Лікування функціональної диспепсії

Функціональна диспепсія – це одна з найчастіших патологій шлунково-кишкового тракту. Кожен з нас хоч іноді після свят або стресів відчував різкі спазми в області живота. Діагноз "диспепсія" встановлюється тільки після необхідного обстеження органів черевної порожнини. Коли з'являються перші ознаки диспепсії, необхідна консультація гастроентеролога.

Діагноз "функціональна диспепсія" вказує на неправильну роботу шлунково-кишкового тракту. Синдром визначається у вигляді болю і дискомфорту в надчеревній ділянці.

Класифікація захворювання

Синдром диспепсії буває двох видів: органічний і функціональний.

За причиною виникнення функціональна диспепсія буває:

• аліментарною;
• викликаною слабким переварюванням їжі;
• інтоксикаційною;
• викликаною недостатнім засвоєнням їжі.

Органічне порушення означає патологію травної системи, яка була викликана захворюваннями – хронічний панкреатит, жовчнокам'яна і виразкова хвороба, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба.

Іншим поширеним видом є невиразкова функціональна диспепсія. При цьому типі хвороби спостерігається порушення травлення, не пов'язане з патологічними змінами в органах травного тракту.

Вторинна бродильна диспепсія може виникнути на тлі різних хвороб: гастриту, алергії на харчові антигени, онкології шлунка, хронічного холециститу, гепатиту А.

Також, викликати захворювання травного тракту здатне інфікування H. Pylori. Значну роль у виникненні диспепсії відіграє порушення кишкової мікрофлори.

Шляхи зараження

Існує кілька видів зараження хелікобактер пілорі:

• фекально-оральний;
• поцілунок з хворою людиною;
• спільне використання посуду або особистих предметів хворого.

Хелікобактер на тлі диспепсії сприяє розвитку виразки та гастриту.

Патогенез захворювання

Для патогенезу функціональної диспепсії характерно неповне перетравлення харчових речовин. Даний процес обумовлюється надлишком або недоліком травних ферментів, а також розмноженням хвороботворних бактерій.

Гнильна функціональна диспепсія проявляється бурчанням кишківника, метеоризмом, частим стільцем. Відзначається зниження апетиту і занепокоєння.

Прогноз лікування позитивний, за умови виявлення захворювання на ранніх стадіях.

Також, після прийому їжі присутній синдром подразненого кишківника. Не до кінця переварена їжа подразнює рецептори кишківника, збільшується частота стільця. У частих випадках позив до випорожнення виникає раптово і супроводжується різкими болями. При цьому, калові маси стають рідкими, рясними й пінистими.

Особливості перебігу хвороби при вагітності

При вагітності невиразкова диспепсія протікає безсимптомно. Іноді може розвиватися гостра стадія функціональної диспепсії. Загострення захворювання у вагітних проявляється спазмами в грудині, метеоризмом, зниженням апетиту, швидким переповненням шлунка, частою відрижкою. Пік хвороби настає в третьому триместрі вагітності.

Особливості захворювання у дітей

Диспепсія з'являється у дітей перших років життя. Симптоми функціональної диспепсії проявляються на тлі зменшення апетиту, занепокоєння, відрижки й частого стільця. Дитину турбують коліки в кишківнику, попрілості, стоматит і молочниця.

Функціональна диспепсія у старших дітей характеризується болями після їжі, відчуттям швидкого насичення, печією, відрижкою, закрепом або діареєю. Загострення функціональної диспепсії спостерігається в підлітковому віці через зміни гормонального фону і після стресових ситуацій.

Діагностика

Діагностика функціональної диспепсії включає кілька методик:

• УЗД органів черевної порожнини;
• біохімія крові;
• загальні аналізи сечі, крові;
• аналіз калу на приховану кров;
• аналіз на хелікобактер пілорі;
• антродуоденальна манометрія;
• копрограма.

Хворим з диспепсичним синдромом обов'язково призначається езофагогастродуоденоскопія. Додатково проводиться рентгенологічне дослідження шлунка для визначення уповільненого його спорожнення.

Лікування

Дієта – найефективніший метод лікування функціональної диспепсії. Для поліпшення моторики кишківника застосовуються препарати-прокинетики. Для усунення бактерії Хелікобактер призначається антибіотикотерапія. З метою зниження шлункової кислотності призначаються протикислотні ліки. Для стабілізації емоційного фону хворим при лікуванні функціональної диспепсії рекомендована психотерапія.

Профілактика

Профілактика диспепсії знижує ризики рецидивів захворювання. Для попередження захворювання рекомендовані:

• дотримання гігієнічних норм;
• загальне оздоровлення організму;
• вживання тільки свіжих продуктів;
• відмова від надмірно жирних продуктів, алкоголю, кави, гострих спецій;
• підвищення фізичної активності.

Хворим диспепсією показано чотирьох-, п’яти-, шестиразове маложирне харчування дрібними порціями.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Джерела

• Національна Академія медичних наук України
• Centers for Disease Control and Prevention
• Medscape