exit
search serach
Що таке гіпотонія (артеріальна гіпотензія)?

Що таке гіпотонія (артеріальна гіпотензія)?

Гіпотонія — це гостре або хронічне зниження показників артеріального тиску понад 20 % від його звичайних цифр, яке призводить до недостатнього кровопостачання органів. На розвиток цього стану вказують цифри 90/60 мм рт. ст. й нижче.

Від гіпотонії насамперед страждає головний мозок, який недоотримує необхідну кількість кисню. Низький тиск призводить також до кисневого голодування інших органів і систем. У результаті організм накопичує продукти обміну речовин, сповільнюється кровообіг і розвивається інтоксикація.

У медичній літературі трапляється ще одна назва зниження тиску — «артеріальна гіпотензія».

Класифікація гіпотонії

Причини появи зниженого тиску можуть бути як патологічними, так і фізіологічними.

Фахівці виділяють такі різновиди патологічної гіпотонії:

  • Гостра (колапс або шок).
    Тиск знижується різко через серцеву недостатність, отруєння, сильну алергічну реакцію, кровотечу, травму головного мозку. Людина в такому стані потребує екстреної медичної допомоги.
  • Хронічна первинна або вторинна.
    Тиск постійно знижений. Первинна (або ідіопатична) гіпотензія є самостійним захворюванням, імовірно розвивається через неврозоподібний стан судиннорухальних центрів і часто виникає через тривалі стреси. Вторинна гіпотензія провокується деякими інфекціями, хронічними захворюваннями або дефіцитом деяких вітамінів.

Фізіологічні гіпотонії поділяють на:

  • Компенсаторну.
    Виникає в тих, хто активно займається спортом і виконує важку фізичну роботу.
  • Географічну.
    Розвивається в жителів високогір'я або країн із жарким чи холодним кліматом, коли повітря розряджене або містить мало кисню.
  • Ортостатичну.
    Виникає при різкому підйомі після тривалого перебування в положенні сидячи або лежачи.
  • Постпрандиальну.
    Викликається перерозподілом крові після прийому їжі.

Іноді низький артеріальний тиск передається в спадок, і деякі лікарі виділяють таку гіпотензію в особливу форму.

Етіологія гіпотонії

Причини гіпотонії поділяються на фізіологічні й патологічні.

До патологічних причин гіпотензії відносять:

  • різке зменшення об'єму циркулюючої крові при травмах, опіках і кровотечах;
  • зневоднення;
  • зниження тонусу кровоносних судин при анафілактичному й септичному шоці;
  • серцева недостатність при різних захворюваннях: аритмії, тромбоемболії легеневій артерії, внутрішньосерцевій блокаді, інфаркті міокарда, серцевій ваді та ін.;
  • різні хронічні захворювання та інфекції: патології наднирників, остеохондроз шийного відділу хребетного стовпа, деякі патології органів дихання, анемія, ревматизм, цукровий діабет та інші патології ендокринної системи, гепатит, цироз печінки, панкреатит, виразкова хвороба, туберкульоз та ін.;
  • травми спинного й головного мозку;
  • дислокація або ротаційний підвивих шийного хребця С1 (наприклад, при необережному та різкому повороті голови чи перекидах);
  • родові та акушерські травми;
  • порушення психоемоційного стану при хронічній втомі, стресових, депресивних і апатичних станах;
  • неврози;
  • психологічні травми;
  • отруєння окисом вуглецю, фосфорорганічними та іншими речовинами;
  • алергічні реакції;
  • хронічна інтоксикація при алкоголізмі;
  • вживання деяких лікарських препаратів: передозування при прийомі ліків проти гіпертонії;
  • побічні реакції від антидепресантів, міорелаксантів та інших засобів;
  • голодування й жорсткі дієти;
  • дефіцит вітаміну С, Е, групи B.

