Що таке рахіт?

Рахіт – це захворювання дітей грудного та раннього віку, під час якого порушується процес формування кісткової тканини й зубів, а також розвивається недостатність в мінералізації кісток. Багато хто помилково думає, що рахіт – це тільки нестача вітаміну D (кальциферолів), але, насправді, на цьому причини рахіту не закінчуються. Однією з першорядних причин формування рахіту також є недолік фосфору і кальцію під час активного розвитку. Найбільш ранні типові зміни виявляються при рентгенографії кінцевих ділянок довгих кісток.

Класифікація

Класичний вітамін D-дефіцитний рахіт у дітей поділяють за кількома принципами класифікації, основні з яких розглянемо нижче.

Періоди хвороби:

• початковий;
• розпал хвороби;
• реконвалесценція;
• залишкові явища.

Тяжкість патологічного процесу:

• перша стадія – легка;
• друга стадія – середньої тяжкості;
• третя стадія – тяжкий перебіг.

Характер перебігу захворювання:

• гострий;
• підгострий;
• рецидивуючий.

Клінічні варіанти за концентрацією кальцію і фосфору в сироватці крові:

• кальційпенічний;
• фосфопенічний;
• без виражених змін рівня мікроелементів в крові.

Також, в класифікації рахіту існують такі поняття як вторинний рахіт (може розвинутися при синдромах мальабсорбції, хронічних захворюваннях нирок і жовчовивідних шляхів, хворобах обмінних речовин, тривалому застосуванні протисудомних препаратів), вітамін D-залежний рахіт (він, в своу чергу, підрозділяється на 2 типи, типологія яких безпосередньо пов'язана з генетичною схильністю організму), вітамін D-резистентний рахіт (фосфат-діабет, синдром de Toni-Debré-Fanconi, гіпофосфатазія, нирковий тубулярний ацидоз).

Етіологія захворювання

Причин для розвитку рахіту у дітей лікарі та вчені виділяють кілька, основними з яких є:

• нестача ультрафіолету, який необхідний для синтезу вітаміну в організмі, у зв'язку з недостатнім знаходженням на сонці;
• недолік в організмі малюка вітаміну групи D, який повинен надходити з їжею (неправильне складання раціону);
• народження раніше визначеного терміну пологів;
• генетична схильність до цього захворювання;
• проблеми з засвоєнням і переробкою вітаміну D (ендогенні причини).

Хвороба зустрічається повсюдно, але є регіони, клімат яких найбільш сприяє її розвитку: високий рівень забруднення навколишнього середовища, запиленість повітря і вогкість – фактори, які сприяють розвитку такої медичної проблеми як рахіт. Крім цього, зима і пізня осінь є найнебезпечнішими порами року для захворювання, оскільки активність сонця знаходиться на мінімальному рівні, а дітей, найчастіше, намагаються не виводити з дому через погану погоду.

Також, молоді матусі, повинні мати на увазі: у дітей, яких вигодовували грудьми, менше шансів захворіти на рахіт (за умови здорових обмінних процесів в організмі матері), ніж у дітей, які перебувають на змішаному і штучному вигодовуванні – у них рівень ризику розвитку рахіту набагато вище і протікає захворювання набагато важче.

Патогенез

Патогенез рахіту вельми складний. Головне місце належить гіповітамінозу вітаміну D. Його функція полягає в регуляції процесів всмоктування кальцію, фосфору в кишечнику і їх відкладення в кістковій тканині, а також реабсорбції кальцію і фосфатів в ниркових канальцях.

У цьому складному механізмі вітамін D проявляє себе не у вигляді з'єднання, що утворюється в шкірному покриві під впливом ультрафіолету або надходить в організм дитини з їжею, а в формі активних метаболітів, процес перетворення яких відбувається в печінці та нирках за участю таких ферментів як гідроксилази. І збій на будь-якому етапі утилізації вітаміну D в організмі може стати причиною порушення мінерального обміну.

Також, варто враховувати, що патогенез рахіту характеризується не тільки порушенням мінерального обміну, а й патологічними проблемами в інших видах обмінів, що здійснює багатобічний вплив на функціональний стан численних органів і систем організму, в т.ч. порушує природний процес формування кісткової системи у дітей.

Обов'язково стежте за проявом будь-якого із симптомів. Якщо помітили деформацію скелета, дитина поскаржилася на слабкість в м'язах або біль в кістках, обов'язково треба звернутися до фахівця і пройти обстеження. Але пам'ятайте, що за одним або двома симптомами діагноз не можна поставити.

