Що таке бронхіоліт?

Останнім часом стрімко поширюються обструктивні запальні захворювання легенів, тому в багатьох людей виникає питання, що таке бронхіоліт, і яку небезпеку становить це захворювання. Бронхіоліт — це запалення нижніх відділів дихальної системи із залученням до патологічного процесу дрібних бронхів та бронхіол, що може призвести до їх часткової або повної непрохідності.

Щоб уникнути прогресування хвороби з виникненням різних ускладнень, слід звернутися до лікаря з появою перших симптомів. Терапевти та пульмонологи клініки МЕДІКОМ проводять діагностику та надають необхідну допомогу у повному обсязі, щоб усунути запалення в органах дихальної системи та запобігти наслідкам.

Класифікація бронхіоліту

Клінічна класифікація бронхіоліту ґрунтується на причинах розвитку захворювання, а патогістологічна — на часі виникнення патологічного процесу та його тривалості.

Види бронхіолітів:

• інфекційні (вірусні) — розвиваються як ускладнення інфекцій після попадання в організм вірусного агента;
• інгаляційні — викликані вдиханням диму, газів з подразнюючим ефектом, мінерального пилу, токсичних випарів тощо;
• лікарські — провокуються прийомом деяких медикаментів;
• облітеруючі — виникають внаслідок зараження цитомегаловірусом, вірусом герпесу, пневмоцистою тощо;
• ідіопатичні — мають нез'ясовану етіологію.

Окремо виділяють гостру (ексудативну) та хронічну форму захворювання. До гострих бронхіолітів належать некротичний та гранулематозний. За відсутності належного лікування вони можуть перейти у хронічну форму, до якої належать респіраторний, фолікулярний та дифузний бронхіоліт. При хронічному перебігу хвороби розрізняють проліферативний та конструктивний тип патології.

Чіткого розмежування ступенів тяжкості захворювання немає, тому лікарі відштовхуються від проявів дихальної недостатності.

Ступені дихальної недостатності при бронхіоліті:

I ступінь — задишка, прискорене серцебиття, проблеми з диханням при значній фізичній активності;

II ступінь — пришвидшений пульс при незначному навантаженні, синюшність губ, втягнення міжребер'я (підребер'я) при диханні;

III ступінь — задійснення при диханні додаткових м'язів, сплутаність свідомості, судомний синдром;

IV ступінь — гіпоксемічна кома, поверхневе та аритмічне дихання.

Етіологія захворювання

Пульмонологи розрізняють такі причини бронхіолітів:

• куріння;
• попадання в організм різних вірусних інфекцій (аденовірусу, вірусу парагрипу, респіраторного мікоплазмозу);
• вдихання парів кислот, діоксиду азоту, озону, сірчистого газу, органічного та неорганічного пилу;
• прийом деяких лікарських препаратів (пеніциламіну, цефалоспоринів, інтерферону тощо).

До факторів ризику розвитку бронхіоліту відноситься несприятливий вплив середовища, погана екологічна ситуація, попередні захворювання дихальної системи, хронічні осередки інфекції.

Спочатку задишка з'являється лише після будь-якої фізичної активності, але потім зберігається і в стані спокою. Клінічна картина захворювання може мати постійний характер або розвиватися стрибкоподібно, тобто стабілізація стану чергується з періодами погіршення. На пізніх стадіях спостерігається синюшність шкірних покривів та недостатність дихання, що потребує термінової госпіталізації.

Особливості бронхіоліту у дітей

У дітей бронхіоліт розвивається, здебільшого, у віці до 1 року. У немовлят основною причиною бронхіоліту є інфекція нижніх дихальних шляхів, зокрема риновірус, віруси грипу А та В, парагрип, коронавірус, аденовірус та ін.

Серед факторів, що підвищують ризик розвитку захворювання:

• недоношеність;
• вік до 3-6 місяців;
• імунодефіцитні стани;
• відвідування дошкільної установи;
• грудне вигодовування менше 2 місяців;
• народження дитини від багатоплідної вагітності;
• хронічні захворювання дихальної та серцево-судинної систем;
• куріння матері під час вагітності та ін.

Клінічні симптоми бронхіоліту починають виявлятися на 2-5 день гострої інфекції дихальних шляхів. У дітей підвищується температура, протягом 3-4 днів наростає кашель, задишка, виникають дрібнопухирчасті, а також сухі та свистячі, хрипи. Однією з ознак бронхіоліту у дітей є зневоднення та ацидоз. Респіраторні симптоми після гострої форми захворювання можуть зберігатись протягом 3-4 тижнів.

Можливі наслідки бронхіоліту у дітей:

• бактеріємія;
• катаральний отит;
• бактеріальна пневмонія.

Лікування бронхіоліту у дітей включає відновлення функції дихання, прийом протизапальних засобів, антибактеріальних препаратів, противірусних ліків (при діагностованій вірусній етіології), інгаляції киснем та ін. При тяжкому стані дитину обов'язково поміщають у педіатричний стаціонар, де за нею цілодобово спостерігають, і є можливість будь-якої миті забезпечити інгаляцію киснем.

Діагностика бронхіоліту

Діагноз встановлюється після збору анамнезу та оцінки симптоматики, а також на основі показників зовнішнього дихання та лабораторних даних про газовий склад артеріальної крові.

Методи діагностики бронхіоліту:

• рентгенографія;
• комп'ютерна томографія (КТ);
• бронхоскопія;
• спірографія.

Найбільш достовірні результати при діагностиці бронхіолітів дає гістологічний аналіз тканини, отриманої при біопсії легенів. Для визначення ступеня дихальної недостатності проводиться контроль оксигенації та пульсоксиметрія. Для виключення інших захворювань пульмонолог призначає цитограму бронхоальвеолярного змиву.

Дуже важливо спочатку диференціювати бронхіоліт з обструктивним бронхітом, бронхіальною астмою, пневмонією, хронічними захворюваннями легенів та бронхів, а також із серцевою недостатністю.

Лікування бронхіоліту

Основним завданням на першому етапі терапії є усунення дихальної недостатності та нормалізація функції зовнішнього дихання.

Методи лікування бронхіоліту:

• оксигенотерапія та респіраторна підтримка;
• етіотропна терапія (антибактеріальні препарати);
• фармакотерапія (бронхолітики, адреноміметики, кортикостероїди, муколітики, антиоксиданти, діуретики);
• інгаляції киснем.

Гостру форму захворювання лікують близько 3 тижнів. Тривалість терапії залежить від причин розвитку патології, тяжкості стану пацієнта, до якого призводять ознаки бронхіоліту, поширення запального процесу та наявності супутніх захворювань. У кожному конкретному випадку пульмонолог становить індивідуальну схему лікування, що враховує всі особливості клінічної картини.

Профілактика бронхіоліту

Як попередження розвитку бронхіоліту, необхідно зміцнювати імунітет організму, правильно та повноцінно харчуватися, відмовитися від куріння, своєчасно лікувати інфекції верхніх дихальних шляхів. Для профілактики бронхіоліту у маленьких дітей лікарі рекомендують якомога довше годувати немовля груддю, повністю відмовитися від куріння під час вагітності, дотримуватись санітарно-гігієнічних норм.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Джерела

• Centers for Disease Control and Prevention
• Medscape
• Mayo Clinic