ХІБ-інфекція (гемофільна інфекція)

ХІБ-інфекція - це гостра інфекційна патологія, викликана гемофільною паличкою Haemophilus influenzae (тип B). Захворювання, переважно, локалізується в органах дихальної системи, вражає центральну нервову систему і утворює гнійні вогнища в різних органах. Щорічно в світі діагностують близько 3 мільйонів випадків ХІБ, з яких близько 15% мають летальний результат.

Вакцинація

Для профілактики ХІБ-інфекції рекомендовано введення вакцин:

Гексаксім (Hexaxim) - шестикомпонентний щеплювальний препарат, виготовлений у Франції. Він містить полісахариди Hib-інфекцій, очищені анатоксини дифтерійний, правцевий, коклюшу; інактивований вірус поліомієліту, Hepatitis B surface Antigen.

Інфанрікс Гекса (Infanrix Hexa) - шестікомпонентний щеплювальний препарат виробництва Бельгія. Містить кон'югат капсульного полісахариду Haemophilus influenzae типу b в окремому флаконі. А також очищені анатоксини дифтерійний, правцевий, коклюшу; HBS-протеїн, який є основним поверхневим антигеном вірусу гепатиту B; інактивований вірус поліомієліту 3-х типів.

Хіберикс (Hiberix) - жива, однокомпонентна вакціна для профілактики захворювань, збудником яких є Haemophilus influenzae тип b.

ІНФАНРИКС ІПВ ХІБ (Infanrix IPV HIB) - п'ятикомпонентний щеплювальний препарат виробництва Бельгія. Очищена, інактивована комбінована вакцина для профілактики дифтерії, кашлюку (ацелюлярний компонент), правця, поліомієліту та гемофільної інфекції типу b.

Пентаксім (Pentaxim) - п'ятикомпонентний щеплювальний препарат виробництва Франція. Адсорбована вакцина від дифтерії і правця; безклітинна вакцина від коклюшу; інактивована поліо-вакцина; сполучена вакцина від Hib-інфекції тип b.

Сучасні препарати дуже ефективні. Захворюваність в країнах, в яких проводиться обов'язкова імунізація, знизилася на 85-98%. Цей результат досягається як з причини індивідуального захисту щеплених, так і завдяки виробленому колективному імунітету, який забезпечує переривання ланцюжка заражень імунітетом щеплених.

Причини виникнення хвороби

Причиною ХІБ-інфекції є паличка Пфайфера, яка відноситься до роду Pasteurellaceae. Гемофільна паличка є дрібною грамнегативною кокоподібною бактерією (0,3 мкм в діаметрі).

Відомо 6 антигенно різних капсульних типів ХІБ-інфекції, позначених від A до F. Найбільше значення в патології людини має бактерія типу B. Вона відрізняється від інших присутністю 8 генів, відповідальних за утворення ворсинок на поверхні мікроорганізму, які сприяють поліпшенню прикріплення до клітини і проникненню бактерії в органи. Бактерія групи B єдина серед Hib, що здатна проникати в кровотік.

Найбільш схильні до цього захворювання:

• діти до 5 років;
• люди похилого віку;
• діти, які відвідують дошкільні установи (до 50% інвазивних форм можна віднести до зараження при відвідуванні дитячих закладів);
• особи, які проживають в несприятливих умовах;
• особи з імунодефіцитними станами;
• вкрай ослаблені люди, які страждають на алкогольну залежність;
• пацієнти з хворобою Ходжкіна, серповидно-клітинною анемією;
• особи, яким було проведено видалення селезінки.

Шляхи зараження

Джерелом гемофільної палички є тільки людина. ХІБ-інфекція передається повітряно-крапельним шляхом. Патоген локалізується на слизовій оболонці верхніх дихальних шляхів. Бактерію можна виділити з носоглотки 90% здорових людей. При цьому, на найбільш небезпечний тип B припадає близько 50% всіх виділених штамів.

Здорове носійство може тривати від кількох днів до кількох місяців. Носійство зберігається при високому рівні специфічних антитіл і при призначенні великих доз антибіотиків.

Частіше за інших хворіють діти у віці від 6 місяців з моменту народження до 5 років. Рідше хворіють новонароджені, діти старше 5 років і дорослі.

Показники захворюваності гемофільною інфекцією типу B в тисячі разів вище у дітей чутливого віку (75-85% - у віці до 2 років, пік - 6-12 місяців).

