Холера: симптоми, лікування

Холера – це гостра діарейна інфекція, яка виникає внаслідок потрапляння до організму Vibrio cholerae О1 або О139 разом із зараженою їжею або водою. Найчастіше, захворювання передається фекально-оральним способом і вражає в першу чергу тонкий кишечник, викликаючи об’ємну блювоту і діарею. При відсутності належного лікування, хворий може померти через кілька годин від сильного зневоднення. У рік від холери гине від 20 000 до 140 000 людей.

Це захворювання вважається показником низького рівня розвитку країни. За останнє десятиліття чисельність хворих сильно збільшилася. Ендемічні осередки холери знаходяться в країнах Африки, Південної Америки, Азії.

Класифікація

Холеру класифікують за клінічною картиною, тяжкістю й особливостями перебігу захворювання (ступенями дегідратації).

Кожна група поділяється на види зі своїми підвидами.

За клінічною картиною холера буває:

• класична (шлунково-кишкова);
• стерта (без явних ознак ураження);
• геморагічна (при діареї й блювоті трапляються внутрішні кровотечі, кров згустками виходить назовні);
• блискавична (патологія розвивається в лічені години);
• вібріоносійство (безсимптомна форма, є найбільш небезпечною для оточуючих – людина не хворіє, але виділяє вірус в навколишнє середовище).

За тяжкістю перебігу холера буває легкою, середньоважкою і важкою. Критерієм тяжкості є вираженість синдрому ексикозу та місцевих змін.

За перебігом захворювання буває:

• гладким;
• негладким (з ускладненнями, нашаруванням вторинних інфекцій, із загостренням хронічних захворювань).

За ступенем втрати рідини виділяють 4 ступеня патології:

• I – втрата рідини складає 1-3% від маси тіла;
• II – втрата рідини складає 4-6% від маси тіла;
• III – втрата рідини складає 7-9% від маси тіла;
• IV – втрата рідини складає 10% і більше.

Оскільки захворювання викликає велику втрату рідини, при відсутності адекватного лікування наслідки холери можуть бути серйозними, аж до летального результату.

Етіологія захворювання

На сьогодні існує понад 150 серогруп холерних вібріонів, які аглютинують і не аглютинують холерною сироваткою. Причини холери, як правило, полягають в потраплянні в організм холерного вібріона серогрупи O1, в яку входять 2 серотипи патогена – класичний і Ель-Тор.

Джерелом холери є інфіковані люди з будь-якою формою патології та бактеріоносії, які виділяють патоген разом з випорожненнями. Найчастіше, зараження відбувається через пиття забрудненої води та вживання заражених продуктів.

Також, хвороба може передаватися:

• через потрапляння в організм патогена з немитих рук;
• через побутові предмети загального використання;
• під час вмивання в забруднених водоймах.

Патогенез

В шлунково-кишковий тракт холерний вібріон потрапляє через рот. Пройшовши через шлунок, патоген починає розвиватися в тонкому кишечнику. Сам холерний вібріон не викликає симптомів захворювання. Поява блювоти і діареї починається після виділення вібріоном екзотоксину, який, проникаючи в клітини кишечника, порушує роботу іонних насосів, провокуючи інтенсивне виділення ізотонічної рідини та втрату електролітів.

Виділяють 4 стадії патогенезу холери:

1. Адгезія.
2. Вироблення токсинів.
3. Зміни в місці вхідних воріт і у внутрішніх органах.
4. Вироблення імунної відповіді й одужання.

Клінічні прояви

Холера – дуже серйозне захворювання, воно викликає ускладнену діарею, яка нерідко призводить до смерті. З моменту потрапляння в організм бактерій до появи перших симптомів може пройти від 5-6 годин до 5 днів. Найчастіше, інкубаційний період триває 24-48 годин.

У багатьох інфікованих холерним вібріоном хвороба протікає безсимптомно. Людина може не знати про своє захворювання і не помічати ознаки холери, виділяючи патоген в навколишнє середовище протягом 7-14 днів.

Невеликий відсоток хворих страждає від гострої діареї з сильним зневодненням організму. Саме це може призвести до летального результату через кілька годин після появи перших симптомів холери.

Особливості перебігу хвороби при вагітності

У вагітних холера протікає в дуже важких стадіях і приблизно в 50% випадків призводить до переривання вагітності, особливо це стосується III триместру. Серед причин переривання вагітності є ішемія плаценти з наступною гіпоксією плода. Лікувати холеру на будь-якому терміні можна тільки з наглядом пацієнта в стаціонарі.

Особливості захворювання у дітей

У дітей у віці до року це захворювання буває вкрай рідко, тільки в разі зараження від матері або братів/ сестер. У дітей більш старшого віку захворюваність вища, ніж у дорослих. Захворювання характеризується частим поносом без сильних болів в животі й дегідратацією організму. Зовнішній вигляд дитини сильно змінюється, тому при перших же ознаках холери потрібна термінова госпіталізація.

