Гідроторакс (грудна водянка)

Людські легені покриваються двома листками серозної оболонки, які називаються плеврою. Перший надійно захищає поверхню легень і судин. Другий також розташований, але тільки ближче до ребер, різних органів людського організму, які знаходяться поблизу. Незначний простір, присутній між листками плеври, містить рідину. Гідроторакс — це стан, коли в легенях збирається більше ніж 10 л рідини. Якщо вам поставили діагноз «гідроторакс», фахівці клініки МЕДІКОМ готові надати термінову ефективну медичну допомогу після появи перших ознаках грудної водянки. Наші лікарі добре знають, що таке гідроторакс, і мають великий досвід лікування цієї медичної проблеми.

Водночас походження накопиченої рідини може бути різним:

• ексудат — утворюється в порожнинах організму з дрібних кровоносних судин внаслідок запалення;
• транссудат — накопичується через порушення згортання крові або лімфи, найчастіше утворюється в плевральній порожнині.

Класифікація захворювання

Грудна водянка класифікується на основі обсягу та розміщення рідини. Фахівці розрізняють кілька видів цього захворювання:

• мала — рідина знаходиться в межах реберно-діафрагмального синуса;
• середня — скупчення рідини здійснюється від кута до рівня середини лопатки;
• велика — рівень рідини вище середини лопатки.

Деякі вчені виокремлюють також гідроторакс правобічний і лівобічний. Можна виділити ще тотальну й осумковану водянку грудного типу.

Здебільшого гідроторакс охоплює дві плевральні порожнини. Якщо захворювання метастатичного типу, спостерігається одностороннє ураження.

Чому розвивається хвороба

Найчастіші причини гідротораксу:

• Серцева недостатність на стадії, коли механізми компенсаторного типу більше не можуть працювати. У процесі з'являються застої під час кровообігу.
• Хвороби нирок різного характеру, за наявності яких уражаються ниркові клубочки. Це спричиняє розвиток нефротичного синдрому. Основні симптоми — наявність масивних набряків, зниження рівня білка в крові, білок у сечі.
• Цироз печінки, який вказує на наявність застійних явищ у системі крові.
• Мікседема, яка характеризується зниженням вироблення гормонів щитовидної залози. Це остання ступінь гіпотиреозу, яка спричиняє скупчення рідини, розвиток масивних набряків, об'ємних пухлин, що розміщуються в середостінні. Вони створюють тиск на великі вени. Першими під удар потрапляють плечоголовні та порожнисті. Тиск у венах спричиняє появу застійних явищ, випіт рідини у розташовані поряд системи.
• Аліментарна дистрофія, пов'язана з неповноцінністю або недостатністю харчування. У цьому разі випіт у плевральну порожнину безпосередньо пов'язаний із недостатньою кількістю вітамінів В і С, зниженням відтоку лімфи.

Лікар-пульмонолог обов'язково розглядає під час консультації всі причини гідротораксу, визначає правильну та призначає курс лікування для її усунення.

Захворювання у вагітних і дітей

Діагноз «гідроторакс» дітям і вагітним ставлять досить рідко. Але така проблема все ж трапляється.

Захворювання може розвиватися під час вагітності як у майбутньої матері, так і у плода. Причини досі не встановлені. Гідроторакс плода може виникнути на будь-якому терміні з 12 тижня. Такий діагноз найчастіше ставлять хлопчикам. Причому це може бути пов'язано з проблемами серця, обвиттям пуповиною, родовою травмою та іншими аномаліями розвитку. Якщо захворювання вчасно не вилікувати, то загибель плода неминуча. Це може статися ще в утробі або впродовж короткого терміну після народження.

Можливі ускладнення

Головним ускладненням гідротораксу є дихальна недостатність. Вона розвивається внаслідок тиску рідини на тканини легенів. Для цього потрібно близько тижня.

Якщо рідина продукується посилено, дихальна недостатність розвивається протягом перших днів з моменту скупчення рідини.

Трапляються випадки, коли до захворювання долучається інфекція. За таких умов фіксується емпієма плеври — гнійне ураження плевральних листків.

Особливості лікування

Лікування гідротораксу проходить з використанням консервативних та інвазивних методів, орієнтованих на усунення причини захворювання. Найчастіше вдаються до першого варіанту. Ці методи спрямовані на лікування захворювання, яке спровокувало розвиток гідротораксу.

Якщо скупчення рідини спричинило серцеву недостатність, фахівці рекомендують пацієнту знизити фізичні навантаження, сісти на дієту, призначають медикаменти. У разі виникнення ниркової недостатності через хворобу лікарі призначають постільний режим, контроль випитої рідини, дієту.

Плевральна пункція — один з інвазивних методів. До нього вдаються, враховуючи низьку ефективність консервативних методів лікування.

У лікуванні гідротораксу важливо зробити все швидко та максимально грамотно. Це дасть змогу без особливих зусиль усунути захворювання на перших стадіях його розвитку.

Наслідки гідротораксу можуть бути дуже небезпечними. Тому варто вести здоровий спосіб життя, відмовитися від шкідливих звичок і регулярно проходити профілактичний огляд.

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.