Фізіологічній гіпотензії можуть сприяти такі чинники:

  • пристосування до життя у високогірних зонах і в країнах із холодним і жарким кліматом;
  • тривалі й інтенсивні фізичні тренування;
  • підлітковий вік зі швидким зростанням;
  • худорлява статура;
  • стан після пробудження (в нормі після нічного сну упродовж дня тиск може підвищуватися на 30–40 одиниць);
  • тривале перебування в положенні лежачи, наприклад, при постільному режимі чи стоячи;
  • переохолодження;
  • різка зміна положення тіла з горизонтального у вертикальне;
  • вживання їжі (зазвичай у літніх або людей із гіпертонічною хворобою, цукровим діабетом або хворобою Паркінсона);
  • вагітність.

Патогенез гіпотонії

Гіпотонія може провокуватися різними механізмами:

  • скорочення об'єму циркулюючої крові;
  • зниження серцевого викиду: ударного і хвилинного;
  • зменшення припливу венозної крові до серця;
  • зниження опору судинних стінок.

При гіпотензії головний мозок та інші органи страждають від кисневого голодування. Крім цього, недостатнє кровопостачання призводить до порушення метаболізму та розвитку інтоксикації.

Клінічні прояви гіпотонії

Ознаки гіпотонії визначаються ступенем її вираженості та тривалістю.

Симптоми гострої гіпотонії

При розвитку колапсу або шоку симптоми гіпотонії різко виникають і швидко прогресують.

При колапсі у хворого з'являється:

  • виражена загальна слабкість;
  • запаморочення;
  • потемніння в очах;
  • відчуття ознобу;
  • спрага;
  • зниження температури;
  • похолодання рук і ніг;
  • блідість шкіри;
  • синюшність слизових оболонок;
  • загострення рис обличчя;
  • холодний піт;
  • слабкий пульс;
  • прискорене дихання;
  • зниження показників артеріального тиску;
  • затуманена свідомість;
  • байдужість до подій;
  • тремтіння пальців;
  • млява реакція зіниць на світло;
  • судоми (іноді).

При шокових станах виділяють три ступені тяжкості гіпотонії:

  • I (систолічний) — АТ 90 мм рт. ст., пульс 90–100 у хвилину, блідість шкіри та слизових, прискорене дихання, хворий загальмований, але реагує на біль і вступає в діалог;
  • II — АТ 75–80 мм рт. ст., пульс 110–140, виражена блідість і синюшність слизових, сильна загальмованість і адинамія, на питання хворий відповідає правильно, повільна мова;
  • III — АТ 60 мм рт. ст. і нижче, пульс 140–180 визначається тільки на великих артеріях, землистий відтінок шкіри, холодний піт, глухість тонів серця, байдужість до оточуючих, відсутність реакції на біль, відповіді на питання односкладові й даються не відразу.

При подальшому прогресуванні шоку розвивається термінальний стан, що вимагає негайних реанімаційних заходів. У хворого АТ нижче 50 мм рт. ст. або не визначається, шкіра з мармуровим малюнком і застійними плямами, свідомість втрачається, розширені зіниці, губи синюшні, пульс ледь прощупується навіть на великих артеріях, дихання судорожне й рідкісне. У більшості випадків ця стадія шоку призводить до смерті.

Симптоми хронічної гіпотонії

При хронічній гіпотензії протягом тривалого часу відчуваються такі симптоми:

  • зниження працездатності;
  • млявість вранці;
  • загальна слабкість;
  • неуважність;
  • підвищена пітливість;
  • погіршення зору;
  • холодні руки та стопи;
  • запаморочення;
  • нудота;
  • серцебиття й тахікардія при навантаженнях;
  • гіперчутливість до зміни погоди або клімату;
  • болю в серці давить або колючого характеру;
  • дратівливість, апатія й емоційна лабільність;
  • схильність до закачування;
  • головний біль (зазвичай у лобово-тім'яної або лобно-скроневої зони).

