Пупкова грижа: симптоми та лікування

Пупкова грижа – це патологічне утворення, що являє собою грижовий мішок з внутрішніми органами, котрий випинає через пупкове кільце. Вона виявляється і у дітей, і у дорослих. Найчастіше її діагностують у дівчаток або жінок. Розширення пупкового кільця в більшості випадків становить не більше 10 см. Розмір пупкових гриж може варіюватися від 1-3 см до 20 см і більше. Залежно від віку хворого, для усунення пупкової грижі застосовуються різні тактики лікування.

Класифікація

До складу пупкової грижі входять наступні компоненти:

• ворота (розширене пупкове кільце);
• мішок (частина очеревини);
• вміст (петлі кишківника, іноді сальник, стінки сечового міхура або матки).

Залежно від етіології грижі можуть бути:

• вроджені (причинами пупкової грижі стає неправильний розвиток м'язів передньобокової черевної стінки або інші аномалії розвитку плода);
• надбані (до появи грижі призводять різні внутрішні та зовнішні чинники: травми, перенапруження м'язів та ін.).

За своїм перебігом пупкові грижі бувають неускладнені та ускладнені. Вони можуть бути:

• вправними;
• невправними;
• стиснутими.

Стискання грижі класифікують як:

• еластичне (провокується рефлекторним скороченням еластичного кільця при підвищенні внутрішньочеревного тиску);
• калове (викликається здавленням петель кишківника через його наповнення в певній області).

Розміри випинання класифікуються залежно від розміру як:

• малі (випинається тільки сальник);
• великі (випинаються петлі кишківника та сальник, іноді й інші органи малого тазу).

Пупкова грижа, симптоми якої фіксуються у маленьких дітей або підлітків, можуть бути як вродженими, так і набутими. Вроджені випинання у дітей провокуються різними порушеннями розвитку плода. Вони обумовлюються спадковою схильністю або факторами, що призводять до неповного заростання пупкового кільця.

Клінічні прояви

Ознаки пупкової грижі варіабельні та визначаються різними факторами: її видом, розмірами, присутністю стискань або спайок в черевній порожнині, загального стану здоров'я.

Спочатку у людини з'являється невелике випинання в області пупкового кільця. Воно легко вправляється самостійно в положенні лежачи й не завдає ніякого дискомфорту.

При збільшенні грижового мішка або розмірів пупкового кільця симптоми пупкової грижі стають більш вираженими й патологічне випинання вже дає про себе знати неприємними проявами. При натисканні на нього може виникати характерне булькання, яке викликається "переливанням" в обмеженому просторі грижового мішка вмісту кишківника. Іноді такий симптом супроводжується больовими відчуттями та вказує на формування спайок або утиснень.

Особливо явно симптоми грижі виражені під час фізичного навантаження та у хворих з ожирінням, хронічним кашлем або вагітністю. Також, ці фактори підвищують ризик стиснення грижового мішка.

Стиснення пупкової грижі

Зазвичай стиснення провокується важким фізичним навантаженням та іншими станами, що викликають підвищення тиску в черевній порожнині (наприклад, тривалим закрепом). Стиснута грижа проявляється наступними симптомами, які виникають раптово:

• сильний біль;
• неможливість вправляння випинання;
• здуття живота;
• ознаки загальної інтоксикації, що наростають (слабкість, лихоманка, біль в м'язах та ін.).

При появі ознак стиснення необхідно терміново викликати швидку допомогу або звернутися до лікаря для проведення хірургічного втручання!

Особливості захворювання у вагітних

Лікування неускладненої грижі під час вагітності зводиться до носіння індивідуально підібраного бандажа, що знижує тиск на черевну стінку. Лікар може порекомендувати носити підтримуючу компресійну білизну. Під час гестації жінці слід спостерігатися у хірурга, а проведення операції відкладається на післяпологовий період і зазвичай вона виконується через 6-8 місяців після пологів.

Особливості захворювання у дітей

Іноді батьки помічають прояв невеликої пупкової грижі у маленьких дітей не відразу. Запідозрити розвиток захворювання в таких випадках можна по неспокійній та примхливій поведінці малюка під час напруження, чхання, кашлю та при інших навантаженнях. Допомогти виявити грижу можуть регулярні огляди у педіатра або дитячого хірурга.

Лікування неускладнених гриж у дітей може бути й консервативним. У таких випадках рекомендується виконання спеціальної гімнастики для зміцнення м'язів преса, корекція раціону, масаж, накладення спеціальної пов'язки на пупкове кільце на 10 днів. Курс ЛФК та масаж дітям може проводитися батьками, які пройшли інструктаж у фахівця.

Планові хірургічні операції проводяться за наступними показниками:

• розмір грижі понад 1,5 см;
• сильний дискомфорт та біль;
• поява грижі після 6 місяців;
• збільшення розмірів після віку 1-2 роки;
• неефективність консервативної терапії до 5 років;
• хоботоподібна грижа.

Пупкова грижа (лікування без операції) при грижових мішках невеликого розміру (до 1 см) проходить приблизно у 90-95% дітей до 2-3 років (іноді до 5 років).

При будь-якій підозрі на стиснення слід відразу ж звертатися до лікаря!

Діагностика

У план діагностики пупкової грижі можуть входити такі методи обстеження:

• огляд хворого хірургом;
• УЗД черевної порожнини;
• рентгенографія (в тому числі з контрастом);
• клінічні аналізи крові та сечі.

Діагностика пупкової грижі зазвичай не викликає труднощів.

Лікування

Тактика лікування пупкової грижі залежить від віку хворого та вираженості її проявів. Для її усунення у дорослих зазвичай проводяться планові операції. При стисненні виконуються термінові втручання.

Хірургічне лікування пупкової грижі полягає в проведенні таких операцій:

• натяжна герніопластика власними тканинами;
• пластика сітчастими імплантами.

Другий метод усунення грижі кращий, оскільки він не вимагає тривалої реабілітації та практично не дає рецидивів. Втручання можуть проводитися традиційними методами або за допомогою лапароскопії. Знеболювання досягається за допомогою місцевої анестезії або загального наркозу.

У післяопераційному періоді слід:

• носити бандаж (тривалість його носіння визначається клінічним випадком);
• підійматися з ліжка на наступний день;
• приймати призначені лікарем препарати (знеболювальні, антибіотики та ін.);
• дотримуватися дієти для профілактики закрепів та метеоризму;
• збільшувати руховий режим та навантаження поступово.

Швидкість загоєння тканин визначається видом хірургічного втручання, віком та загальним станом здоров'я пацієнта. Після лапароскопічної герніопластики пупкової грижі та виконання пластики сітчастими імплантами відновлення відбувається швидше. Приблизно через 2 тижні допускаються заняття спортом та рухливі ігри, а силові вправи та підняття важких предметів – через 1 місяць після операції.

Народні засоби й методи при пупкових грижах не рекомендуються більшістю фахівців.

Профілактика

Для запобігання розвитку пупкової грижі слід:

• періодично проходити огляд у хірурга;
• своєчасно лікувати кашель;
• усувати та попереджати закрепи;
• нормалізувати масу тіла;
• зміцнювати м'язи передньої черевної стінки;
• дозувати навантаження в носінні та піднятті важких предметів;
• при наявності гриж: носити бандаж та дотримуватися дієти, яка виключає спастичні скорочення кишківника.

Профілактика пупкової грижі дає хороші результати. Пам'ятайте! Неускладнена грижа добре лікується за допомогою операції, а недотримання рекомендацій лікаря призводить до ускладнень.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.