60. * Консультація отоларинголога (ЛОР)*

1300 грн.

Більше Згорнути down

пр-т. Володимира Івасюка, 6-Д вул. Василя Тютюнника, 37/1 вул. Оболонська набережна, 9

Всі послуги

Етмоїдит (етмоїдальний синусит)

Етмоїдит — це патологія, яка супроводжується запаленням ґратчастої пазухи носа. Інша назва — етмоїдальний синусит. Захворювання діагностується досить часто, особливо в дітей у віці до 7 років. Хвороба вважається небезпечною, тому вимагає обов'язкового лікування.

Класифікація

Різновиди запалення класифікуються залежно від характеру, локалізації та перебігу.

З урахуванням поширеності бувають такі етмоїдити:

двосторонній — ґратчасті пазухи носа вражені з двох сторін;
правобічний — запалення в осередках справа;
лівобічний — вражені пазухи зліва.

Залежно від особливостей перебігу виділяють такі форми етмоїдиту:

Катаральний.
Виникає через віруси. У хворого пропадає нюх, з'являються симптоми інтоксикації, червоніють білки очей, лопаються капіляри, виникає набряк перенісся й куточків очей.

Поліпозний.
Розвивається на фоні тривалого нежитю, частіше алергічного походження. Характеризується набряком слизової та ґратчастої кістки, поліпами, загостренням при ГРВІ.

Гнойовий.
Найнебезпечніша і складна форма з яскраво вираженою симптоматикою. У хворого сильно підвищується температура, мучить біль в очах, переніссі, на лобі й зубах, спостерігається сльозотеча, підвищується рівень інтоксикації.

За характером перебігу хвороба може мати хронічну та гостру форми.

Етіологія

Найчастіше патологічний процес розвивається як ускладнення інфекційних, грибкових, вірусних захворювань. Збудники активно розмножуються на слизових носа, слабшає імунітет, починається запалення ґратчастої пазухи.

До основних причин етмоїдиту відносять:

інфекційні захворювання;
імунодефіцит;
придбані або вроджені аномалії в розвитку носоглотки;
запалення навколоносових пазух або слизової оболонки;
травми;
переломи;
поліпи;
аденоїди;
хронічні ЛОР-захворювання;
алергічний риніт.

Часто етмоїдит виникає на фоні фронтіта, гаймориту. У новонароджених патологію може спричиняти сепсис (внутрішньоутробний, шкірний).

Патогенез

Причина хвороби — припинення повітрообміну і проникнення в пазухи патогенних агентів. Ураження ґратчастих лабіринтів — це вторинний процес, тому локалізація запалення буде залежати від первинного осередка.

Патологія спричиняє набряк слизової й нежить. Набряк виникає швидко через пухкість строми, що погіршує дренування й повітрообмін і погіршує стан слизової оболонки. Вхідні отвори закупорюються, спостерігається місцева гіпоксія, аеробний гліколіз.

У результаті виникає метаболічний ацидоз і порушується активність ферменту, який відповідає за місцевий захист. Усі ці чинники спричиняють запалення й активне розмноження патогенної флори.

До основних збудників захворювання відносять віруси, які провокують ГРВІ, аденовірусну інфекцію, грип тощо. Винуватцями запалення також можуть стати грибки, стафілокок, стрептокок, або відразу кілька агентів. Збудники потрапляють у пазухи рідше контактним, частіше гематогенним шляхом.

Симптоми етмоїдиту

До основних клінічних проявів етмоїдального синуситу належать:

симптоми інтоксикації;
головний біль у зоні перенісся;
посилення больового синдрому під час нахилів голови;
нежить.

Гострий етмоїдит виникає раптово, виявляється яскравими симптомами, протікає важко. Під час риноскопії лікар може спостерігати скупчення ексудату (гнійного або гнійно-слизового) на задній стінці горла й у середньому носовому ході.

Симптоми гострого запалення:

сильний головний біль, який може фокусуватися в очницях, у зоні перенісся та на крилах носа, посилюючись у нічний час;
фотофобія;
погіршення загального стану і працездатності;
підвищення температури;
втома, розбитість;
підвищена чутливість і потовщення шкірі всередині очниці;
порушення або втрата нюху;
утруднення носового дихання;
поява синдрому інтоксикації;
біль, слабкість у м'язах;
поява гнійних виділень із носа зі слизом, з запахом або без.

Залежно від збудника, може постраждати нервова система, з'явитися нейротоксикоз, сильний головний біль, блювота. Якщо захворювання спричинили токсини, тропні до шлунково-кишкового тракту, переважно спостерігається розлад кишечника. Септична форма провокує ниркову недостатність.