Періодично, зазвичай у задушливому й жаркому приміщенні або в транспорті, у хворого можуть виникати непритомність. Також пацієнти часто скаржаться на порушення сну, і тому їм для повноцінного відпочинку необхідно більше часу.

Особливості перебігу гіпотонії під час вагітності

Під час гестації основна причина зниження тиску — підвищення рівня прогестерону, який спричиняє розслаблення м'язового шару судин і розширення артерій. На пізніх термінах гіпотонія викликається перерозподілом крові між тілом матері та вагітною маткою.

У нормі артеріальний тиск у вагітної знижується не більше ніж на 5–10 мм рт. ст. в порівнянні зі звичайними показниками. В інших випадках гіпотонія спричиняє значне погіршення самопочуття матері та викликає кисневе голодування плода.

При фізіологічній гіпотонії у вагітної періодично виникають запаморочення, дзвін у вухах, швидка стомлюваність, сонливість, похолодання рук і ніг. Зазвичай вони проходять самостійно й не вимагають спеціального лікування. Іноді в жінки може виникати переднепритомний стан і непритомність. Особливо часто може відбуватися в жарких і задушливих приміщеннях або при сильному стресі.

При патологічній гіпотонії під час вагітності АТ знижується значно. Водночас погіршується не лише стан матері, але і плода. Надмірне зниження тиску може призводити до ускладнень вагітності:

  • токсикозу й гестозу;
  • фетоплацентарній недостатності;
  • хронічній гіпоксії плода;
  • викидня;
  • завмерлої вагітності;
  • недоношеності;
  • гіпотрофії плода;
  • слабкій пологовій діяльності.

Для нормалізації артеріального тиску вагітним рекомендується регулярно займатися фізкультурою, частіше гуляти на вулиці та провітрювати приміщення, спати не менше 10 годин на добу, приймати контрастний душ. У меню повинні бути білкові страви в достатньому обсязі та 6–9 мг солі. У день варто приймати до 2 літрів рідини. При схильності до стресів необхідно вживати седативні засоби рослинного походження: пустирник, валеріану тощо.

При вираженій гіпотонії необхідно звернутися до лікаря. Самолікування під час вагітності неприпустиме. Безпечні препарати може призначити тільки фахівець.

Особливості гіпотонії в дітей

Гіпотензія в дітей молодшого віку спостерігається рідко й частіше виявляється в підлітків, особливо в дівчат. Зрозуміти, що таке гіпотонія в дітей, допоможуть такі показники артеріального тиску (в мм рт. ст.):

  • 7–9 років — 80/40;
  • 10–13 років — 85/45;
  • 14–15 років — 90/50;
  • 16–17 років — 90/55.

Якщо цей стан не провокується фізіологічними або патологічними причинами, то він виникає через надмірно швидкий ріст організму. Тактика лікування визначається симптомами гіпотонії. Воно може бути консервативним або медикаментозним.

Ускладнення гіпотонії

До наслідків гіпотонії належать такі стани:

  • непритомність;
  • травми при непритомності;
  • шок;
  • колапс;
  • інсульт;
  • інфаркт міокарда;
  • гіпотонічний криз за кардіальним або церебральному типу;
  • летальний результат.

Перша допомога при гіпотонії

При раптовому падінні показників артеріального тиску треба переконатися, що у хворого немає цукрового діабету, травм або поранень, внутрішніх пошкоджень, які здатні спричинити кровотечу. Якщо ці стани не виявлено, то необхідно:

  • покласти хворого на рівну поверхню на спину й підняти ноги (під гомілки можна покласти валик з одягу тощо);
  • забезпечити приплив свіжого повітря і зняти тісний одяг;
  • виміряти АТ і записати результати;
  • напоїти міцним чаєм із цукром;
  • забезпечити оптимальний температурний режим.

Якщо стан хворого не стабілізувався, треба викликати бригаду екстреної медичної допомоги.

