту:
- спайкові процеси;
- запалення кишечника;
- у жінок - абсцес промежини або піхви;
- рубці на стінках анального каналу (пектеноз);
- у чоловіків - гнійне запалення сечового каналу;
- переродження нориць у злоякісні утворення;
- пельвіоперитоніт (запалення тазової очеревини);
- нетримання калу, проблеми з дефекацією.
Найважче, небезпечне для життя ускладнення парапроктита — це сепсис із проникненням патогенної мікрофлори в судинне русло. Не виключений летальний результат.
Діагностика парапроктиту
На первинній консультації лікар-проктолог проводить фізикальний огляд та опитує пацієнта. У разі наявності симптомів парапроктиту та характерних клінічних ознак гострого процесу пальпація та інструментальна діагностика не призначається. Достатньо аналізу крові для підтвердження гнійного запалення: результат покаже підвищений рівень гранулоцитів та лейкоцитів.
При хронічній формі потрібне ректальне дослідження анального каналу. При виявленні нориці зондують її хід. Окрім обстеження, пацієнту призначають:
- загальний аналіз крові;
- ректороманоскопію;
- аноскопію;
- ультрасонографію.
При високому розташованому нориці показана фістулографія.
Щоби правильно поставити діагноз, необхідно диференціювати запалення параректальної клітковини від пухлин, гнійного простатиту, кісти, абсцесу дугласового простору, нагноєної тератоми та інших патологій. Для цього може знадобитися УЗД, рентгенографія, колоноскопія, додаткові лабораторні дослідження (бакпосів).
Лікування парапроктиту
Обійтися під час лікування захворювання без операції можливо лише на стадії інфільтрації. Таке раннє звернення до лікаря велика рідкість. Тому фахівці стикаються виключно із занедбаними випадками, і єдиний ефективний спосіб вилікувати парапроктит — хірургія. Медикаментозна терапія виступає лише як підготовчий етап підготовки хворого перед тим, як лікувати парапроктит оперативним шляхом. Зокрема для усунення станів, що є протипоказанням до операції.
Передопераційна терапія охоплює курс антибактеріальних (антибіотикотерапія) та протизапальних препаратів. Лікарські форми (мазь, свічки) також призначають у період реабілітації після операції та при комбінованому лікуванні. Крім того, консервативні методи показані у разі неможливості провести оперативне лікування парапроктиту за станом здоров'я пацієнта. Тоді хворим призначається підтримуюча терапія, симптоматичне лікування та відповідна дієта при парапроктиті.
Операції на парапроктит
Оперативна допомога пацієнтам із таким діагнозом вимагає від лікаря ґрунтовних знань анатомії та фізіології, а також клінічного досвіду. Тому хірургічне лікування парапроктиту необхідно проводити лише в проктологічному стаціонарі за допомогою грамотних фахівців у цій галузі.
Під час лікування парапроктиту операція проводиться в один або кілька етапів. Для одномоментного втручання під загальним наркозом хірург-проктолог виконує:
- розтин парапроктиту;
- дренаж;
- усунення вогнища інфекції;
- санацію рани.
При недостатній санації дуже скоро може статися рецидив. Тому, вирішуючи, як лікувати парапроктит, частіше вдаються до багатоетапного плану лікування гострого парапроктиту.
Хірургія в кілька етапів охоплює операцію з розкриття парапроктиту та дренування гнійника в першій фазі, з ушивання параректальної нориці — у другій.
Залежно від складності захворювання, висічення нориці проводять методом:
- розрізу з ушиванням;
- розсічення;
- висічення із пластикою;
- закриття біоматеріалами;
- лігатурним методом лікування парапроктиту.
Сучасна медицина пропонує й щадний спосіб лікування парапроктиту — хірургію лазером. Лазерне лікування парапроктиту (закриття нориці прямої кишки) є малоінвазивним методом хірургічного етапу. У разі грамотного вибору методу ризик рецидиву мінімальний. Однак існують фактори (недотримання пацієнтом умов післяопераційного лікування, хвороба Крона або проктиту на стадії загострення, злоякісний процес), здатні спровокувати повторення ситуації.
Зазвичай пацієнт виписується за кілька днів після операції. Остаточне загоєння настає протягом 3–4 тижнів. Після оперативного втручання має відбутися повторна консультація з контрольним обстеженням за три місяці після виписки.
Профілактика парапроктиту
Специфічних профілактичних заходів парапроктиту немає. Рекомендації ґрунтуються на загальнозміцнюючих діях:
- підтримка імунітету;
- лікування вогнищ інфекцій;
- контроль хронічних хвороб (атеросклероз, діабет);
- корекція дієти, щоб уникнути закрепів та проносів;
- лікування проктологічних захворювань.
Питання-Відповідь
Чи можна вилікувати парапроктит без хірургічного втручання?
Парапроктит — це захворювання в проктології, яке характеризується утворенням абсцесів в тканинах навколо прямої кишки. Лікування проводиться у проктологічному стаціонарі. Позбутися парапроктиту можна лише за допомогою операції. За показаннями хірурга може бути проведене термінове оперативне втручання.
Що таке параректальна нориця?
Параректальна нориця — це прорив ректального каналу, який з'єднує абсцес або інше патологічне утворення з просвітом прямої кишки. Параректальна нориця виникає як ускладнення гострого парапроктиту.
Як вилікувати парапроктит народними засобами?