Якщо симптоми етмоїдиту спостерігаються більше ніж 12 тижнів, хвороба переходить у хронічну форму. Під час ремісії хворий почувається нормально, іноді спостерігається головний біль і нежить.

У разі загостренні виникають такі ознаки етмоїдиту:

больові відчуття під час руху очима;
набряк верхньої повіки;
поява гнійного ексудату, часто мізерного, з неприємним запахом;
біль і важкість у переніссі, яка посилюється в момент нахилу голови;
скупчення вранці в носоглотці великої кількості слизу і гною, які складно відхаркати;
нестерпний головний біль.

У дітей захворювання розвивається швидко, практично за кілька годин.

Гостра форма супроводжується:

підвищенням температури до 39 °C і більше;
набряком повіки;
гнійними або слизисто-гнійними виділеннями з носа;
болем у переніссі;
тривалим нежитем.

Для хронічної форми характерна уповільнена симптоматика, яка виникає внаслідок первинної патології верхніх дихальних шляхів.

У новонароджених запалення протікає важко. Малюк відмовляється від грудей або пляшечки, часто відригує і рве, плаче, спостерігається занепокоєння, набряк у зоні перенісся. Такий стан вимагає термінового ушпиталення.

Особливості перебігу етмоїдиту під час вагітності

Під час виношування малюка запалення може виникнути на фоні ГРВІ, риніту та інших інфекційних патологій. Патологія розвивається також під час гормональної перебудови.

Захворювання починається з нежиті, який не зникає через 2 тижні, рясних виділень, іноді гнійних. Запалення спричиняє біль між бровами, біля крил носа, у переніссі, потилиці, тімені. У деяких хворих спостерігається підвищення температури, погіршення зору, нюху, слуху, сухий кашель.

Для лікування можуть використовуватися протинабрякові назальні засоби, препарати з кортикостероїдами. У разі бактеріальної форми призначаються антибіотики, безпечні для плода, анальгетик. Будь-які ліки необхідно приймати тільки після консультації лікаря-отоларинголога або особистого лікаря.

Особливості етмоїдиту в дітей

Діти більш схильні до розвитку етмоїдального синуситу. Патологія виникає в міжсезоння, як ускладнення ГРВІ, застуди тощо. У групі ризику — діти з викривленням носової перетинки й порушенням легкості осередків.

Основні симптоми захворювання в дітей:

закладеність носа;
мігрень;
біль у зоні очниць і підстави носа;
погіршення нюху;
порушення концентрації й пам'яті;
швидка стомлюваність;
серозні або гнійні виділення з носа.

У разі появи перших ознак потрібно негайно показати дитину дитячому лікарю-отоларингологу або педіатру. Інакше можуть виникнути серйозні ускладнення. Захворювання може вражати центральну нервову систему, що призводить до відхилень у розвитку, менінгіту, патологій мозку тощо.

Наслідки етмоїдиту

У разі відсутності терапії або її неефективності гній поширюється на прилеглі органи, спричиняючи ускладнення, небезпечні для здоров'я й життя. Поміж них:

Руйнування ґратчастого лабіринту
Емпієма
Абсцес мозку
Флегмона очниці
Ретробульбарний і гнійний менінгіт
Енцефаліт
Тромбоз венозних синусів та ін.

У разі зниженого імунітету інфекція проникає в дихальні шляхи, де провокує пневмонію, бронхіт, бронхіальну астму.

Не можна інтенсивно висякатися, щоби не створити високий тиск у повітроносних шляхах і патогени не змогли проникнути в додаткові синуси. Секрет видаляється аспіратором і солоною водою.

Етмоїдит: діагностика захворювання

Діагноз встановлюється на основі результатів фізикальних, інструментальних та лабораторних досліджень. На прийомі лікар дізнається про симптоми, наявність первинних захворювань. Проводить диференціацію з іншими патологіями.

Інструментальне дослідження включає:

ендоскопічний огляд;
рентген пазух;
КТ;
МРТ;
риноскопію.

Лабораторні аналізи:

загальний аналіз крові;
бактеріологічне дослідження матеріалів, взятих під час пункції.

На КТ чітко видно ознаки етмоїдиту — набряк слизової оболонки, наявність секрету з гноєм.

Лікування етмоїдиту

Терапія легких форм захворювання проводиться амбулаторно, у разі середньо-тяжкого перебігу необхідне ушпиталення.