Також, існують неспецифічні симптоми рахіту, які, як певне захворювання, можуть бути інтерпретовані тільки фахівцем – неврологічні та вегетативні зміни. Якщо ваша дитина стала неспокійною, примхливою, дратівливою, погано засинає і часто прокидається, її лякають гучні звуки і яскраве світло, ви стали помічати проблеми з харчуванням (зниження апетиту, дитина на грудному вигодовуванні мляво смокче або взагалі відмовляється від грудей) і стільцем (закреп), малюк почав сильно потіти (піт має різкий і кислий запах) і т.п. – обов'язково зверніться з цими хвилюючими ознаками до лікаря. Оскільки, для початкового періоду рахіту кісткові зміни не характерні. А боротися з будь-яким захворюванням краще на початковому етапі його розвитку.

Період розпалу характеризується прогресуючими патологічними змінами в кістковій системі. Дитина може зупинитися в психічному і фізичному розвитку.

Якщо здійснити своєчасне і належне лікування, в період реконвалесценції (одужання) всі клінічні та лабораторні симптоми рахіту зникають. Хоча, ті деформації скелета, що виникли при запущеному перебігу хвороби, залишаються і в дорослому віці.

Можуть з'явитися такі ускладнення рахіту як повторні інфекції.

Також, у жінок, які в дитинстві перенесли рахіт, може виникнути така медична проблема як звуження малого таза. Як наслідок – важкі пологи, в ході яких може знадобитися проведення кесаревого розтину.

Діагностика рахіту

Діагностика рахіту, до певного віку, обов'язково проводиться кожній дитині при оглядах педіатром. При візиті до фахівця здійснюється фізикальний огляд, щоб не упустити перші ознаки рахіту. Педіатр злегка натискає на кістки й уважно оглядає їх на піддатливість. З особливою ретельністю дитячі лікарі під час діагностики рахіту підходять до наступних зон тіла дитини:

• Черепу.
  У хворих дітей кістки черепа продавлюються при натисканні, а джерельце закривається набагато повільніше, ніж у здорових дітей.
• Ніг.
  У здорових малюків можуть бути невеликі викривлення ніг, але діти з діагнозом "рахіт" мають помітні викривлення або, навіть, можуть розвинутися сильні деформації.
• Грудей.
  У дітей з таким діагнозом грудна клітка формується аномальним чином (западає або випирає).

Також, лікар повинен оглянути зап'ястя і щиколотки, під час хвороби вони можуть бути потовщені. При первинних ознаках рахіту дитину відправлять на рентгенографію і в лабораторію здати загальні аналізи.

Лікування

Найчастіше, специфічне лікування рахіту проводиться препаратами з вітаміном D або добавками з кальцієм. Але, потрібно пам'ятати: цей вітамін шкідливий у великих кількостях, тому уважно дотримуйтесь приписів лікаря. Передозування може погіршити стан дитини.

Найкраще лікування рахіту медикаментами проводити до обіду. Дитина може бути дратівливою після вітамінотерапії й активної мінералізації кісток, і довгий час не засипати.

Також, важливе значення в лікуванні має правильне харчування, достатнє перебування на свіжому повітрі, фізіотерапія, лікувальний масаж, лікувальна фізкультура, сонячні й лікувальні ванни та інші загальнозміцнюючі заходи. У складних випадках може знадобиться допомога хірурга або ортопеда. Оскільки, далеко не завжди наслідки рахіту можна відкоригувати ударною дозою вітаміну D. Іноді лікарям доводиться виправляти викривлення хребта і кісток за допомогою спеціальних корсетів, медичного взуття та хірургічного втручання.

Прогноз

Зазвичай, прогноз для дітей, які перенесли класичний рахіт, – сприятливий. А ось при відсутності лікування, можливі незворотні зміни. Серед них деформація кісткових структур, дискінезія жовчовивідних шляхів, порушення роботи нирок, а також різні шкірні захворювання (зокрема, псоріаз) і інші ускладнення згадані вище.

Профілактика

Профілактика рахіту включає в себе наступні поради:

• майбутня мама повинна починати профілактику рахіту своєї дитини неспецифічними методами ще в перинатальний період (в т.ч. звернути увагу на збалансованість свого раціону – в нього повинні входити овочі, сир, фрукти, м'ясо);
• своєчасно лікувати анемію і токсикоз під час вагітності;
• будучи вагітною, жінка повинна більше часу проводити на свіжому повітрі;
• ваше першорядне завдання – організація режиму дитини з його достатнім перебуванням на свіжому повітрі, процедурами, що гартують, раціональним вигодовуванням, стимулюванням рухової активності, проведенням масажу і гімнастики;
• профілактичне лікування вітаміном D і вітамінами групи B (за рекомендацією і під контролем лікаря);
• обговоріть з лікуючим фахівцем, якщо у вашої дитини порушений сон і вона стає дратівливою після прийому препаратів (при наявності діагнозу і його усуненні).

Стаття носить інформаційно-ознайомлювальний характер. Будь ласка, пам'ятайте: самолікування може нашкодити вашому здоров'ю.

Джерела

• Medscape
• Mayo Clinic