Патогенез

Гемофільна інфекція потрапляє в організм через слизову оболонку носоглотки. Основний механізм передачі - повітряно-крапельний, але у маленьких дітей зараження може відбутися контактним шляхом. Збудник може тривалий час повільно розвиватися в області воріт інфекції в вигляді латентного безсимптомного захворювання. У деяких випадках, в основному у осіб з ослабленим імунітетом і осіб, які входять до групи ризику, латентна форма переходить в маніфестну.

Слід розрізняти первинне захворювання, яке виникає після контакту зі здоровим носієм, і вторинне, яке виникає при контакті з хворим в маніфестній формі. Збудник ХІБ-інфекції поширюється по прилеглих тканинах, провокуючи розвиток синуситів, отитів, бронхітів, пневмоній, запалень підшкірної жирової клітковини. Також, з потоком крові інфекція поширюється в інші органи і системи, протікаючи як сепсис.

Збудник може протягом кількох діб розмножуватися в кровотоці безсимптомно, доки маса мікробних тіл не стане критичною. Після цього бактерія проникає в ЦНС, викликаючи інфільтрацію і гнійне запалення м'яких мозкових оболонок. У перехворілих формується стійкий імунітет.

Клінічна картина

ХІБ-інфекція - це збірне поняття, яке позначає ураження органів паличкою Пфайффера. Тому, клінічні ознаки безпосередньо залежать від локалізації патології.

Симптоми гемофільної інфекції:

• при ураженні легенів розвиваються: пневмонія (одностороння, двостороння, дрібновогнищева, великовогнищева), деструкція тканин легенів, плеврит, кашель (спочатку сухий, після - з мокротинням), загальна слабкість, підвищення температури, зниження апетиту, головні болі, синдром дихальної недостатності;
• при менінгіті спостерігаються: ознаки ГРЗ, інтоксикація організму, багаторазове блювання без полегшення стану, головні болі, порушення роботи потиличних м'язів, порушення свідомості, судорожно-коматозний синдром (у важких випадках);
• запалення підшкірної жирової клітковини проявляється появою ущільнених ділянок на тілі, над ураженої зоною шкіра гаряча і синюшна, помірною інтоксикацією;
• запалення надгортанника проявляється через виражену інтоксикацію, високу температуру тіла (до 40 градусів), відсутність апетиту, загальну слабкість, біль в горлі і нижній щелепі, утруднене дихання і ковтання, охриплість голосу, підвищене слиновиділення, пізніше розвивається дихальна недостатність, яка, за відсутності лікування, викликає асфіксію;
• перикардит проявляється загальною інтоксикацією, порушенням роботи серця, гіпоксією;
• при септицемії спостерігаються: системна запальна реакція з порушенням периферичного кровопостачання, централізацією кровотоку, поліорганна недостатність (при відсутності лікування розвиваються інфекційно-бактеріальний шок і летальний результат).

Особливості перебігу при вагітності

ХІБ у вагітних, які перебувають у групі ризику, може протікати з ускладненнями, а також призводити до розвитку патологій плоду. Тому, при виявленні захворювання, майбутній матері необхідно терміново звернутися до лікаря і пройти спеціальне лікування гемофільної інфекції, яке враховує поточний стан жінки, стан її здоров'я та присутні симптоми. Також, в профілактичних цілях, таким жінкам може бути рекомендована вакцинація проти гемофільної інфекції, з урахуванням анамнезу та індивідуальних особливостей.

Особливості захворювання у дітей

Гемофільна інфекція вважається однією з дитячих хвороб, оскільки, найбільше до неї схильні маленькі діти. Організм дитини більш чутливий і використання агресивних медикаментів здатне завдати набагато більший збиток, ніж аналогічне лікування у дорослих. Але, незважаючи на це, ХІБ-інфекція вимагає своєчасного лікування. За даними ВООЗ, ця хвороба є однією з основних причин дитячої смертності у віці до 5 років. Щорічно від захворювання помирає від 350 до 700 тис. дітей у всьому світі.

Ускладнення

ХІБ-інфекція, навіть при належному і своєчасному лікуванні, має незворотний вплив на організм людини.

Гемофільний сепсис є причиною смерті хворого.

Гнійний артрит провокує розвиток остеомієліту.

Запалення надгортанника провокує обструкцію дихальних шляхів, яка в 5-10% випадків викликає летальний результат.

Перша допомога

Якщо ви запідозрили ХІБ у своєї дитини, ні в якому разі не займайтеся самолікуванням. Перша допомога в такій ситуації - якнайшвидше звернення в поліклініку. Оскільки захворювання дуже активно передається від носія оточуючим, для транспортування пацієнта краще викликати "швидку допомогу".

