Як лікувати бронхоектази?

При сильному хрипі, кашлі та болях у грудях рекомендуємо терміново звернутися до клініки МЕДІКОМ для проходження консультації пульмонолога. Ми пропонуємо точну діагностику, комфортне перебування в центрі та максимально ефективне лікування для своїх пацієнтів. У нас працюють висококваліфіковані досвідчені фахівці, які знають, як лікувати бронхоектази, постійно підвищують рівень своєї компетентності та орієнтуються на світові медичні практики і стандарти ВООЗ.

Бронхоектаз — це розширення стінок великих бронхів з їх подальшим запаленням і руйнуванням. Причиною хвороби є хронічні інфекції та запальні процеси.

Захворювання респіраторних органів, яке призводить до виникнення бронхоектазу, називається бронхоектатичною хворобою. Ця медична проблема зустрічається у 2–4 % населення. Здебільшого вона виявляється у людей, які не досягли віку 20 років. Статистика вказує на те, що у дорослих чоловіків бронхоектази виникають частіше, ніж у жінок. У дитячому віці хвороба проявляється з однаковою частотою у представників обох статей.

По зонах розподілу ураження бронхів діляться на периферичні та центральні.

Уточнити розташування бронхоектазів можливо при дослідженні методом бронхоскопії і КТ.

Існує диференціація бронхоектатичних патологій за рівнем їх тяжкості:

• Легка форма хвороби.
  Характеризується тривалими ремісіями, під час яких хворий повністю працездатний. Загострення виникають не частіше 2-х разів за рік.
• Середня форма.
  Виділення мокротиння становить 50–100 мл за 24 години, фаза ремісії характеризується присутністю вологого кашлю, помірним зниженням працездатності, невеликими дихальними порушеннями. Загострюється частіше 2-х разів на рік.
• Важка форма.
  Фаза ремісії спостерігається нечасто, працездатність постійно знижена. Загострення тривалі, з рясним виділенням мокротиння (понад 200 мл на добу).

Через виникнення бронхоектази діляться на:

• постінфекційні — з'являються після перенесених хвороб;
• обструктивні — виникають в результаті зовнішнього здавлювання або закупорки легенів чужорідним тілом;
• пов'язані з інгаляційними ушкодженнями — їх провокує вдихання токсичних речовин;
• аспіраційні — з'являються в результаті потрапляння в легені дратівливого секрету;
• пов'язані з хронічними хворобами легенів — наприклад, саркоїдоз.

Таке важливе обстеження, як рентген органів грудної клітини, допомагає виявити зміни, що побічно вказують на присутність бронхоектазів. Для уточнення діагнозу і характеристики захворювання необхідно буде пройти розширений курс діагностики.

Причини бронхоектатичної хвороби

Серед причин бронхоектазу основною можна назвати запалення кінцевих ділянок бронхів.

Бронхоектатична хвороба іноді стає наслідком перенесеної раніше інфекції респіраторних органів.

Розширення бронхів здатні викликати патогени роду Mycobacteriaceae (туберкульозні та нетуберкульозні).

Іноді причиною появи бронхоектазів стають вроджені генетичні вади розвитку легенів Mycobacteriaceae.

Бронхоектаз неминуче виникає в осіб, хворих на кістозний фіброз (муковісцидоз). Патології функціонування клітин епітелію, які вистилають органи дихання, стають причиною структурних порушень бронхів.

Найчастіше при муковісцидозі розширення відбувається відразу з двох сторін дихальних шляхів, бронхоектазами вражається велика площа легенів. Стан хворого ускладнюється запаленням носових пазух і підшлункової залози, що протікає в хронічній формі.

Крім названих причин, викликати бронхоектатичну хворобу здатна аспірація (вдихання) чужорідних тіл, носоглоткового секрету, хімічних речовин і токсинів.

Виникненню структурних змін у гілках дихального горла сприяють імунні розлади. Також бронхоектаз може стати наслідком неправильного лікування гострих легеневих запалень, що виникають на тлі місцевих порушень бронхіальної структури.

Перебіг бронхоектатичної хвороби

У результаті руйнування еластичних волокон і м'язової тканини дихальних шляхів, відбувається їх розширення. Це призводить до порушень у процесах дихання. Застій мокротиння провокує сильний кашель і закупорку кінцевих відділів бронхів. Брак повітря в окремих частинах легенів стає причиною ущільнення тканин, що погіршує кровонаповнення.

