exit
search serach
Вульвіт симптоми та лікування

Вульвіт: симптоми та лікування

Ретельна інтимна гігієна — вагома запорука жіночого здоров'я. Але навіть зміна гормонального фону може зробити організм більш піддатливим до заражень та запалень, серед яких особливу небезпеку має вульвіт. Вульвіт — це гострий або хронічний рецидивуючий запальний процес жіночих зовнішніх статевих органів, який в основному розвивається вторинно внаслідок подразнення вульви вагінальними виділеннями. Вульвіт часто діагностується у дівчаток до 10 років, жінок передменопаузального та менопаузального віку.

У будь-якому клінічному випадку кваліфіковане обстеження та лікування у Києві пацієнткам може надати Клініка МЕДІКОМ. У разі своєчасного звернення наші досвідчені лікарі-гінекологи допоможуть впоратися з великим переліком хвороб сечостатевої системи на ранній стадії та запобігти їхній хронізації.

Класифікація вульвіту

Види вульвіту:

  • Вульвіт виразковий.
    Патологія характерна для жінок фертильного віку 14–50 років.
  • Вульвіт атрофічний.
    Запалення виникає в клімактеричному та постклімактеричному віці, старше 50 років.
  • Вульвіт ліпливий.
    Цей різновид захворювання трапляється у дівчаток під час статевого дозрівання, минає самостійно, але іноді потрібне хірургічне втручання.

Важливо зазначити, що виразковий або ерозивний вульвіт проявляється виразками або ерозіями внаслідок неадекватної гігієни або на місці розчуху промежини. Атрофічний вульвіт також може з'являтися у дітей внаслідок слабкості імунного захисту або порушення гормонального фону.

За клінічним перебігом виділяються форми вульвіту:

  • гострий — триває протягом місяця;
  • підгострий — протікає до 3 місяців;
  • хронічний — триває понад 3 місяці;
  • абсцес та виразки вульви — крайній ступінь захворювання, при якому ушкоджуються не тільки епітелій слизової оболонки, а й глибока дерма.

Етіологія вульвіту: причини, умови виникнення

За етіологією вульвіт буває:

  • Специфічним.
    Спричинений статевими інфекціями.
  • Неспецифічним.
    З'являється під впливом неспецифічних інфекційних, ендокринних, хімічних, механічних чи термічних факторів.

За типом збудника:

  • Бактеріальний вульвіт.
    Діагностується у жінок будь-якого віку, часто спричиняється стрептококами, стафілококами, тріхомонадами, хламідіями, кишковою паличкою або герпетичною інфекцією.
  • Кандидозний вульвіт.
    У підлітків, жінок фертильного віку, спричиняється кандидозними грибками.

За характером походження:

  • Первинний неінфекційний.
    Зумовлюється вразливістю промежини в незайманому стані, у дитячому віці, інфекція долучається у разі травматизації шкіри вульви.
  • Вторинний інфекційний.
    Запалення виникає на тлі вже наявної патології, спричиненої патогенними або умовно-патогенними мікроорганізмами: цервіцитом, ендометритом, вагінітом.

Первинно-неінфекційний вульвіт виникає з таких причин:

  • рак крові;
  • гіперкортицизм;
  • цукровий діабет;
  • глистна інвазія;
  • гепатохолецистит;
  • ушкодження вульви;
  • кишковий дисбактеріоз;
  • сполучнотканинна дисплазія;
  • наслідок променевої терапії;
  • надмірний прийом антибіотиків;
  • недотримання особистої гігієни;
  • наявність стороннього тіла в геніталіях;
  • системна склеродермія чи дистрофія вульви;
  • атопічний вульвіт (має алергічну етіологію);
  • поява попрілостей від памперсів або прокладок;
  • випадання чи згасання функції яєчників;
  • хронічні запальні захворювання лор-органів, дихальної та сечостатевої системи.

