Ларинготрахеїт: симптоми, лікування

Ларинготрахеїт — це запальне ураження слизових оболонок гортані і трахеї, яке призводить до появи набряку, спазму верхніх дихальних шляхів, порушень голосу і грубого «гавкаючого» кашлю. Це захворювання розвивається як самостійне або є ускладненням інших інфекцій верхніх дихальних шляхів: ГРВІ, кору, кашлюка, скарлатини тощо. При важкому перебігу ларинготрахеїта хворому може знадобитися надання невідкладної допомоги.

У медичній літературі можна зустріти й інші назви цього захворювання — підскладковий ларингіт, несправжній круп.

Класифікація ларинготрахеїту

Залежно від причин розвитку виділяють різні види гострого ларинготрахеїту:

• Гострий інфекційний.
  

  Провокується вірусними і бактеріальними інфекціями.

• Алергічний.
  

  Розвивається при ізольованому алергічному набряку гортані або на фоні ангіоневротичного набряку Квінке.

• Травматичний.
  

  Виникає при наявності сторонніх тіл у дихальних шляхах, опіках (термічних, хімічних, електричних і променевих), побутових і хірургічних травмах.

За характером перебігу виділяють дві форми ларинготрахеїту:

• Гострий.
  

  Виникає після впливу першопричини, триває до декількох тижнів і закінчується одужанням.

• Хронічний.
  

  Розвивається при неправильному лікуванні гострого процесу, протікає тривало з періодами ремісій і загострень.

Залежно від характеру ураження тканин гортані та трахеї виділяють кілька видів хронічного ларинготрахеїту:

• катаральний;
• гіперпластичний;
• атрофічний;
• набряково-поліпозний (хвороба Рейнке-Гайека).

При хронічному гіперпластичному запаленні гортані і трахеї ураження дихальних шляхів може бути обмеженим або дифузним.

Деякі фахівці також виділяють в окрему форму хронічного ларинготрахеїту пахідермію гортані.

Найчастіше ларинготрахеїти виявляють у дітей. Зазвичай їхній розвиток провокується комбінацією першопричини зі сприяючими факторами. Хвороба часто загострюється від холодного повітря в осінньо-зимовий період.

Шляхи зараження ларинготрахеїтом

Найчастіше зараження вірусними і бактеріальними збудниками відбувається повітряно-крапельним шляхом, рідко — контактно-побутовим. Інфікування відбувається після попадання шкідливих бактерій на слизові дихальних шляхів або очей.

Патогенез ларинготрахеїту

Після зараження віруси або бактерії потрапляють на слизові оболонки і провокують їх запалення. Вони червоніють і набрякають.

Ураження слизових гортані призводить до подразнення навколозв'язочної клітковини. Вона тисне на зону гортані й ускладнює функції голосових зв'язок.

Запалення трахеї викликає підвищену секрецію залоз і появу слизисто-гнійних виділень. Цей в'язкий секрет провокує кашель, а значний запальний процес може призводити до спазмів стінок і появі стенотичного дихання і надривного кашлю.

При розвитку хронічного запалення слизова оболонка може видозмінюватись варіативно в залежності від форми захворювання:

• При катаральному перебігу вона потовщується через інфільтрації, червоніє і має злегка синюшний відтінок. Підслизові судини розширюються, і в підслизистому шарі через підвищену проникність судин формуються дрібноточечні крововиливи.
• При гіпертрофічних змінах вона стає більш товстою, а в підслизистому шарі формуються сполучнотканинні елементи. Внутрішні м'язи гортані, голосових зв'язок і трахеї інфільтруються. На зв'язках можуть формуватися «співочі вузлики». При ускладненнях формуються кісти, контактні виразки і пролапс шлуночка гортані.
• При атрофічній формі запалення нормальний епітелій слизової замінюється на ороговілий. Підслизовий шар склерозується, внутрішньо-гортанні м'язи і слизові залози атрофуються. Голосові зв'язки стоншуються, а висушений секрет залоз береться корками на стінках гортані і трахеї.
• При набряково-поліпозному хронічному ларинготрахеїті в голосових зв'язках відбуваються крововиливи, а потім з'являються напівпрозорі, драглисті поліповидні утворення сіро-рожевого або сірого кольору. Згодом вони стають горбистими і мутнуватими. Голос у таких хворих стає грубим і захриплим, дихання ускладнюється. При відсутності лікування формується ложноскладковий голос і можуть формуватися злоякісні пухлини.

При пахідермії гортані на голосових зв'язках з'являється одне або кілька утворень з бородавчастою структурою білувато-сірого, рожевого або яскраво-жовтого кольору. Голос стає хриплим або повністю втрачається. Пахідермія може стати злоякісною.

Особливості ларинготрахеїту у дітей

Гострий ларинготрахеїт частіше розвивається у дітей. Через особливості будови гортані захворювання виникає у віці до 6 років. Запалення трахеї гортані частіше ускладнюється стенозом і обструкцією дихальних шляхів.

