Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ)

Хронічне обструктивне захворювання легень або ХОЗЛ – це патологія легень, яка характеризується хронічним обмеженням кількості вдихуваного повітря в дихальних шляхах. Симптоми ХОЗЛ в ході розвитку захворювання поглиблюються. Задишка при фізичних навантаженнях поступово переходить в задишку при повільній ходьбі, а в запущеній формі – і в стані спокою. Дуже часто цю патологію своєчасно не діагностують, що може бути небезпечно для життя. Раніше ХОЗЛ називали такими поняттями як "емфізема" та "хронічний бронхіт".

Класифікація ХОЗЛ

Класифікація хронічної обструктивної хвороби легень ґрунтується на функціональному стані легень. За стадіями виділяють:

• I стадію (легку, обсяг форсованого видиху за першу секунду не менше 80%);
• II стадію (середньої тяжкості, обсяг форсованого видиху за першу секунду від 50 до 80%);
• III стадію (важку, обсяг форсованого видиху за першу секунду від 30 до 50%);
• IV стадію (вкрай важку, обсяг форсованого видиху за першу секунду менше 30%, або менше 50% при наявності хронічної дихальної недостатності).

Однак, останні дослідження показують, що поділ захворювання за стадіями є актуальним не у всіх випадках.

Підстав для реального визначення стадій захворювання (переходу однієї стадії в іншу при своєчасному лікуванні) не існує. Але при цьому, значення обсягу форсованого видиху за 1 секунду залишається актуальним, оскільки відображає ступінь тяжкості обмеження швидкості повітряного потоку, і його використовують в комплексній оцінці тяжкості захворювання.

Залежно від симптоматики патології розрізняють 2 види ХОЗЛ: бронхітичне та емфізематозне.

Етіологія захворювання

Європейська медична асоціація дає свою класифікацію факторів ризику розвитку хронічної обструктивної хвороби легень.

Основні причини хронічної обструктивної хвороби легень:

• встановлені (куріння, робота на шкідливому виробництві з кадмієм і кремнієм);
• високо ймовірні (забруднення повітря, інші шкідливі виробництва, низьке соціально-економічне становище, пасивне куріння в дитячі роки);
• можливі (аденовірусна інфекція, дефіцит вітаміну C).

Куріння – це головний фактор ризику, який підвищує шанс розвитку патології в 80-90% випадків.

Серед професійних факторів найбільш несприятливим є вдихання пилу кадмію і кремнію. Тому, 1 місце за ризиком розвитку захворюваності займає гірничодобувна промисловість.

Якщо розглядати спадкову схильність, то далеко не всі курці з великим стажем куріння страждають цією патологією.

Виникнення і перебіг патології

Хронічна обструктивна хвороба легень розвивається за наявності таких факторів:

• запалення;
• порушення балансу протеаз і антипротеаз в легенях;
• окислювальний стрес.

Хронічне запалення поширюється на всі відділи легень – в патологічний процес втягнуті паренхіма та судини.

Згодом процес руйнує тканину легенів і призводить до незворотних патологічних деформацій. Порушення балансу ферментів і окислювальний стрес можуть бути наслідками запалення, впливу зовнішніх факторів або генетичної схильності.

Ці ознаки, як правило, обмежують звичний розпорядок життя пацієнта. У міру прогресування патології відбувається зниження функції легень і обмеження рухової активності.

Ранні діагностика хронічної обструктивної хвороби легень та початок лікування відіграють велику роль, допомогаючи запобігти ускладнень, поліпшити якість життя пацієнта, зберегти дієздатність. Для ефективної терапії потрібен чіткий план лікувальних заходів.

Особливості перебігу захворювання при вагітності

В останні роки все частіше діагностується хронічне обструктивне захворювання легень у жінок, зокрема, у вагітних. Це пов'язано зі збільшенням числа жінок, що палять, і дією різноманітних несприятливих чинників навколишнього середовища.

При плануванні вагітності пацієнткам з встановленим хронічним обструктивним захворюванням легень слід:

• зайнятися поліпшенням функції зовнішнього дихання;
• провести діагностику і обов'язкову профілактику вогнищ запалення в легенях;
• стабілізувати перебіг захворювання.

