Онкологія шлунково-кишкового тракту (ШКТ)

Рак шлунково-кишкового тракту (ШКТ) – це група онкологічних захворювань органів ШКТ, що починаються з аномального переродження клітин тканин та структур травної системи. Частіше за все в органі утворюється пухлина або виразка, яка потім поширюється на сусідні частини ШКТ.

Рак травної системи включає в себе ракові захворювання стравоходу, шлунку, печінки, жовчного міхура та жовчовивідних шляхів, підшлункової залози, тонкого та товстого кишечника.

Злоякісні пухлини шлунково-кишкового тракту є найбільш поширеними онкозахворюваннями серед усіх видів раку.

Фактори ризику розвитку онкології ШКТ

Майже для всіх видів раку ШКТ виявлено схожі фактори, які можуть підвищувати ризик захворювання. Кожен з них зазвичай не є безпосередньою причиною розвитку злоякісного новоутворення, але їх наявність може значно збільшувати вірогідність виникнення раку однієї або іншої локалізації. До таких факторів відносять:

• Стать – чоловіки хворіють частіше ніж жінки.
• Вік – найбільшу кількість ракових захворювань ШКТ діагностують у людей в віці 50-70 років.
• Куріння та інші види вживання тютюну - можуть значно збільшувати ризик раку.
• Зловживання алкоголем.
• Особливості харчування – велика кількість червоного м’яса і тваринних жирів, напівфабрикати, фаст-фуд, консервовані продукти, дефіцит овочів та фруктів, можуть також стати причиною пошкодження, а потім і переродження клітин органів травної системи.
• Хронічні запальні та виразкові процеси в ШКТ.
• Інфікування вірусом Епштейн-Бара.
• Спадкова схильність та генетичні відхилення.
• Множинні поліпи в шлунково-кишковому тракті.

Види онкологічних захворювань ШКТ

Серед видів онкозахворювань ШКТ в залежності від клітин, з яких походить рак, виділяють наступні:

• Аденокарцинома – походить з клітин залозистої тканини.
• Саркома – розвивається з клітин м’язового шару органів травної системи.
• Нейроендокринний рак – починається зі змін у клітинах, що виробляють гормони.
• Лімфома – бере початок з клітин, які відносяться до лімфатичної системи.

Діагностика раку ШКТ

Діагностика раку шлунково-кишкового тракту починається з фізикального огляду та опитування щодо симптомів, історії хвороби, сімейного анамнезу, супутніх захворювань та загального стану здоров’я пацієнта. В залежності від виявлених ознак та підозрюваного виду раку, лікар може призначити додаткові лабораторні та інструментальні дослідження. Серед них можуть бути такі:

1. Клінічні та біохімічні аналізи крові – визначаються рівні гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів, ШОЕ, факторів згортання крові, печінкові проби тощо.
2. Тести на онкомаркери – специфічні білки, ферменти та інші біологічно активні речовини, які можуть виробляти пухлини.
3. Ендоскопічні дослідження – тонка гнучка трубка з крихітною камерою та освітленням вводиться у шлунково-кишковий тракт і допомагає спеціалісту побачити будь-які новоутворення, поліпи, виразки,  аномальні зміни слизової оболонки, а також взяти шматочок патологічно зміненої тканини та відправити на подальший гістологічний аналіз (біопсію) для встановлення точного діагнозу. Проводяться такі методи, як:
• ендоскопія верхніх відділів ШКТ;
• колоноскопія.
  
  
4. Візуалізація злоякісних новоутворень органів травної системи:
• комп’ютерна томографія (КТ) – отримання зображень за допомогою рентгену;
• магнітно-резонансна томографія (МРТ) – використання потужного магнітного поля.
  
  
5. Діагностична лапароскопія – огляд черевної порожнини через лапароскоп, який вводиться через невеликі розрізи, також використовується для отримання зразків тканин і подальшої біопсії.
   
   

Онкоскринінг ШКТ

Для діагностики раку шлунково-кишкового тракту на ранніх стадіях, коли немає симптомів, пацієнтам може бути рекомендований скринінг. Особливо він показаний тим, хто має в наявності фактори ризику. Для кожного виду раку є своя програма скринінгу. Зазвичай до нього входить ендоскопічне дослідження та аналіз на онкомаркери. 

Лікування раку шлунково-кишкового тракту

В онкохірургії існує кілька варіантів лікування раку шлунково-кишкового тракту: хірургічне втручання, хіміотерапія, променева терапія.

За можливості лікування починають з хірургічного видалення пухлин шлунково-кишкового тракту. При цьому перевага надається методикам з мінімальним втручанням (лапароскопічні техніки). Вони менш травматичні та не потребують довгої реабілітації. Але у випадках, коли рак проростає в сусідні органи та тканини, доводиться робити операції з відкритим доступом, використовуючи лапаротомію.

Операції з видалення пухлини ШКТ передбачають максимально повне вилучення самого новоутворення, частини органу, тканин навколо нього, а також, за необхідності, лімфатичних вузлів (резекція з лімфодисекцією).

При розповсюджених пухлинах, які неможливо видалити, показані паліативні операції, які покращують стан пацієнта, зменшують симптоми та дозволяють відновити функцію органу. 

Хіміотерапія – це медикаментозне лікування, яке передбачає використання хімічних речовин для знищення ракових клітин. Під час хіміотерапії ліки циркулюють по всьому тілу та вбивають ракові клітини, які можуть поширюватися на навколишні тканини та життєво важливі органи. За допомогою хіміотерапії також можна запобігти локальному рецидиву ракових клітин.

Якщо хіміопрепарати використовуються перед операцією, щоб зменшити розмір пухлини, це називається неоад’ювантна хіміотерапія. Ад’ювантна хіміотерапія (післяопераційна) використовується для знищення ракових клітин, що залишилися в організмі.

Променева терапія передбачає використання випромінювання високої потужності для знищення ракових клітин і запобігання рецидиву. З лікувальною метою застосовуються високоінтенсивні енергетичні промені, такі як протони та рентгенівське випромінювання.

Додатково можуть призначатися імунотерапія та цільова (таргетна) терапія. 

Імунотерапія заснована на стимуляції власного природного захисту для припинення росту пухлини. Спеціальні препарати допомагають відновити імунну систему пацієнта та спрямувати її на знищення ракових клітин.

Таргетна терапія націлена на специфічні білки, гени та тканини, відповідальні за ріст та розповсюдження раку.

Реабілітація після видалення пухлини ШКТ включає відновлення організму після хірургічних втручань та хіміотерапії, а також направлена на попередження рецидиву пухлини. Тому пацієнт залишається під наглядом лікаря-онколога, регулярно проходить необхідні аналізи та дослідження.