Важка обструкція спостерігається приблизно у 20-40 % дітей. Вона викликається скупченням мокротиння в просвіті гортані, яке провокує рефлекторний спазм гортанних м'язів. Раніше цей стан називали «несправжнім крупом», але тепер застосовують термін «гострий стенозуючий ларинготрахеїт».

Розвиток цього стану часто змушує батьків звертатися до лікарів екстреної допомоги, оскільки при його появі виникають лякаючі симптоми:

• відчуття нестачі повітря;
• утруднений вдих;
• розширення крил носа під час дихання;
• свистяче дихання;
• виражене занепокоєння або млявість;
• блідість носогубного трикутника, вух і кінчика носа (іноді з'являється мармуровість шкіри з синюшним відтінком);
• участь у диханні допоміжних м'язів (втягнення яремної і надключичних ямок, міжребер'я);
• напади непродуктивного сухого і грубого кашлю.

Ці симптоми присутні тільки тоді, коли дитина лежить. В положенні сидячи або стоячи вони слабшають або зникають. У важких випадках свідомість стає спутаною, а дихання — поверхневим.

Якщо не надати своєчасну допомогу, ознаки обструкції, які супроводжують круп, можуть спровокувати асфіксію. Дихання стає поверхневим і непостійним, свідомість відсутня, пульс погано прощупується. Можливі судоми.

Перша допомога при ларинготрахеїті

При розвитку нападу стенозу гортані слід відразу викликати бригаду екстреної медичної допомоги. Для надання долікарської першої допомоги при ларинготрахеїті необхідно:

• Закапати судинозвужувальні краплі в ніс.
• Прийняти жарознижувальний засіб (при необхідності).
• Відкрити вікно для припливу прохолодного повітря і одягти хворого.
• Якщо дитина не алергік, можна зробити гарячу ванночку з гірчицею для ніг або поставити гірчичники на литкові м'язи. Дітям, схильним до алергії, не можна ставити гірчичники або робити ванночки з гірчицею, щоб уникнути посилення набряку.
• Прийняти антигістамінний препарат. Таблетку слід розтерти в порошок для отримання більш швидкого ефекту.
• Провести інгаляцію з содовим розчином. При наявності небулайзера до приїзду медиків можна провести інгаляцію з будесонідом (точну дозу потрібно уточнити у приймаючого виклик оператора).
• Дати теплі напої (бажано молоко з содою або розбавлене лужною мінеральною водою без газу).

Необхідність госпіталізації при нападі визначає лікар.

Діагностика ларинготрахеїту

При підозрі на розвиток ларинготрахеїту слід звернутися до педіатра, терапевта або отоларинголога.

План обстеження складають індивідуально для кожного пацієнта. При необхідності рекомендовані також консультації фтизіатра, венеролога або онколога.

Отримані результати досліджень допомагають провести диференціальну діагностику ларинготрахеїту з наявністю стороннього тіла в дихальних шляхах, з бронхіальною астмою, дифтерією, пневмонією, заковтувальним абсцесом, папіломатозом і іншими новоутвореннями гортані.

Лікування ларинготрахеїту

За відсутності ризику ускладнень лікування проходить амбулаторно. Усім пацієнтам з гострим ларинготрахеїтом рекомендовано пити багато теплої рідини і перебувати в кімнаті з помірно прохолодним і зволоженим повітрям. Слід менше розмовляти, обмежити фізичну активність. Меню має містити більше вітамінізованих продуктів і легких страв, слід виключити занадто холодні або гарячі, солоні, кислі або гострі блюда.

Для усунення збудника захворювання призначають противірусні препарати або антибіотики. Симптоматичне лікування проводять за допомогою жарознижуючих, протикашльових, муколітичних і антигістамінних препаратів. Також лікування можна доповнювати фізіотерапевтичними процедурами: лужними й олійними інгаляціями, вдиханням ліків через небулайзер, електрофорезом. Після узгодження з лікарем в якості доповнення до основної терапії можна використовувати для лікування відвари і настої лікарських трав з протизапальними, антисептичними, відхаркувальними і пом'якшуючими властивостями. Їх слід приймати всередину або полоскати ними горло.

Для лікування ларинготрахеїту хронічної форми призначають:

• імуномодулюючі препарати;
• аскорбінову кислоту;
• полівітамінні комплекси;
• фізіотерапевтичні процедури: масаж, інгаляції, дихальну гімнастику, УВЧ, індуктотермію, електрофорез.

Якщо немає загострень, рекомендується санаторно-курортне лікування.

Хірургічне лікування призначають при ускладненому перебігу хронічної форми захворювання. Для цього можуть бути проведені операції по усуненню пролапса шлуночка гортані або видалення надлишкових тканин гортані і голосових зв'язок, кіст за допомогою малоінвазивних ендоскопічних способів і методик мікрохірургії.

Специфічних заходів профілактики цього захворювання немає.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.