Така підготовка обов'язкова, оскільки недостатнє забезпечення киснем організму матері може призвести до гіпоксії плода й порушень розвитку.

Особливості патології у дітей

У дітей хронічна обструктивна хвороба легень практично не зустрічається. Але схожі за симптоматикою та наслідками захворювання характеризуються незворотним обмеженням повітряного потоку, яке за відсутності лікування стрімко прогресує.

Ускладнення хронічного обструктивного захворювання легень

За відсутності лікування, наслідки ХОЗЛ призводять до зниження дієздатності, обмежують рухову активність і загалом знижують якість життя пацієнта.

В ході розвитку ХОЗЛ спостерігаються такі зміни, які розвиваються поступово:

• підвищене продукування слизу;
• порушення функції миготливого епітелію;
• бронхіальна обструкція;
• руйнування паренхіми та емфізема легенів;
• порушення газообміну в тканинах;
• підвищення кров'яного тиску в легенях;
• легеневе серце;
• системні ознаки (втрата ваги та інші проблеми).

Іншими супутніми проблемами або ускладненнями ХОЗЛ, які також погіршують якість життя пацієнта і впливають на виживання, є: остеопороз, депресія, тривожність, ІХС, онкологічні патології, м'язова атрофія, гастроезофагеальний рефлюкс.

Також, можуть бути рекомендовані лабораторні аналізи (клінічний аналіз крові та аналіз мокротиння) для виключення приєднання бактеріальної інфекції.

Різноманітні дослідження необхідні для диференціальної діагностики захворювання з бронхіальною астмою, серцевою недостатністю, бронхоектатичною хворобою. Іноді діагностується перехресна патологія, яка поєднує астму і обструктивну хворобу.

Лікування ХОЗЛ

Лікування хронічної обструктивної хвороби легень передбачає:

• відмову від куріння;
• прийом бронходилататорів, кортикостероїдів в індивідуально рекомендованій комбінації;
• підтримуючу терапію (легенева реабілітація, кисневе лікування).

Лікування ХОЗЛ передбачає терапію хронічного перебігу захворювання, профілактику і купірування загострень.

При приєднанні бактеріальної інфекції призначаються антибіотики, а при накопиченні слизу – муколітики.

Хірургічне лікування обструктивної хвороби призначається вкрай рідко, для видалення великих булл (повітряних кіст), коли вони викликають задишку, кровохаркання, стають джерелом інфекції.

Основне завдання терапії хронічної обструктивної хвороби легень – попередження загострень, стабілізація функції легень, підвищення працездатності. Симптоми захворювання купіруються бета-агоністами короткої дії, а загострення лікують інгаляційними кортикостероїдами, бета-агоністами тривалої дії, антихолінергічними препаратами та їх комбінаціями.

Легенева реабілітація включає комплекси вправ ЛФК під контролем лікаря, консультації дієтолога та адаптацію пацієнта до його стану.

При загостренні терапія забезпечує адекватне насичення крові киснем і нормалізацію рівня pH.

Контроль вилікуваності

Критерієм вилікуваності служить стабілізація дихальної функції, поліпшення якості життя пацієнта, відсутність частих загострень захворювання.

Профілактика ХОЗЛ

Профілактика хронічної обструктивної хвороби легень спрямована на уповільнення розвитку патології і попередження ускладнень та загострень.

Перебуваючи в приміщенні, слід дотримуватися таких правил:

• обмежити контакт з хімічними речовинами (дим, вихлопні гази, забруднене повітря, побутова хімія), при неможливості уникнути контакту використовувати респіратор;
• уникати переохолодження, підтримувати оптимальну вологість повітря;
• для провітрювання квартири краще використовувати кондиціонер або повітряний фільтр;
• брати перерви на відпочинок під час робочого дня;
• регулярно приділяти час фізичним навантаженням, щоб залишатися в гарній формі;
• нормалізувати раціон, щоб організм отримував достатню кількість поживних речовин;
• обов'язково відмовитися від куріння.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Джерела

• Всесвітня організація охорони здоров'я
• Центр Громадського здоров'я МОЗ України
• Medscape