Діагностика гіпотонії

При розвитку шоку або колапсу необхідно відразу ж викликати швидку допомогу.

Щоб виявити причини гіпотонії хронічної форми, потрібно звернутися до терапевта. Лікар уважно вивчить усі скарги, анамнез життя і хвороби пацієнта, проведе вимірювання артеріального тиску. За необхідності призначить моніторинг тиску протягом доби або тижня. Для обстеження можуть призначатися різні дослідження:

Якщо потрібно провести додаткову діагностику гіпотензії, призначаються консультації кардіолога, невролога або ендокринолога.

Лікування гіпотонії

Тактика лікування артеріальної гіпертензії визначається клінічним випадком. При фізіологічних варіантах зниження АТ терапія не потрібна. У випадках гострої або вторинної гіпотонії призначається лікування першопричини порушень тиску. При первинній гіпотонії проводиться комплексна немедикаментозна й медикаментозна терапія.

Загальні рекомендації

Пацієнту варто дотримуватися режиму дня, достатньо спати, уникати перевтоми, займатися фізкультурою, часто провітрювати приміщення й бувати на свіжому повітрі. Раціон має бути повноцінним. Їжу краще приймати невеликими порціями 4–5 разів на день. Вживання великої кількості солі, міцного чаю або кави для підвищення артеріального тиску потрібно обговорити з лікарем. Хворому необхідно відмовитися від шкідливих звичок, різких змін положення тіла, загартовуватися та виключити всі інші агресивні чинники.

Медикаментозна терапія

Стабілізувати тонус судин, ритм серця, нівелювати зовнішні негативні чинники допоможуть такі препарати:

  • адаптогени;
  • аналептики;
  • адреноміметики;
  • ноотропи;
  • холінолітики;
  • психомоторні стимулятори;
  • седативні;
  • вітамінно-мінеральні комплекси.

Призначити ліки може тільки лікар.

Фізіотерапія

Лікування може доповнюватися різними фізіопроцедурами:

  • електрофорезом;
  • масажем;
  • ЛФК;
  • електросном;
  • мікрохвильовою терапією на зону наднирників;
  • кисневими ваннами;
  • УФО шкіри тощо.

Народна медицина

За погодженням із лікарем можуть прийматися різні фітозбори, ванни з відварами лікарських рослин, мед, пилок рослин, маточне молочко та інші природні адаптогени. Перед їх застосуванням варто переконатися у відсутності алергічної реакції.

Профілактика гіпотонії

Запобігти розвитку гіпотонії допоможе виконання простих рекомендацій:

  • дотримання режиму дня;
  • сон не менше 8 годин на добу;
  • заняття фізкультурою і спортом;
  • прогулянки на свіжому повітрі;
  • контрастний душ;
  • плавання;
  • правильний режим пиття;
  • повноцінне харчування;
  • відмова від шкідливих звичок.

А також треба плавного підніматися зі стільця або ліжка, уникати травм і стресів, приймати ліки за призначенням лікаря й не підвищувати їхнє дозування, регулярно відвідувати лікаря для виявлення й лікування хронічних патологій.

Автор статті:

Зав.терапевтичним відділенням на Печерську, лікар-кардіолог вищої категорії

Експерт у напрямку:

Завідуюча консультативно-діагностичним відділенням стаціонару, лікар-терапевт вищої категорії

Який лікар лікує гіпотонію?

Дізнатися, який лікар лікує гіпотонію в клініці МЕДИКОМ на Оболоні й Печерську, вам допоможуть оператори нашого колл-центру. Для лікування гіпотонії в Києві краще звернутися до професіоналів. У нас працюють досвідчені лікарі для дітей і дорослих, може надаватися невідкладна допомога, є всі умови для точної діагностики. Звертайтеся до нас і живіть без гіпотонії.