Часто поява бронхоектазів пов'язана з поширенням запальних уражень легенів. Запалення зменшує еластичність бронхіальних стінок, викликаючи її витончення, випинання.

У результаті хвороби значно знижується рівень захисту бронхіального дерева від хвороботворних мікроорганізмів. У результаті на поверхні епітелію органів дихання з'являється біоплівка, що містить патогени.

Бронхоектатична хвороба протікає в трьох стадіях:

• перша — характеризується невеликими змінами дрібних бронхів, із заповненням їх в'язкою рідиною;
• друга — проявляється запаленням і нагноєнням, з руйнуванням тканин, які вистилають повітроносні шляхи зсередини, водночас в них формуються рубці;
• третя — характеризується сильним розширенням бронхів, заповнених гнійними масами; руйнівні процеси перетікають у легеневі тканини, які оточують навколишні бронхи, з появою рубців.

Хронічна інтоксикація при нагноєнні в результаті призводить до недостатнього харчування міокарда.

Симптоми бронхоектазу

Ця патологія — хронічна. Помітна її хвилеподібність: чергування посилення симптомів (гостра форма) з полегшенням стану (ремісія).

Найчастіше порушується структура бронхів, розташованих у нижніх відділах дихальних органів. Патологія може поширюватися як на одну легеню, так і на обидві відразу. Визначити локалізацію бронхоектазів важливо для вибору правильної терапії.

Симптоми бронхоектазу:

• Хрипи, задишка.
  Якщо патологічний процес встиг широко поширитися на тканини, і до поточної хвороби приєдналася бронхіальна обструкція, при диханні відзначаються хрипи, свистячі звуки в грудях, задишка.
• Кашель.
  Невіддільний основний симптом бронхоектатичної хвороби. Напади кашлю мають хронічний характер, супроводжуються відходженням мокротиння. У період полегшення рідина відходить у невеликих кількостях, переважно вранці. У фазі посилення симптомів кількість мокротиння збільшується, вона відокремлюється протягом усього дня. Відомі випадки сухих бронхоектазів, без відходження рідини.
• Зниження працездатності.
  Дихальна недостатність викликає брак кисню у крові, що відгукується на самопочутті пацієнта у вигляді слабкості, швидкої стомлюваності.
• Біль у грудях.
  При загостреному перебігу хвороби можуть виникати болі в зоні грудей, іноді поєднуються з почуттям розпирання або здавлювання, дискомфорту. До болю можуть приєднуватися озноб, гіпертермія, пітливість.
• Пальці Гіппократа.
  У разі тривалого перебігу хвороби проявляється такий своєрідний симптом, як колбовидне стовщення кінцевих пальцевих фаланг на руках. Пальці зовні стають схожі на барабанні палички.
• Відставання в розвитку.
  Нетиповий симптом, що проявляється на тлі вроджених аномалій органів дихання.

Часто люди звертаються до лікаря з підозрами на астму або інші легеневі хвороби. Їх можуть турбувати епізоди відхаркування кров'ю, сильна задишка, рецидивуюча пневмонія. Все перераховане може бути ознакою бронхоектазів.

Особливості бронхоектазу у дітей

Основним проявом бронхоектазу у дітей є хронічний бронхіт. Перші тривожні симптоми можна помітити вже у віці 3–4 років. Водночас хвороба досить активно прогресує, ремісії спостерігаються рідко.

У дітей з бронхоектатичною хворобою часто виникає гіповітаміноз, у деяких випадках виникає деформація грудної клітини. В іншому — симптоматика та ж, що і у дорослих.

Лікують патологію переважно консервативними методами.

Діагностика бронхоектатичної хвороби

Мета діагностики бронхоектазу — встановлення етіології хвороби, локалізації та характеру уражень. Перший етап діагностики — консультація лор-лікаря. Він оглядає пацієнтів з хронічним синуситом, що часто є супутнім захворюванням при бронхоектазах.

Обов'язковим при підозрі на розширення бронхів є зовнішній огляд пацієнта. У разі тривалого перебігу хвороби фахівець відразу відзначить наявність пальців Гіппократа і невеликої деформації грудної клітини. Потім потрібно прослухати легені за допомогою фонендоскопа. Лікар розпізнає характерні звуки, що з'являються у хворих під час дихання.