Недостатній рівень вмісту естрогенів також сприяє розвитку вульвіту. Таке явище часто спостерігається у жінок під час менопаузи.

 

Шляхи зараження вульвітом

Специфічний вульвіт зустрічається рідше. Патологія спричиняється збудниками інфекцій, що передаються статевим шляхом: гонококами, хламідіями, тріхомонадами тощо.

А ось чи можна заразити партнера вульвітом? Важливо зазначити, що вульвіт у чоловіків виникає після статевої близькості з жінкою, яка має патологію в занедбаній стадії. Найчастіше діагностується кандидозне запалення статевої системи, що виявляється у формі почервоніння, набряклості, свербіння та сірого нальоту на голівці члена. У чоловіків симптоми вульвіту протікають менш виражено, ніж у жінок. Крім запальних процесів, на геніталіях може спостерігатися утруднення оголення голівки, що спричиняє виникнення гнійних інфекцій.

 

Патогенез вульвіту

Жіноча піхва не стерильна, у ній знаходиться майже 1500 різновидів мікроорганізмів. У нормальному стані у вагінальному середовищі переважають лактобактерії, їхнє розмноження пов'язане з рівнем естрогену.

Естрогени забезпечують підтримку певного рівня цукру, яким харчуються лактобацили. В результаті мікроорганізми формують кисле середовище, забезпечуючи вироблення перекису водню та молочних кислот.

Піхвова рідина складається з цервікального секрету, транссудату кровоносних та лімфатичних судин, бактерій та клітин епітелію. У цьому середовищі регулярно здійснюються активні процеси, що перешкоджають виникненню різних інфекційних патологій.

До різкого зниження рівня лактобацил призводять різні причини вульвіту. Виникнення інфекції пов'язане з переважанням умовної патогенної та бактеріальної флори. Інкубаційний період запалення промежини залежить від збудника патології: при гонорейному зараженні — 2–10 днів, при трихомонадному інфікуванні — 10 днів.

Також атрофія слизової промежини спостерігаються, коли кількість естрогенів знижується. Явище діагностується при клімаксі чи припиненні менструації. Крім того, у клімактеричний період кількість виділень із піхви зменшується, що сприяє витонченню та висиханню слизової оболонки. В результаті шкіра вульви легко ушкоджується та інфікується, що призводить до запалення промежини.

Клінічні прояви, симптоми, ознаки вульвіту

Запальний процес розвивається в трьох фазах:

  • ушкодження тканини чи альтерація;
  • накопичення запального вмісту чи ексудація;
  • гіперплазія тканини (проліферація).

Етап пошкодження сприяє формуванню ексудату, при якому виникають гострі ознаки вульвіту:

  • біль;
  • свербіж;
  • набряк;
  • печіння;
  • поява сукровиці чи серозних гнійних виділень;
  • почервоніння;
  • збільшення лімфовузлів у паху, підвищення температури (у рідкісних клінічних випадках).

На цьому етапі до запального вогнища приєднується патогенний агент, для якого ексудат є найкращим місцем існування. Під час тривалого перебігу вульвіту починаються проліфераційні процеси, які завершуються дистрофічними змінами вульви.

 

Особливості перебігу вульвіту під час вагітності

У вагітних жінок вульвіт діагностується в окремих випадках, тому що під час гормональних стрибків рН інтимних органів змінюється на лужне середовище, у якому погано колонізують бактерії. Зараження патогенними мікроорганізмами зазвичай відбувається статевим шляхом.

Внаслідок зниження імунітету у жінки змінюється фон гормонів, іноді спостерігаються набряки. Це сприяє розвитку грибкового вульвіту. Захворювання з'являється внаслідок бактеріального вагінозу або вульвовагініту — запалення піхви.

Симптоми при вульвіті у вагітних:

  • дискомфорт під час статевих зносин (диспареунія);
  • відчуття тиску на статеві органи під час сидіння чи ходьби;
  • поява частого свербіння та печіння;
  • наявність вагінальних виділень;
  • біль.