Якщо патологія торкнулася, наприклад, верхніх дихальних шляхів і викликає проблеми з диханням, слід забезпечити хворому приплив свіжого повітря і негайно звернутися за медичною допомогою.

Діагностика захворювання

Діагностика ХІБ-інфекції починається з консультації педіатра, який збирає анамнез, проводить загальний огляд дитини, призначає додаткові методи діагностики.

Підтвердження діагнозу "ХІБ-інфекція" ґрунтується на ідентифікації патогена в організмі дитини. На діагностику беруть:

• кров;
• спинномозкову рідину;
• мокротиння;
• матеріал, отриманий шляхом зішкрібу з верхніх дихальних шляхів.

Пацієнтам призначають такі лабораторні дослідження:

• бакпосів біологічного матеріалу;
• серологічну діагностику;
• імуноферментні аналізи;
• ПЛР.

Для визначення чутливості бактерії проводиться антибіотикограма.

Методи лікування інфекції

Лікування гемофільної інфекції направлено на видалення з організму пацієнта патогена. Останнім часом спостерігається прогресуюча стійкість бактерії до стандартних доз антибактеріальних препаратів за рахунок синтезу бета-лактамази.

Високий рівень опірності ХІБ-інфекція має по відношенню до ко-тримоксазолу (28,9% штамів бактерії). Низька чутливість відзначається також по відношенню до левоміцетину і еритроміцину. За даними досліджень, на сьогодні 2948 штамів бактерій, що викликають ХІБ, чутливі до таких речовин:

• амоксицилін/ клавуланат (99,9%);
• цефалоспорини 2-го і 3-го покоління (99,4%);
• кларитроміцин (89,4%);
• азитроміцин (99,8%);
• моксифлоксацин (99,9%).

Найбільшу ефективність на сьогодні показують цефалоспорини 3-го покоління (цефотаксим, цефтріаксон), карбапенеми (іміпенем, меропенем). Для лікування ЛОР-форми ХІБ рекомендовані "захищені" пеніциліни (амоксицилін-клавуланат).

Антибактеріальна терапія припускає використання високих доз препаратів.

Для поліпшення самопочуття пацієнта призначається симптоматичне лікування з урахуванням локалізації патологічного процесу:

• жарознижуючі і знеболюючі препарати;
• інфузійна терапія;
• муколітики (при гемофільній пневмонії);
• вітамінні комплекси;
• гепатопротектори.

У деяких випадках потрібні хірургічні методи лікування, спрямовані на організацію відтоку гною (при емпіємі плеври, гнійному перикардиті, артриті). ЛОР-форма захворювання викликає непрохідність дихальних шляхів. У такій ситуації потрібна трахеостомія для відновлення дихальної функції і порятунку життя пацієнта.

Контроль вилікуваності

Контроль ефективності лікування ХІБ-інфекції проводиться як мінімум через 14 днів з дня завершення курсу терапії. При цьому, забір матеріалу для ПЛР-діагностики можливий не раніше, ніж через 4 тижні після закінчення курсу антибіотикотерапії, але мікробіологічне дослідження допустимо провести і через 2 тижні.

Профілактика патології

Специфічна профілактика гемофільної інфекції проводиться в ранньому віці шляхом введення щеплення ХІБ. Неспецифічна профілактика спрямована на зміцнення імунної системи дитини, дотримання особистої гігієни. Хворі перебувають у суворій ізоляції.

Поради та рекомендації

Гемофільна інфекція - це висококонтагіозне захворювання, яке вимагає імунопрофілактики. Але її проводять не всім дітям. Крайня необхідність в цьому існує у дитячому віці від 3 місяців до 5 років. Це - найбільш небезпечний в житті дитини період, коли потрапляння гемофільної палички в організм може спровокувати розвиток серйозних інфекцій.

Не варто недооцінювати важливість вакцинації, оскільки вона забезпечує практично 100% захист від гемофільної інфекції, паличка якої може тривалий час перебувати в організмі людини, не даючи знати про себе.

Вакцинація дітей проводиться згідно із затвердженим календарем вакцинації. ХІБ вакцина вводиться, як правило, три рази: у віці 2, 4 і 6 місяців. Лікар може запропонувати індивідуальний грфік вакцинації, зважаючи на анамнез.

Джерела

• Міністерство Охорони Здоров'я України
• Centers for Disease Control and Preventions
• Today on Medscape