Наступний діагностичний етап — лабораторні дослідження. Які аналізи необхідно здати при підозрі на бронхоектатичну хворобу:

• аналіз мокротиння, для визначення наявності патогенів;
• аналіз сечі, для виявлення амілоїдозу;
• аналіз крові для визначення рівня еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну, С-реактивного білка.

Остаточний діагноз поставити допомагають дослідження із застосуванням сучасної апаратури, основним з яких є комп'ютерна томографія. Цей метод діагностики дозволяє визначити характер поширення уражень, наявність у легеневих тканинах рідини, рубців, абсцесів.

Велику ясність у картину хвороби вносить рентген легенів. На знімку фахівець розпізнає види деформації тканин, місця їх рубцювання і стоншування.

Бронхоскопія допоможе уточнити діагноз, якщо можна взяти матеріал для аналізів прямо зі слизової пацієнта.

Щоб призначити найбільш адекватну інгаляційну терапію, проводиться дослідження функції зовнішнього дихання з бронходилатаційним тестом.

Бронхографія, що застосовувалася раніше, зараз для діагностики не використовується через інвазивність і погану переносимість хворими.

Щоб вчасно встановити наявність проблем з серцем, пацієнти з бронхоектазією щорічно проходять процедуру електрокардіографії.

Лікування бронхоектазів

Зміни, завдані дихальним шляхам хворобою, невиліковні. Тому лікування бронхоектазу зводиться переважно до боротьби із запаленнями та забезпечення легеневого дренажу.

Застосування медикаментів

Найзручнішим і безпечним способом введення лікарських засобів у легені є інгаляція, що проводиться за допомогою небулайзера. За допомогою розпилення до бронхів доставляються муколітики — препарати, що розріджують мокроту. Існують лікарські засоби, для введення яких небулайзер не потрібен.

У фазі загострення хвороби пацієнтам рекомендовано застосування антибактеріальних препаратів. Підбором засобу і призначенням дозування повинен займатися тільки особистий лікар.

Бронхоектатична хвороба: хірургічне лікування

У разі важкого перебігу хвороби можливе проведення серії бронхоскопій під місцевою анестезією. Це допоможе швидко полегшити стан пацієнта.

Операції при бронхоектазах показані в наступних випадках:

• за відсутності стійкої ремісії протягом 2–3 років;
• коли локальне руйнування тканин респіраторних органів провокує кровотечі;
• якщо розвивається локальний цироз;
• коли легенева кровотеча не піддається лікарській терапії довше 24 годин;
• при кровотечі з легенів, яка за обсягом перевищує 200 мл.

Хірургічне втручання доступне для пацієнтів будь-якого віку.

Інші методи підтримки хворих

Домогтися довгострокової ремісії та поліпшити свій стан людині з пошкодженнями бронхів цілком можливо. Для цього пацієнт повинен дотримуватися правильного харчування. Існує особлива дієта для хворих — з підвищеною кількістю білка. Обов'язково у раціоні мають біти присутні продукти, багаті на вітаміни.

При хронічній дихальній недостатності пацієнту показана киснетерапія.

У період гострого перебігу хвороби застосовується УВЧ-терапія та електрофорез. Після настання полегшення проводиться СФ-опромінення та інгаляції муколітиків. Для активізації процесу виведення мокротиння пацієнт проходить процедуру вібраційного масажу.

Для поліпшення дихальних процесів фахівці рекомендують ЛФК для дітей та дорослих. Лікувальна фізкультура підвищує тиск у просвіті бронхів, збільшує рух діафрагми і міжреберних м'язів.

Контроль виліковності

Оскільки хвороба бронхів не піддається лікуванню, лікарський контроль над станом пацієнта полягає в підтримці стійкої ремісії. Хворі щорічно здають аналізи, проходять дослідження дихальної та серцево-судинної систем. Це дозволяє вчасно виявити і припинити прогресування бронхоектазів.

Профілактика бронхоектатичної хвороби

Профілактикою погіршення стану при бронхоектазі служить своєчасне лікування інфекційних захворювань. Хворий обов'язково повинен пройти вакцинацію від небезпечних хвороб, що викликаються патогенами.

Попри те, що якість життя людей з бронхоектатичною хворобою досить сильно знижено, жити з такою патологією можна довго. В останні роки значно покращилася статистика щодо рівня тривалості життя хворих та їх загального стану.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.