Запалення промежини під час вагітності потребує негайного лікування. На ранніх термінах вагітності вульвіт здатен спричинити викидень, на пізніх термінах — передчасні пологи. За відсутності лікування вульвіту проходження плода через заражені пологові шляхи небезпечне внаслідок розвитку інфекційних ускладнень у дитини.

 

Особливості вульвіту у дітей

Неспецифічний вульвіт є основною гінекологічною патологією у дівчаток-немовлят. Головна причина вульвіту у дітей — лужне середовище вульви та вагіни, що сприяє виникненню бактеріальної мікрофлори.

У дівчат запалення статевих органів пов'язане з рідкісною зміною підгузка. Також неправильний догляд за малюком призводить до розвитку вульвіту:

  • поява попрілостей;
  • неправильне підмивання дівчаток у напрямку від анусу до лобка;
  • часте використання під час підмивання мила з хімічними складниками.

Інфікування специфічними формами вульвіту може виникнути під час миття та використання загальних рушників або мочалок.

У разі появи менструацій, якщо дівчатка рідко змінюють прокладки та не дотримуються особистої гігієни, це служить сприятливим фактором для виникнення вульвіту. Запалення промежини може виникати у разі носіння синтетичної тісної білизни або одягу.

Причиною атопічного вульвіту у дівчаток є наявність зайвої ваги. Гостра форма запалення промежини у дітей протікає зі складнощами, завдаючи дитині дискомфорту та болю.

Симптоми вульвіту у дітей:

  • безсоння;
  • сильна набряклість;
  • порушення сечовипускання;
  • почервоніння слизової оболонки;
  • наявність виділень різного виду та консистенції;
  • поява неприємного запаху зі статевих органів.

Наслідки вульвіту у дитячому віці бувають серйозними, такими як:

  • вагініт;
  • безпліддя;
  • цервіцит;
  • синехії.

Правильно підібране лікування гострого запалення промежини дитячим гінекологом перешкоджає переходу вульвіту в хронічну форму та сприяє зміцненню репродуктивного здоров'я дівчаток.

 

Ускладнення вульвіту

Наслідки вульвіту у жінок:

  • сепсис;
  • ендометрит;
  • безпліддя;
  • синюшність вульви;
  • різні статеві патології;
  • інфекції сечовидільної системи;
  • піхвова атрезія (поступове склеювання та зрощення вагіни);
  • формування хронічних ерозій в інтимній зоні;
  • ризик виникнення ВІЛ, передракових та ракових патологій у шийці матки та вульві.

Діагностика вульвіту

Для діагностики вульвіту здійснюється гінекологічний огляд хворої з вивченням анамнезу та диференціацією захворювання з іншими патологіями. При дифтерійному ураженні осередки наявні як на геніталіях, так і в носоглотці. Якщо запалення спричинене туберкульозною паличкою, то спостерігаються збільшені лімфовузли та хворобливі виразки з гнійним ексудатом.

Точний діагноз ставиться лише після додаткової діагностики при вульвіті, що охоплює проведення:

  • бактеріологічного посіву на чутливість патогенних мікроорганізмів до антибіотиків;
  • аналізу сечі;
  • мікроскопії гінекологічного мазка на виявлення збудника інфекції та визначення рівня лейкоцитозу;
  • аналізу крові на ВІЛ та сифіліс;
  • ПЛР-діагностики виявлення специфічних патогенів;
  • аналізу при вульвіті на виявлення гельмінтозних яєць.

За показаннями може призначатися проста або розширена вульвоскопія з біопсією тканин вульви.

Лікування вульвіту

Лікування при вульвіті охоплює комплексну терапію, що поєднує в собі етіотропні, симптоматичні та імуновідновлювальні засоби. При бактеріальній етіології запалення промежини лікар призначає антибіотики, протигрибкові, противірусні та протигельмінтні препарати. Антибактеріальні засоби прописують з урахуванням чутливості до них патогену.