Ускладнення

Як вже раніше було відзначено, найважчим наслідком холери є летальний результат. У числі ускладнень холери, які зустрічаються часто:

• Гіповолемічний шок.
• Гостра ниркова недостатність.
• Порушення функцій центральної нервової системи (судоми, кома).

Всього цього можна уникнути, якщо вчасно викликати невідкладну допомогу і відмовитися від спроб самолікування.

Перша допомога

При появі перших ознак захворювання, в першу чергу потрібно заповнити дефіцит рідини в організмі. Обсяг рідини, що поповнюється, повинен в 1,5 рази перевищувати втрати. Під час очікування лікарської допомоги хворому можна дати слабкий сольовий розчин (1 чайна ложка солі на 1 літр очищеної або кип'яченої води).

Діагностика холери

Для постановки діагнозу "холера" проводиться ряд досліджень:

• збір даних анамнезу (інформація про місце проживання і контакти з носіями інфекції);
• фізикальний огляд і уточнення ознак патології;
• лабораторна діагностика (для виявлення холерного вібріона, аглютиніна і вібріоїдних антитіл проводять бакпосів біоматеріалу, використовують люмінесцентно-серологічний метод, серологічні методи у спеціально акредитованих лабораторіях інфекційних лікарень).

Лікування

При підозрі на холеру, хворого госпіталізують в стаціонар. Найпершим етапом лікування холери є відновлення і підтримання циркулюючого об'єму крові, заповнення втрати рідини, нормалізація рівня електролітів.

В обов'язковому порядку пацієнтам призначається антибіотик (азитроміцин, тетрациклін, ципрофлоксацин, доксициклін та ін.) і препарати, що відновлюють водно-сольовий баланс (Трисоль, Регідрон і ін.). Також, можуть бути рекомендовані ентеросорбенти.

Найчастіше, холера легко піддається лікуванню. У терапії, найчастіше, допомагає стандартний пакет ОРС ВООЗ/ ЮНІСЕФ. Його потрібно розвести в одному літрі кип'яченої або очищеної води. На першому етапі хвороби зневоднення організму другої стадії лікують шістьма літрами ОРС (для дорослого). Для пацієнтів з важким ступенем застосовують більш інтенсивне лікування холери з підвищенням дозування препаратів.

Після одужання, протягом одного року після виписки, пацієнт повинен регулярно відвідувати сімейного лікаря за місцем проживання.

Туристу, який вирішив відвідати незнайому країну, необхідно уточнити епідеміологічну обстановку і, в разі загрози зараження, або відмовитися від поїздки, або в обов'язковому порядку пройти вакцинацію від холери.

Вакцинація

Вакцинація – найбільш надійний спосіб попередити розвиток захворювання. На сьогодні у світі існує 3 види пероральних протихолерних вакцин:

• Вакцина WC/rBS (Dukoral) (складається з убитих цілих клітин серотипу O1 з очищеним холерним анатоксином). Дворазовий прийом з тижневою перервою забезпечує захист від зараження на 85-90% у всіх вікових групах, тривалістю до 6 місяців, поступово знижуючи його протягом 1-2 року, в залежності від вікової групи, далі необхідні бустерні дози з частотою використання відповідно до віку. Може застосовуватися з 2 років, 2-х або 3-кратне введення в залежності від вікової групи.
• Модифікована вакцина WC/rBS (Shanchol та mORCVAX) (не містить рекомбінантної B-субодиниці холерного анатоксину, для вироблення імунітету необхідно 2-кратне отримання вакцини, бустерна доза через 2 роки. Цей препарат ліцензований тільки у В'єтнамі. Застосовується з 1 року.
• Вакцина CVD 103-HgR (Vaxchora) (складається з живих ослаблених генетично модифікованих штамів вібріона O1). Після одноразового введення забезпечує захист від зараження до 95%, застосовується у дорослих.

У деяких регіонах світу доступна ін'єкційна форма вакцини проти холери.

Поради та рекомендації

Будь-якій хворобі і її ускладненням можна запобігти, якщо дотримуватися порад і приписів лікарів:

• не вживати воду в регіонах зараження ні для пиття, ні для побутових цілей, таких як миття продуктів, прання або для особистої гігієни;
• пити тільки кип'ячену воду;
• піддавати їжу термічній обробці;
• не вживати продукти, які не можна обдати окропом, почистити або зняти верхній шар;
• часто мити руки й дотримуватися правил особистої гігієни;
• звертатися за медичною допомогою при перших симптомах захворювання;
• заздалегідь дізнатися про епідеміологічну ситуацію в країні, що буде відвідуватися (чи немає спалаху холери);
• в разі зараження, не займатися самолікуванням.

Дотримуючись таких рекомендацій, можна вберегти себе від важких наслідків холери, навіть проживаючи в епідеміологічно несприятливому регіоні.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Джерела

• Всесвітня організація охорони здоров'я
• Центр Громадського здоров'я МОЗ України
• Centers for Disease Control and Preventions