Аносмія: причини та лікування 

Складно уявити світ без запахів. Ми настільки звикли, що нюх є невід'ємною частиною нашого життя, що коли він зникає, це вносить значний дискомфорт у всі сфери життя. Проте останнім часом спостерігається різке зростання випадків втрати нюху (аносмія). Головним чином це пов'язано зі стрімким поширенням коронавірусу, одним з основних симптомів якого є відсутність нюху. Аносмія може бути самостійним явищем, але найчастіше вона супроводжує якесь захворювання.

Що таке аносмія?

Аносмія — це повна відсутність нюху. Часткову втрату нюху прийнято називати гіпосмією. Втрата нюху може значно погіршити якість життя, позбавити людину задоволення не лише насолоджуватися приємними запахами, а й їжею, оскільки нюх та смак тісно взаємопов'язані між собою.

Для того, щоб відчувати запахи, необхідна нормальна робота нюхових нервових клітин (нейронів), які вловлюють запахи, що поширюються у вигляді молекул різних речовин, і передають інформацію для подальшої обробки в мозок. Нейрони знаходяться у слизовій оболонці носа. Якщо в носових проходах спостерігається набряк або проходженню повітря перешкоджає скупчення слизу, нюхові нейрони пошкоджені або зруйновані, мозок не отримує необхідної та достовірної інформації про той чи інший запах.

Аносмія найчастіше зустрічається у чоловіків, ніж у жінок. Ризик втрати нюху з віком зростає. У багатьох осіб до 60 років спостерігається часткова відсутність нюху (фізіологічна чи стареча аносмія).

Класифікація аносмії

Усі порушення нюху умовно поділяють на групи:

• периферична аносмія — знижено функції нюхових рецепторів або пошкоджено слизову оболонку носа;
• провідникова аносмія — порушення передачі нервового імпульсу від нюхового рецептора аналізатору;
• центральна аносмія — інформація, що була отримана від рецепторів та аналізаторів, не сприймається і не аналізується у відповідному відділі головного мозку.

Серед периферичних аносмій виділяють функціональну, есенціальну, респіраторну та старечу аносмію.

Втрата нюху може бути односторонньою або двосторонньою.

Часто аносмія може поєднуватись з таким симптомом, як агевзія (втрата смаку).

При неврологічних ураженнях пацієнтів періодично може переслідувати смердючий запах, значно знижується чутливість до звичних ароматів.

Інтоксикація організму з ураженням нервової системи найчастіше супроводжується частковою відсутністю нюху. Залежно від особливостей токсину (солі важких металів, психотропні засоби, продукти переробки, чадний газ та ін.), можуть виникнути такі ознаки аносмії, як: диспепсичні розлади, втрата свідомості, ураження внутрішніх органів.

Особливості аносмії при вагітності

Часто вагітність супроводжують різні порушення нюху — часткова втрата нюха, нюхові галюцинації, аносмія. Це пов'язано зі змінами в роботі вегетативної нервової системи, зміною функціонування залоз внутрішньої секреції, активності гіпоталамо-лімбічної системи (зокрема, структур нюхового центру). Порушення нюху можуть спостерігатися з перших тижнів вагітності до пологів.

Особливості аносмії у дітей

У дітей найчастіше зустрічається вроджена аносмія, пов'язана з порушенням формування лицьової частини черепа, носа при генетичних захворюваннях (синдром Каллмана). Лікувати вроджену аносмію дуже важко. У таких випадках дитячі отоларингологи рекомендують хірургічне втручання лише до досягнення 3-4-річного віку дитини.

Зниження здатності розпізнавати запахи у дитини найчастіше пов'язане з інфекційними захворюваннями, впливом токсичних речовин у зовнішньому середовищі тощо. При усуненні причини, що викликала аносмію, нюх відновлюється.

При необхідності отоларинголог направляє на консультацію до алерголога, ендокринолога, невролога, психіатра, лікаря-онколога та інших фахівців.

Лікування аносмії

Основна мета лікування аносмії — усунення обструкції та причин, що викликали набряк мозку. Тільки правильно обрана тактика лікування допомагає запобігти розвитку несприятливих наслідків аносмії.

Принципи лікування аносмії:

• симптоматичне лікування;
• медикаментозне лікування (протинабрякові, антигістамінні, антибіотики та противірусні препарати, стероїди, гормональні препарати, протиалергічні засоби);
• фізіотерапевтичні процедури (промивання та зрошення носової порожнини, інгаляції).

Специфічна терапія неврологічних, запальних та психогенних розладів призначається після комплексного обстеження пацієнта.

Для деяких видів аносмії на сьогоднішній день немає спеціального лікування. У такому разі відсутність нюху залишиться постійною.

Профілактика аносмії

Попередити втрату нюху можна, якщо:

• відмовитися від куріння;
• своєчасно лікувати бактеріальні та вірусні інфекції;
• у достатній кількості вживати вітаміни та мікроелементи;
• регулярно проходити профілактичні огляди з виявлення прихованих патологій.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Джерела

• Medscape
• Mayo Clinic