Додатково при лікуванні вульвіту застосовують симптоматичну терапію:

  • ванни з ромашкою або календулою;
  • фізіотерапія;
  • спринцювання промежини антибактерицидними розчинами;
  • використання бактерицидних та протизапальних свічок;
  • примочки та холодні компреси з фурациліном, евкаліптовою настоянкою;
  • підмивання зовнішніх статевих органів борною кислотою чи марганцівкою.

Після завершення водних процедур промежину підсушують та присипають стрептоцидовим порошком. При сильному свербінні геніталій використовують знеболювальні мазі чи гелі, і навіть седативні лікарські засоби.

При атопічному вульвіті приймають антигістамінні препарати. Місцеві гормональні мазі з естрогенами необхідні при атрофічному вульвіті, що виникає в жінок під час клімаксу. Доза гормонального крему добирається індивідуально з урахуванням клінічного перебігу захворювання.

При гнійному вульвіті осередки запалення розкривають шляхом хірургічного втручання. Після цього рану дренують та обробляють антисептичним розчином, у разі необхідності виконують пластику вульви. Вульвіт, спричинений злоякісним новоутворенням, видаляється хірургічним шляхом із подальшим призначенням сеансів променевої терапії.

 

Контроль вилікуваності

Прогноз лікування при вульвіті сприятливий у разі своєчасної лікувальної терапії, що добирається за чутливістю до виявленого збудника. Повне лікування патології проблематичне у разі розвитку змін у будові слизової оболонки вульви.

Тривалість лікування запалення статевих органів становить 10–14 днів.

Профілактика вульвіту

Щоб уникнути рецидивуючих випадків вульвіту, допоможуть такі заходи профілактики:

  • зміцнення імунітету;
  • відмова від куріння та алкоголю;
  • регулярне дотримання особистої гігієни;
  • лікування хронічних захворювань;
  • дієта з обмеженим вживанням жирів та вуглеводів;
  • відсутність незахищеної статевої близькості;
  • регулярний гінекологічний огляд не менше двох разів на рік.

Питання-Відповідь

При яких захворюваннях може бути вульвіт?

Вульвіт належить до інфекційних захворювань статевих органів. Найчастіше зустрічається вульвіт бактеріальний (спричиняється стафіло- і стрептококами, трихомоніазом і хламідіозом) і герпетичний (виникає внаслідок вірусу герпесу та проявляється у вигляді пухирців з рідиною всередині). Вульвіт також може виникнути внаслідок атрофії, кандидозу, алергії та інших захворювань.

Чим зняти свербіння при вульвіті?

Поширений симптом вульвіту — свербіж, який усувається за допомогою антибактеріальних та протимікробних препаратів, мазей, спринцювання, свічок, кремів, таблеток, гелів. Ліки призначаються на консультації гінеколога, і надалі лікування проводитися тільки під контролем лікаря. Мінімізувати неприємні симптоми також допоможуть ванни з настоєм ромашки.

Скільки лікується вульвіт?

Інкубаційний період вульвіту становить від 10 до 30 днів. Схема лікування призначається після виявлення причин та стадії захворювання. Часто збудником є інфекція або грибок, тоді призначають медикаменти антибактеріальні та протигрибкові відповідно.Курс такого лікування становить щонайменше 10 днів.

Як проявляється вульвіт?

Найперша ознака вульвіту — запалення слизових. При захворюванні з'являються набряки, почервоніння, локальна ерозія, печіння та свербіння. У цьому випадку жінка має специфічні виділення (жовті з неприємним запахом, сирнисті, сукровичні), що супроводжується болем.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Автор статті:

Лікар-гінеколог, акушер-гінеколог вищої категорії

Експерт у напрямку:

Завідуюча гінекологічним відділенням стаціонару, лікар акушер-гінеколог, гінеколог-хірург

Який лікар лікує вульвіт?