Консервативне лікування етмоїдиту включає:

приймання антибіотиків широкого спектра дії — за результатами бактеріологічного дослідження підбирається препарат, до якого чутливі патогени;
усунення симптомів — за наявності набряків використовують судинозвужувальні засоби, для зняття болю й температури — призначають НПЗЗ, щоби зміцнити імунітет — показані імуномодулятори та вітаміни;
фізіотерапія, необхідна для прискорення одужання, застосовується після купування гострої фази; пацієнту призначають УВЧ, електрофорез, фонофорез.

А також проводиться промивання придаткових пазух носа за Проетцем (зозуля).

Операції при етмоїдиті

Хірургічне лікування показано в разі хронічної форми, ускладнень у вигляді поліпоподібного розростання слизової, поширенні запалення на окістя, кісткову тканину.

Малотравматичним і ефективним методом вважається ендоскопічна операція, яка проводиться із застосуванням спеціального інструменту. Лікар спостерігає за ходом втручання на моніторі. Осередки розкриваються, уражені ділянки усуваються. Операція безболісна, оскільки пацієнт перебуває під наркозом.

Контроль виліковування

Лікування вважається ефективним, якщо запальний процес був купейний, відновлена нормальна аерація, відсутня симптоматика, вдалося запобігти появі потенційних ускладнень та домогтися стійкої ремісії в разі хронічного перебігу.

Профілактика етмоїдиту

Запалення пазух рідко виникає без супутніх патологій, тому основним профілактичним заходом можна вважати своєчасне лікування вірусних, грибкових і бактеріальних захворювань. Рекомендується не переохолоджуватися, обробляти рани на голові, підвищувати імунітет, їсти овочі, фрукти.

Правильно приймайте препарати, призначені під час первинного захворювання, вчасно корегуйте вроджені дефекти носоглотки.

Поради та рекомендації

Етмоїдит знижує якість життя, погано позначається на життєвому тонусі й емоційному стані. Пом'якшити прояви симптоматики допоможуть такі рекомендації:

забезпечте собі хороший відпочинок і здоровий сон;
не забувайте про легкі фізичні навантаження;
знизьте роздратування за допомогою трав'яних чаїв з ромашки, меліси, м'яти;
після вечері почекайте 2–3 години, а потім йдіть спати;
перед сном усуньте будь-які джерела світла, провітріть кімнату.

Прості поради допоможуть поліпшити настрій і спокійно дочекатися одужання.

Питання-Відповідь

Що таке осередок гратчастого лабіринту?

Гратчастий лабіринт об'єднує осередки (клітини) гратчастої кістки, які утворюють додаткові пазухи носа. Гратчастий лабіринт розташований між лобовою кісткою, верхньою щелепою, слізною, піднебінною і клиноподібною кістками. Клітини гратчастої кістки порожнисті, розташовані в кілька ярусів, тісно прилягають одна до одної та з'єднуються з порожниною носа. Все це сприяє швидкому поширенню запалення. В основному етмоїдит з'являється на тлі грипу та гострих респіраторних інфекцій.

Чи можна вилікувати хронічний поліпозний етмоїдит?

Хронічний поліпозний етмоїдит — це запальне захворювання придаткових пазух носа (синуситів) і характеризується утворенням поліпів. Для лікування захворювання застосовують різні методи: фармакотерапію, фізіотерапевтичні процедури, оперативне втручання. Найбільш ефективними в позбавленні від поліпозного етмоїдиту є хірургічне лікування і лазерне видалення поліпів.

Що таке гаймороетмоїдит?

Гаймороетмоїдит — це запальне захворювання гайморових пазух і лабіринтів гратчастої кістки (придаткових пазух носа). Гаймороетмоїдіт найчастіше зустрічається у дітей. Захворювання має неспецифічні симптоми, тому точний діагноз може поставити тільки отоларинголог. Дитячі отоларингологи відзначають, що своєчасно призначене та проведене лікування веде до повного одужання. Однак запущені форми можуть призвести до тяжких ускладнень, аж до загрози життю дитини.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

лор педіатрія дитячий лор лор-хірургія

Експерт у напрямку:

Товстолит Валерій Павлович

Завідуючий стаціонарним ЛОР-відділенням, лікар-отоларинголог вищої категорії, ЛОР-хірург

Який лікар лікує етмоїдит?

Терапією етмоїдиту займається лікар-отоларинголог. За необхідності підключаються вузькі фахівці. Рекомендуємо пройти комплексну діагностику та лікування етмоїдиту в Києві у клініці МЕДІКОМ (у підрозділах на Оболоні й Печерську). Сучасні методи лікування, включаючи ендоскопічну малоінвазивну ЛОР-хірургію, дають змогу усунути запальний процес швидко й ефективно. Не можна затягувати з візитом до лікаря, інакше серйозних ускладнень не уникнути.