Антропова Тетяна Вікторівна
Лікар-педіатр вищої категорії
comment 8
Богдан Ольга Володимирівна
Лікар невідкладних станів першої категорії
comment 0
Бондаренко Марія Сергіївна
Лікар-педіатр, консультант з грудного вигодовування
comment 5
Васкес Абанто Анна Естуардівна
Лікар-терапевт, лікар-гастроентеролог
comment 12
Васкес Естуардо Едуардович
Лікар-терапевт, кардіолог, лікар невідкладних станів, кмн (PhD)
comment 0
Вишневська Лариса Володимирівна
Лікар-педіатр першої категорії
comment 22
Вілівчук Вадим Віталійович
Лікар медицини невідкладних станів другої категорії
comment 0
Волова Катерина Федорівна
Лікар-педіатр вищої категорії
comment 16
Ганчева Олена Анатоліївна
Лікар-терапевт вищої категорії, лікар-гастроентеролог
comment 9
Гершкович Ігор Вікторович
Лікар-кардіолог, реаніматолог, терапевт вищої категорії, кандидат медичних наук
comment 20
Голод Андрій Григорович
Лікар-кардіолог вищої категорії, лікар-терапевт, к.м.н.
comment 7
Гусєв Валентин Вікторович
Лікар ультразвукової діагностики, лікар-терапевт вищої категорії
comment 11
Демаш Юлія Георгіївна
Лікар-педіатр вищої категорії, дитячий імунолог
comment 14
Джалалова Вікторія Миколаївна
Лікар-педіатр, дитячий гастроентеролог, дієтолог вищої категорії
comment 6
Дутчак Михайло Григорович
Лікар медицини невідкладних станів, лікар-кардіолог вищої категорії
comment 0
Завалько Світлана Василівна
Лікар ультразвукової діагностики вищої категорії, лікар-терапевт
comment 7
Зиньковська Софія Михайлівна
Лікар-педіатр першої категорії
comment 5
Ісламова Олена Василівна
Лікар-терапевт вищої категорії, кандидат медичних наук
comment 10
Каламанова Олена Петрівна
Завідуюча педіатричним відділенням на Оболоні, лікар-педіатр вищої категорії
comment 14
Келемен Лариса Вікторівна
Завідуюча поліклінікою на Печерську, лікар-терапевт, лікар загальної практики вищої категорії
comment 9
Кіслова Оксана Леонідівна
Лікар-терапевт вищої категорії, лікар-гастроентеролог
comment 5
Колосова Лариса Володимирівна
Лікар педіатр вищої категорії
comment 7
Коструба Олена Олексіївна
Лікар-терапевт
comment 2
Костюк Ніна Вікторівна
Лікар-педіатр першої категорії
comment 0
Лисак Юлія Володимирівна
Завідуюча терапевтичним відділенням на Оболоні, лікар-терапевт вищої категорії, пульмонолог першої категорії
comment 13
Лисенко Олена В'ячеславівна
Лікар педіатр-неонатолог першої категорії
comment 12
Лук'янов Сергій Олександрович
Лікар-терапевт 2 категорії
comment 7
Мамонова Олена Миколаївна
Лікар-педіатр вищої категорії
comment 10
Марунчин Тетяна Андріївна
Лікар-педіатр
comment 5
Матвєєва Світлана Юріївна
Лікар-педіатр, дитячий алерголог вищої категорії, к.м.н.
comment 1
Машуренко Катерина Юріївна
Лікар-педіатр вищої категорії
comment 0
Мельничук Надія Олександрівна
Лікар-дієтолог, лікар-терапевт
comment 5
Метелиця Інна Миколаївна
Завідуюча педіатричним відділенням на Печерську, лікар-педіатр, дитячий алерголог вищої категорії
comment 18
Міщенко Альона Юріївна
Лікар-терапевт вищої категорії
comment 4
Овчиннікова Наталія Миколаївна
Завідуюча консультативно-діагностичним відділенням стаціонару, лікар-терапевт вищої категорії
comment 26
Огієнко Наталія Юріївна
Лікар-терапевт, гастроентеролог І категорії
comment 1
Папуша Ірина Андріївна
Лікар-кардіолог ІІ категорії, терапевт вищої категорії
comment 5
Попович Світлана Михайлівна
Лікар-педіатр першої категорії
comment 21
Ремінна Наталія Янівна
Лікар-терапевт вищої категорії
comment 2
Рикова Олена Іванівна
Лікар-терапевт вищої категорії, ендокринолог
comment 6
Римаренко Павло Володимирович
Лікар медицини невідкладних станів вищої категорії
comment 8
Рудковська Наталія Миколаївна
Завідуюча терапевтичним відділенням стаціонару, лікар-терапевт, кардіолог першої категорії
comment 11
Серга Олена Миколаївна
Лікар педіатр-неонатолог вищої категорії
comment 49
Сергєєва Альбіна Миколаївна
Лікар-педіатр, лікар медицини невідкладних станів І категорії
comment 0
Сіваш Неллі Василівна
Лікар-терапевт вищої категорії, лікар-гастроентеролог вищої категорії
comment 12
Слеб Ярослав Сергійович
Лікар-педіатр
comment 0
Стрюкова Євгенія Сергіївна
Лікар-педіатр першої категорії
comment 15
Терещенко Андрій Анатолійович
Лікар невідкладних станів вищої категорії
comment 1
Тичук Надія Віталіївна
Лікар-терапевт вищої категорії
comment 10
Топчу Вікторія Олександрівна
Лікар невідкладних станів, терапевт вищої категорії
comment 2
Устьянцев Олексій Олександрович
Завідувач відділенням невідкладної допомоги, лікар невідкладних станів вищої категорії, лікар-терапевт
comment 8
Фірсова Лаура Самвелівна
Лікар-педіатр вищої категорії
comment 16
Черненко Галина Іванівна
Лікар медицини невідкладних станів, лікар-педіатр вищої категорії
comment 0
Швець Олег Віталійович
Лікар-терапевт вищої категорії, лікар-гастроентеролог вищої категорії, лікар-дієтолог вищої категорії, к.м.н., доцент
comment 0
Юрова Людмила Євгенівна
Лікар невідкладних станів, лікар виїздної бригади
comment 0
Яременко Олена Леонідівна
Лікар-терапевт вищої категорії
comment 0