Кваліфіковане та ефективне лікування вульвіту у Києві забезпечать спеціалісти підрозділів клініки МЕДІКОМ на Оболоні та Печерську. Після попереднього огляду та збору анамнезу лікар-гінеколог нашого центру направить хворого на лабораторну та інструментальну діагностику із застосуванням сучасного обладнання. Звертайтеся до нас при перших симптомах вульвіту, щоб уникнути серйозних ускладнень та розвитку патології. Записатися на прийом можна, зателефонувавши до нашого кол-центру.

Арендарь Олена Анатоліївна
Лікар акушер-гінеколог вищої категорії, кандидат медичних наук
comment 38
Григоренко Світлана Олександрівна
Лікар-гінеколог дитячого та підліткового віку вищої категорії
comment 8
Іванкова Ірина Миколаївна
Лікар акушер-гінеколог, дитячий гінеколог, к.м.н.
comment 4
Киналь Анна Олегівна
Лікар-гінеколог, акушер-гінеколог першої категорії
comment 7
Кондратенко Ірина Дамірівна
Завідуюча жіночою консультацією на Печерську, лікар акушер-гінеколог, репродуктолог, лікар УЗД, к.м.н.
comment 14
Кочет Юлія Сергіївна
Лікар акушер-гінеколог, репродуктолог
comment 0
Лавренюк Юлія Василівна
Лікар акушер-гінеколог першої категорії, хірург, лікар ультразвукової діагностики
comment 0
Лічутіна Наталія Леонідівна
Лікар-гінеколог, акушер-гінеколог вищої категорії
comment 8
Мажуга Світлана Борисівна
Акушер-гінеколог першої категорії, дитячий гінеколог першої категорії
comment 13
Мала Яніна Миколаївна
Лікар акушер-гінеколог першої категорії
comment 1
Пащенко Сергій Олександрович
Лікар акушер-гінеколог вищої категорії, кандидат медичних наук
comment 5
Піскун Ольга Валеріївна
Завідуюча гінекологічним відділенням стаціонару, лікар акушер-гінеколог, гінеколог-хірург
comment 29
Суханова Ауріка Альбертівна
Лікар акушер-гінеколог вищої категорії, доктор медичних наук, професор, науковий куратор напрямку гінекології
comment 4
Ткачук Наталія Володимирівна
Лікар акушер-гінеколог першої категорії
comment 20
Хомич Олена Миколаївна
Лікар-гінекколог, акушер-гінеколог вищої категорії
comment 0
Яшина Олена Григорівна
Лікар-гінеколог вищої категорії, кандидат медичних наук
comment 0

Вiдгуки

06.01.2022 10:15
Ярослава К.

Дякую, дуже хороша стаття.

14.11.2021 18:01
Ангелина

Спасибо автору за полезные советы, попробую, а лучше запишусь к врачу.

01.08.2021 19:48
Виктория Рудник

Все правильно написано, испробовала на себе, спасибо.

18.06.2021 07:15
Ната

Спасибі, але краще не займатися самолікуванням.

10.03.2021 16:33
Юлія

Хороші поради, велике спасибі.

Показати ще 2

arrow

Всього 5 відгуків

залишити відгук arrow arrow
Ваша оцінка
star star star star star
error
error
error
error
Прийнято! Ваш дзвінок опрацьовується.
Хочете, передзвонимо Вам?
Наприклад: 0XX XXX XX XX
Передзвоніть
Наприклад: 0XX XXX XX XX
Вільних операторів на лінії: 6
Замовлень дзвінків сьогодні: 100+
Прийнято! Ваш дзвінок опрацьовується.
Хочете, передзвонимо Вам?
Наприклад: 0XX XXX XX XX
Вільних операторів на лінії: 6
Замовлень дзвінків сьогодні: 100+
Прийнято! Ваш дзвінок опрацьовується.
Хочете, передзвонимо Вам
в зручний час?
КНОПКА
ЗВ'ЯЗКУ
page-down