Основні методи лікування парапроктиту — хірургічні. Вилікувати парапроктит народними засобами не можна, вони можуть трохи полегшити стан хворого. Самолікування може призвести до серйозних ускладнень, подальшого поширення інфекції та появи нових нориць. Застосовувати будь-які народні засоби можна лише після консультації проктолога. Лікар визначає, які саме настої, відвари з лікарських трав (кори дуба, шавлії, подорожника, звіробою, алое тощо) можна використовувати у кожному конкретному випадку, методи їх використання (компреси, мікроклізми, ванни).
Чим відрізняється проктит від парапроктиту?
Проктит — це запалення слизової оболонки прямої кишки, що може бути спровоковане різними причинами. На відміну від проктиту парапроктит характеризується появою гнійних утворень (абсцесів) з різною локалізацією. До основних симптомів проктиту належать диспепсичні порушення: діарея, виділення з каловими масами слизу, домішок крові, свербіж, печіння в ділянці анального отвору. Може фіксуватись підвищення температури, міалгія, втрата ваги. Прояви парапроктиту: біль, гнійні виділення із заднього проходу, температура, свербіж та печіння навколо анального отвору.
Який лікар лікує парапроктит?
Ефективність лікування парапроктиту безпосередньо залежить від кваліфікації лікаря-проктолога. Безболісне обстеження та лікування парапроктиту у Києві можна пройти у стаціонарі МЕДІКОМ на Оболоні. Конфіденційність, професіоналізм персоналу та бездоганна якість медичних послуг — важливі складники комфортного перебування в клініці та одужання. Записатися на консультацію можна в зручний час за телефонами на сайті МЕДІКОМ.
21
29
40
35
Сертифікати
Ліцензії та сертифікати
Вiдгуки
Не думала, що зіткнусь із такою делікатною проблемою як парапроктит. Дуже неприємно, але тягнеш до останнього зі зверненням до лікаря, бо якось соромно і незручно. Та врешті терпіти далі уже було неможливо. Вирішила не випробовувати долю зі зверненням до поліклініки і записалась до приватного центру. МЕДІКОМ на Оболоні розташований недалеко від моєї роботи, то туди і пішла. Тепер рекомендую цю клініку усім знайомим, бо тут крутезний персонал, усі чітко знають свою роботу і не ставлять пацієнтів у незручне положення. З якою делікатною проблемою ви б не звернулися, усе конфіденційно. А ще призначене мені лікування швидко подіяло та обійшлося недорого!
Дуже хороша клініка, уважний персонал. Була на прийомі у клініці на Героїв Сталінграду. Пощастило лікуватися та оперуватися у Гаврилова Г. О. Це чудовий лікар і доброї душі людина. Він професійно виконує свою роботу. Розуміючи всю делікатність своєї спеціалізації, завжди знаходить потрібні слова, щоб викликати довіру і заспокоїти навіть таку тіпану та нажахану пацієнтку, як я))) Дуже хороший лікар, рекомендую звертатися.
Спасибі величезне Гаврилову Григорію Олександровичу. Незручно говорити про свою проблему, але дійшло до того, що сидіти не могла, весь час мучили болі. Дуже соромилася, ще й потрапила до лікаря чоловіка. Ну коли вже сильно болить, то все одно. На першому ж прийомі був поставлений діагноз і через 2 дні призначена операція. Настільки Григорій Олександрович викликав довіру, що йшла до операційної і нічого не боялася. Через тиждень після операції відчуваю себе чудово. Спасибі вам за золоті руки!
Большое спасибо Григорию Александровичу Гаврилову. Он буквально спас мне жизнь! Прошло уже полгода, я очень благодарна ему за каждый час в этом мире без боли, который он мне подарил. Хотя восстановление после операции было долгим и сложным, потому что у меня диабет, но он не жалел времени, взялся за лечение, когда все отказались, потом следил за мной после операции, переживал. Его человечность помогла мне не опустить руки и бороться за жизнь! Низкий вам поклон!
Хочу поблагодарить медперсонал клиники МЕДИКОМ на Оболони. Они профессионалы своего дела. Делали отцу операцию на кишечнике, ему 70 лет. Так все суетились, как будто он им родной, потом заметил, что и ко всем другим пациентам аналогичное отношение. Вот это я понимаю больница! Отдельное спасибо Меркотан В. Г. Просто врач от бога.
Безмірна вдячність лікарю Счастному В. М.! Він витягнув мене з того світу! У мене були страшні болі у животі та задньому проході, температура під 40. Хірург дуже чудово знає свою роботу. Операція пройшла добре, а реабілітація просувалась доволі швидко. Все тому, що є довіра до фахівця. З клініки вийшла практично здоровою. Звичайно, довелося втратити частину кишки та отримати багацько обмежень, зате позбавилася від постійного болю. У моїй ситуації дренування абсцесу та видалення відрізку кишки, який не можна було врятувати, стало шансом на нове життя! За рік повністю відновилася, живу повноцінно, можу навіть бігати щоранку та ходити на пілатес. Уже не скручує від найменших фізичних зусиль. Дякую лікарю за гарну роботу!
Хороший врач и отличный человек Меркотан Владимир Георгиевич. Вырезал гнойник из заднего прохода, быстро и можно сказать безболезненно, по сравнению с тем, как болело ранее. Руки у мужика золотые! Он настоящий профессионал, рекомендую.
Показати ще 3
Всього 7 відгуків