Вiдгуки

24.01.2021 11:03
Екатерина

Правдивая информация, сервис на высшем уровне.

12.12.2020 06:54
Даниил 1983

Лучший сайт, неоднократно обращаюсь всегда реальная информация, составленная специалистами.

04.12.2020 19:31
Андрей Федянин

Спасибо за разъяснения, теперь точно знаю, что делать с моей проблемой.

25.11.2020 12:52
Федя Кофтун

Согласен со всей информацией, изложенной в статье.

16.10.2020 15:05
Коротков Серега

Отличная статья, но хотелось бы добавить профилактику болезни и методы лечения.

09.08.2020 17:39
Дарья Горохова

Спасибо, нашла все, что искала

Показати ще 3

arrow

Всього 6 відгуків

залишити відгук arrow arrow
Ваша оцінка
star star star star star
error
error
error
error
Прийнято! Ваш дзвінок опрацьовується.
Хочете, передзвонимо Вам?
Наприклад: 0XX XXX XX XX
Передзвоніть
Наприклад: 0XX XXX XX XX
Вільних операторів на лінії: 6
Замовлень дзвінків сьогодні: 100+
Прийнято! Ваш дзвінок опрацьовується.
Хочете, передзвонимо Вам?
Наприклад: 0XX XXX XX XX
Вільних операторів на лінії: 6
Замовлень дзвінків сьогодні: 100+
Прийнято! Ваш дзвінок опрацьовується.
Хочете, передзвонимо Вам
в зручний час?
КНОПКА
ЗВ'ЯЗКУ
page-down